Економіка і бізнес
Як запорізький IT-бізнесмен створив онлайн-супермаркет Foodex24
Запорізький IT-бізнесмен Владислав Савченко створив новий технологічний онлайн-супермаркет Foodex24, обіг якого нині 15 млн грн на місяць, а маржа — 26%.
Про це пише Ua-retail.com.
Як все починалось?
Рік тому, в березні-квітні 2020-го, перший загальнонаціональний локдаун перетворив роботу магазинів і сервісів доставки на колапс. Zakaz.ua, Glovo, Raketa і навіть добровольці з Kabanchik.com не могли впоратися з кількістю замовлень. У супермаркетах для замовлення продуктів треба було бронювати час на кілька днів вперед.
У IT-підприємця, засновника компанії Powercode Владислава Савченка було що їм запропонувати, але його ніхто не хотів слухати.
«Ми зверталися до всіх великих мереж, писали листи до Ашану, Метро, спілкувалися з топами Сільпо, АТБ», — розповідає він.
Читайте також: Озеленення замість бетону. Євгенія Кулеба про те, як створити сквер у великому місті
Але, як це часто трапляється, з відповіддю рітейл-гіганти не поспішали. Тому Савченко вирішив обійтися без партнерів і створив новий рітейл-формат для України — онлайн-супермаркет Foodex24.
За рік оборот нового столичного бізнесу Савченка збільшився в 15 разів. І тепер до нового нетипового рітейлера шикуються черги з постачальників, а незабаром Foodex24 з’явиться в інших містах і за кордоном.
Переговори з рітейлерами виявилися непродуктивними. Бізнесмен почав реалізувати свою задумку без партнерів. Але з великою кількістю платних порадників.
«Всього у мене паралельно працювало п’ять консалтерів: комерційний (категорійний менеджмент, товарна матриця), два — по процесах, логістичний та консалтинг з маркетингу», — згадує підприємець.
Челленж — створити супермаркет за 14 днів
Сьогодні частина фахівців, що консультували стартап, працюють в штаті компанії. А щоб підкріпити власну упевненість у розпочатій справі, бізнесмен запустив YouTube-челленж — створити супермаркет за 14 днів.
Кожен свій крок Савченко описував в детальному влозі на YouTube. І така медійність спрацювала: до проекту підключалися волонтери, а також Foodex24 зацікавилися інвестори.
Читайте також: Відроджуємо дух ремісництва. Як любов до крафту перетворилася на виробництво свічок
«Я став суперменом, який ніколи не займався торгівлею. Айтішником, який продає їжу», — розповідає Савченко.
Уже на перших тижнях проекту бізнесмен отримав 57 пропозицій щодо інвестицій з мінімальним чеком в $100 тисяч, максимальним — $1 млн.
«Євген Черняк (власник алкогольного холдингу Global Spirits) пропонував купити в проект 100 машин в обмін на частку в бізнесі, на нас дивився фонд Вікторії Тігіпко та Ventures», — наводить приклади Савченко.
Але підприємець на це не погодився і не шкодує. У проект бізнесмен вклав багато власних коштів — вже $1,6 млн. З них $200 000 — в покупку експертизи (консалтинг), $600-700 тисяч — у програмний продукт, і ще стільки ж — в обладнання, логістику, оренду, закупівлю товарів.
Читайте також: Одна здача крові може врятувати три життя. Історії українців, які стали донорами
Новоспечений рітейлер вирішив зробити ставку на клієнтів сегменту «середній +».
«Ми — сервіс, який допомагає залишитися ситим. Доставка до холодильника, не просто магазин», — розповідає засновник бізнесу.
Як працює маркет?
За компанією щодня закріплені 30 автомобілів, які працюють за принципом Uber для продуктів — через спеціальний додаток для водіїв.
