Суспільство
Як машинобудівне підприємство з Краматорська переїхало до Дніпра та продовжує роботу
Машинобудівне підприємство «Крамтехцентр» у квітні переїхало з Краматорська до Дніпра й продовжує забезпечувати роботою понад 150 людей.
Рішення про переміщення потужностей було складним. Два тижні на підприємстві вирішували, куди перевозити обладнання та людей. Обрали Дніпро, оскільки це машинобудівний край, тож будуть спеціалісти для роботи. З двохсот працівників зараз задіяні у виробничому процесі шістдесят. Частину спеціалістів мобілізували до лав Збройних Сил України, ще частину перевели на дистанційну роботу. Загалом на виробництві та віддалено працюють сто п’ятдесят людей.
Переїзд для машинобудівного підприємства – це виклик. Потрібні ресурси – люди, техніка та гроші, щоб грамотно перевезти у безпечне місце та почати там працювати. До прикладу, найважчий верстат Крамтехцентру важить 20 тонн. Його у Краматорську збирали кілька місяців, задача правильно розібрати – теж складна, адже потрібно потім запустити в роботу на новому місці.
«Багато грошей на початок війни були вкладені у майбутню продукцію – ми закупили метал для роботи. Деякі наші клієнти з перших днів війни у лютому не змогли заплатити нам за виконану роботу через брак обігових коштів. Ми втратили велику частину замовлень, які виконували для металургійних підприємств Маріуполя. Зараз налагоджуємо у Дніпрі лінію з виготовлення машинобудівного обладнання для потреб шахт, підприємств, які виготовляють шахтне обладнання», – розповідає директор та співвласник Крамтехцентру Максим Коротун.
Читайте також: «Евакуація – це двосторонній процес». Як Fight for Right допомагають людям з інвалідністю під час війни
Також важливою причиною для переміщення були міжнародні контракти, які потрібно виконувати. Близькість потужностей до бойових дій підвищує ризики у роботі. Ще до війни за сприяння Проєкту «Економічна підтримка Східної України» підприємство почало співпрацю з австрійськими партнерами. На початку лютого відправили до Австрії замовлення – металеві контейнери для виготовлення кормів із бобових культур.
«Ми зараз шукаємо різні варіанти експорту. Австрійські партнери підтвердили зацікавлення у подальшій співпраці з нами, тож маємо виконати усі зобов’язання», – каже пан Коротун.
Робота на новому місці потребує нових видатків – як на оренду промислового майданчика, так і на оренду квартир для працівників. Лише на перевезення верстатів підприємство витратило власних заощаджень 700 тисяч гривень.
«Підприємства-переселенці зараз у ситуації, коли місцеві виробники, які не переїжджали, у більш вигідних умовах. У них немає додаткових витрат на оренду, переїзд, які врешті лягають на собівартість продукції. На мою думку, держава має подбати про такі бізнеси, можливо, зменшити для них якісь податки, щоб ми теж могли конкурувати на ринку з іншими виробниками», – міркує директор.
Після Перемоги України у цій війні Максим Коротун планує повернутися до Краматорська та залишити виробництво у Дніпрі як другий цех. Каже, що це масштабування його родинного бізнесу, хоч і відбувається воно у важкі часи.
Раніше ми розповідали, як родина сироварів вирвалася з окупації та відновлює бізнес на Хмельниччині
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі