Суспільство
Цілющий інструмент: як дримба з Херсонщини підкорює світ
Такий незвичайний інструмент як дримба Дмитро Дзюба полюбив ще на фронті. Саме це допомагало чоловіку вгамувати неспокій та хоча б трохи розважитись. Дмитро переконаний – дримби мають цілющу силу. Саме тому після повернення з фронту чоловік взявся за майстрування інструменту. Хотів зробити для себе, але згодом слава про дримбу долетіла аж до Америки. І сьогодні цей музичний інструмент з Херсонщини поширився по всьому світу.
Дмитро Дзюба
Родом з села Чулаківка, Херсонської області. Навчався у педагогічному університеті та 4 роки працював шкільним вчителем креслення і трудового навчання. Потім працював інженером на літакобудівельному заводі та начальником пожежної служби. У 2014 році пішов добровольцем в АТО, потрапив у 74 окремий розвідувальний батальйон. Після повернення з війни взявся майструвати дримбу. А ще створив свій Youtube канал, де розказує все про цей музикальний інструмент.
Дримба допомагала на війні
Саме дримба була моєю найбільшою підтримкою на війні. Я пішов в АТО добровольцем ще у 2014 році. Іншим людям складно уявити атмосферу на війні. Щоб якось заспокоїти свої нерви та заглушити гул постійних пострілів, я почав грати на дримбі. Та й у вільний час це було непоганим заняттям.
Але з інструментом я познайомився ще до війни. Я давно захоплююсь музикою і грав на різноманітних інструментах.
Свою першу дримбу я замовив у одного майстра, але після повернення додому подарував її кумові. Собі ж вирішив замовити іншу – знайшов в інтернеті майстра, якому заплатив непогані гроші за інструмент. Але мені прийшла дримба просто жахливої якості. Тоді я подумав: а чому б не спробувати робити самому? І у мене вийшло з першого разу. Звісно, не ідеально.
Потім я почав робити і дарувати інструменти друзям і навіть не думав робити з цього бізнес. Але згодом про мене почули й інші люди з різних міст, почали цікавитись і замовляти. Тоді я вже почав робити дримби на продаж.
Цілюща властивість інструменту
Дримба – це стародавній інструмент, який робили ще тисячоліття тому. А ще він поширений по всьому світу, але у кожного народу по різному називається: у якутів – хамуз, норвежців – мотхарба, росіян – варган. У Середньовіччі дримба поширювалась по Азії, Європі, а потім, з колонізацією Америки – і в західній півкулі. Це язичковий самозвучний інструмент. Монголи використовували дримби для духовних практик, а ще завдяки ним викликали духів та входили в транс.
Читайте також: Кобзар 21 століття: як харків’янин відроджує український музичний феномен
Велике поширення мала дримба на Західній Україні, зокрема, серед гуцулів. Існували навіть цілі ансамблі дримбарів, які грали на святах. А ще на Гуцульщині інструмент також використовували для духовних практик. Чому? Бо це єдиний інструмент, який передає вібрацію на організм людини. Він звучить лише тоді, коли його приставляють до зубів, а ротова порожнина служить резонатором. Тому організм отримує вібрації, які дуже на нього впливають.
Свідомість людини під час гри на дримбі може змінюватись: якщо грати на низькій тональності – людина заспокоюється, якщо на високій – підбадьорюється.
Кожен інструмент має ім’я та власну колиску
Лотос, Ельф, Мольфар, Мамай, Хмара, Друїд – все це назви дримб. Вони бувають різних форм, мають різний звук, різний характер. І щоб клієнту було легше визначитися, я вигадав “імена”.
Дримби я створюю з міді, чорного металу, або нержавіючої сталі. Я беру прутик , знімаю зайве та виточую деку. Потім роблю язичок, який вставляю у деку. Важливо використовувати матеріали, які не мають небезпечних сполук (олово, свинець), адже інструмент контактує з зубами. Я роблю будь-які тиснення на дримбі – все, що захоче клієнт.
Не менш важливим для мене є футляр інструменту, який я ще називаю колискою. Для них використовую деревину вишні, яблуні, груші, сливи – все, що росте у саду.
Для зручності проробляю в футлярі отвір, щоб інструмент було комфортно носити на шиї, а при нагоді й необхідності – швидко зняти і зіграти. Ні в якому разі я не обробляю деревину лаками чи фарбами. Використовую бджолиний віск або натуральне лляне масло. А ще можу зробити колиски з рога оленя чи лося. Навчитись робити дримби було не складно, адже я вже мав досвід роботи з різними матеріалами – виготовляв нарди, шахи, японські сякухаті, індійські бандурі, флейти з бамбуку, інші духові інструменти.
Також я реконструюю і старі дримби, які можуть викопувати археологи. Зазвичай їх потрібно просто очистити від іржі і замінити язичок. Нещодавно мені до рук потрапила дримба, якій не менше 500 років. На схожих інструментах грали скіфи.
Експорт дримб
Після того, як я почав робити дримби, чутки про це поширились не тільки в Україні, а й за кордон. Все завдяки Фейсбуку – я показую багато своїх праць саме там, тому мене якось знайшли іноземці і діаспоряни.
Читайте також: Зроблено в Україні: як український бренд створює унікальні ремені і відновлює традиції гуцулів
Зараз мої дримби є вже у США, Німеччині, Франції, Нідерландах, Болгарії, Іспанії, Португалії. Бувають навіть оптові замовлення – у Францію і Німеччину відправляв по 15 штук. І зараз роблю 30 дримб для клієнтів з Англії. Кожен 5 мій клієнт з-за кордону.
