Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
57092914 2181096718643942 8530445287745912832 n 57092914 2181096718643942 8530445287745912832 n

Суспільство

Взуття з конопель підкорює Європу. Як це вдалося полтавцям

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Фермери з Полтавщини відродили вирощування традиційної культури для України – конопель. А згодом вони почали розвивати еко-френдлі бізнес.

Тепер в Україні та світі впізнають бренд Hanftek, який пропонує якісне взуття із конопляної тканини.

Про бізнес, складнощі роботи з коноплями. виклики та перемоги розповів Денис Бурдейний. Денис займається просуванням бренду та розробкою модельного ряду компанії.

Історія

Компанії вже більше 15 років. Спочатку було акціонерне товариство Агро-Ханф, яке займалося посівом конопель та інших агрокультур. Ідея бізнесу полягала в тому, щоб відродити вирощування конопель, як це робили наші предки. Синтетика геть витіснила з ринку натуральні тканини і ми подумали, що це відкриває для нас перспективну нішу органіки.

На полях з коноплями, перед збором урожаю

Спершу вирішили, що робитимемо джгути і канати для мореплавства. Їх планували поставляти у Польщу та Словаччину. З часом це стало неактуально, тож вирішили переформатуватися.

Читайте також: Як взуття з Краматорська підкорило Європу

На Полтавщині маємо 100 гектарів полів, на яких вирощуємо технічні коноплі, у яких відсоток психотропної речовини менше ніж 0,06. Тому від неї ніякого наркотичного ефекту немає і законодавство дозволяє таке культивування.

Як працюємо з коноплями

Коноплі – невибаглива культура, яка росте без додаткових хімічних втручань і її не потрібно удобрювати. Проблеми виникають на етапі збору врожаю. Рослина надто міцна. Якщо кукурудзяне поле фермери збирають за тиждень. То на збір конопель витрачаємо цілий місяць. Волокно міцне, накручується на ножі комбайну. Потрібно часто зупинятися і вручну знімати. Механічним способом не очищується.

Неподалік від полів, у селі Лютеньки, маємо власний завод з первинної переробки. Із зібраної рослини робимо заготовку під полотно, яку віддаємо виробникам тканин. Вони і роблять конопляну тканину, із якої виготовляємо свої товари.

Читайте також: 7 брендів, які з мотлоху створюють дизайнерські речі

Понад десять років тому, із першої партії конопляних тканин  ми пошили партію подушок та ковдр. Клієнти були в захваті. Схвальні відгуки надихнули на нові експерименти. Так ми прийшли до виробництва взуття.

Всього на компанію працює 30 людей. Коли починається сезон сівби та збору врожаю залучаємо до роботи позаштатних працівників.

Скільки коштують конопляні шузи

Вартість сліпонів починається від 749 гривень. За 680 гривень можна придбати моделі із тканини торічного запасу. Дешевше взуття робимо на автоматизованому виробництві.

Читайте також: Матуся в декреті заснувала бізнес. Успішний кейс із Бахмута

Є дорожчий сегмент, вартістю 1400-1500 гривень. Зазвичай, це кросівки. У цій ніші взуття робимо вручну. Там є додаткова міжпідкладна тканина, підошва вищої якості, підсилений носок і п’ятка. Відповідно, це підвищує ціну.

Взуття з конопель роблять унісекс. Тканину обробляють спеціальним методом,від чого вона не промокає під час дощу

Наші товари – унісекс, підійде і жінкам і чоловікам. Розмірна сітка починається з 36 розміру і закінчується 47-им. Дитяче взуття поки не робимо. Лишили в планах на майбутнє.

Зовні тканину конопель піддають спеціальній обробці, яка захищає від промокання. Тому на дощову погоду взуття з конопель теж годиться.

Робити взуття з конопель – складно, але це нішево

Щоб виготовити три пари взуття, потрібно шмат конопляної тканини 1,6 метра шириною та 1 метр довжиною. Високий розхід пов’язаний з тим, що тканина не тримає форму, як шкіра. Крім того, матеріал на взуття вирізається із суцільного полотна, тому треба обрати місце на клаптеві, де не буде жодного дефекту. Структура тканини може бути нерівномірною, тому багато вибраковуємо.

