Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Відроджуємо дух ремісництва. Як любов до крафту перетворилася на виробництво свічок

За підтримки Добродіїв

Опубліковано

Добродії ШоТам – це наші читачі, які підтримують нас фінансово на щомісячній або одноразовій основі. Завдяки їхній підтримці ми можемо:
безкоштовно рекламувати малий український бізнес;
допомагати важливим громадським та волонтерським проєктам шукати однодумців;
розповідати історії успіху простих українців.
Добродії мають можливість обирати теми матеріалів, які вони проспонсорували. А ми регулярно звітуємо перед ними про витрачені кошти. Хочеш більше позитивних змін в нашому суспільстві? Ставай добродієм ШоТам і допомагай нам підтримувати змінотворців!

«Львівська свічкова мануфактура» виникла у сім’ї Сидорів як проєкт-мрія. Сімейний затишок і вечері за свічками переросли в ідею власного виробництва. Вже сім років їхню крамницю не можуть оминути любителі крафту та родинного тепла. Зараз це двоповерхова будівля, де гості обирають свічки за келихом вина. Майстерня також має соціальну складову. Раніше вона допомагала жінкам, які опинилися у кризі, а зараз шукає людей, які ще потребують підтримки.

Оксана Сидор,
Оксана Сидор,

Співзасновниця крафтового виробництва «Львівська свічкова мануфактура»
Раніше працювала в івент-агенції свого чоловіка DikArt Creative Marketing, а зараз перебуває у декретній відпустці

Родинне тепло перенесли у бізнес

«Свічка — це більше, ніж світло» — це є девізом нашого виробництва. Це якісь традиції, емоції, тепло, затишок. Ми намагаємося це донести нашим покупцям. Тому що раніше у людей була думка, що свічка — це дуже така сумна тема. Ми досі боремося з цим стереотипом, намагаємося переконати, що це щось більше. І в людей дійсно змінюється сприйняття, вони переважно купують нашу продукцію вже задля домашнього затишку та тепла.

Ми з чоловіком, Андрієм Сидором, є власниками «Львівської свічкової мануфактури» вже сім років. Ми з ним взагалі дуже родинні, маємо трьох діток, обожнюємо посиденьки з вином разом із друзями. Дуже багато подорожуємо, любимо заїжджати в маленькі австрійські містечка, заходити у крафтові майстерні. Вдома маємо купу різних дрібничок, які ми привезли з подорожей або нам їх подарували — всі вони мають для нас важливе значення. Щовечора традиційно ми палимо свічки, також вони є частиною нашого інтер’єру. Під час однієї з поїздок за кордон в Андрія виникла ідея відкрити власну майстерню свічок. Виробництво виникло як проєкт-мрія, першочергово це не була бізнес-ідея.

Перші свічки виготовляли власноруч

Перед запуском проєкту Андрій поїхав навчатися в Нідерланди на професійні курси з виготовлення свічок. Це дало йому хороший старт, адже перш ніж щось починати, треба самому зрозуміти процес. Ми з чоловіком вважаємо, що якщо людина не цікавиться справою, з якої вирішила зробити бізнес, і вона їй не до душі — особливо якщо йдеться про крафт — тоді вона просто інвестор. Вона не зможе розбудувати це, створити справді хорошу річ, адже не буде отримувати задоволення. Це зараз усі дивляться Youtube та роблять свічки, а тоді це було дивним — запускати не просто крамницю свічок, а ціле виробництво. Відповідно, перш ніж починати, він зрозумів, що це за виробництво, і тоді вже розпочав справу. Зараз я теж вже розібралася в цій темі, хоча раніше більше відповідала за менеджмент та організацію процесу.

Ми захотіли створити особливий простір у Львові — місце для розмов при свічках та з келихом вина, для зустрічей з друзями за горнятком кави, для творчості та натхнення, для спогадів та традицій. А ще цей простір ми обов’язково хотіли наповнити світлом свічок ручної роботи, створених із любов’ю. А для особливої атмосфери потрібне особливе місце. І взимку 2013 року воно знайшлося. 

Ми знайшли невеличке приміщення, яке обладнали під крамницю та виробництво. Але з часом нам стало тісно, тому збільшили наш простір. Спочатку свічки виготовляли дві майстрині разом з Андрієм. Одна з них вже мала подібний досвід, іншу ми навчали. Сьогодні у нас працюють три майстрині. В цілому, кожен може прямо вдома виготовити свічку, і для цього по суті потрібні лише парафін і гніт — стрічка або шнур, що використовується для горіння. Однак для того, щоб вона не гасла і пахнула так, як ви забажаєте, потрібно дуже багато експериментувати. 

