Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Евакуація – це двосторонній процес». Як Fight for Right допомагають людям з інвалідністю під час війни

Опубліковано

Що покласти в тривожну валізу? Чи є неподалік доступні бомбосховища, коли починають лунати сирени? Як взагалі захистити себе, коли у твоїй країні війна? З такими запитаннями стикнувся чи не кожен українець після початку повномасштабного вторгнення. Для людей з інвалідністю дати відповіді на них – це окремий виклик.

Громадська організація Fight for Right, що з 2017 року відстоює права українців з інвалідністю, нині спрямувала всі свої ресурси на допомогу та підтримку цих людей. Проєктна менеджерка організації Таня Герасимова розповіла ШоТам, від чого залежить успішна евакуація, над чим ще працює команда Fight for Right під час війни та що робитимуть після перемоги.

Таня Герасимова

Проєктна менеджерка громадської організації Fight for Right
координаторка школи ЛІДЕРКА, експертка з комунікацій

Від «Доступного кіно» до недоступних бомбосховищ

Від самого початку організація Fight for Right боролася за дотримання прав і за імплементацію конвенції про права людей з інвалідністю в Україні. Наша діяльність складалася з просвітницької роботи (ми створювали навчальні проєкти для людей з інвалідністю та працювали з державними органами) й адвокації.

Також ми організовували різного роду активності: пробіг на велосипедах-тандемах для зрячих і незрячих людей, ініціатива «Доступне кіно», де ми робили фільми та серіали для незрячих і нечуючих людей, студія друку шрифтом Брайля Braille Studio, в якій створювалися книги й тактильні альбоми. Особисто я є координаторкою Школи політичної участі для дівчат та жінок з інвалідністю «ЛІДЕРКА».

Однак останнім часом ми зосередилися на допомозі людям з інвалідністю у надзвичайних ситуаціях. За місяць до початку повномасштабного вторгнення голова організації Юлія Сичук почала збирати міжнародні та українські документи на цю тему й досліджувати їх. Також ми підняли питання доступності бомбосховищ – і зрозуміли, що вони недоступні. У Fight for Right хотіли працювати в цьому напрямку. Ми планували робити тренінги для людей, присвячені базовим знанням: як зібрати тривожну валізку, як діяти в разі сирени тощо, адже цієї інформації в доступних форматах не було. Але ми не встигли.

Команда громадської організації Fight for Right

Після 24 лютого, щойно опинившись у безпеці, ми повністю переформатували нашу діяльність. Нині у нас немає інших напрямків, окрім реагування на надзвичайні ситуації. Ми підтримуємо людей з інвалідністю під час війни, організовуємо їм евакуацію, надаємо гуманітарну допомогу, юридичні та психологічні консультації, фінансову допомогу та допомогу з реабілітацією. 

Fight for Right на зв’язку 24/7

Спочатку Fight for Right була зовсім маленькою організацією: перші три роки у складі команди було три людини. У 2020-му долучилася я, і нас стало чотири. На сьогодні наш колектив складається з 10 осіб, але ще приблизно 40 кейс-менеджерів працюють з нами над тим, щоб евакуювати людей з інвалідністю. Нині ми всі перебуваємо в різних країнах світу. Частина колективу, зокрема я, – у Данії. Деякі наші співробітниці досі перебувають в Україні, а одна з них – на окупованій території.

Останній рік ми працювали над тим, щоб систематизувати роботу: створили стратегію на найближчі три роки, мали графік, дуже чітко налагодили всі процеси. Зараз, на жаль, нам доводиться робити це все наново, тому що робота з надзвичайними ситуаціями не передбачає вихідних або перерви. Звісно, намагаємося виділити час на відпочинок, але ми на зв’язку 24/7. За понад два місяці ми допомогли 852 особам.

проєктна менеджерка Fight for Right Таня Герасимова

У нас волонтерять люди з усього світу

З початку повномасштабного вторгнення Fight for Right змогла об’єднати багато міжнародних організацій, які нам допомагають працювати. Зокрема, це The World Institute on Disability (WID) і Global Alliance for Disaster Resource Acceleration (GADRA). Завдяки їм ми змогли зібрати 40 волонтерів та експертів з усього світу. Оскільки нині ми співпрацюємо з багатьма міжнародними партнерами, англійська стала наполовину робочою мовою.