Замовляють як музиканти, так і колекціонери, які просто хочуть поставити інструмент під скло. А ще є замовлення з іноземних магазинів. Немає ні дня, щоб до мене не написав клієнт, інколи черга на місяць вперед. Коштує інструмент 900-1500 гривень.
За 4 роки я зробив вже близько 600 дримб. Можу за один день зробити інструмент з колискою, якщо є настрій і сили. А ще мені допомагає концентрувати увагу стрільба з лука – це таке моє ще одне хобі.
Дримба дуже цікавий та водночас простий інструмент. На ньому просто навчитись грати і не потрібно вивчати ніякої нотної грамоти. І сьогодні він теж популярний – багато гуртів використовують дримбу.
Суспільство
Команда кооперативу учасників бойових дій «Оберіг-Агро» з Доманівки Миколаївської області отримала перший врожай з теплиць, що встановили минулого року за канадські грантові кошти.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці кооперативу.
Зазначається, що серед врожаю – смачний редис сорту Viena, який виростили без застосування добрив та засобів захисту рослин.
Оголошення про продаж дали у соціальних мережах. Покупці записуються на вітамінні овочі, бо у Доманівці ніхто не вирощує такий ранній редис.
Читайте також: Комбуча, або чайний гриб: 5 українських виробників та де можна купити
Спочатку члени кооперативу збирались у теплицях саджати ранні огірки та томати, але досвідчений агроном порадив почати з редису та картоплі. Хоча овочі висадили на початку лютого, редис витримав усі температурні перепади та дав 100-відсоткову схожість – учасники кооперативу прислухались до кожної поради агронома.
Нині у теплицях підростає молода картопля, а на літній сезон планують висадити огірки, томати, кабачки.
Довідка
Чотири теплиці загальною площею 1200 кв. м кооперативу учасників бойових дій допомогли встановити канадські донорські організації. У березні 2020 року «ОБЕРІГ-Агро» отримав кошти від Манітобської ради з міжнародного співробітництва (MCIC) Канада, грантовий проект також підтримали Міністерство міжнародних справ Канади та Менонітська Асоціація Економічного Розвитку (MEDA), Канада.
Нагадаємо, українські вина здобули нагороди на London wine competition 2021.
Як ми повідомляли раніше, в Україні вивели новий сорт сої стійкої до хвороб.
Усі фото: facebook.com/uhbdp.
Суспільство
У Харкові зареєстрували світовий рекорд – найважчий шоколадний батончик вагою 3 тони 59 кілограмів.
Про це повідомило місцеве видання Новости Объектив.
За інформацією, це збільшена копія стандартного вафельного батончика із шоколадною начинкою з додаванням фундука та покритий темною кондитерською глазур’ю.
Над батончиком працювали 9 майстрів і декілька фахівців були задіяні в глазуруванні.
Читайте також: З чілі, полуницею чи вином: сім локальних виробників цікавих соусів
Для того що виріб був занесений в книгу рекордів Гіннеса, він повинен відповідати трьом критеріям:
- вага не менше ніж одна тонна,
- не менше 80% має бути їстівним,
- після виготовлення має бути придатним до споживання.
Керівник національного реєстру рекордів Лана Вєтрова розповіда, що всі три критерії дотримані.
Читайте також: Сумчанин встановив рекорд із запам’ятовування числа Пі
За її словами, це дає можливість у Харкові оголосити світовий рекорд в номінації «кулінарне мистецтво», а саме найважчий шоколадний батончик покритий кондитерською глазур’ю.
Відомо, що батончик складається із 1402 вафельних шарів.
Читайте також: Франківець готується створити найбільший в Україні шкварок
Нагадаємо, волинянин встановив два світові рекорди.
Як ми повідомляли раніше, переселенець з Криму створив унікальне панно з дерева та бурштину і встановив рекорд.
Усі фото: objectiv.tv.
Суспільство
Українські Військово-Морські Сили провели спільні українсько-румунські тренування типу PASSEX у акваторії Чорного моря.
Про це пише АрміяІнформ.
До тренування було залучено визначені сили та засоби ВМС ЗС України й корвет Horia Macellariu Морських Сил Румунії.
Метою тренування було відпрацювання взаємодії у складі багатонаціональної тактичної групи відповідно до стандартів НАТО та підвищення рівня взаємосумісності з іноземними партнерами.
Подібні заходи є невід’ємною складовою на обраному Україною шляху до Північноатлантичного альянсу, в процесі становлення складовою трансатлантичної системи колективної безпеки.
Програма тренувань була дуже щільна та складалася з багатьох етапів. Після зустрічі кораблів у точці рандеву, проведення візуального розпізнавання та перевірки зв’язку, було розпочато тренування з маневрування у строях та ордерах.
Після закінчення першого етапу учасники перейшли до корабельного бойового навчання з відбиття атак швидкісних малорозмірних плавзасобів.
Читайте також: За партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності
Надалі було відпрацьовано такі елементи як: поповнення запасів на ходу траверзним способом та контроль за цивільним судноплавством у визначеному районі моря.
У програму було включено і тренування з боротьби за живучість, під час якого румунський корвет відігравав роль пошкодженого корабля, а українські моряки відпрацьовували техніку буксировки останнього.
Не менш важливим стало навчання з відбиття ударів противника під час нападу на корабель, що охороняється, з повітря.
Читайте також: Old Khata Project: як дві містянки подорожують селами у пошуках давніх хат
Закінчилися спільні тренування урочистим проходженням кораблів у морі.
Нагадаємо, спецпризначенці України взяли участь у багатонаціональних навчаннях.
Як ми повідомляли раніше, на Херсонщині відбулися навчання з протидії диверсійно-розвідувальним групам.
Усі фото: armyinform.com.ua.