Відроджуємо дух ремісництва

Своєю мануфактурою ми намагаємося відроджувати дух ремісництва. Всі наші свічки — це майже повністю ручна робота. Хоча у нас і професійне обладнання, воно все одно передбачає повну залученість людини. Ми не хочемо це змінювати, адже це частина нашої концепції. Наприклад, у нас є колекція столових свічок, які майстер робить повністю вручну. Він багато разів занурює гніт у парафін, і так утворюється парафінова свічка. Це старий метод виробництва, але він дуже якісний, адже тоді вона довше горить. Такий спосіб створення виробу — справжня магія.

Ми постійно влаштовуємо різні майстер-класи для дітей та дорослих. Наприклад, наші гості можуть власноруч зробити свічку до різдвяного чи великоднього столу. Таким чином ми вчимо українців робити свічки власноруч, показуємо, як правильно підбирати матеріал, щоб вони могли повторити це вдома. Хоча ми помічаємо, що дуже часто на майстер-класи до нас приходять не для розваги, а щоб підгледіти технологію. Це насправді не дуже приємно, однак все одно всі тонкощі ось так одразу вони не дізнаються.

Кожна справа вимагає майстерності й повного занурення в процес, так і в нас. І гості, які купують свічки, повинні бачити, як ми це робимо. Майстер-класи платні, однак гості потрім отримують свої свічки, а також знижки на нашу продукцію. Адже найкращий подарунок — зроблений своїми руками, а ми якраз допомагаємо виготовити гостю саме таку свічку, яку йому потрібно. 

Думали, що свічка — це легко… і помилилися

Мені спочатку здавалося, що свічку зробити дуже легко — просто потрібен віск, гніт і форма, в яку ви хочете залити. Але насправді є тонкощі підбору самого гноту, вибору бджолиного воску. Це дуже важливо, адже під кінець найголовніше, щоб формована свічка чи канделябр горіли. Всюди потрібен експеримент. Якщо це ароматизована свічка, то потрібно відчути, скільки треба додати запаху, щоб він був збалансований, а не надто різкий. Зазвичай люди купують її для дому задля комфорту, а не щоб вона тиснула на простір.

Окрім ароматів, ми ще експериментуємо з кольорами. Наприклад, коли до нас приходять наречені за свічками для вінчання, то ми спеціально для них декоруємо їх квітами та сухоцвітами, підбираємо ніжні відтінки. Наші гості навіть почали надсилати нам побажання: «Зробіть свічку саме такого кольору для моєї скатертини». Після цього ми розширили палітру наших канделябрових свічок, наша майстриня підбирає для них колір. І потім нам надсилають фото, як ця свічка вже стоїть на скатертині, і це дуже зворушливо.

Основним складником більшості наших свічок є віск рослинного походження. Це натуральний матеріал, абсолютно екологічний та нетоксичний. Свічки з рослинного воску підходять людям, які мають алергію на продукти бджолиної життєдіяльності. А ще такі свічки довго горять та абсолютно не виділяють запаху при горінні.

Знайомимо зі свічками за келихом вина

Ми працюємо з локальним бджолиним воском та імпортованим парафіном. Насправді це велика проблема, тому що дуже важко знайти в  Україні якісні матеріали, необхідні для виготовлення свічок. Ми б хотіли виготовляти річ повністю з українського, однак поки такої можливості немає. Сумно, що до львівської свічки доводиться додавати імпортні складові, як от гніт та аромамасла, бо інакших на ринку немає. 

Нещодавно у колаборації з художниками розробили колекцію «Особлива свічка для особливого Різдва». Наша мета була в тому, щоб ця свічка стояла з року в рік на родинному столі. Вона горить 50 годин, що дозволяє провести з нею багато вечорів. Також маємо продукцію з дуже символічним орнаментом, як от вертеп та зірка. Дуже хочемо, щоб наша свічка стала традиційним елементом на кожному святі.

Сьогодні наша крамниця розташована у Львові на вулиці Музейна, 1. Ця будівля — двоповерхова. На другому поверсі, власне, крамниця свічок і їхнє часткове виробництво, а на першому — кав’ярня та винарня. Це такий спільний простір, в який гості приходять за свічками, а потім сидять на терасі біля свічок, п’ють вино та їдять еклери. Ми дуже хотіли зберегти цю атмосферу, адже вона додає більшого розуміння, що таке свічка. І ця кав’ярня дуже класно доповнює нашу концепцію. Також ми працюємо онлайн, нашу продукцію купують по всій Україні.

