Суспільство
Як жив найбільший меценат України Євген Чикаленко (ВІДЕО)
Заможний поміщик з Одещини нагадав українцям, що вони не «малороси», а велика нація. У розпал імперського зросійщення власним коштом відроджував українську освіту та культуру.
Про Євгена Чикаленка та його спадщину розповідає ШоТам.
Євген Чикаленко — підприємець, який любив Україну «до глибини своєї кишені». Євген Чикаленко народився 1861 року в селі Перишори (нині Одещина) в заможній родині поміщиків.
Придбав ще понад 1100 десятин землі
У спадок отримав 1000 десятин землі, а пізніше вже власноруч придбав ще понад 1100. Закупив американську техніку та домігся високих врожаїв. Водночас Євген захопився ідеєю підтримки української нації, пригніченої загарбниками.
«Еліти тотально зросійщені або спольщені, а переважна більшість суспільства — селяни, робітники, містяни — вважають себе не українцями, а х*хлами, малоросами», — Владлен Мараєв, історик, автор Youtube-каналу «Історія без міфів».
Читайте також: Трагедія чи перемога? Дізнайся правду про бій під Крутами та зруйнуй історичні міфи (ТЕСТ)
Чикаленко був одним з перших, хто почав це змінювати. Спочатку за поміркованими цінами продав селянам 700 десятин землі та почав просвітлювати людей. Далі власним коштом видав пів мільйона посібників з господарства українською. А в 1894, коли переїхав до Одеси, вийшов на поле громадської діяльності.
Почав займатися громадською діяльністю
Передплатив часописи «Зоря» та «Літературно-науковий вісник» для української громади. Завдяки йому ці матеріали охоче читалися й обговорювалися серед одеситів. В одеський період свого життя став співзасновником Української громади в Петербурзі.
«Одеська громада збирала словниковий матеріал, і київська. І коли Євген Чикаленко потрапив до Києва ще молодим 20-річним хлопцем, то він долучився до словарної комісії — теж збирав матеріали», — Інна Старовойт, історикиня.
Переїхавши до Києва, він приєднався до Старої Київської Громади, яку називав «цвітом української інтелігенції». Очолив відділ художньої прози часопису «Кіевская старина» та перетворив його на україномовний.
Профінансував 4-томний словник української мови Бориса Грінченка
А вже невдовзі профінансував 4-томний словник української мови Бориса Грінченка. Меценат не піарився на доброчинності, бо не хотів проблем з російською владою. Проте заснував і власним коштом видавав єдину в імперії щоденну україномовну газету «Рада».
Тоді видання не окупалося через незацікавлення народу в громадському русі, але все одно виходило. У 1904 Євген купує в Києві будинок, який пізніше стане «всеукраїнським вуликом». Там підпільно збиралися представники українських громад з Галичини, Наддніпрянщини, Москви.
Саме там формувалися перші цеглинки фундаменту майбутньої Центральної Ради. У Першу світову Євген уже мав репутацію українського «мазепинця» та переховувався від влади. А в революційному 1917 став співорганізатором Центральної Ради.
Долучився до Центральної Ради
Революцію Чикаленко зустрів з оптимізмом, але від державних посад відмовлявся. Бо вважав, що українці ще не готові до незалежності — давалося взнаки багаторічне імперське ярмо. У січні 1919 перед наступом більшовиків Євген виїхав з Києва — тоді, здавалося, ненадовго.
Життя в еміграції
Поїхав до Австрії, а потім до Чехословаччини, де вимушено залишився. Уже немолодий, Чикаленко переживав фінансову скруту та проблеми зі здоров’ям.
Його не покинули — українські емігранти збирали кошти на лікування, але він сприймав це із сумом.
«Як легко було колись жертвувати та як тяжко та незручно тепер приймати допомогу від інших», — Євген Чикаленко, український підприємець, меценат.
У той час більшовики кинули за ґрати його сина Петра — активного учасника українського державотворення. У Курській в’язниці син і помер. Незабаром не стало й дружини Чикаленка — це ще погіршило його стан.
Влітку 1929 року Євген Чикаленко пішов з життя в Чехії, заповівши розвіяти прах у рідних Перишорах. Відтоді минуло майже століття, та через втрату урни з прахом його заповіт так і не виконали.
У грудні 2021 пам’ятник Чикаленку відкрили в сусідній до його рідних Перишорів Мардарівці. Але головним монументом Євгена є пам’ять народу про найбільшого мецената України.
Нагадаємо, ми розповідали, як київський ювелір Йосип Маршак у ХХ ст. конкурував з Картьє та Фаберже.
Також дивіться відео, як українці влаштували наймасштабніше повстання в таборах ГУЛАГу.
Також ШоТам підготував відео, як генерал УНР захистив Польщу, розбивши більшовиків.
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі