Озеленення замість бетону. Євгенія Кулеба про те, як створити сквер у великому місті

Зелений клаптик землі у великому місті, яке забите бетоном та новобудовами, на вагу золота. Більше того, деякі забудовники вирішили навіть відбирати у містян вже існуючі парки та сквери. Нещодавно киянам вдалось повернути невеликий, але дуже важливий для країни «Сквер Небесної сотні». Довгі сім років «блукання коридорами» – і через сім років місто нарешті на порозі отримання повноцінного скверу. Це приклад того, що діяти потрібно вже і громада може активізуватись і відстояти зелені зони у столиці. А ще краще – створювати нові.

Ми разом з громадською діячкою, координаторкою створення «Скверу Небесної сотні» Євгенією Кулебою розібрались, що потрібно для того, щоб у місті з’являлось якомога більше зелених територій.

Євгенія Кулеба

Депутатка Київради, засновниця та керівниця громадської організації «Місто-сад», координаторка створення «Скверу Небесної сотні», громадська діячка

Яка ситуація в столиці з озелененням?

Парки та сквери у місті – це не розкіш, а наше повноцінне право. Колись Київ був одним з найбільш зелених міст Європи, але через чисельні забудови, асфальт та бетон місто втратило цю позицію. Кількість зелених зон у житлових районах, кварталах, на територіях шкіл, університетів та лікарень чітко регулюється. Для великих міст норма озеленення 21 кв метр на людину. В рекомендаціях ВООЗ – 50 кв метрів на одну людину. HUGSI (Husqvarna Urban Green Space Index) опублікував рейтинг найзеленіших міст світу в 2020 році, де Київ посів 100 місце. Згідно даних рейтингу, в Києві частка міських зелених насаджень складає 44%, з яких частка дерев – 40%, трави – 4%.

Однак, я вважаю, що забагато зелених зон у місті бути не може. Зелені зони – це і про комунікацію між людьми, і про очищення повітря, і про терморегуляцію. Озеленення – це мінус 5-10 градусів температури міста. А згідно з рекомендаціями ВООЗ прогулянки з зелених зонах є важливим фактором для протидії серцево-судинним захворюванням.

Сьогодні, за даними «ЛУН Місто» і їх карти доступності до зелених зон, у мікрорайонах, де озеленення відсутнє, фактично мешкають 18,9 % киян, це 35,3 % території міста. Найгірше з озелененням на Саперному полі, у районі вулиці Богатирської, на Рибальському острові, у Петрівсько-Куренівському промрайоні, на Троєщині ІІІ (Північно-Західній), на Старій Дарниці, Південних Осокорках, на Верхніх та Нижніх Бортничах, у Жулянах. Це обумовлено різними факторами: немає парків, є промзони, кладовища, аеропорти.

Найбільш озелененими сьогодні є території, розміщені на околицях міста: Пуща-Водиця, Голосіїв, Биківня, Феофанія, Пирогів, Теремки І. Все завдяки великим лісовим масивам, паркам культури та відпочинку. У центральній частині добре озеленення має «Городище Кия», «Звіринець» та «Місто Володимира».

Що стосується парків та скверів – то найменша площа зелених зон у Святошинському районі, найбільш озеленений сьогодні Дарницький район.

Читайте також: День Києва: топ-9 маловідомих та цікавих місць у столиці

Моя незмінна позиція – Київ повинен зберігати існуючі, та створювати нові зелені зони. В умовах адаптації міста до змін клімату ці «острови охолоджень» мають надважливе значення. До того ж зелені зони – це місце активного й пасивного відпочинку населення, де люди зустрічаються, діляться ідеями. А це дуже важливо для створення міста щасливих людей.

Як створити сквер?

Будь-хто може ініціювати створення скверу. Тут головне запастися терпінням і наполегливістю, вірити в свої сили, зібрати  команду однодумців і пакет документів. З «паперовою роботою» особливо непросто. Але завжди можна звернутися до тих, хто має досвід створення скверів, щоб уникнути помилок, які можуть стати формальною причиною для відмови.

Крок 1. Зібрати необхідні документи

Коли ви обрали ділянку, на якій хочете створити сквер потрібно подати пакет документів на розгляд постійної комісії Київради з питань екологічної політики. Цей пакет обов’язково  має містити

• Заяву про ініціативу створення зеленої зони;
• Документи, які підтверджують таке бажання громади;
• Висновок Департаменту земельних ресурсів щодо земельної ділянки;
• Витяг з міського земельного кадастру щодо земельної ділянки;
• Згода балансоутримувача території (якщо він є);
• План-схема розташування зеленої зони (можна намалювати в сервісі Google maps, чи кадастровій карті);
• Інші матеріали – пояснювальна записка, графічні матеріали, фотографії, візуалізація запланованого проєкту, презентації.