В яблуці з корицею — затишок і тепло

Свічка в нас коштує від 70 до 800 гривень. Все залежить від матеріалу, адже працювати з гутним склом чи керамікою — це недешеве задоволення. Також є певні авторські речі, важко навіть їх порівняти з іншою продукцією. І ми хочемо йти до того, щоб все робити авторське у колабораціях із художниками та керамістами. У нас є лімітовані серії, такі як гутне скло. Таких виробів на цілу колекцію може бути лише 300, тому що їх дуже довго автор робить вручну. Може бути тисяча однакових свічок, а може бути й п’ять штук — все залежить від колекції, яку ми випускаємо, та від її специфіки.

Читайте також: Взуття, одяг та халва з конопель: як житомирський майстер відроджує давнє ремесло

В нас є колекція під назвою «Прянощі та трави». Для неї ми підібрали неймовірні аромати, а саму свічку доповнили декором зі спецій та трав. Це додає нереального шарму. Найчастіше гості купують «Яблуневі пахощі» — аромат яблука та кориці. Свічку ми оздобили паличками кориці та сушеним яблуком, і запах справді дуже затишний і теплий. Дуже подобаються покупцям також аромати сандалу, кави та лаванди.

Створюємо романтику не лише в холодну пору

Колись була дуже відчутна сезонність. Осінь, зима — найкращі періоди для продажу свічок, адже у цей час всім хочеться тепла і світла. Також є певні моменти, пов’язані з традиціями свят, як от обов’язковість свічки на різдвяному столі. Але зараз ми бачимо, що людям подобається свічка, і сезонність для нас вже згладжується. Люди почали вечеряти та читати книги при свічках, декорувати ними будинки, тобто в них вже зовсім інше сприйняття цього предмету.

Також ми виготовляємо ароматки — кольорові парафінові пластинки, які ароматизуємо парфумерними оліями з Грассу. Це містечко на півдні Франції, яке славиться своєю парфумерною історією. З різними ароматами можна створити різну атмосферу та налаштувати себе на відповідний настрій. Лаванда знімає стрес, кориця бадьорить, а пачулі допоможе створити романтичну атмосферу.

Підтримували жінок у кризі

Для нас було дуже органічно, що варто додати якусь соціальну часточку у наше виробництво. Раніше у співпраці з громадською організацією «Народна допомога» ми працевлаштували в нашій майстерні жінок із кризового центру.  Через певні обставини вони були змушені виїжджати на заробітки на Захід. Ми ж пропонували їм альтернативу — виготовляти у нас свічки, і кілька жінок дійсно певний час у нас працювали, доки не пішли за власним бажанням. А також ми скеровували певну суму з продажів на підтримку цього центру. 

З 2013 року ми також долучились до благодійної ініціативи «Добра справа», яку започаткувала громадська організація «Етновир». Щороку частину коштів від проданих свічок та проведених майстер-класів під час Великодніх свят ми передаємо їм, а фонд вже скеровує їх на міські благодійні проєкти, як от підтримують «Охматдит». Шукаємо партнерів для нової соціальної складової. Вивчаємо, де є потреба і кому ми могли б бути справді корисними.

Зараз ми з художниками працюємо над новою колекцією з бджолиного воску, який я дуже люблю. Також нещодавно поповнили наше виробництво декорами для свічок та свічниками. Ми з командою мріємо про гарні колаборації, відкриті до ідей і творчих спільних проєктів. Хочемо дійти до того, що з України туристи вивозитимуть нашу класну якісну стильну свічку як сувенір. 

Суспільство

В Україні можна вакцинуватися на залізничних вокзалах: перелік міст

Опубліковано

В Україні триває тиждень імунізації. До 28 квітня  дорослим і дітям можна буде безкоштовно вакцинуватися на залізничних вокзалах у дитячих точках «Спільно».

Про це повідомляє Unicef.

Де можна вакцинуватися

Пункти вакцинації уже працюють на залізничних вокзалах у:

Читайте також: Як організувати діяльність робочої групи в евакуації: досвід Соледарської громади

  • Києві,
  • Харкові,
  • Одесі,
  • середмістях Львова та Дніпра.

“Там можна отримати планові щеплення чи бустер від коронавірусу. Вакцинуватися можна щодня з 11:00 до 17:00 до 28 квітня”, – повідомили організатори.

Нагадаємо, у Києві відбудеться благодійний забіг присвячений 10-й річниці заснування батальйону.

Фото: БДМУ

Читати далі

Суспільство

Глиняні стіни та сучасна техніка. У Мринській громаді волонтери та місцеві відновили сторічну школу-мазанку

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Ззовні ця сторічна будівля має глиняні стіни та намальовані орнаменти у вигляді виноградної лози, які поширені в регіоні. А всередині — сучасний ремонт, обладнання, бібліотеку та тренажерний зал. 

ШоТам розповідає, як за ініціативи директорки Лихачівської школи-мазанки Світлани Грош з допомогою громади, влади і благодійників вдалося поєднати минуле та сучасне в стінах однієї будівлі.

Тридцятирічна мрія, яка нарешті здійснилася

Світлана Грош працює в Лихачівському ліцеї Мринської громади, що на Чернігівщині, вже понад 30 років. Ще у свої 18 прийшла сюди працювати вчителькою початкових класів після педагогічного училища і ще з того часу мріяла відновити приміщення школи-мазанки, яка існує з 1927 року. У 2008 році пані Світлана стала директоркою Лихачівського ліцею і шукала різні способи, аби покращити умови навчання учнів.

Якось жінка побачила в соціальних мережах оголошення про те, що український благодійний фонд «Сміливі відновлювати» допомагає людям відбудовувати  приватні будинки та заклади освіти. Вирішила спробувати і надіслала заявку. 

«Коли нам погодилися допомогти, то я ніяк не могла в це повірити. Я була дуже рада, що на наш сільський заклад хтось звернув увагу», — каже Світлана Грош.

Світлана Грош разом з волонтерами відновлювала ліцей-мазанку. Фото надала героїня

До відновлення ліцею долучилися волонтери фонду, місцеві жителі, вчителі та учні. А місцеві підприємці та влада допомагали з матеріалами — водою, глиною та соломою. 

«Ми привозили всі необхідні матеріали та закликали людей з села допомагати відновлювати ліцей. Шукали все необхідне, якісну металочерепицю замовляли аж з Дніпра. Дуже вірили, що школу вдасться відновити, бо вона має велике значення для нашого села. Я сам навчався у цих стінах, тому це місце мені дуже дороге», — каже староста села Лихачів Олександр Семенець.

Лихачівський ліцей-мазанка в процесі відновлення. Фото надала Світлана Грош

«Коли лише розвалили стіни, то я два тижні не могла прийти до тями думала, що ми вже нічого не відновимо і сторічна споруда просто пропаде. Але три місяці роботи пройшли плідно і вже у жовтні учні вийшли на навчання», — ділиться Світлана Грош. Поки школу відновлювали, у вересні діти вчилися просто неба. Директорка каже, що навіть природа їм допомагала, адже було дуже тепло.

Поєднали минуле з сучасним

Історія благодійного фонду «Сміливі відновлювати» почалася у травні 2022, коли друзі Віталій Селик та Альона Крицук створили волонтерську ініціативу, аби допомагати людям розбирати завали після деокупації Ірпеня, Бучі та сіл поблизу. «Від травня 2022 року ми щотижня збираємо волонтерів на толоки», — каже співзасновниця фонду Альона Крицук.

Віталій Селик розповідає, що рік тому фонд став партнером Програми «U-LEAD з Європою» у проєкті «Відбудова місцевих шкіл для стійкості», аби відновити 12 шкіл на деокупованих територіях Київщини, Чернігівщини та Харківщини. Обирали школи, в яких є укриття і можна буде їх відновити навчання на початку осені. Серед них був і Лихачівський ліцей.

«Спершу ніхто не вірив, що можна відновити школу, яка створена за технологією мазанки. Вона була доволі міцна зсередини, хоча існувала з 1927 року. Проте наш проєктний менеджер наполіг, аби ми відновили її саме за старою технологією хати-мазанки. А ще ми спілкувалися з інженерами-будівельниками, які сказали, що глина рівноцінна сучасним утеплюючим матеріалам», — каже Сергій.

Волонтери під час роботи у селі Лихачів. Фото надали в благодійному фонді «Сміливі відновлювати».

Фонд знайшов експерта у хатах-мазанках — майстра Миколу Степанця, який зробив хімічний аналіз глини трьох старих родовищ громади, з яких колись тут мазали хати. Чоловік навчав мазати волонтерів та місцевих. Співзасновниця фонду Альона розповідає, що серед мешканців села була літня жінка, яка за своєї молодості брала участь в толоках та мазала хати, тому тепер теж навчала цьому інших.