У нас з новими членами команди склалися прекрасні теплі стосунки. Неймовірно, що це люди, які не прийшли працювати на роботу та заробляти гроші, – вони прийшли як волонтери допомагати українцям. Я відчула підтримку від них, зокрема, коли й сама евакуювалася. Я також маю інвалідність, користуюся кріслом колісним, і змогла виїхати за кордон завдяки Fight for Right та іноземним партнерам. Вони супроводжували мене на цьому шляху. Мені нікуди було їхати, і тільки завдяки команді я опинилася в безпеці.

голова організації Юлія Сачук
Голова громадської організації Fight for Right Юлія Сачук

Намагаємося зробити евакуацію максимально комфортною

Щойно я виїхала з України, попросила колег, щоб вони дали мені якусь роботу. Так я почала сама працювати над евакуацією людей як кейс-менеджерка. Я вела кейси від початку до кінця, шукала людям розміщення, спілкувалася з ними на всіх етапах їхнього шляху.

Евакуація завжди відбувається по-різному й багато в чому залежить від запиту. Якщо у людини немає транспорту і немає до кого їхати за кордон – це найдовший і найскладніший процес. У нас був випадок, коли в організацію звернулася група з 28 людей – це були діти з інвалідністю, спортсмени. Ми їх розбивали на кілька груп та евакуйовували. Тому, хто міг діставатися залізницею, забезпечували трансфер від дому до залізниці. Комусь потрібно було надати транспорт від дому до автобуса, а далі – від кордону до місця призначення.

Наші кейс-менеджери шукають усі ці ресурси транспортування, житло, надають юридичну допомогу та відповідають на запитання щодо проходження кордону. Ми супроводжуємо людину на всіх етапах, допоки вона не опиниться в точці Б, де може почуватися в безпеці. Намагаємося максимально врахувати всі побажання і зробити так, щоб для людини це було якомога комфортніше. Взагалі, нині знайти помешкання – це величезна проблема, особливо для людей з інвалідністю, адже вони потребують доступне житло. З такими перешкодами стикаємося як за кордоном, так і всередині України, якщо йдеться про внутрішньо переміщених осіб. 

Акція на підтримку ГО Fight for Right

Складні випадки: вивезення з окупованих територій і на швидких

Евакуація з окупованих територій, звісно, набагато складніша. Немає спроможності просто взяти й вивезти людину, тому що це небезпечно не тільки для неї, а й для того, хто поїде її забирати. У нас, на жаль, сталася трагедія: кілька тижнів тому наші водії поїхали в Маріуполь і не змогли забрати людей, загинули там.

Зі свого боку ми намагаємося зробити все можливе. Якщо людина може власними силами виїхати з окупованої території, то ми забираємо її з найближчого населеного пункту, що перебуває під контролем України. Або якщо є зелений коридор, то ми також можемо надати підтримку з евакуацією. Але нині це все стає дедалі важче.

Найскладніший випадок – коли люди потребують медичної евакуації. Тепер усі швидкі підпорядковуються військовим органам. Тому ми співпрацюємо з приватними реанімобілями, що погоджуються допомагати, але не всі лікарі готові їхати в гарячі точки. Ми намагаємося відповісти на всі запити, які отримуємо, і допомогти людям.

Історія однієї евакуації

Серед історій людей, яким ми допомагали з евакуацією, мені найбільше запам’ятався кейс прекрасних Ольги та Сергія Бабіцьких, який я вела. Мені передали їхній номер телефону й попросили дізнатися, яка допомога потрібна цій сім’ї. Коли я зателефонувала, вони не були впевнені, що хочуть евакуюватися. Однак Сергій потребував термінової медичної допомоги, і вони вирішили їхати. Ми знайшли спосіб, як допомогти їм потрапити до Німеччини, там Сергію були готові надати консультацію у лікаря. Він та його дружина користуються кріслами колісними. Я дуже переживала, що вони їдуть самі, без супроводу. 

Коли вони дісталися Берліна, у них виявили COVID, тож їм довелося відсидіти на карантині. Після цього були перешкоди з помешканням: у місці, яке знайшли для них, почалися якісь роботи. Тож виявилося, що нам знову довелося повернутися до цього кейсу. Так, ми ніби допомогли людям, вони у безпеці, але ми не могли їх кинути в ситуації, коли їм нікуди йти та вони не знають мови. Тоді ми знайшли людей у місті Бремен, які самі себе назвали strangers. У них був будинок, в якому жило багато людей, і вони погодилися тимчасово прихистити Ольгу та Сергія.