Щоб спростити життя тим, хто хоче робити місто кращим та створювати зелені зони я зібрала форми документів, які прикріплюються до заяви про ініціативу за посиланням. Важливо не забувати, що всі документи мають бути належно оформлені та вичитані, всі сторінки заяви та доданих матеріалів повинні бути пронумеровані, щоб не було причин для формальної відмови.

Крок 2. Отримати згоду громади

Громада повинна підтримати ідею. Обмежень щодо форми вивчення громадської думки немає. Ви можете провести онлайн-опитування, загальні збори. Та важливо після обговорень зафіксувати бажання громади створити зелену зону. Це може бути протокол зборів чи в будь-яка інша довільна форма. Головне зафіксувати, що громада хоче створити зелену зону.

Ці документи та їх зміст необхідно підкріпити підписами. І у цьому випадку дійсно важлива кількість: якщо буде зустрічна ініціатива «проти» створення зеленої зони, при прийнятті рішення можуть підраховувати кількість голосів у обох заявах. Переможе, скоріш за все та ініціатива, під якою більше підписів.

Крок 3. Дізнайтесь про статус балансоутримувача

Якщо громада підтримала вашу ідею і ви зібрали всі необхідні документи, переходьте до наступного року. Потрібно дізнатись про статус земельної ділянки, де ви хочете створити сквер. А також отримати висновок про можливість передачі цієї території під зелену зону. Для цього треба подати звернення до Департаменту земельних ресурсів. Багато залежить від того, який статус має земельна ділянка: простір, що нам здається ідеальним  для створення зеленої зони, вже може бути запланований під забудову. Якщо земля належить до комунальної власності і не в оренді  – рухайте ініціативу і відстоюйте створення на ній зеленої зони, а не чергової забудови.

Якщо ділянка має балансоутримувача (це може бути фізична особа, юридична особа, «Керуюча компанія з обслуговування жилого фонду», КО «Київзеленбуд», УЗН, ШЕУ) – треба отримати його згоду на реалізацію ініціативи. Для цього зверніться до нього з листом, у якому поясніть суть ідеї та попросіть підтримати ініціативу. Якщо отримали згоду – можна рухатись далі.

Крок 4. Подайте заявку

Зберіть всі документи та разом з письмовою заявкою подавайте їх до Комісії Київради з питань екологічної політики. Але і на цьому етапі не розслабляйтеся і продовжуйте займати активну позицію. Після – комісія звернеться до КО «Київзеленбуд» з рекомендацією про необхідність подання до Департаменту земельних ресурсів клопотання. Після розробки і затвердження проєкту землеустрою, Київрада ухвалить рішення про надання ділянки у постійне користування КО «Київзеленбуду» для створення та експлуатації зеленої зони. І от аж тоді розпочнеться безпосереднє створення скверу – не на папері, а на практиці.

Читайте також: Як створити ОСББ і не спіткнутись об ЖЕК – поради експерта

Чому вам можуть відмовити? Причин може бути декілька. По-перше – якщо було подано неповний пакет документів. По-друге, якщо Департаментом земельних ресурсів надано негативний висновок щодо можливості передачі земельної ділянки в користування для створення зеленої зони. Також не вдасться створити сквер за відсутності згоди балансоутримувача.

В цілому, якщо у вас виникла ідея створення скверу, а ви не знаєте що робити – допоможе ось ця інфографіка, яка покроково описує що треба робити і куди звертатися.

Крок 5. Активно долучайтесь до процесу

100% «так» ніхто гарантувати не може. Головне – вірити у свої сили, об’єднувати однодумців, і пам’ятати, що парки і сквери – це не лише дерева і трава, це – люди, які повірили, що здатні змінювати світ навколо.

Та, щоб ваш сквер все-таки з’явився обов’язково треба бути присутнім на засідання постійних комісій під час розгляду ініціативи та проєктів рішень. Супроводжувати та пильно відслідковувати процес розгляду ініціативи. А після прийняття Київрадою рішення про передачу земельної ділянки в користування Київзеленбуду для створення зеленої зони, обов’язково приймати участь у розробці проєкту облаштування земельної ділянки. Розслаблятися неможна на жодному з етапів.

На будь-якому з описаних етапів можна і потрібно підключати депутатів для прискорення процесів. Наприклад, якщо Департамент земельних ресурсів не відповідає на ваші звернення.

Крок 6. Знайдіть фінансування

Фінансування проводиться або за рахунок приватного інвестора (мешканців, мецената тощо), або можна подати документи для участі у Громадському бюджеті. З фінансуванням проєкту може допомогти депутат (може подати правку до бюджету, коли відбувається перегляд бюджету або ж виділити кошти зі свого спецфонду). Ще один шлях – отримати кошти за програмою з розподілу бюджету розвитку району чи за Комплексною міською цільовою програмою екологічного благополуччя міста Києва.

Насправді, все не так складно. Головне – бажання щось змінити та внести свою частинку в озеленення міста.