Суспільство
Цілющий інструмент: як дримба з Херсонщини підкорює світ
Такий незвичайний інструмент як дримба Дмитро Дзюба полюбив ще на фронті. Саме це допомагало чоловіку вгамувати неспокій та хоча б трохи розважитись. Дмитро переконаний – дримби мають цілющу силу. Саме тому після повернення з фронту чоловік взявся за майстрування інструменту. Хотів зробити для себе, але згодом слава про дримбу долетіла аж до Америки. І сьогодні цей музичний інструмент з Херсонщини поширився по всьому світу.
Дмитро Дзюба
Родом з села Чулаківка, Херсонської області. Навчався у педагогічному університеті та 4 роки працював шкільним вчителем креслення і трудового навчання. Потім працював інженером на літакобудівельному заводі та начальником пожежної служби. У 2014 році пішов добровольцем в АТО, потрапив у 74 окремий розвідувальний батальйон. Після повернення з війни взявся майструвати дримбу. А ще створив свій Youtube канал, де розказує все про цей музикальний інструмент.
Дримба допомагала на війні
Саме дримба була моєю найбільшою підтримкою на війні. Я пішов в АТО добровольцем ще у 2014 році. Іншим людям складно уявити атмосферу на війні. Щоб якось заспокоїти свої нерви та заглушити гул постійних пострілів, я почав грати на дримбі. Та й у вільний час це було непоганим заняттям.
Але з інструментом я познайомився ще до війни. Я давно захоплююсь музикою і грав на різноманітних інструментах.
Свою першу дримбу я замовив у одного майстра, але після повернення додому подарував її кумові. Собі ж вирішив замовити іншу – знайшов в інтернеті майстра, якому заплатив непогані гроші за інструмент. Але мені прийшла дримба просто жахливої якості. Тоді я подумав: а чому б не спробувати робити самому? І у мене вийшло з першого разу. Звісно, не ідеально.
Потім я почав робити і дарувати інструменти друзям і навіть не думав робити з цього бізнес. Але згодом про мене почули й інші люди з різних міст, почали цікавитись і замовляти. Тоді я вже почав робити дримби на продаж.
Цілюща властивість інструменту
Дримба – це стародавній інструмент, який робили ще тисячоліття тому. А ще він поширений по всьому світу, але у кожного народу по різному називається: у якутів – хамуз, норвежців – мотхарба, росіян – варган. У Середньовіччі дримба поширювалась по Азії, Європі, а потім, з колонізацією Америки – і в західній півкулі. Це язичковий самозвучний інструмент. Монголи використовували дримби для духовних практик, а ще завдяки ним викликали духів та входили в транс.
Читайте також: Кобзар 21 століття: як харків’янин відроджує український музичний феномен
Велике поширення мала дримба на Західній Україні, зокрема, серед гуцулів. Існували навіть цілі ансамблі дримбарів, які грали на святах. А ще на Гуцульщині інструмент також використовували для духовних практик. Чому? Бо це єдиний інструмент, який передає вібрацію на організм людини. Він звучить лише тоді, коли його приставляють до зубів, а ротова порожнина служить резонатором. Тому організм отримує вібрації, які дуже на нього впливають.
Свідомість людини під час гри на дримбі може змінюватись: якщо грати на низькій тональності – людина заспокоюється, якщо на високій – підбадьорюється.
Кожен інструмент має ім’я та власну колиску
Лотос, Ельф, Мольфар, Мамай, Хмара, Друїд – все це назви дримб. Вони бувають різних форм, мають різний звук, різний характер. І щоб клієнту було легше визначитися, я вигадав “імена”.
Дримби я створюю з міді, чорного металу, або нержавіючої сталі. Я беру прутик , знімаю зайве та виточую деку. Потім роблю язичок, який вставляю у деку. Важливо використовувати матеріали, які не мають небезпечних сполук (олово, свинець), адже інструмент контактує з зубами. Я роблю будь-які тиснення на дримбі – все, що захоче клієнт.
Не менш важливим для мене є футляр інструменту, який я ще називаю колискою. Для них використовую деревину вишні, яблуні, груші, сливи – все, що росте у саду.
Для зручності проробляю в футлярі отвір, щоб інструмент було комфортно носити на шиї, а при нагоді й необхідності – швидко зняти і зіграти. Ні в якому разі я не обробляю деревину лаками чи фарбами. Використовую бджолиний віск або натуральне лляне масло. А ще можу зробити колиски з рога оленя чи лося. Навчитись робити дримби було не складно, адже я вже мав досвід роботи з різними матеріалами – виготовляв нарди, шахи, японські сякухаті, індійські бандурі, флейти з бамбуку, інші духові інструменти.
