«Справжні чоловіки не плачуть» — з таким стереотипом взялись боротися психологи Лінії психологічної підтримки для чоловіків 2345. Адже психологічна допомога насправді потрібна обом статям, а те, що чоловік «завжди повинен бути сильним і мужнім», має залишитися в минулому.
До Міжнародного дня чоловіків ШоТам поговорили з представниками Лінії психологічної підтримки для чоловіків від UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, у співпраці з ГО «Інноваційні соціальні рішення», щоб довести — це не свято мужності, а можливість підняти важливі теми щодо чоловічого здоров’я.
Соціальна послуга може бути сучасною
Заступник представника UNFPA,Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, Павло Замостьян зазначає, що потребу в психологічній підтримці чоловіків бачили ще до війни. Війна лише посилила психологічне навантаження.
«Це спонукало нас до більш активних дій, і в жовтні 2022 року ми створили гарячу телефонну лінію підтримки для чоловіків. Відомо, що чоловіки менше звертаються по допомогу, особливо психологічну, бо є стереотипи, що чоловік завжди сильний, повинен мати відповіді на всі питання й сам розбиратися з усіма проблемами. Вчасно надана психологічна підтримка може допомогти чоловіку не перейти межу й уникнути конфліктів і насильницької поведінки».
Павло Замостьян додає: важливо, щоб чоловіки довіряли надавачу послуги, відчували позитивні зміни та ділилися своїм досвідом з іншими чоловіками, які ще не наважились звернутися по допомогу.
«Ми вважаємо, що за два роки роботи нам вдалося цього досягти. Дякуємо партнерам з ГО “Інноваційні соціальні рішення” та уряду Великої Британії за підтримку цього проєкту».
Голова ГО «Інноваційні соціальні рішення» Анастасія Ляднева впевнена, що чоловікам важливо звертатися на Лінію психологічної підтримки не лише через психічне здоров’я, а й через фізичне:
«Середній вік чоловіків значно нижчий, ніж жінок. Чоловічу спільноту здавна виховували так, що “хлопчики не плачуть”, не мають права на емоції — наслідки цього ми бачимо. А коли в людини є можливість бути почутою, отримати підтримку — це добре для емоційного стану, для розвитку».
Наразі ситуація ще більше загострилася, тож фахівці/чині готові підтримати чоловіків, незалежно від їхнього запиту.
«Це лінія першої психологічної підтримки, тому звернутися можна з абсолютно будь-якою темою. Основні запити — самоідентифікація, втрата роботи, вплив війни на сімейні стосунки, залежності», — каже голова ГО.
Анастасія пригадує, що два роки тому, коли Лінію психологічної підтримки для чоловіків запустили, у більшості людей вона викликала подив, — мовляв, їх же й так багато.
Та за цей час фахівці/чині опрацювали понад 22 тисячі звернень. На першу річницю проєкту команда зробила ще й онлайн чат-бот, щоб чоловіки не тільки телефонували, а й могли написати психологу в зручному месенджері (фейсбук, телеграм).
«Мене переповнює почуття гордості за команду й радості, що ми до цього дотичні. Після дзвінка клієнт має можливість оцінити нашу Лінію, і я дуже тішуся, що ця оцінка не опускається нижче, ніж 4,8 балів», — розповідає Анастасія.
Радянське минуле все ще впливає на чоловіків
Психолог психоаналітичного напрямку з 10 роками досвіду Дмитро Бардок працює на Лінії психологічної підтримки для чоловіків з часу її запуску. Він каже, що в складних умовах війни люди ламаються, тож завданням проєкту є допомогти чоловікам, а також подолати упередження щодо того, яким повинен бути чоловік:
«Стереотипи з радянського союзу пустили сильне коріння, і зламати їх дуже складно. Це потребує часу».
Чоловіки часто соромляться та бояться розповідати про свої проблеми.
«Бували такі дзвінки, що щойно чоловік телефонує, то одразу вибачається — йому соромно розповідати, що з ним відбувається, і він боїться, що хтось дізнається про це. Питає: “А ви клянетесь, що це нікуди не піде?”», — розповідає психолог.
Дмитро вбачає, що це наслідок травм ще з радянського минулого:
«У родинах виховувалося оце “чоловік повинен” — ремонтувати, займатися сантехнікою та ще багато-багато чого. Я теж народився в СРСР і пам’ятаю, як уже в дорослому житті не звертався ні до кого, коли ламалася машина, бо це ж повинен робити чоловік сам. Тож я бачу своєю місією та місією роботи психологів загалом ламати ці установки».
Психолог каже, що в розмові зі спеціалістами Лінії психологічної підтримки чоловіки часто переходять цей бар’єр, пробують ламати штампи. І плачуть — а тоді знову вибачаються за емоції:
«Кажуть: “Не подумайте, що я слабкий”. Те, що “чоловіки не плачуть”, наче в генному коді зашите, але з часом вони відкриваються й багато розповідають».
Працюють з ранку до опівночі
На думку Дмитра, у нас майже немає культури звернення по психологічну допомогу — чоловіки охочіше підуть до кума чи друзів, ніж до психолога:
«Я завжди проговорюю з чоловіками, коли спілкуюсь, що не треба чекати, коли ситуація вже виходить з-під контролю — дуже поганий емоційний стан, вживання алкоголю, наркотиків. Моє особисте завдання — якомога більше зробити для того, щоб люди зверталися не в критичному стані, а превентивно. Я впевнений, що якнайшвидше звернення до спеціаліста збереже сили, нерви, психіку та здоров’я — фізичне й ментальне».
Робота на Лінії психологічної підтримки для чоловіків позмінна — одна зміна триває вісім годин, тож мають ранкову та вечірню. Психологи/ні приймають дзвінки з восьмої ранку до опівночі — ввечері телефонують більше. Кількість звернень різна: після вдалої реклами різко збільшується, а також залежить від обставин — наприклад, багато чоловіків телефонують після обстрілів.
«Буває і по 18-20 дзвінків за зміну — це великий обсяг роботи, але дуже багато людей передзвонюють і дякують за допомогу. Я впевнений, що цю культуру треба прививати — вона не з’явиться сама собою».
Хоч Лінія психологічної підтримки працює для чоловіків, деколи телефонують і жінки, щоб дізнатися, як допомогти чоловікові чи синові. Усі розмови на Лінії безоплатні, конфіденційні й анонімні — чоловіки не зобов’язані називати своє ім’я. Дмитро каже, що загалом на розмову відводять одну годину, але, якщо потрібно затриматися, то психологи/ні продовжують говорити, не залишаючи людину напризволяще.
«Іноді це просто розмова про те, що турбує: “неспокійно сплю”, “не складається з батьківством, бо дитина за кордоном”, “немає друзів”», — коментує психологиня Лінії психологічної підтримки для чоловіків Лілія Захаріяш.
Деколи, якщо людина перевантажена різними станами, і їй усе болить: і несправедливість, і стосунки, і кохання, і діти — Лілія радить телефонувати кожного дня. Так щодня по годині можна зосереджуватися на одній темі й поволі розплутувати все, що накопичилося.
Анастасія Ляднева додає, що психологи/ні Лінії психологічної підтримки для чоловіків не можуть розмовляти з людиною в стані алкогольного сп’яніння — такий номер блокують, і передзвонити з нього можна лише за добу. Вона пригадує один випадок:
«Хлопець не пив два місяці заради того, щоб отримати консультацію. Психолог проговорив, що варто вчитися отримувати насолоду від життя будь-яким іншим способом, окрім алкоголю, і життя цього хлопця змінилося».
Що робити чоловікам, щоб підтримати своє ментальне здоров’я
Лілія Захаріяш сформувала правила або ж поради для чоловіків, щоб підтримати емоційний стан:
Час для скорботи і час для життя. Під час війни є дуже багато скорботи, втрат, руйнувань. Але є час для війни, і є час для життя. Обов’язково треба знаходити можливість для життєвих завдань, радощів, хобі. Час для скорботи і час для життя навіть варто вводити в розпорядок дня: виділяти годину для читання, для спорту або ж підібрати щось своє.
Не відкидати дві реальності — війну та життя, — бо вони єдині. Така розщепленість — це дійсність воєнного часу. Якщо людина повністю входить у скорботу, то з’являються складні стани.
Перемикатися. Коли людина перемикається між цими реальностями, то може витримати складні часи.
Отримувати задоволення. Обов’язково згадати й робити все те, що давало ресурс раніше.
Мріяти й планувати. Можна писати списки бажань і ставити перспективу, мету — це те, що буде рухати людину, не затримувати її в стресі. Коли людина щось хоче та про щось мріє, в неї з’являється життєвий рух. Навіть якщо ми не можемо зараз планувати майбутнє, то можна запланувати хоча б місяць.
Також психологиня радить не забувати про здоровий спосіб життя, майструвати чи ліпити щось своїми руками та не відвертатися від кохання.
«Психологічна робота — це навчити людину опановувати свою реальність, яка іноді не за бажанням до нас приходить», — каже Лілія.
Щоб звернутися на Лінію підтримки для чоловіків, набирайте короткий номер 2345 з телефону будь-якого оператора.
Лінія підтримки для чоловіків фінансується за підтримки уряду Великої Британії, наданої через Міністерство закордонних справ і міжнародного розвитку, в межах проєкту «EMBRACE: Посилення національних і регіональних механізмів побудови адаптивної, підзвітної та економічно ефективної системи протидії та запобігання гендерно зумовленому насильству», який реалізується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні за підтримки ГО «Інноваційні соціальні рішення».
З 15 грудня для пасажирів додадуть потяги, які курсуватимуть кожні пів години. Раніше ці рейси скасували через роботи на Подільсько-Воскресенському мосту.
Також на маршруті їздитиме остання електричка зі станції Дарниця о 22:31 (через Райдужний) на Святошин, куди прибуватиме о 23:20.
«На практиці це означатиме, що з вокзалу до Троєщини можна буде виїхати прямим рейсом о 21:56, а з Почайни на Берестейську можна буде доїхати вже навіть після закриття метро», — написали в пресслужбі Кільцевої електрички.
Разом із цим Kyiv City Express змінить логіку нумерації рейсів, аби спростити орієнтування пасажирів у напрямках та маршрутах поїздів.
Нагадаємо, що «Укрзалізниця» збільшила ліміт безплатного інтернету в потягах Інтерсіті.
Інформаційну кампанію «Прискорюйся в житті, але не на дорозі» запустив Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) у межах проєкту «За безпечні дороги».
Наразі максимальна дозволена швидкість руху в населених пунктах — 50 км/год, та в Україні не штрафують за перевищення цього ліміту до 20 км/год. Тому загальна швидкість без штрафу складає 70 км/год.
Проєкт створили для того, щоб на законодавчому рівні знизити швидкість, за який не штрафують, з 20 км/год до 10 км/год.
«Дитина, яка йде до школи, жінка на велосипеді чи чоловік на мопеді мають мінімальний шанс вижити, якщо наїзд стався на швидкості 70 км/год і більше. Саме тому у світовій практиці стандартне обмеження у містах дорівнює 50 км/год, і в Правилах дорожнього руху України це також 50 км/год. Важливо нарешті ліквідувати цю смертельну суперечність між Правилами й Кодексом України про адміністративні правопорушення», — зазначила директорка ЦЕДЕМ Олеся Холопік.
Як вказують в організації, подібні ліміти перевищення швидкості, за які не штрафують, діють тільки в Україні та росії.
«Навіть під час війни важливо реформувати законодавство та наближати його до найкращих практик ЄС і міжнародних рекомендацій у сфері безпеки руху», — додають в ЦЕДЕМ.
Про ЦЕДЕМ
Центр демократії та верховенства права — це аналітично-адвокаційна організація, що працює в громадському секторі України з 2005 року. Фахівці центру розвивають незалежні медіа, громадянське суспільство та розбудовують правову державу в Україні.
Нагадаємо, що юні українці здобули 16 нагород на міжнародній виставці винаходів.
Коментарі