Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Хащі в кожну хату: волонтерка зібрала 350 тисяч гривень для ЗСУ квітами

Опубліковано

«Ледебурія та шлюмбергера за донат від 120 гривень» — схожими повідомленнями ця жінка починає ледь не кожен свій день.

Ще дитиною, порпаючись у бабусиній грядці, вона мріяла вирощувати свої рослини. А тепер у просторому домі посеред Львова Марина Ждан живе з сім’єю та ще кількома сотнями різних рослин. 

Щовечора вона сидить у вітальні посеред своїх хащів і читає книгу або ж п’є чай і досі не може повірити, що її захоплення працює на нашу перемогу.

Обожнюю повертатися в затишні місця

Зараз зовсім незнайомі люди пишуть мені, що я їх надихаю. Мені 44 роки, я мама чотирьох дітей, яка все своє життя прожила у Львові. Маю дві вищі освіти — хімікині-інженерки та психологині. Після навчання працювала в СММ, а також вела власний тревел-блог. 

До пандемії ковіду Марина багато мандрувала та вела власний блог. Фото надала героїня

Останні кілька років перед великою війною я багато мандрувала, відвідала приблизно 40 країн. Мені дуже сподобалося в Намібії та Грузії, але найбільше люблю мандрувати Україною. Я вражена тим, скільки в нас цікавих затишних місцин.

Обожнюю Боржаву в Карпатах, особливо ночувати там у наметах. Ще одне цікаве місце в горах — вулкан у Старуні, який є єдиним в Україні. Колись там видобували нафту, тому там залишилися гирла. 

Марина біля тисячолітнього дуба. Фото надала героїня

Але моє улюблене місце — це село Стужиця на Закарпатті, де росте дуб, якому вже понад 1 300 років! Це дерево неймовірне, я відчуваю там особливу силу, тому щоразу дорогою маю його відвідати, обійняти й посидіти поряд. Якось навіть робила підбірку дерев-старожилів, які ростуть у нас, і я відвідувала їх усі. Мені завжди хочеться повертатися в такі нетипові місця.

Створила хащі у власному будинку

Цей дуб так захопив мене невипадково — рослини зі мною все моє життя. Ще змалку садила в бабусі фіалки, просила у знайомих кактуси й завжди в кімнаті на підвіконні в мене була якась рослинка.

Мої бабусі жили у Львові та вирощували у дворику помідори, огірки та квіти, а ще лимони в квартирі. Вони й прищепили мені цю любов до рослин — я радо проводила з ними час і порпалася в землі.

Марина у власній вітальні посеред хащів. Фото надала героїня

А коли виросла та почала жити у власному домі, то створила довкола себе справжні хащі. З подругами ми обмінювалися хлорофітумами, сансевʼєріями, тещиним язиком, драценами — це досить традиційні рослини, до яких усі звикли. А вже в ковідні часи, коли я сиділа вдома серед своїх джунглів і все більше читала інформації в інтернеті, почала цікавитися екзотичними рослинами. 

Придумала допомагати війську своїм захопленням

Якось у 2022 році я пересаджувала свої сансевʼєрії. Вже тоді люди придумали продавати різні особисті речі, аби зібрати донати на військо. І я вирішила — чому б і мені не спробувати? Тим паче, що рослин було дуже багато. 

Я попросила синову сторінку в соцмережах, перейменувала на «Хатні хащі» й почала продавати рослини знайомим. А згодом подруга принесла мені вазони своєї знайомої, яка виїхала за кордон і також попросила продати їх за донати. 

Кожну рослину в своєму домі Марина доглядає та відновлює. Фото надала героїня

Я зрозуміла, що це не робота на кілька днів, адже треба було привести рослини до ладу. Тому вирішила взятися за все це серйозно і поставила собі за мету назбирати перші 10 тисяч гривень, аби підтримати збір знайомих.

Тоді в мене були дрижаки, і я казала чоловікові, що ніколи не зможу зібрати цю суму — це якесь шаленство. Але згорів сарай, гори і хата! Шляху назад уже не було.

Прикрашена квітами стіна в домі Марини. Фото надала героїня

Перші 30 гривень за квітку за два роки перетворилися на 350 тисяч

І от на сторінку почали підписуватися незнайомі люди, зробили перші замовлення. Тоді я почула багато подяк за те, що придумала таку ініціативу. Дехто казав, що обожнює рослини, але зараз такі покупки не на часі, тому вдячні за те, що можуть порадіти й зробити корисну справу. 

Люди відчули мою ідею, бо рослини — це своєрідний спосіб заземлення та заспокоєння, коли можна торкнутися чогось живого. 

Квіти допомагають жінці заспокоїтися та заземлитися. Фото надала героїня

Мені було дуже приємно, що люди відгукнулися. Коли прийшли перші 30 гривень за сансевʼєрію, я ще дивувалася сама — кому ж вона могла знадобитися? Потім не могла повірити, що мені вдалося зібрати ті 10 тисяч своїми квітами. 

А згодом уже навіть не ставила цілей: люди надсилали донати, я їм — рослини, і так ми вже допомогли військовим на суму в понад 352 тисячі гривень. Це сума тільки за рослини, але я ще відкривала й допоміжні банки для зборів, де люди донатили окремо. Кошти зазвичай передаю знайомим військовим, аби потім можна було прозвітувати перед своїми підписниками.

​​

Усі рослини за донат Марина самостійно фотографує та пропонує підписникам на сторінці в інстаграмі. Фото надала героїня

Спершу рослини купляли знайомі та підписники тревел-блогу, а згодом люди самі почали надсилати мені свої рослини, аби я продала їх за донати. Я їх реабілітовую, підрощую, розмножую і тоді виставляю на продаж. Тепер частинка рослин на продаж — мої, а частинка — від людей з усієї України, які охоче підтримують ідею.

Мої рослини об’єднують людей 

Донедавна я мала вдома 800 рослин. Проте половину нещодавно перевезла в їхній новий дім, де тепер продаватиму за донати. Але все одно вдома в мене у кожній кімнаті багато зеленого, рослинки в’ються стінами. Я обожнюю традиційну кераміку, тому залюбки саджу в красивий посуд рослини.

Улюбленої рослини я не маю, але особливо щемко ставлюся до тих, які звідкись привезла і вони є живим спогадом про це місце. Дуже люблю кактуси, які привезла з Намібії та Мадейри. 

Кожна рослина Марини має для неї велике значення та викликає багато спогадів. Фото надала героїня

Удома моє улюблене місце — це вітальня, адже там усе навколо в рослинах. Щовечора я маю до всього торкнутися, посидіти там, почитати книжку та випити чай.

З часом мені спало на думку збирати людей на благодійних заходах, де можна буде обмінюватися своїми рослинами та купувати їх за донат. Написала місцевій кав’ярні, і вони погодилися. За перший такий благодійний захід ми змогли зібрати понад 30 тисяч гривень. А ще військовий, якому ми збирали кошти, надіслав нам коробку вистріляних мінометних гільз, тому тепер маю ще один цікавий лот для донатів.

Благодійне захоплення підштовхнуло до власної справи

Коли моя ініціатива спрацювала й продажі рослин стали стабільними, я зрозуміла, що мені це дуже подобається. Я люблю працювати з рослинами, можу займатися ними весь день, а ще мені подобається продавати. Тому почала мріяти попрацювати в магазині рослин, а згодом захотіла почати власну справу.

Тепер Марина мріє, що рослини будуть її постійною роботою, на яку захочеться приходити щодня. Фото надала героїня

Приміщення для цього в мене вже було. Це квартира моєї бабусі, якої давно немає, тому я не використовувала помешкання — тут жили квартиранти. Та згодом вони виїхали, й ми пробували продати квартиру, але син запропонував мені та моїй дочці використати це приміщення для наших захоплень — я продаватиму тут рослини, а донька робитиме татуювання. Так народився мій «Простір MAZANKA».

Частинка простору Марини Ждан. Фото надала героїня

Чому така назва? Мені дуже подобається українська культура, вишивка та інтер’єр старовинних хат, і я вирішила втілювати це тут. У нас тут були досить страшненькі стіни, але якось я пішла в Шевченківських гай, де під відкритим небом зібрані давні мазані хатини, і побачила, що це наче мої стіни, просто їх треба пофарбувати в білий. Поки ми ще завершуємо ремонт, але вже скоро заплануємо відкриття. Та я щодня тут працюю і вже дуже люблю це місце.

«Коли ми ростимо квіти, то квіти ростуть довкола нас»

Я дуже люблю, коли довкола мене зелено та щось росте. Чоловік через моє захоплення називає мене «рослинярською душею». Я отримую втіху від рослин, люблю дарувати радість від них іншим і знаходити однодумців у цій справі. 

«Це так красиво», «Мене це так захопило», «Ви надихаєте» — це слова, які мені пишуть люди. Я дуже пишаюся цим і дякую всім незнайомцям, які мене підтримують, хоч водночас досі не можу повірити. І хоча 350 тисяч — це ще небагато, але досить пристойна сума, якщо врахувати, що її зробили рослини. 

