Суспільство
Цілющий інструмент: як дримба з Херсонщини підкорює світ
Такий незвичайний інструмент як дримба Дмитро Дзюба полюбив ще на фронті. Саме це допомагало чоловіку вгамувати неспокій та хоча б трохи розважитись. Дмитро переконаний – дримби мають цілющу силу. Саме тому після повернення з фронту чоловік взявся за майстрування інструменту. Хотів зробити для себе, але згодом слава про дримбу долетіла аж до Америки. І сьогодні цей музичний інструмент з Херсонщини поширився по всьому світу.
Дмитро Дзюба
Родом з села Чулаківка, Херсонської області. Навчався у педагогічному університеті та 4 роки працював шкільним вчителем креслення і трудового навчання. Потім працював інженером на літакобудівельному заводі та начальником пожежної служби. У 2014 році пішов добровольцем в АТО, потрапив у 74 окремий розвідувальний батальйон. Після повернення з війни взявся майструвати дримбу. А ще створив свій Youtube канал, де розказує все про цей музикальний інструмент.
Дримба допомагала на війні
Саме дримба була моєю найбільшою підтримкою на війні. Я пішов в АТО добровольцем ще у 2014 році. Іншим людям складно уявити атмосферу на війні. Щоб якось заспокоїти свої нерви та заглушити гул постійних пострілів, я почав грати на дримбі. Та й у вільний час це було непоганим заняттям.
Але з інструментом я познайомився ще до війни. Я давно захоплююсь музикою і грав на різноманітних інструментах.
Свою першу дримбу я замовив у одного майстра, але після повернення додому подарував її кумові. Собі ж вирішив замовити іншу – знайшов в інтернеті майстра, якому заплатив непогані гроші за інструмент. Але мені прийшла дримба просто жахливої якості. Тоді я подумав: а чому б не спробувати робити самому? І у мене вийшло з першого разу. Звісно, не ідеально.
Потім я почав робити і дарувати інструменти друзям і навіть не думав робити з цього бізнес. Але згодом про мене почули й інші люди з різних міст, почали цікавитись і замовляти. Тоді я вже почав робити дримби на продаж.
Цілюща властивість інструменту
Дримба – це стародавній інструмент, який робили ще тисячоліття тому. А ще він поширений по всьому світу, але у кожного народу по різному називається: у якутів – хамуз, норвежців – мотхарба, росіян – варган. У Середньовіччі дримба поширювалась по Азії, Європі, а потім, з колонізацією Америки – і в західній півкулі. Це язичковий самозвучний інструмент. Монголи використовували дримби для духовних практик, а ще завдяки ним викликали духів та входили в транс.
Читайте також: Кобзар 21 століття: як харків’янин відроджує український музичний феномен
Велике поширення мала дримба на Західній Україні, зокрема, серед гуцулів. Існували навіть цілі ансамблі дримбарів, які грали на святах. А ще на Гуцульщині інструмент також використовували для духовних практик. Чому? Бо це єдиний інструмент, який передає вібрацію на організм людини. Він звучить лише тоді, коли його приставляють до зубів, а ротова порожнина служить резонатором. Тому організм отримує вібрації, які дуже на нього впливають.
Свідомість людини під час гри на дримбі може змінюватись: якщо грати на низькій тональності – людина заспокоюється, якщо на високій – підбадьорюється.
Кожен інструмент має ім’я та власну колиску
Лотос, Ельф, Мольфар, Мамай, Хмара, Друїд – все це назви дримб. Вони бувають різних форм, мають різний звук, різний характер. І щоб клієнту було легше визначитися, я вигадав “імена”.
Дримби я створюю з міді, чорного металу, або нержавіючої сталі. Я беру прутик , знімаю зайве та виточую деку. Потім роблю язичок, який вставляю у деку. Важливо використовувати матеріали, які не мають небезпечних сполук (олово, свинець), адже інструмент контактує з зубами. Я роблю будь-які тиснення на дримбі – все, що захоче клієнт.
Не менш важливим для мене є футляр інструменту, який я ще називаю колискою. Для них використовую деревину вишні, яблуні, груші, сливи – все, що росте у саду.