На замовлення взуття не робимо, це нерентабельно. Зі шкіряним взуттям легше працювати. Шкіра по всякому розтягується і не розірветься. А конопляна тканина має волокнисту структуру і виходить так, що треба більші допуски давати, тому кожна модель – колосальна праця технологів на моменті розробки. Маємо враховувати властивості матеріалу. Тому займатися однією-двома парами ніхто не буде.

Читайте також: “Антистрінги” для чоловіків: як ветерани зробили бізнес на трусах

Крім того, виготовляти натуральну пряжу – проблематично. У нашій тканині максимальний вміст конопель становить 96%. А на ринку популярніша синтетика, з якою легко працювати.

Коли роблять тканину із синтетичного матеріалу – немає пилу і бруду. І все з точністю навпаки, коли працюєш з коноплями. Та ще й нитка рветься. Технологічно – складний процес. То ж нам було складно переконати виробників тканин, щоб ті взялися робити натуральне.

Конопляний експорт

У нас є представники-реалізатори у Черкасах та Києві. Ведемо переговори з людьми зі Львова та Тернополя. Але 90% товарів продаємо через інтернет із доставкою Новою поштою.

Конопляна тканина дихає, ноги не пріють і немає неприємного запаху, коли довго носиш. І виробництво вважається екологічним. Цим нам вдається приваблювати клієнтів закордонних.

Так виглядає конопляне волокно, з якого роблять тканину

Маємо покупців із Іспанії, Словаччини, Німеччини та Італії. Було кілька відправок у Сполучені Штати. Тепер шукаємо представника там. Нещодавно почали співпрацю з Білоруссю.

Після того, як вдалося налагодити виробництво взуття – зробили трохи інше полотно для шкарпеток. Нині активно працюємо над цією лінійкою.

У планах – відкривати представництва по Україні, розвивати дилерську мережу і поступово виходити на міжнародний ринок.

Відео дня

Суспільство

Мільярдер Річард Бренсон відвідав Гостомель і готовий допомогти відбудувати АН-225 «Мрія»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Легендарний засновник компанії Virgin Galactic, британський мільярдер Річард Бренсон відвідав Гостомель. Він цікавився можливістю відбудувати аеродромом ДП «Антонов» та відновити літак АН-225 «Мрія».

Про це написав народний депутат України Давид Арахамія у своєму телеграмі.

Як стало відомо, проєкт будівництва нового літака «Мрія» вже в роботі і Річард Бренсон готовий допомогти відновити нову «Мрію».

Зазначається, що нова «Мрія» буде оновленою версією на базі сучасного цифрового обладнання.

«Він [Бренсон] висловив готовність допомагати всім, чим зможе, був приємно приголомшений нашим оптимізмом і тим, що навіть у такі важкі хвилини ми думаємо про те, як здійснити стрибок в авіакосмічному будівництві», — заявив Арахамія.

Читайте також: ЗСУ б’ють окупантів, а ми – тату. Як Саша Енімал організував благодійну тусовку тату-майстрів і зібрав ₴500 тис. на армію

Хто такий Річард Бренсон?

Річард Чарльз Ніколас Бренсон — британський підприємець, засновник корпорації Virgin Group, яка розробляє літак для космічного туризму. У жовтні 2007 року Бренсон потрапив до британського рейтингу «100 геніїв сучасності», складеного консалтинговою компанією Creators Synectics.

11 липня 2021 року Річард Бренсон здійснив туристичний політ у космос. Мільярдер на кораблі VSS Unity піднявся на висоту 80 км над Землею.

Що сталося з Ан-225 «Мрія»?

У лютому 2022 року під час агресії Росії проти України літак Ан-225 «Мрія» був зруйнований. Ця втрата приголомшила колектив «Антонова», світову авіаційну спільноту, безліч замовників із перевезення вантажів найбільшим літаком.

Попри тяжкі часи, колектив підприємства не хоче допустити повної безповоротної втрати легендарного літака. Для цього є всі підстави – конструкторська та науково-технічна документація, а найголовніше – велике бажання та натхнення колективу.

Кілька фактів про «Мрію»

Ан-225 «Мрія» (кодове ім’я НАТО — «Козак» англ. Cossack) — найбільший та найпотужніший у світі транспортний літак, створений київським КБ імені Антонова. Головний конструктор — Віктор Ілліч Толмачов.

Ан-225 із максимальною злітною масою 640 тонн є найважчим літаком у світі. Для порівняння, третій за вантажопідйомністю (після Ан-124 «Руслан») американський військово-транспортний літак C-5 Galaxy має максимальну злітну масу 381 тонн.

Нагадаємо, «Антонов» створює міжнародний фонд для відродження Ан-225 «Мрія».

Як ми повідомляли раніше, українців вразило відео, як «Мрія» готується до військового параду.

Фото: Тарас Думенко.

Відео дня
Читати далі

Суспільство

ЗСУ б’ють окупантів, а ми – тату. Як Саша Енімал організував благодійну тусовку тату-майстрів і зібрав ₴500 тис. на армію

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Щосуботи кияни та киянки мають можливість прикрасити себе новим татуюванням і одночасно підтримати Збройні сили України. Благодійна акупунктура, тату-марафон, флешдей – ці заходи можна називати по-різному, але всі вони проходять під одним гаслом: «Донать ЗСУ – отримай тату».

Організатор благодійної ініціативи, тату-майстер Саша Енімал розповів ШоТам про перші пів мільйона гривень на ЗСУ, тренди під час війни та українську мову в татуюваннях.

Набиваю тату й уявляю, як ми відвойовуємо свою землю

Малювати я любив з раннього дитинства. Мені подобалося фантазувати, зображувати психоделічні мотиви, придумувати нові створіння. Пригадую свій перший психоделічний малюнок: у п’ять років у маминому паспорті я намалював дулю, в якій було дуже багато маленьких пальців, приблизно 60. Це зображення запам’яталося, по-перше, тим, що було авторським, а по-друге, я отримав добрячого прочухана за нього.

У дитячому таборі я почав малювати на тілі своїх однолітків і захопився дизайном, зокрема розмальовував собі одяг. Доволі в ранньому віці носив довге волосся, мав пірсинг. Мені подобалося прикрашати себе й усе навколо. Татуювання – це певною мірою вдосконалення тіла, його домальовування. Перше тату я зробив людині у 2004 році, однак тоді це було хобі, на яке я не витрачав багато часу. А з 2016 року захоплення переросло в професію та роботу, яка мене забезпечує.

Тату-майстер Саша Енімал

Робити татуювання – для мене цей процес є одним з найприємніших у житті. Я можу його асоціювати із чим завгодно. Наприклад, коли набивав блекворк (це зафарбовування великих ділянок тіла), то уявляв, що в такий спосіб наша армія відвойовує свої території назад. Зафарбоване ніби було мапою України. 

На першому заході зібрали понад 26 тис. грн

На початку квітня у своєму Інстаграмі я опублікував пост, в якому закликав тату-майстрів до проведення флешдей – це коли професіонали виставляють свої малюнки, люди вибирають ескізи й одразу втілюють їх. На цю ідею мене наштовхнув знайомий майстер з України, який вже доволі давно проживає в Лос-Анджелесі. Він влаштував флешдей, де сам робив татуювання й донатив на ЗСУ. Я вирішив теж організувати таку ініціативу, трохи змінивши її – я запропонував долучитися своїм друзям-колегам. Як локацію ми обрали Нижньоюрківську, 31 – у мене багато знайомих, які там здають приміщення. Ми вибрали найбільш відповідне за розміром і спробували.

Уже 6 квітня відбулася перша благодійна акупунктура, в якій взяли участь 12 майстрів. Умови були такі: охочі отримати тату показували скриншот з донатом на ЗСУ від 500 грн і могли собі вибрати флеш або отримати фріхенд-татуювання – це коли щось малюється від руки. І з першого разу прийшло доволі багато людей. Тоді ніяких заходів майже не відбувалося, людям бракувало спілкування, тож вони були дуже заохочені прийти. Усі були раді бачити одне одного.

Благодійний флешдей у Києві

Після першого заходу я почав рахувати за скриншотами, скільки коштів задонатили люди. Вийшло приблизно 18 тис. грн. Однак потім я отримав ще скриншоти – загалом ми зібрали 26,2 тис. грн. Я зрадів – люблю бути приємно здивованим, адже готувався до найгіршого. Думав, що прийдуть п’ять майстрів і десять людей, що ми зможемо зібрати приблизно 10 тис. грн. А вийшло так, що багато хто хотів допомогти й долучитися до ініціативи. Так ми почали організовувати благодійні івенти щосуботи. Провели вже десять тату-марафонів.

З андеграунду – до музею

Кілька заходів ми провели в колаборації з артпростором «Ґражда» в Музеї-майстерні І. П. Кавалерідзе на Андріївському узвозі. На Нижньоюрківській ми винаймали приміщення, а артпростір надав нам локацію безкоштовно. «Ґражда» ставили музику, готували їжу та напої, а ми робили татуювання. Атмосфера відчутно змінилася, було дуже кайфово. Ми вийшли з андеграунду Нижньоюрківської на Андріївський узвіз, і це дуже надихнуло.

Не скажу, що минуле приміщення було гірше, адже й воно по-своєму вплинуло на процес. Локація на Нижньюрківській – це місце, де люди вже багато років проводять техновечірки, тож там відповідний настрій. А на наш захід у музеї заходило багато людей просто з вулиці, які збиралися подивитися на скульптури, а окрім цього, побачили й татуювання. Це була цікава суміш.

Коли прилітають ракети, мотивація працювати зростає

Команда майстрів у благодійних тату-марафонах змінюється постійно. Половина майстрів відвідують кожний івент, а інша половина – тільки один раз. Були люди, які спочатку долучалися, а потім перестали. Однак з’явилися й нові. Загалом я і розраховував, що так буде – люди втомлюються, витрачають свої гроші на витратні матеріали, а це немалі суми. Зазвичай тату-марафон триває з 12:00 до 21:00. Після нього нам ще треба зібрати й відвезти всі речі. А я взагалі беру на заходи все в подвійній кількості: два місця для татуювань, два столи, дві лампи, два стільці. Загалом забираю все, що є в моїй студії.

Ескізи для татуювань

Протягом тижня майстри працюють у своєму звичному режимі, а суботу виділяють на благодійність. Я помітив, що коли в місті все спокійно, у майстрів менше мотивації долучатися до тату-марафонів, а коли прилітають ракети – вона зростає та з’являються сили. Люди діють, тому що війна продовжується, і вони хочуть наблизити країну до перемоги чим можуть.

Найпопулярніші ескізи – на українську тематику

Війна змушує людей діяти активніше. Наприклад, хтось протягом п’яти років збирався набити татуювання й постійно відкладав, а тут війна. Людина думає, що треба швидше набивати, поки кінцівки на місці та взагалі є можливість це зробити. До того ж часто клієнти хочуть зафіксувати на своєму тілі історичний момент у формі татуювання.

Нині найпопулярніші запити від клієнтів – на українську тематику. І ми теж малюємо відповідні ескізи: народні візерунки, герби, козаків тощо. Я помічаю, як за останні місяці змінюються уподобання, і це відбувається тоді, коли на війні відкривається щось нове. Ми дізнаємося щось про «Джавеліни» або російський корабель – це починають бити спочатку більше, а потім менше. Найнесподіваніший запит від клієнта за цей час – величезний герб, який ми зробили хлопцю на весь торс, від шиї до ременя. У мене самого теж є тату з українською тематикою – напис «Крим», це моя батьківщина. Тільки, на жаль, з російською буквою, яку треба виправити на українську. А ще маю на руці телефонний код міста Полтава «0532», тому що доволі багато років там прожив.

Тату з українським тризубом на потилиці

Довгий шлях до української мови

Охочих набити собі щось українською мовою проти мирного часу стало набагато більше. Як і людей, які перейшли на неї в побуті. Ми на наших івентах заохочуємо відвідувачів розмовляти українською. Взагалі я б хотів написати плакат, що на наших заходах – тільки українська мова, але ж у нас вільна країна.

Сам я перейшов на українську три тижні тому. Мій шлях до цього був доволі довгий. У Криму змалечку мене оточувала російська мова, але вона мені не дуже подобалася з естетичної точки зору, оскільки для мене вона різка. Я з дитинства любив вивчати щось нове, і освоєння української мови було для мене саме таким. Спробував перейти з російської, коли мені було 17. Тоді я розмовляв українською пів року. Потім влаштувався на роботу, де мені треба було чітко відповідати на важкі запитання. Я не витримав і зламався: знову перейшов на російську, тому що так було швидше й легше відповідати.

Тату-майстер Саша Енімал з подругою

Повномасштабна війна стала поштовхом пережити перші три тижні суржику перед тим, як я перейшов на українську. Вважаю, що мова відіграє дуже велику роль у цій війні. І зокрема, це одна з причин того, чому на нас напала Росія. Коли я жив у Криму, на весь півострів було три українські школи. Час від часу я мешкав у Полтаві, а коли повертався до Феодосії, то з мене кепкували, що я кажу не «чо», а «шо». Мої друзі-підлітки, коли чули, як на пляжі спілкуються українською люди із Заходу України, сміялися. Для них це був прикол. Яким чином кримчани можуть вважати себе українцями, якщо не знають мову? Вони ж не можуть навіть прочитати Конституцію України.

Набив «Вибухівку» інструктору з особистої безпеки

Про нашу благодійну ініціативу з тату написали багато світових ЗМІ: The Guardian, Reuters, NBC News та інші. Іноземці висловлюють слова підтримки, однак я не сказав би, що розголос якось вплинув на нашу діяльність. Звісно, я не знаю, як би було, якби цього не відбулося, але я роблю татуювання тим самим людям, яким робив і до цього. З’являються й нові, але з таким самим темпом, як було раніше.

Читайте також: Мільйон на ровері. Як львів’янин проїхав 1500 км прифронтовими містами, аби зібрати кошти на ЗСУ

Нещодавно я зробив татуювання одному французу за 200 євро. Ще він купив у мене мої малюнки за 50 євро. Ми з ним були знайомі ще до війни – це товариш мого майстра з Парижа. Він інструктор з особистої безпеки, приїхав в Україну після початку повномасштабної війни та співпрацює з охоронцями, які захищають українських посадовців. Я йому набив міну й напис українською «вибухівка».

На благодійних івентах ми зібрали пів мільйона гривень

На тату-марафонах я планував зібрати пів мільйона гривень – це була основна ціль. Ми досягли її доволі швидко, тож, здавалося б, можна й розслабитися. Але ця хвиля йде, це працює, усе всім подобається, тому ми продовжуємо. Сьогодні цілий день спілкувалися з командою, обговорювали, де будемо проводити наступний захід. Я припускаю, що згодом може настати спад і ми будемо робити тату-марафони менш активно. Однак поки що всі натхненні й хочуть іти далі. 

Тату з коктейлем Молотова на нозі

Мене дуже підтримує можливість займатися улюбленою справою навіть під час війни. Незважаючи навіть на те, що тричі прилітали ракети за 800 м від моєї студії на «Лук’янівській». Завдяки тому, що я у професії давно й реалізувався в ній до певної міри, вона дає мені можливість продовжувати працювати й донатити. У мене велика аудиторія в Інстаграмі, і підписники постійно пишуть, що надихаються моїми думками, тож я можу підтримувати людей і в такий спосіб.

Усі фото – з особистого архіву героя.

Відео дня
Читати далі

Суспільство

Україна звільнила з полону 144 захисників, із них 95 – оборонці «Азовсталі»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Україна звільнила з полону 144 захисників, 95 із них – оборонці «Азовсталі». Це найбільший обмін полоненими від початку повномасштабної війни.

Про це повідомили на сторінці Головного управління розвідки Міноборони.

«Проведено черговий обмін полоненими, завдяки якому додому повернулись 144 українських захисники. Це найбільший обмін від початку повномасштабного російського вторгнення. Зі 144 звільнених – 95 оборонців “Азовсталі”. Серед них – 43 військовослужбовці полку Азов», – йдеться в повідомленні.

Загалом під час обміну було звільнено 59 нацгвардійців, 30 воїнів ВМС, 28 бійців ЗСУ, 17 прикордонників, 9 тероборонівців та 1 поліцейського.

«Із них 23 офіцери та 69 військовослужбовців сержантського та старшинського складу. Найстаршому зі звільнених виповнилось 65 років, наймолодшому – 19. Більшість звільнених українців мають важкі ушкодження: вогнепальні та осколкові поранення, вибухові травми, опіки, переломи, ампутації кінцівок. Усі вони отримують належну невідкладну медичну та психологічну допомогу», – додали в ГУР.

Нагадаємо, раніше в Головному управлінні розвідки Міноборони повідомили про звільнення двох українських пілотів, які перебували в полоні у російських окупантів.

Також ми повідомляли, що додому повернувся морський піхотинець Роман Грибов, який є автором легендарної фрази на адресу російського корабля.

Фото: 5.ua.

Відео дня
Читати далі