Також я реконструюю і старі дримби, які можуть викопувати археологи. Зазвичай їх потрібно просто очистити від іржі і замінити язичок. Нещодавно мені до рук потрапила дримба, якій не менше 500 років. На схожих інструментах грали скіфи.
Експорт дримб
Після того, як я почав робити дримби, чутки про це поширились не тільки в Україні, а й за кордон. Все завдяки Фейсбуку – я показую багато своїх праць саме там, тому мене якось знайшли іноземці і діаспоряни.
Читайте також: Зроблено в Україні: як український бренд створює унікальні ремені і відновлює традиції гуцулів
Зараз мої дримби є вже у США, Німеччині, Франції, Нідерландах, Болгарії, Іспанії, Португалії. Бувають навіть оптові замовлення – у Францію і Німеччину відправляв по 15 штук. І зараз роблю 30 дримб для клієнтів з Англії. Кожен 5 мій клієнт з-за кордону.
Замовляють як музиканти, так і колекціонери, які просто хочуть поставити інструмент під скло. А ще є замовлення з іноземних магазинів. Немає ні дня, щоб до мене не написав клієнт, інколи черга на місяць вперед. Коштує інструмент 900-1500 гривень.
За 4 роки я зробив вже близько 600 дримб. Можу за один день зробити інструмент з колискою, якщо є настрій і сили. А ще мені допомагає концентрувати увагу стрільба з лука – це таке моє ще одне хобі.
Дримба дуже цікавий та водночас простий інструмент. На ньому просто навчитись грати і не потрібно вивчати ніякої нотної грамоти. І сьогодні він теж популярний – багато гуртів використовують дримбу.
«Тату, я вагітна!» — кричить у слухавку донька захиснику. Військовий повернувся з полону та одразу дізнався, що стане дідусем. Чоловік зміг почути голос близьких під час чергового етапу обміну важкопоранених та тяжко хворих українських бранців.
Відео з поверненням захисників поширив міністр оборони Рустем Умєров.
Обмін військовополоненими провели у межах домовленостей у Стамбулі. У дописі Рустем Умєров повідомив, що всі визволені українці потребують медичної допомоги та реабілітації, яку їм невідкладно нададуть у профільних медзакладах.
«Памʼятаємо про кожного і заберемо кожного», — додав міністр оборони.
Нагадуємо, що «Ветерани космічних військ» зібрали на стримі понад 1,4 млн грн для «Вовків Да Вінчі».
Також ми писали, що у Львові реконструювали обличчя військовому, який втратив ніс через поранення.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
У реабілітаційному центрі UNBROKEN у Львові триває відновлення обличчя 37-річного Сергія Міховича. Унаслідок обстрілу на Харківщині восени 2024 року чоловік отримав важке поранення — уламки снаряда повністю знищили йому ніс. Над реконструкцією його обличчя майже рік працюють щелепно-лицеві хірурги.
Про це повідомили у центрі.
Сергій мобілізувався у 2023 році. Служив зенітником у бригаді НГУ «Хартія», виконував бойові завдання на Харківщині. У жовтні 2024 року біля Серебрянського лісу підрозділ потрапив під обстріл. Уламки з пораненням у голову та обличчя пошкодили значну частину м’яких тканин. Після стабілізації в харківській лікарні його направили до Львова.
Читайте також: Провідні хірурги з США відновили 19-річному військовому обличчя після поранення (ВІДЕО)
Лікування складне і триває у кілька етапів. Спочатку хірурги видалили інфіковані тканини. Потім встановили спеціальний експандер, який три місяці розтягував шкіру. Основну реконструкцію проводили за допомогою власних тканин пацієнта: кістки з лобної ділянки та хряща з ребра.
Операції проводить команда під керівництвом щелепно-лицевого хірурга Олега Ковтуняка. За його словами, попереду — завершальні втручання для досягнення максимально природного результату.
Нагадаємо, що видатний французький ортопед відвідав Львів та провів 15 операцій військовим (ФОТО).
Фото: фейсбук-сторінка UNBROKEN
Увечері 18 червня на вулиці Плуговій у Львові рятувальники допомогли витягти кошеня, яке впало у вузьку металеву трубу на глибині близько двох метрів. Його нявкання почули перехожі та викликали службу порятунку.
Про це повідомили в ДСНС Львівщини.
Спроби витягнути тварину самотужки виявилися марними, тому на місце прибули надзвичайники. За допомогою рятувальної мотузки їм вдалося дістати кошеня, яке тремтіло, але було неушкоджене. Тваринку передали людям, які не пройшли повз і зреагували на заклик про допомогу.
Нагадаємо, що у ЗСУ показали пухнастиків, які допомагають військовим на фронті (ФОТО).
Раніше ми писали, що у Львові відкрили перший міський хаб «Стрільниця» в історичній будівлі (ФОТО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка ДСНС Львівщини