Для зручності проробляю в футлярі отвір, щоб інструмент було комфортно носити на шиї, а при нагоді й необхідності – швидко зняти і зіграти. Ні в якому разі я не обробляю деревину лаками чи фарбами. Використовую бджолиний віск або натуральне лляне масло. А ще можу зробити колиски з рога оленя чи лося. Навчитись робити дримби було не складно, адже я вже мав досвід роботи з різними матеріалами – виготовляв нарди, шахи, японські сякухаті, індійські бандурі, флейти з бамбуку, інші духові інструменти.
Також я реконструюю і старі дримби, які можуть викопувати археологи. Зазвичай їх потрібно просто очистити від іржі і замінити язичок. Нещодавно мені до рук потрапила дримба, якій не менше 500 років. На схожих інструментах грали скіфи.
Експорт дримб
Після того, як я почав робити дримби, чутки про це поширились не тільки в Україні, а й за кордон. Все завдяки Фейсбуку – я показую багато своїх праць саме там, тому мене якось знайшли іноземці і діаспоряни.
Читайте також: Зроблено в Україні: як український бренд створює унікальні ремені і відновлює традиції гуцулів
Зараз мої дримби є вже у США, Німеччині, Франції, Нідерландах, Болгарії, Іспанії, Португалії. Бувають навіть оптові замовлення – у Францію і Німеччину відправляв по 15 штук. І зараз роблю 30 дримб для клієнтів з Англії. Кожен 5 мій клієнт з-за кордону.
Замовляють як музиканти, так і колекціонери, які просто хочуть поставити інструмент під скло. А ще є замовлення з іноземних магазинів. Немає ні дня, щоб до мене не написав клієнт, інколи черга на місяць вперед. Коштує інструмент 900-1500 гривень.
За 4 роки я зробив вже близько 600 дримб. Можу за один день зробити інструмент з колискою, якщо є настрій і сили. А ще мені допомагає концентрувати увагу стрільба з лука – це таке моє ще одне хобі.
Дримба дуже цікавий та водночас простий інструмент. На ньому просто навчитись грати і не потрібно вивчати ніякої нотної грамоти. І сьогодні він теж популярний – багато гуртів використовують дримбу.
Суспільство
У Києві на Контрактовій площі встановили інсталяцію, яка має привернути увагу до психічного здоров’я чоловіків.
Про це у фейсбуці повідомили у групі “Психологи, психотерапевти та психіатри”.
Інсталяція створена у формі найвищої в світі настільної гри “дженга” — її висота становить 6 метрів.
У такий спосіб організатори хочуть привернути увагу до психічного здоров’я чоловіків.
Зазначається, що чоловіки неохоче звертаються по допомогу до спеціалістів через стереотипи.
Читайте також: «Мозок як у тумані». Що таке синдром хронічної втоми, чим він небезпечний та як уникнути
Справжні проблеми заховані всередині конструкції та приховані “відмовками”.
“Під час побудови башти, що імітує гру Дженгу, проблеми опиняться всередині конструкції, приховані відмовками. Рано чи пізно Дженга не витримає і зруйнується – як символічна ілюстрація вразливої психіки українських чоловіків, які не говорять про переживання, тримають все в собі, залишаються сам на сам із проблемами”, — пояснили організатори.
Нагадаємо, в Україні запрацював автоматичний сервіс для пошуку психологів.
Як ми повідомляли раніше, у столиці відкрили першу «кризову кімнату» для жертв домашнього насильства.
Головне фото: фейсбук-група Психологи, психотерапевти та психіатри.
Суспільство
В Україні оголосили конкурс «Вакциновані й відкриті».
Про це повідомили у пресслужбі ЮНІСЕФ.
Конкурс проводять Міністерство охорони здоров’я спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та магазином гаджетів та аксесуарів «Цитрус».
Школи можуть виграти цінні подарунки, якщо принаймні 80% їхнього колективу повністю вакциновані від COVID-19:
- 3 суперпризи: набори з 10 комп’ютерів, 10 гарнітур та 10 роутерів для кожної школи-переможниці.
