Суспільство
«Ніби знову в перший клас». Як родина сироварів вирвалася з окупації та відновлює бізнес на Хмельниччині
Олена та Юрій Лубенські з трьома дітьми у березні залишили окупований Бердянськ. Вдома родина зачинила приватну сироварню, у якій виготовляли сири за європейськими та авторськими рецептами. Тепер подружжя відновлює бізнес на Хмельниччині і чекає на повернення до українського Бердянська.
Прихистили у себе маріупольців
«Ми прожили місяць в окупації. Спочатку ходили на проукраїнські мітинги, протестували, показували, що Бердянськ – це Україна. Але потім російські окупанти заарештували організаторів мітингів, почалися переслідувати бердянців за українську мову. Люди ховалися по підвалах, діти не вчилися, з продуктами ставало все важче, черги за хлібом були з 4 ранку. Готівки майже не лишилося у людей. Так жити страшно», – розповідає Олена Лубенська
Та навіть за цих обставин родина Лубенських прихистила у себе в будинку маріупольців. У них жили кілька родин, яким вдалося виїхати з блокадного міста-героя.
«Наш невеликий дім був повен людей, ми з чоловіком вирішили виїжджати з окупації, людям запропонували лишатися у нашій хаті, але вони відмовилися. Тож ми виїхали усі разом звідти», – каже Олена.
Під час евакуації забрали обладнання для сироваріння
До війни родина багато подорожувала Європою та розвивала власний бізнес – сироварню на вогні. Цим і заробляли на життя – варили та продавали сири, брали участь у ярмарках та фестивалях.
Коли ухвалили рішення про евакуацію з рідного міста, найперше, що забрали, – обладнання для сироваріння. Взяли із собою мідний чан на 70 літрів, спакували ножі для сиру, форми, закваски, ферменти, тканину.
Їх прихистили підписники з Хмельницького та запропонували шукати приміщення для роботи в області. Не знайшовши нічого, родина поїхала на Волинь. Усе, що пропонували для роботи, – це оренда приміщення до 10 тисяч гривень на місяць.
«Для нас це великі гроші, їх треба заробити, тож ми не хотіли приймати такі пропозиції з орендою. Також дуже важливо, щоб для виробництва сиру було якісне місцеве молоко. Тому ми шукали таке місце, яке поєднає у собі ці складові», – ділиться Олена.
Допомогла підписниця, яка також захоплюється сироварінням
Врешті родина зголосилася на пропозицію ще однієї своєї підписниці – підприємниці з Полонного, що на Хмельниччині, Олени Мирончук. Вона купувала рецепти бердянських сироварів, навчалася основ сироваріння на вогні.
За її підтримки переселенці розпочали роботу на новому місці, познайомилися з місцевими фермерами, у яких закуповують молоко. Невелике містечко Полонне подобається бердянській родині. Кажуть, що темп життя тут швидший, ніж вдома.
Зараз Олена Лубенська переробляє 60 літрів молока на день. Робить переважно м’які сири – бринзу, халумі, лабне, сирні кульки, які продає місцевим жителям та замовникам онлайн через соціальні мережі. Це – сири швидкого приготування, але саме такі просять замовники. Хоча раніше сировари виготовляли сири тривалого зберігання – з білою пліснявою, скоринкою. Війна внесла корективи у їх бізнес.
«Це великий відкат назад, наче з 11 класу знову ідеш у перший. Ми робили тверді сири, за кілька років навчилися багатьох секретів, до нас вже зверталися європейські сировари за порадами», – розповідає жінка.
Сир для мешканців Ірпеня
Цими днями родина долучилася до волонтерів, які повезли продукти до зруйнованих після окупації містечок на Київщині – Ірпеня та Горенки. Лубенські зробили сир, який безкоштовно роздали місцевим.
«Майже два тижні ми робили сир, щоб повезти на Київщину. Гроші на молоко перерахували наші постійні клієнти, ми вклали свою працю. У містечках, де ми були, побачили страшні наслідки війни. У людей зруйновані будинки, немає їжі, будівельних матеріалів, одягу, предметів побуту. Зараз важливо підтримувати таких людей», – розповідає підприємиця.
Повернутись до українського Бердянська
Олена вірить, що обов’язково повернеться до українського Бердянська, а на новому місці продовжить працювати філія її сироварні.
«Своїм прикладом я хочу підтримати сироварів, які з різних причин зараз не варять сир. Кожен з нас – маленький елемент великого ланцюжка. Ми купуємо молоко у людей, які тримають корів, тож даємо можливість заробити малим фермерам. Я дуже хочу, щоб кожен зараз повернувся до роботи, міг прогодувати свою родину, допомогти стареньким батькам».
Усі фото: instagram.com/formaggio_olive
Місто-побратим Лейпциг передало Києву 55 автомобілів різного типу.
Про це повідомляє Віталій Кличко.
Це 50 Volkswagen для комунальних підприємств і 5 Mercedes для бригад «Київтеплоенерго», які швидко реагують на аварії та надзвичайні ситуації, зокрема після ракетних атак.
З 2022 року Лейпциг, за підтримки німецького уряду та польських партнерів, також передав Києву пожежні авто, швидкі, вантажівки, генератори та гуманітарну допомогу.
Нагадаємо, що харківська область отримала 179 генераторів для підтримки критичної інфраструктури.
Також ми повідомляли, як робити бізнес доступним: в Києві пройшла подія, присвячена безбарʼєрності.
Фото: Віталій Кличко.
Коментарі
Деталі
Коментарі
1. Уявімо, що ви давно мрієте про домашнього улюбленця. Де його взяти, якщо таки наважилися?
ЗооПатрульUA
Зоозахисники наголошують: тварина — не товар і не подарунок. Це жива істота, і якщо ви вирішили завести її вдома, треба зважити усі «за» та «проти». Наприклад, порахувати, скільки часу ви готові приділяти тварині, чи є у вас можливість повноцінно її вигулювати, якщо йдеться про собаку, та чи маєте ви кошти, аби оплачувати їжу та медичні послуги. Якщо так, то найкращим варіантом буде взяти тварину з притулку — так стверджують люди з руху #НеКупуйПрихисти, які вже адоптували тварин. Ви зможете врятувати життя кота або собаки, які з різних причин опинилися на вулиці. У притулку тварин зазвичай лікують, вакцинують, каструють чи стерилізують. А якщо чотирилапий має певні захворювання чи особливості, то працівники обов'язково про це попереджають.
2. Якщо ви не взяли тварину з притулку, а знайшли на вулиці й вирішили прихистити, то чим її годуватимете в перші дні?
Фото: UAnimals
Якщо тварина довго жила на вулиці, то найімовірніше в неї були періоди голоду. Таких тварин не можна перегодовувати, адже це може навіть спричинити смерть. Варто давати їм їжу, яка легко перетравлюється, а також поїти великою кількістю води — з розрахунку 50 мілілітрів на кілограм маси тіла.
3. Що далі варто обов'язково зробити з твариною, яку ви знайшли та прихистили?
Фото: ЗооПатрульUA
Найкраще почати з профілактичного огляду в клініці. Ветеринари перевірять здоров’я вашого улюбленця, призначать йому вакцинації та препарати для обробок від кліщів і паразитів.
4. А чи взагалі гуманно тримати собаку на ланцюгу біля будинку?
Фото: UAnimals
У UAnimals наголошують: ланцюг змушує тварину сидіти в обмеженому просторі. Їсти, пити та ходити до туалету їй доводиться на одній маленькій території. Якщо миска з водою перекинеться, пес страждатиме від спраги, доки не прийде людина. А якщо йому немає, де сховатися від сонця, то він може отримати тепловий удар. Взимку ж це додатковий ризик обморозити тіло та лапки. Окрім цього, ланцюг може заплутатися, пошкодити шкіру, скалічити шию та хребет. Відсутність контакту з людьми й іншими собаками робить пса тривожним та агресивним. У разі загрози собака не може втекти, тому нападає на незнайому тварину чи людину, що випадково зайшла на його територію — жертвами часто стають діти. Також у зоні бойових дій собака без ланцюга має більше шансів врятуватися та вижити.
5. Скажімо, ви адоптували тварину, нагодували й відвідали з нею ветлікаря. Вона сита, живе з вами в будинку в любові та турботі. Але тут починається повітряна тривога. Як подбати про улюбленця?
Фото: ЗооПатрульUA
Фахівці ЗооПатрулюUA радять бути лагідними до тварини, пригостити її улюбленим смаколиком або дати седативний засіб (за попередньої консультації з лікарем). Ще можна використати метод обмотування шарфом — зав’язати його по тілу так, аби на спині чотирилапого утворилася літера Х. Також зоозахисники радять не заважати тварині, коли вона хоче кудись заховатися, адже нею керує інстинкт самозбереження — звісно, якщо це місце є безпечним для її життя.
6. Та найкраще рішення в разі небезпеки — спуститися в укриття. Що робити, якщо охоронці укриттів чи сусіди проти того, аби ви перебували там зі своїм домашнім улюбленцем?
Фото: UAnimals
У грудні минулого року юристки організації UAnimals звернулися до Міністерства внутрішніх справ з пропозицією оновити наказ від 2018 року і дозволити людям спускатися в укриття з тваринами. Міністерство виконало це прохання, тому з 10 січня 2024 року люди мають право ховатися від обстрілів разом зі своїми улюбленцями, і всі спроби примусити вас залишити тварину поза укриттям є незаконними.
7. Тривога закінчилася й настав час гуляти. Під час прогулянки ви раптом бачите жорстоке ставлення до тварини її власника. Що робити в такому разі?
Фото: ЗооПатрульUA
Жорстока поведінка з тваринами є злочином. За статтею 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення, власник, який жорстоко поводиться з твариною, повинен сплатити штраф. Також у нього можуть забрати його тварину.
8. Скажімо, ви хотіли б мати чотирилапого з притулку, але ще не готові до цього кроку. Що можна зробити просто зараз, аби підтримати безхатніх тварин?
Фото: ЗооПатрульUA
Кожен з нас може допомагати тваринам, навіть якщо ми не є їхніми власниками. Підписуйтеся на сторінки притулків, яким можете допомогти будь-яким способом, і пропагуйте гуманне поводження з тваринами.
Поділіться своїми результатами:
Коментарі