Тепер Марина знає, що завдяки рослинам надихає інших. Фото надала героїня

А якось я поїхала на ботанічний ярмарок у Київ і випадково підійшла до стенду, де дівчата також продавали квіти за донати. Вони сказали, що підписані на мене в соцмережах, і що це я надихнула їх таке робити. Чи могла я собі таке уявити ще два роки тому?

Зараз війна, тому ми або воюємо, або маємо підтримувати тих, хто це робить. Це наша спільна справа. Поки є потреба, я це робитиму, а потім придумаю ще щось — прищеплюватиму любов до рослин котикам та допомагатиму допомагатиму рослинами котикам у притулку.

Суспільство

17-річна дівчина з Каліфорнії створює прикраси, щоб підтримати Україну через UNITED24

Опубліковано

17-річна школярка з Каліфорнії Софі Кім створює намиста з нержавіючої сталі для підтримки України. Увесь прибуток від продажу Софі задонатить через UNITED24.

Про це повідомили в UNITED24.

Софі має досвід у продуктовому дизайні й хотіла використати свої знання на користь. На одному боці намиста вона гравіює напис «Я підтримую Україну», а на іншому зображає тризуб.

«Я намагаюся робити все, що в моїх силах, аби хоч якось допомогти зусиллям України у війні незалежно від того, наскільки мій внесок маленький», — сказала Софі.

Читайте також: 11-річний хлопчик із Данії зібрав понад 8 000 доларів на допомогу українським дітям.

Про фонд UNITED24

UNITED24 — це офіційна фандрейзингова платформа України. За весь час діяльності через платформу зібрали понад 1,4 мільярда доларів. Завдяки цьому проєкту можна задонатити за п’ятьма напрямками:

  • «Оборона»;
  • «Гуманітарне розмінування»;
  • «Медична допомога»;
  • «Відбудова України»;
  • «Освіта та наука».

Нагадаємо, що UNITED24 отримала анонімний донат у мільйон доларів на розмінування.

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка UNITED24

Читати далі

Суспільство

З окупації врятували юнака, якому загрожувала мобілізація в армію рф

Опубліковано

У межах ініціативи Bring Kids Back UA вдалося повернути з окупації 21-річного хлопця, якому погрожували примусовою мобілізацією до російської армії.

Про це повідомила операційна директорка Bring Kids Back UA Дарія Зарівна.

Історія хлопця

Юнак залишався на окупованій території лише зі свідоцтвом про народження. Кілька місяців тому йому зателефонували з російського військкомату з вимогою з’явитися для вручення повістки. Згодом прозвучала й пряма погроза — забрати його силоміць. Перебуваючи в постійному страху, що його відправлять на війну, хлопець звернувся по допомогу.

Завдяки зусиллям сестри та організації Helping to Leave, йому вдалося отримати документи й перетнути лінію розмежування, повернувшись на підконтрольну Україні територію.

Читайте також: У містах на Луганщині активісти розповсюдили проукраїнську символіку (ФОТО)

Bring Kids Back UA — державна ініціатива, спрямована на повернення українських дітей та молоді з окупації або росії. Команда Helping to Leave є одним із партнерів проєкту, що надає практичну допомогу українцям у складних умовах окупації.

Нагадаємо, українська художниця та Rescue Now запустили ініціативу для допомоги дітям у Харкові.

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Save Ukraine

Читати далі

Суспільство

«Укрпошта» випустила марку, присвячену сторічному партнерству України й Британії (ФОТО)

Опубліковано

24 квітня «Укрпошта» презентувала поштовий випуск «Британія та Україна: 100 років партнерства». Його створили в межах проєкту «Власна марка» до 100 днів з моменту підписання угоди про сторічне партнерство між країнами.

Про це повідомили в компанії.

Угоду уклали 16 січня 2025 року під час візиту Прем’єр-міністра Великої Британії до Києва. Це перший документ такого масштабу для України, що охоплює ключові сфери співпраці — від безпеки й економіки до культури та спорту.

Дизайн марки створили на основі офіційної айдентики партнерства, розробленої британськими дизайнерами.

Церемонія спецпогашення відбулася у Головпоштамті у Києві за участі тимчасової повіреної у справах Великої Британії в Україні Шарлотти Сюрен, заступника міністра закордонних справ України Олександра Міщенка та генерального директора «Укрпошти» Ігоря Смілянського.

Особливою частиною події стала участь школярів із київської школи №219. Вони підписали листівки, які надішлють до учнів партнерської школи у Ліверпулі, а також до прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера і міністра закордонних справ Девіда Ламмі.

Читайте також: Режисер кліпів Nirvana та Metallica відвідав Україну, аби створити фільм про боротьбу українців (ФОТО)

Нагадаємо, що учні 100 українських та британських шкіл долучаться до нового спільного проєкту.

Фото: «Укрпошта»

Читати далі