- 15 мініпризів: набори з 10 гарнітур і роутера для кожної школи-переможниці.
Як взяти участь у конкурсі?
Для участі в конкурсі, будь-якому представнику школи потрібно зареєструвати школу онлайн за посиланням.
Читайте також: Озеленення замість бетону. Євгенія Кулеба про те, як створити сквер у великому місті
Анкети прийматимуться до 23:59 29 вересня.Церемонія визначення переможців, оголошення результатів конкурсу відбудеться 3 жовтня 2021 і буде приурочена до Дня вчителя.
Вакцинація освітян від COVID-19 почалася у квітні серед тих, хто був залучений до проведення ЗНО-2021, а у травні — всіх охочих працівників сфери освіти.
Наразі лише 35% освітян отримали перше щеплення від COVID-19. Це означає, що більшість шкіл та інших закладів освіти будуть змушені закритися з початком нової хвилі пандемії.
Для того, щоб заохотити освітян вакцинуватися та захистити себе від COVID-19, стартує конкурс не просто для вакцинованих осіб, а для цілих колективів.
Читайте також: Як ШоТам допомагає підприємцям-початківцям вести бізнес (ВІДЕО)
Усі учасники конкурсу отримають сертифікати про участь, а також гарантовані призи за публікацію про конкурс у своїх соціальних мережах під хештегами #ВакцинованіВідкриті.
Детальні умови участі та реєстрація в конкурсі тут.
Заплановано розширення аудиторії конкурсу, тож стежте за новинами на інформаційних сторінках організаторів. Якщо ви готові долучитися до призового фонду, напишіть нам mmelkova@unicef.org.
Конкурс відбувається за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Довідка
Вакцинація від COVID-19 — безпечний та ефективний спосіб захиститися від важкого перебігу COVID-19 та госпіталізації. Контактуючи з великою кількістю людей щодня, освітяни мають підвищений ризик заразитися COVID-19. Саме тому всі заклади освіти можуть організувати щеплення охочих працівників, запросивши мобільну бригаду з імунізації. Окрім того, освітяни можуть вакцинуватися у найближчому пункті чи центрі масової вакцинації.
Відповіді експертів на запитання освітян про щеплення доступні у збірці Міністерства охорони здоров’я та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні за посиланням.
Із докладним алгоритмом запису освітян на вакцинацію від COVID-19 можна ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, у містечку на Львівщині досягли колективного імунітету, провакцинувавши 66% населення від COVID-19.
Також українські COVID-сертифікати в «Дії» пройшли технічне оцінювання в Євросоюзі.
Як ми повідомляли раніше, у Харкові відкрили лабораторію із виробництва тест-систем на коронавірус.
Головне фото: nus.org.ua.
Суспільство
На Миколаївщині на трасі М-14 почавя ремонт шляхопроводу, збудованого 46 років тому.
Про це повідомили у пресслужбі Укравтодору у фейсбуці.
Капітальний ремонт мосту стартував поблизу села Весняне, котрий є складовою частиною траси М-14 Одеса – Мелітополь – Новоазовськ.
Міст, завдовжки 89,44 м. був побудований у 1975 році. Він є частиною транспортної розв’язки «лист конюшини», що сполучає дороги М-14 Одеса – Мелітополь – Новоазовськ та Т-15-06 Миколаїв – Доманівка – Берізки.
Підрядник виконує фрезерування старого покриття та демонтаж бар’єрного огородження, тротуарних плит на шляхопроводі.
Читайте також: Дорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття
На час ремонту міст та транспортна розв’язка закриті для проїзду транспорту. Рух автівок здійснюється в два боки лівою смугою руху траси М-14.
Відновлення шляхопроводу виконується у рамках капітального ремонту під‘їзного шляху до міста Миколаєва на ділянці траси М-14 ( 126+000 – км 129+122). Підрядна організація: ТОВ «ЄДБК».
Нагадаємо, на Тернопільщині відкрили рух відбудованим мостом через річку Сирет.
Як ми повідомляли раніше, у Дніпрі на Монастирський острів побудують міст-бульвар.
Усі фото: facebook.com/Ukravtodor.Gov.Ua.