І кількість транспорту може збільшуватися в разі необхідності, якщо у цьому є потреба. Таким чином, в Foodex немає проблем з пошуком кур’єрів, як в сервісах доставки. Всі товари доставляються впродовж максимум 1,5 години.
Три факапи на старті
Владислав особисто на собі відчув трансформацію з аутсорса в продуктовий бізнес. На момент запуску онлайн-супермаркету Foodex24 в Україні не було гравців з подібною моделлю.
«Це — dark store. Ми хотіли повністю контролювати ланцюжок створення цінності для клієнта», — зазначає новоспечений рітейлер. Прихід товару, його якість, логістика, склад, колл-центр — все з одних рук. Але оскільки бізнес створювався в найкоротші терміни, не обійшлося і без неприємностей.
Факап 1. Бізнес в Києві по Zoom. Савченко розповідає, що проект створювала команда з декількох десятків людей, які перебували в різних містах.
«У нас команда сиділа частково у Києві і в Харкові, хтось — у Запоріжжі і Дніпрі. Ми по Zoom будували бізнес в Києві», — згадує він.
Така розпорошеність вносила свої корективи. Якби вся команда була в одному місці, було б простіше. Зараз для співробітників компанії обладнано спеціальне приміщення поблизу складів. Команда закупівельників, категорійні менеджери, маркетологи тепер працюють поруч.
Факап 2. Асортиментний. Спочатку, каже Савченко, супермаркет запускався з асортиментом в 850 найменувань. Цього виявилося замало: покупці часто приходили, не знаходили потрібний товар і йшли.
Читайте також: Цілющий інструмент: як дримба з Херсонщини підкорює світ
«А потрібно було запускатися відразу з хорошим асортиментом — до 2500 позицій», — зазначає бізнесмен.
Замість цього команда спочатку боролася з конверсією на сайті, але проблема була не в цьому. Вже зараз він розуміє, наскільки зростання асортименту впливає на кількість покупок, їх частоту, середній чек, кількість товарів в чеку.
Для порівняння: при запуску середній чек в Foodex24 був 700-800 грн, зараз він сягає 1500 грн. Середній чек в АТБ при цьому становить близько 100 грн, в Сільпо і Novus — 200-300 грн.
Факап 3. Логістичний. Оскільки запускати бізнес потрібно було максимально швидко, у підприємців не було часу вибирати зручні, оптимальні локації. І перший склад виявився дуже незручним.
«Ми подивилися близько 150 оголошень, і вибрали у підсумку зовсім неприйнятний варіант», — розповідає Савченко. Це був склад площею 300 кв. м, і три холодних склади по 60 кв. м кожен. Все було розсереджено, а людей — мало. «Доводилося бігати», — згадує бізнесмен.
Читайте також: Етична косметика: як обрати засоби, які не тестують на тваринах
Зараз проблема вирішена: Foodex24 переїхав в більш зручне приміщення, орендувавши близько 2 000 кв. м складів в столиці, поблизу UnitCity. Частину обладнання докупили самі: чотири промислових холодильника, морозильні камери.
Бізнес на мільярд
За словами Савченка, від старту і до сьогодні проект виріс в 15 разів: кількість доставок зросла з 20 до 300 в день. «Ми приростаємо від 15% до 30% в місяць в грошах, кількість клієнтів збільшується. Але ми стартап, і я хочу рости в 2-3 рази”, — говорить він.
За словами засновника сервісу, оборот компанії становить 15 млн грн на місяць, а до грудня Foodex24 планується досягнути щомісячного показника в 40-50 млн грн. Савченко націлений подолати мільярдну позначку за підсумками року.
Маржа зараз — 26%. Плани до кінця року — 32-35%. Для порівняння — в 2019 році, за даними Forbes Україна, рентабельність продажів АТБ склала 4%, Novus — 2%, а сервіс доставки zakaz.ua працює з маржинальністю близько 10%. Передумови для досягнення амбітних цілей є: кількість доставок за рік зросла з 20 до 300 на день, а собівартість логістики знизилася з 200 грн за замовлення на старті до 80 грн за замовлення зараз.