Команда Fight for Right в офісі

Коли сім’я приїхала з Берліна до Бремена до цих людей, ми дізналися, що через три дні Бабіцькі можуть заїхати в помешкання, яке їм готували в Баварії. Якщо подивитися на мапу, вони зробили дуже великий гак, проїхавши немалий шлях. Говорила їм: «Я чекала, коли ви почнете казати мені якісь погані слова, коли ви скажете: все, ми більше не можемо, шукайте нам житло тут». Але люди поставилися з розумінням і справлялися самі з багатьма труднощами. Звісно, ми супроводжували їх на всіх етапах, але не все залежало від нас.

Для мене це був найскладніший і найстресовіший кейс, але цей випадок дуже показовий, адже евакуація – це двосторонній процес. Ми не можемо зробити все за людину. Вона має також брати на себе відповідальність і розуміти, що їй доведеться щось робити самій і пристосовуватися до нових умов. Звісно, для людей з інвалідністю це складніше, але я пишаюся тими, хто наважується і хто успішно з цим справляється.

Fight for Right після перемоги

Ми точно знаємо, що організація буде розвиватися, і впевнені, що не покинемо напрямок реагування на надзвичайні ситуації, який з’явився так раптово. Про це потрібно подбати, тому що не знаєш, коли та що може статися. Світ мусить подумати про те, де будуть люди з інвалідністю у такому разі. І держави мають думати про те, як вони будуть допомагати цим людям під час надзвичайних ситуацій. Тож у цьому напрямку точно є, над чим працювати.

Команда ГО Fight for Right

Як підтримати ГО Fight for Right

Ви можете спрямувати свої донати на підтримку українців з інвалідністю, стати волонтером організації або розповісти про діяльність Fight for Right своїм друзям і знайомим.

Коментарі

Суспільство

«Земля — багатство України». Як землевпорядник з Житомирщини поповнив бюджет громади на 1,5 млн гривень

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Володимир Кальчук зростав біля землі: працював удома, орав та засівав поле з батьком, а також допомагав тому на роботі в колгоспі. У молодості чоловік пробував жити в місті, але все ж повернувся в рідне село, аби далі працювати з землею.

Майже 40 років тому Володимир почав займатися землевпорядкуванням професійно, а зараз старається, аби кожен клаптик рідної Черняхівської громади приносив прибуток у бюджет:

«Земля має приносити користь, годувати людей, але для цього на ній потрібно наполегливо працювати».

Володимир Кальчук

начальник відділу земельних ресурсів та екології Черняхівської селищної територіальної громади

Змалку звик до роботи на землі

У наш час багато молоді хотіло виїхати до міста. Я також навчався в Києві, згодом пішов служити в армію, а після неї зрозумів, що місто — це не моє.

У 1985 році прийшов працювати зоотехніком у колгосп рідного села Ксаверівка. Радянська влада хотіла відучити людей бути господарями на своїй землі, але після розпаду СРСР селяни знову відчули себе вільними. 

У 1992 році я став землевпорядником у Черняхівській сільській раді, а також займався власним полем.

Володимир Кальчук змалку привчений працювати на рідній землі. Фото: ШоТам

Тоді було складно, але ми купили пару коней і тримали корову. Коли збільшили свою територію, і коні вже не могли впоратися, придбали перший трактор, за допомогою якого обробляли землю. 

З часом до сімейної справи долучився мій син, і ми разом вирощували сою, пшеницю та кукурудзу. А з 2020 року я працюю з землею вже в органах місцевого самоврядування.

Не покинув власну землю в тяжкі часи

Коли почалася повномасштабна війна, було дуже складно розпочати весняні польові роботи, адже ми шукали солярку, де тільки могли, хоча її не було навіть на заправках. Уже навіть не зважали на її вартість — головне було засіяти поля. 

А ще в перші місяці вторгнення ми з сином щомісяця їздили в Польщу та привезли не одну  машину гуманітарної допомоги в нашу громаду.

Дехто зі знайомих покинув землю, бо не знав, що буде далі. Але ми дуже вболівали за свою справу і, попри труднощі, продовжили обробляти поля. Цьогоріч урожай був набагато кращий за попередні роки, тому земля нам віддячила.

Володимир Кальчук вважає, що земля приносить людям користь, тому продовжував працювати навіть у складні часи. Фото: ШоТам

Ми з сім’єю вклали багато коштів і сил у цю роботу. Це важливо й для держави, адже ми вирощуємо продукти та поповнюємо бюджет, який уже витрачають на потреби людей.

Тепер усі дані про землю зібрали в єдиному реєстрі

У 2023 році Черняхівська сільська рада почала  працювати з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА». Ми склали реєстр земельних ділянок, який значно полегшив нам роботу. Звісно, ми вели облік землі й раніше, але все це було дуже хаотично: записано на різних папірцях і в табличках, довго було збирати всі дані з сільських рад.

У нас була своя база, але не настільки досконала, щоб, відкривши таблицю, можна було побачити всю інформацію про земельні ділянки в громаді — орендну плату, договори оренди та процентні ставки, а також надходження до бюджету. Завдяки фахівцям Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» за три місяці ми нарешті заповнили єдиний реєстр комунальної власності в громаді.

Володимир Кальчук з командою зміг створити єдиний реєстр землі у громаді. Фото: ШоТам

Спершу ми не знали, як це правильно зробити, але юристи консультували нас з усіх питань і давали контакти громад, які вже створили такі реєстри, аби ми могли розпитати про їхній досвід.

Читайте також: «Поле за полем очищуємо нашу землю від мін». Як на Харківщині аграрії стали демінерами

Аби з кожного клаптика землі був прибуток у бюджеті

Завдяки реєстру ми можемо контролювати сплату за оренду землі. У нас у громаді навіть були орендарі, які не платили по два-три роки. Ми зверталися в податкову, але там довго вирішують такі питання, а за той час місцевий бюджет втрачає кошти. 

Тепер ми змогли залучити майже 1,5 мільйона гривень від людей, які не сплачували орендну плату за землю. Це дуже великі гроші для нас, які підуть на зарплати та соціальні послуги для жителів громади. Також ми продовжили понад сотню договорів оренди на суму майже 4 мільйони та підписали 25 нових договорів.

Моя робота є важливою для громади, бо земля — це багатство України. Мені боляче дивитися на поля, які пустують чи заросли, які не використовуються за призначенням.

Я ж стараюся, аби з кожного клаптика землі йшли надходження в бюджет громади. 

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрпошта випустила марку до святого Миколая та відкрила Різдвяну резиденцію

Опубліковано

Укрпошта випустила нову марку під назвою «Лист Святому Миколаю» й відкрила Різдвяну поштову резиденцію.

Про це повідомляють на сайті компанії.

Про марку

Автор ілюстрації — український художник й ілюстратор Кость Лавро. На ній зображений хлопчик, який пише лист до Святого Миколая.

Придбати поштовий набір можна у відділеннях Укрпошти, філателістичних крамницях і в поштовому маркеті за посиланням. Крім того, під час відкриття Різдвяної поштової резиденції відбулося спецпогашення марки.

Різдвяна поштова резиденція приймає листи дітей святому Миколаю до 25 грудня. Також можна отримати відповідь від святого Миколая.

Читати також: Укрпошта зібрала 3,7 млн грн за благодійну марку, присвячену ГУР

Як надіслати лист

Надсилати листи можна на відділення № 01001 у Києві за адресою вулиця Хрещатик, 22. Щоб лист не загубився, його потрібно зареєструвати за посиланням. Пропонують клеїти поштову марку «Лист Святому Миколаю». Діти, які надішлють цікаві листи, зможуть отримати подарунки.

Фото: Укрпошта.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві оновили 3D-конструкцію «KYIV» із назвами міст-побратимів

Опубліковано

Біля будівлі Київської міської державної адміністрації з’явилася нова 3D-конструкція «KYIV». На ній написані назви міст-побратимів столиці.

Про це повідомило Управління туризму та промоцій КМДА.

Символ вдячності та дружби

Київ має понад 70 міст-побратимів, які надають фінансову та гуманітарну допомогу, беруть участь у соціальних ініціативах та підтримують відновлення інфраструктури.

«Ця конструкція є символом дружби та взаємопідтримки. Її встановили на знак вдячності нашим партнерам за їхню допомогу та співпрацю», — зазначили в Управлінні туризму та промоцій КМДА.

Попередню конструкцію замінили через її незадовільний технічний стан. Нову версію встановлено за підтримки депутатського корпусу Київради.

Читати також: У Києві запалили головну ялинку України (ФОТО)

Що дає статус міста-побратима

Побратимські зв’язки між містами передбачають обмін досвідом, знаннями та культурною співпрацею. Це допомагає спільно працювати над розв’язанням актуальних проблем і розвивати сфери туризму, економіки, урбаністики та ЖКГ.

Завдяки співпраці між містами проводяться обміни делегаціями, художніми виставками, літературними заходами та іншими культурними ініціативами, які сприяють зміцненню партнерських відносин.

Нагадаємо, що на Київщині відбудували міст через річку Ірпінь (ФОТО).

Фото: сайт Управління туризму та промоцій КМДА.

Коментарі

Читати далі