Суспільство
Як створювався потужний екопроєкт «Україна без сміття» (ВІДЕО)
Ви не повірите — але це черга з охочих сортувати!
Кияни несуть свої баули з непотребом на станцію «Україна без сміття».
А локомотив екопроєкту — його засновниця Євгенія Аратовська.
«Я певний час була і водійкою, яка забирала вторсировину, і копірайтеркою, і SMMницею, і журналісткою, яка збирає контент. Проводить репортажі на підприємствах. При цьому я ще мама двох дітей», — Євгенія Аратовська, засновниця ГО «Україна без сміття».
Євгенія не змогла змиритися зі сміттям під вікнами та сортування виявилось неабияким квестом із перешкодами.
Читайте також: Екотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»
«Коли я почала сортувати, почала проходити цей квест, і подумала, що мало людей погодяться на такі випробовування – вони надто складні», – розповідає Євгенія.
«Що я почала робити: я просто збирала все разом. Але я вже тоді розуміла, що воно має бути чистим. Все перемивала і висушувала, склала в пакет і так гамузом принесла в пункт прийому сировини. І вже там дізналася, що з цієї великої маси пластиків можуть прийняти, може 30%. Зрештою, я пішла додому, і мене це не влаштовувало», – ділиться засновниця ГО «Україна без сміття».
Тож стала не просто сортувати, а ще й забирати чуже сміття своїм авто, відкрила першу станцію всього на 80 квадратів.
Щоб перетворювати відходи на гроші, а не забруднювати довкілля. Та сортування було збитковим, а рахунки за оренду — захмарними. І станція опинилась на межі закриття.
«Коли у перший рік проекту нам дуже була потрібна автівка вантажна, я пішла до автодилерів. Ніхто не вірив, що нам просто безкоштовно хтось дасть автівку. Але Renault в Україні нам так – бабах – проекту пів року, ми не зробили значних результатів. Вони дали нам можливість безкоштовно користуватись цілий рік автівкою вартість якої 600 тисяч гривень. Потім я виграла премію Yves Rocher – 5 тис. євро, які я використала на оренду маленького складу, купила прес», – каже Євгенія.
Нині Євгенія вчить сортувати усю країну.
«Ми пишаємося тим, що у нас найбільший перелік паковань, особливо з пластику, які можна здати на переробку. Ми вперше в Україні запровадили попит на послугу відповідальна утилізація – приймаємо пластик, що не переробляються, на високотемпературне спалювання», – ділиться Євгенія Аратовська.
На карантині запустили послугу УБС-кур’єра, а команда збільшилась удвічі.
«Якщо говорити, скільки ми заробляємо від продажу вторсировини, то це всього 15-20% загальних витрат на місяць», – розповідає Євгенія Аратовська.
А ще — проводять екскурсії, продають екотовари і вчать офіси сортувати.
Читайте також: Екологія в Інстаграм: шість українських екоблогерів
Раз на місяць до карантину на станцію приходило 100-150 родин у будні, на вихідні – до 500 людей.
«Можна принести на переробку величезну кількість позицій пластиків, скло, метали, комбіновані паковання, макулатуру, органічні відходи на компостування», – пояснює Євгенія.
Можна принести безнадійний одяг, взуття, сумки, іграшки на відповідальну утилізацію. Реалізували проект з LOVESPACE.
Можна дорослі іграшки на утилізацію принести. Можна здати гаджети, смартфони, праски.
Так торік врятували від звалищ аж 406 тонн відходів.
Читайте також: Робимо домашній декор зі сміття. Як працює франківський екопроєкт RE: laboratory
«Маленькі звалища у нас народжуються щодня під нашою мийкою. Це ми створюємо ці жахливі величезні в 30 поверхів заввишки звалища. Ми — власними руками. Маємо лишатися дорослими. І допомагати нашим дітям дізнаватися про те, які альтернативи засміченню існують. Бо коли вони виростуть, їм буде 15 чи 20 років, вони запитають нас, чому ми не зупиняли сміття. Треба усвідомлювати, що ми це робимо для себе, для своїх дітей, для власного здоров’я. А не для когось умовного: держави, президента, мера. Ми це робимо виключно для себе!», – закликала Євгенія Аратовська.
Нагадаємо, у Вінницьких кав’ярнях стартувала екоакція «В свою чашку».
