Суспільство
Як створювався потужний екопроєкт «Україна без сміття» (ВІДЕО)
Ви не повірите — але це черга з охочих сортувати!
Кияни несуть свої баули з непотребом на станцію «Україна без сміття».
А локомотив екопроєкту — його засновниця Євгенія Аратовська.
«Я певний час була і водійкою, яка забирала вторсировину, і копірайтеркою, і SMMницею, і журналісткою, яка збирає контент. Проводить репортажі на підприємствах. При цьому я ще мама двох дітей», — Євгенія Аратовська, засновниця ГО «Україна без сміття».
Євгенія не змогла змиритися зі сміттям під вікнами та сортування виявилось неабияким квестом із перешкодами.
Читайте також: Екотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»
«Коли я почала сортувати, почала проходити цей квест, і подумала, що мало людей погодяться на такі випробовування – вони надто складні», – розповідає Євгенія.
«Що я почала робити: я просто збирала все разом. Але я вже тоді розуміла, що воно має бути чистим. Все перемивала і висушувала, склала в пакет і так гамузом принесла в пункт прийому сировини. І вже там дізналася, що з цієї великої маси пластиків можуть прийняти, може 30%. Зрештою, я пішла додому, і мене це не влаштовувало», – ділиться засновниця ГО «Україна без сміття».
Тож стала не просто сортувати, а ще й забирати чуже сміття своїм авто, відкрила першу станцію всього на 80 квадратів.
Щоб перетворювати відходи на гроші, а не забруднювати довкілля. Та сортування було збитковим, а рахунки за оренду — захмарними. І станція опинилась на межі закриття.
«Коли у перший рік проекту нам дуже була потрібна автівка вантажна, я пішла до автодилерів. Ніхто не вірив, що нам просто безкоштовно хтось дасть автівку. Але Renault в Україні нам так – бабах – проекту пів року, ми не зробили значних результатів. Вони дали нам можливість безкоштовно користуватись цілий рік автівкою вартість якої 600 тисяч гривень. Потім я виграла премію Yves Rocher – 5 тис. євро, які я використала на оренду маленького складу, купила прес», – каже Євгенія.
Нині Євгенія вчить сортувати усю країну.
«Ми пишаємося тим, що у нас найбільший перелік паковань, особливо з пластику, які можна здати на переробку. Ми вперше в Україні запровадили попит на послугу відповідальна утилізація – приймаємо пластик, що не переробляються, на високотемпературне спалювання», – ділиться Євгенія Аратовська.
На карантині запустили послугу УБС-кур’єра, а команда збільшилась удвічі.
«Якщо говорити, скільки ми заробляємо від продажу вторсировини, то це всього 15-20% загальних витрат на місяць», – розповідає Євгенія Аратовська.
А ще — проводять екскурсії, продають екотовари і вчать офіси сортувати.
Читайте також: Екологія в Інстаграм: шість українських екоблогерів
Раз на місяць до карантину на станцію приходило 100-150 родин у будні, на вихідні – до 500 людей.
«Можна принести на переробку величезну кількість позицій пластиків, скло, метали, комбіновані паковання, макулатуру, органічні відходи на компостування», – пояснює Євгенія.
Можна принести безнадійний одяг, взуття, сумки, іграшки на відповідальну утилізацію. Реалізували проект з LOVESPACE.
Можна дорослі іграшки на утилізацію принести. Можна здати гаджети, смартфони, праски.
Так торік врятували від звалищ аж 406 тонн відходів.
Читайте також: Робимо домашній декор зі сміття. Як працює франківський екопроєкт RE: laboratory
«Маленькі звалища у нас народжуються щодня під нашою мийкою. Це ми створюємо ці жахливі величезні в 30 поверхів заввишки звалища. Ми — власними руками. Маємо лишатися дорослими. І допомагати нашим дітям дізнаватися про те, які альтернативи засміченню існують. Бо коли вони виростуть, їм буде 15 чи 20 років, вони запитають нас, чому ми не зупиняли сміття. Треба усвідомлювати, що ми це робимо для себе, для своїх дітей, для власного здоров’я. А не для когось умовного: держави, президента, мера. Ми це робимо виключно для себе!», – закликала Євгенія Аратовська.
Нагадаємо, у Вінницьких кав’ярнях стартувала екоакція «В свою чашку».
Як ми повідомляли раніше, в Україні створили пристрій, що розділяє пластик для переробки.
Суспільство
На території заповідника «Качанівка» Чернігівської області почала працювати сувенірна крамничка
Про це пише у фейсбуці Чернігівщина туристична запрошує.
Заповідник «Качанівка» — палацовий ансамбль та парк дворянської садиби, заснованої в 1770-х роках, яка на сьогодні є єдиною серед українських садиб, що збереглася в комплексі. В лютому 2001 року парку надано статус національного.
Урочище Качанівка розкинулось на околиці села у горбистій місцевості. Верхнє плато займає палацовий комплекс будівель, які є пам’ятниками архітектури, нижнє — мальовничий парк з 12 ставками, павільйонами, скульптурами, парковими містками, «руїнами», амфітеатром.
Читайте також: Своя Швейцарія у дворі — як одесит започаткував школу добросусідства
Центральна частина палацу увінчана напівсферичним декоративним куполом на високому рустованому барабані.
Читайте також: За партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності
Нагадаємо, Музей Івана Гончара відкрив онлайн-крамничку.
Як ми повідомляли раніше, на Хортиці запрацював єдиний туристичний квиток.
Усі фото: facebook.com/chernihivregiontravel.
Суспільство
Ця маленька принцеса віддала своє волосся онкохворим дітям.
8-річна Поліна зрізала косу і передала Hair for Share. Цей проєкт робить перуки для онкохворих дітей.
«Коли я дізналась, що можна віддавати волосся для дітей, які хворіють на рак» – каже Поліна.
«Я зразу ж погодилась. Я дуже рада, що змогла зробити хоч щось, щоб допомогти діткам» – додає дівчинка.
Hair for Share заснували у Львові у 2018 році. Нині 26 перукарень по всій країні підтримують цей проєкт!
Читайте також: За партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності
Перука з натурального волосся коштує від 8 тисяч гривень.
Онкохворі віддають всі гроші на лікування і не можуть дозволити її собі.
За допомогою Hair for Share хворі отримують перуки безкоштовно.
За ці роки було виготовлено 100 перук, а донорами стали понад 600 українців.
Якщо не маєте розкішних кіс – можна надіслати кошти на виготовлення перуки!
Читайте також: Героїчний вчинок: 24-річна дівчина рятувала поранених, а по ній лупили з мінометів (ВІДЕО)
Нагадаємо, молодята закликали дарувати на весілля корм для тварин замість квітів, щоб нагодувати песиків з притулку.
Як ми повідомляли раніше, реперка alyona alyona стала голосом орфанних пацієнтів в Україні.
Суспільство
В онлайн-кінотеатрі Державного агентства з питань кіно з’явився пригодницький фільм Ігоря Письменного «Іван Сила» про вихідця із Закарпаття Івана Фірцака, який у 1928 році був визнаний найсильнішою людиною планети.
Про це повідомили у пресслужбі Держкіно.
Стрічка відтворює окремі сторінки життя молодого Івана, який достойно пройшов через серйозні випробування, змужнів і став непереможним велетом сили й духу.
Дія стрічки розгортається в Європі початку XX століття.
Читайте також: “Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix
Як зазначається, всі персонажі, включно з численною масовкою, одягнені в історичні костюми, надані для картини чеською кіностудією «Баррандов», усі сцени зняті в будівлях і справжніх інтер’єрах тієї епохи. Крім того, й усі видовищні та силові трюки виконані у фільмі наживо.
Автори сценарію та режисери – Віктор Андрієнко та Ігор Письменний. Фільм поставлений за мотивами книжки Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили».
Читайте також: Мікрозелень у руках «сонячних діток»: історія соціального проєкту у Харкові
У ролях – Дмитро Халаджи, Леонід Шевченко, Іванна Сахно, Віктор Андрієнко, Ольга Сумська, Ігор Письменний, Василь Вірастюк, Алла Приходько. Продюсери – Ігор Філіппов, Андрій Суярко, Алла Овсяннікова.
Картину створено кінокомпанією Інсайт Медіа за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Загальна вартість виробництва фільму 15 млн 631 тис. 800 грн, з яких 15 млн 514 тис. 800 грн становить державна фінансова підтримка.
Переглянути стрічку можна за посиланням.
Нагадаємо, німецький фонд став копродюсером української стрічки «Редакція».
Як ми повідомляли раніше, український фільм «ІНО» здобув почесний приз на кінофестивалі у Парижі.
Усі фото: usfa.gov.ua.