Набагато більше, ніж просто будівництво

Віталій Селик каже, що при відбудові ліцею мазали стіни глиною, але інтер’єр вирішили робити сучасним — постелили лінолеум, зробили сучасний ремонт з історичними мотивами, перекрили дах металочерепицею та створили бетонний пандус. Його зробив місцевий підприємець — вірменин Татул Оганян. Він хотів зробити найкращий пандус в області, адже при обороні Чернігівщини втратив обидві кінцівки і зараз має протези. Завдяки цьому пандусу наступного року в ліцеї навчатиметься дитина з інвалідністю, яка переїхала в громаду з Донеччини.

Стіни ліцею прикрашає мурал з орнаментом, який створила художниця Софія Кандаурова. Вона досліджувала місцеві орнаменти та створила символічні мотиви, зокрема виноградну лозу, яка популярна в регіоні. Художниця, крім створення муралів, вечорами проєктувала на стінах ліцею мультики, тому їх збігалися дивитися всі діти з села. «Це було щось набагато більше, ніж просто будівництво», — каже Сергій.

Сучасний вигляд відновленого ліцею-мазанки в Лихачеві. Фото надала Світлана Грош

Альона ж розповідає, що на території ліцею посадили дерево на пам’ять про волонтера з Канади Ентоні Ігната, який брав участь в толоках та возив гуманітарну допомогу на фронт. Під час однієї з місії він загинув.

«Він був щирою та відкритою людиною, кинув Канаду, всі свої гроші привіз сюди, аби допомогти українцям. На його честь на території ліцею тепер росте канадський клен», — розповідає Альона Крицук.

У тренажерному залі місцева молодь зараз вечорами збирається для спілкування та занять спорту. А в бібліотеку приїжджає вся Мринська громада, аби проводити тут свої заходи. «Пишаємося, що ми не лише відновили школу, але й створили місце зустрічей та дозвілля для молоді та дорослих жителів громади. Ми дуже хотіли створити простір, який захочеться відвідувати», — каже Альона.

Сучасний тренажерний зал в Лихачівському ліцеї. Фото надала Світлана Грош

Передумала виходити на пенсію після відновлення ліцею

Директорка закладу каже, що постійно була з волонтерами, допомагала відновлювати школу, а ще слідкувала за тим, аби всі були нагодовані та відпочивали. Про роботу волонтерів та місцевих навіть зняли мініфільм, який презентували на відкритті ліцею у жовтні.

«За час відбудови ліцею я знайшла багато друзів. Це такі прекрасні люди, які підтримували одне одного в роботі. Молодь вразила мене своєю силою волі та ентузіазмом. Вони лишали свої справи, роботу і кілька місяців плідно працювали для нас», — згадує Світлана Грош. 

Директорка каже, що це перша масштабна підтримка закладу освіти у всьому районі. Фонд забезпечив школу новою технікою та створив нову сучасну бібліотеку. «Волонтери зробили набагато більше, ніж обіцяли надали меблі, мультимедійну дошку, проєктор, електричні герб та карту України», — каже директорка.

Зараз в приміщенні ліцею-мазанки навчаються діти з початкової школи, також сюди приходять у бібліотеку та на заняття фізкультурою діти старших класів, які вчаться в іншому приміщенні закладу, через дорогу. Діти та батьки дуже задоволені оновленим закладом. Навіть діти з інших сіл та міста приїжджають і кажуть, що хотіли б навчатися в такому приміщенні.

«Я вже хотіла йти на пенсію цього року, але у вересні ми ще не завершили роботу, тому не могла залишити на когось те, що почала сама. А тепер вже і шкода покидати роботу, адже мені дуже подобається в такому красивому місці», — підсумовує директорка школи.

Читати далі

Суспільство

Патріотичні пісні, співи та смаколики: у Чернівцях студенти проведуть благодійний ярмарок

Опубліковано

Цієї неділі, 28 квітня, у Чернівцях студенти організують благодійний ярмарок. Усі зібрані кошти будуть передані на ремонт авто для 80 ОДШБр 3 батальйону.

Про це повідомляє Чернівецька обласна рада.

Захід розпочнеться о 16:00 на вулиці Ольги Кобилянської.

“На вас чекають – патріотичні пісні, світові хіти, смаколики та неймовірна атмосфера. На ярмарку ви зможете скуштувати домашню випічку та придбати вироби ручної роботи від наших студентів”, – повідомили в облраді.

Читайте також: Як ком’юніті жінок-переселенок змінюють Самбірську громаду

До ярмарку може долучитися кожен охочий, для цього потрібно принести свою випічку.

Нагадаємо, у Києві відкрилася виставка про Японію.

Фото: Чернівецька обласна рада

Читати далі