Читайте також: «Хочемо, щоб нас почули». Як люди з інвалідністю стали професійними акторами
Про окупність і повернення інвестицій у Foodex24 поки не думають. Головне завдання — масштабуватися. Тим часом проект вже генерує більше $100 000 «звітного» прибутку на місяць, розповідає Савченко. Але компанія заробляє поки менше, ніж вкладає.
Засновник сервісу запевняє, що бізнес може працювати в плюс уже зараз. Просто є бажання постійно витрачати гроші на його апгрейди. Тільки на доопрацювання софта в частині мобільних додатків потрібно $50 000 на місяць. CRM-система з’їдає ще $15 000. «Якщо всі ці витрати зрізати, отримаємо привабливий плюсовий бізнес, який буде приносити близько $10-15 тисяч на місяць», — ділиться стартапер.
Частка Foodex24 на ринку продуктового рітейлу поки незначна — всього 0,1%. Але якщо врахувати, що на онлайн доводиться поки тільки 0,6-0,7% покупки продуктів в магазинах, то бізнес Савченко на нинішньому етапі — серед таких же новачків, як і він сам.
Що далі?
Зупинятися на столичних клієнтах Foodex24 не збирається. У найближчих планах — вихід в нові міста і на закордонний ринок. Зокрема, розповідає Савченко, до липня Foodex24 запуститься у Вінниці і Львові, а до кінця літа в польському Бидгощі у незвичайному форматі.
«На Польщу ми виділили $500 000. Це буде магазин формату „магазин біля дому“ з ексклюзивним асортиментом — 80% українських товарів», — говорить бізнесмен.
Польський офлайн-магазин буде пов’язаний з dark store, з якого будуть йти відвантаження клієнтам. Аналогічний формат планується незабаром у Києві. Поки компанія готується до відкриття нового складу на Лівому березі столиці.
Читайте також: Крюківський завод готовий до серійного виробництва вагонів-платформ
У перспективі, коли компанія почне генерувати стабільний прибуток, Foodex24 планує створити власний автопарк, а також розглядає поглинання конкурентів — інших брендів онлайн-доставки. «Наше завдання — отримати всю органіку з інтернету, щоб з 5-6 брендами зайняти 60% ринку онлайн-запитів», — розповідає Савченко.
До гіперактивного Foodex24 придивляються не тільки рітейлери і онлайн-агрегатори, а й інвестиційні фонди. Зараз, за словами Савченка, ведуться переговори з п’ятьма інвестиційними фондами. А минулої осені до компанії надійшло декілька пропозицій щодо її покупки.
«Найщедріша з них — $3 млн. Але ми ще почекаємо», — інтригує Савченко.
Нагадаємо, українська компанія постачатиме шахтне обладнання до Туреччини.
Як ми повідомляли раніше, Україна увійшла до десятки світового рейтингу виробництва чавуну.
Усі фото: ua-retail.com.
У каталозі можна знайти місця з необхідною інфраструктурою для підприємств, а також умови та можливості для бізнесу.
Про це повідомили у Міністерстві економіки України.
Що додали в каталог
Міністерство опублікувало корисну інформацію, зокрема про:
- спеціалізацію індустріальних парків: від машинобудування до легкої промисловості;
- інфраструктуру: відомості про наявність комунікацій, транспортних розв’язок та підключень;
- пільги та стимули: інформація про податкові та інвестиційні пільги для резидентів;
- розташування та площу: детальний опис кожної локації з мапами.
«Попри всі виклики Україна створює сприятливі умови для інвесторів. Уже зареєстровано 100 індустріальних парків у різних регіонах. 13 заявників отримали фінансування на ескроу-рахунки на суму 925,05 мільйона гривень. Учасники індустріальних парків мають можливість скористатися пільгами: звільнення від ПДВ на імпорт обладнання, десятирічне звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, а також знижені ставки на землю та нерухомість», — зазначила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Оновлений каталог можна переглянути за посиланням.