Як ми повідомляли раніше, в Україні створили пристрій, що розділяє пластик для переробки.
Суспільство
24 січня в Миколаєві запрацює новий простір для молоді — Українсько-данський молодіжний дім. Його офіційне відкриття відзначать подією Åbne Døre — Днем відчинених дверей. Усі охочі зможуть завітати, дослідити простір та познайомитися з командою.
Про це повідомляють організатори.
Дім для молоді
Українсько-данський молодіжний дім стане місцем для ідей, навчання, творчості й співпраці. Тут можна організовувати події, брати участь у тренінгах, працювати над власними проєктами й просто знаходити однодумців. Команда Дому працює для молоді міста й тих, хто хоче творити позитивні зміни у своїй громаді.
Протягом року в Миколаєві реалізували низку програм і ініціатив, зокрема навчання з методів діалогу, грантового менеджменту та локальних проєктів. Серед них — дві хвилі Ambassador Program, учасники яких уже стали частиною активної молодіжної спільноти.
Читати також: В Одесі запрацює єдиний хаб для громадськості
Програма події
Захід відбудеться за адресою: вул. Шевченка, 59.
Активності:
- 15:30–16:30 — квест «Досліджуй Молодіжний дім»;
- 16:30–17:00 — міні майстер-класи;
- 17:00–17:30 — неформальне спілкування та нетворкінг.
Молодь, яка хоче долучитися до ініціатив або просто познайомитися з оновленим простором, може прийти в Дім безкоштовно. Попередня реєстрація за посиланням.
Нагадаємо, що у Львові відкрили три сучасні навчально-виробничі хаби.
Фото: Freepik.
Суспільство
Катерина Єсипчук завершує навчання на спеціалізованих курсах і готується стати першою жінкою-машиністкою електропоїзда у Київському метро.
Про це йдеться в сюжеті Вікна СТБ для телемарафону Єдині новини.
Курси стартували у вересні. У групу зарахували 25 осіб, серед яких було чотири жінки. Проте лише Катерина змогла продовжити навчання — інші дівчата залишили курси через складнощі із графіком, іспитами або рівнем зарплати.
Зараз на курсах залишилося 13 студентів. Вони отримують стипендію в розмірі 8 тисяч гривень щомісяця та проходять інтенсивне навчання, що включає теорію й практику.
Читати також: «У відповідальній роботі гендер не має жодного значення»: як працює перша жінка-машиністка харківської підземки
Навчання, що вимагає витримки
Щодня студенти слухають лекції по чотири заняття п’ять разів на тиждень. Практична частина відбувається в тунелях метро — під наглядом досвідчених інструкторів студенти вчаться керувати поїздом.
«Машиніст працює один у тунелі. У критичній ситуації допомогти може тільки власна підготовка та витримка», — пояснює один із викладачів.
Подолання стереотипів
Катерина зізнається, що іноді стикається з упередженнями з боку колег. Однак її це не лякає.
«Дехто вважає, що жінкам тут не місце. Але, вибачте, доведеться звільнити місце. Ми можемо керувати поїздом так само, як і чоловіки. Наші руки й ноги працюють не гірше», — впевнено каже вона.
Нагадаємо, що до Львова везуть безбарʼєрні трамваї зі Швейцарії.
Фото: кадр з сюжету Вікна СТБ.
Суспільство
Трьох українських моряків, членів екіпажу вантажного судна Galaxy Leader, евакуювали з полону єменських хуситів. Операцію зі звільнення провели спільно Головне управління розвідки Міністерства оборони та Міністерство закордонних справ за підтримки султанату Оману.
Про це повідомили в ГУР МО.
Рік перемовин
Хусити захопили українців разом із судном у Червоному морі 19 листопада 2023 року. Тоді вони затримали корабель, який, за словами прем’єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, використовувала британська фірма. Серед 25 членів екіпажу, окрім українців, перебували болгари, мексиканці та філіппінці.
Звільнення моряків стало результатом тривалих неофіційних перемовин, які тривали понад рік. Перший контакт із полоненими вдалося встановити лише 3 квітня 2024 року, а 22 січня 2025 року українців нарешті повернули додому.
Нагадаємо, що з російського полону повернули 25 важкохворих та поранених українців (ФОТО).
Фото: Depositphotos.