Нагадаємо, що в Миронівці з’явився новий індустріальний парк — сотий в Україні.
Також ми писали, що індустріальний парк у Бучі отримав рекордний грант у 150 мільйонів гривень.
Фото обкладинки: Unsplash
Економіка і бізнес
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Кілька років тому Юлія Павлишина з Кременчука вирішила пройти навчання з підприємництва від місцевої громадської організації, аби вдосконалити роботу своєї творчої майстерні. Ці курси так надихнули жінку, що незабаром вона й сама приєдналася до ГО «Інша жінка» та почала читати лекції про бізнес.
«Зараз наші зусилля найбільше спрямовані на те, аби залучити жінок в економіку. Ми пропонуємо їм опанувати ремесло, яке допоможе виживати тут і зараз та заробляти кошти. Так ми не лише даємо їм нову професію, але й змінюємо їхні життя», — каже засновниця ГО «Інша жінка» Юлія Цибульська.
Як організація допомагає жінкам Кременчуцької громади реалізуватися, розповідає ШоТам.
Юлія Павлишина
членкиня ГО «Інша жінка», керівниця творчої майстерні «Еко Стиль».
Долучилася до організації після бізнес-інкубатора
Велику частину мого життя займає робота у творчій майстерні, яку я сама відкрила у 2015 році. Там ми створюємо сувеніри, які постачаємо в Карпати, подарунки для дітей, органайзери для нагород і багато інших крафтових виробів.
За освітою я економістка, проте вже 5 років є громадською активісткою. Починала з того, що була учасницею бізнес-інкубатора для підтримки бізнесу в Кременчуці від організації «Інша жінка». Мені настільки сподобалося навчання та ці люди, що згодом я стала однією з них.
Юлія Павлишина з іншими учасницями організації на заході до Дня Європи «Разом Діємо Фест». Фото з соцмереж організації
Це дуже цікава робота: хтось із членкинь може подати ідею, а всі інші доєднуються та допомагають з організацією. Одним з останніх проєктів у Кременчуці, до якого я була особисто залучена, було створення кімнати розвитку мами й дитини. Ми її облаштували, закупили меблі, іграшки, створили вивіску. А ще мене дуже вразив фестиваль до Дня Європи в Києві, де ми презентували нашу роботу.
Навчалася сама, а тепер навчає інших
Зараз я стала менторкою для інших жінок у проєкті Garage48. Протягом пів року жінки навчаються того, як створити власну справу. Я ж є запрошеною спікеркою від «Іншої жінки» та водночас менторкою для тих, хто хоче займатися своїм бізнесом.
Своїм студенткам розповідаю про аналіз ринку, конкурентів і свій власний досвід перемог та невдач у створенні майстерні. А ще я проводжу воркшопи та відповідаю на питання.
Юлія Павлишина після однієї з лекції. Фото з соцмереж Юлії
Для мене дуже важливе спілкування з жінками, які так само як я, хочуть щось змінювати та на щось впливати. У нас зібралися сильні особистості, які надихають одна одну та готові пожертвувати свій час, аби допомогти іншим.
Я планую створити власну навчальну програму, а не просто бути запрошеною спікеркою, та ділитися досвідом підприємництва — від ідеї створити власний бізнес до того, як зберегти його навіть у складні часи.
Юлія Цибульська
засновниця ГО «Інша жінка», підприємиця й активістка
За шість років до організації долучилися 600 жінок
«Інша жінка» виникла у 2018 році з моєї власної потреби. Я завжди хотіла реалізуватися в професії, створити власну справу, бути впливовою та мати гарний заробіток. Я дуже наполеглива, коли хочу чогось досягти, але й часто зустрічалася з перепонами, — наприклад, з поділом на «чоловічі» та «жіночі» професії або ж нерівною оплатою праці.
Тому вже шість років ми з однодумицями захищаємо жінок і їхні права. Ми не просто надаємо допомогу в якійсь конкретній ситуації, а намагаємося змінити їхні життя на краще. Серед перших наших заходів були розмови з жінками, які досягли певного успіху в якійсь сфері, аби вони поділилися своїм шляхом.
Захід від ГО «Інша жінка», присвячений розвитку в інстаграмі. Фото з соцмереж організації
Щирість і відкритість дуже зближує, тому на наших зустрічах часто багато сліз. У нас була членкиня, яка мала онкологію, а чоловік відвернувся від неї та вимагав розлучення. І от вона ділилася, як переживала це та ще й створила свій бізнес. Вона змогла дати мотивацію для інших, тому ми заохочуємо менторство, бо підтримка та час однієї жінки можуть бути дуже вагомими для навичок іншої.
Зараз в організації «Інша жінка» понад 600 членкинь. Ми маємо 10 офісів в Україні та ще один в Естонії. Проблеми скрізь схожі, незалежно від місця проживання, — жінки хочуть працювати, створювати бізнеси, але не мають на це коштів, часу або доглядають за маленькими дітьми чи літніми родичами.
Ми є однією з перших організацій в Україні, яка надавала жінкам кошти на стартапи. На тому першому навчанні в нас було 25 жінок, і 80% з них відкрили ФОПи. Я часто жартую, що ми конкуренти центру зайнятості, бо стимулюємо жінок іти в підприємництво.
Активісти не можуть бути ефективними без співпраці з владою
Ми розуміємо, що підтримка потрібна жінкам, які не лише хочуть створити власну справу, але й намагаються зберегти вже наявну. Не всі можуть утримати бізнес на плаву, особливо в час повномасштабної війни, тому ми намагаємося допомогти коштами, знаннями чи порадами.
Зараз підприємництво — не лише про ризик, як було завжди, але й про нові виклики та обмеження: роботу без світла, клієнтів без коштів тощо. А ще ми звертаємо увагу на ментальне здоров’я підприємиць, адже це зараз також вкрай важливо.
Юлія Павлишина під час роботи. Фото: ШоТам
Вважаємо, що громадські активісти не можуть бути ефективними без співпраці з владою. Коли ми підтримуємо якісь ініціативи, то намагаємося запровадити системний підхід — не хочемо, щоб проєкти припиняли свою історію після того, як у них закінчуються кошти від донорів.
Місцева влада Кременчуцької громади та державні установи завжди намагаються нас підтримувати. Наприклад, у співпраці з Кременчуцьким професійним ліцеєм ми вже змогли підготувати 12 швачок. Щотижня в Кременчуці ми проводимо для жінок лекції, як от про важливість сну. А також виділяємо одноразову гуманітарну допомогу переселенкам, матерям-одиначкам та малозабезпеченим сім’ям.
Активістки ГО «Інша жінка» створили у Кременчуку дитячий центр. Фото: ШоТам
Тому наші членкині беруть участь у роботі рад різних рівнів — дорадчих рад при місцевій владі, рад з підтримки ВПО, з відбудови. Саме «Інша жінка» ініціювала на Полтавщині резолюцію Ради Безпеки ООН «Жінки, мир, безпека» — документ про залучення жінок до миробудови та боротьбу проти гендерно зумовленого насильства.
Також ми співпрацюємо з поліцією, наприклад, створили онлайн-платформу швидкої допомоги в один клік «Досить!». Ця програма у нас працює в Кременчуцькому, Полтавському, Миргородському та Лубенському районах. Жінка може звернутися, щоб вирішити юридичні проблеми, отримати психологічну консультацію чи знайти житло.
Навчаємо ремесел, які допомагають виживати та забезпечувати себе
Проте зараз наші зусилля найбільше спрямовані на те, аби залучити жінок в економіку. Через повномасштабну війну наша країна проживає демографічну кризу, багато людей воюють, хтось не має можливості працювати.
Тому ми допомагаємо жінкам відкривати й утримувати бізнеси, проходити через перешкоди. А ще ми навчаємо їх стереотипно «чоловічих» професій, як-от слюсарства. Також проводимо навчання для швачок, перукарок, манікюрниць і забезпечуємо наборами інструментів для роботи.
Читайте також: Люди не вірять, що вони справді там працюють: це жінки у «чоловічих» професіях
Жінки з Кременчука навчаються швейної справи в ГО «Інша жінка». Фото з соцмереж організації
Наші навчання в Кременчуцькій громаді часто відвідують переселенки, які втратили дім, але не мають часу опановувати новий фах десь у навчальному закладі, або жінки, які постраждали від домашнього насильства. Тому ми пропонуємо їм навчитися ремесла, яке допоможе виживати тут і зараз та заробляти кошти, й так не лише даємо нову професію, але й змінюємо їхні життя.
Ми всіляко підтримуємо членкинь нашої організації: вони подорожують Україною, носять наш мерч, постійно навчаються та проходять сертифікацію, подаються на гранти, розвивають власні справи. Тому я пишаюся нашою роботою та тим, як ми підтримуємо жінок у такі складні часи.
Мережа ресторанів «Чорноморка» відкриває новий формат сервісу — устричні автомати. Вперше такий автомат встановлять у ТРЦ Respublika Park вже у січні.
Про це повідомила власниця мережі Ольга Копилова в інтерв’ю Forbes Україна.
Як виникла ідея
Ольга Копилова надихнулася створити унікальний автомат після поїздки до Естонії, де побачила акваріум із раками.
«Я подумала: чому б не зробити автомат із устрицями, щоб клієнти могли їх обирати безпосередньо, а не чекати обслуговування?» — ділиться підприємиця.
Читати також: У Лос-Анджелесі відкрився унікальний заклад від співвласника «Галі Балуваної»
Технологія
Перший автомат розробили за дев’ять місяців на підприємстві Avangard. Він вміщує 240 устриць, які зберігаються в акваріумі з морською водою, що створює природні умови. Автомат обладнаний сенсорним екраном для розрахунків і механізмом видачі устриць.
Поруч із автоматом працюватиме консультант, який допоможе відкрити устрицю та запропонує доповнення, як-от лимон чи тартар. Ціна однієї устриці — 36 гривень, а в майбутньому планують збільшити місткість автомата до 500 штук.
Де чекати новинку
Окрім торгових центрів, «Чорноморка» планує встановлювати устричні автомати на АЗС, вокзалах, у бізнес-центрах і навіть у своїх ресторанах. У перспективі розглядається оренда автоматів іншими закладами.
Нагадаємо, що українська компанія відкрила новий завод у Польщі для виробництва поштоматів Royal Mail.
Фото: колаж Анни Наконечної.
Вчать людей не опускати руки: як працює перша інклюзивна «Сенсотека» у Львові
Андрій Станько зі Львова втратив зір у дитинстві. Попри це, він самостійно освоїв озвучений телефон,...
Хащі в кожну хату: волонтерка зібрала 350 тисяч гривень для ЗСУ квітами
«Ледебурія та шлюмбергера за донат від 120 гривень» — схожими повідомленнями ця жінка починає ледь...
«Після 24 лютого жодного разу не зустрічав Новий рік удома». Про що мріють військові у 2025 році
Для військових 31 грудня — це ще один день боротьби. Хтось зустрічає Новий рік в...
«Летять» лише до добрих людей. Крафтярка на кріслі колісному виготовляє голубок, як у фільмі «Сам удома»
Марія сидить посеред кімнати на кріслі колісному та старанно фарбує в білий колір прикрасу у...