Суспільство
Українці варять лавандову каву, аналогів якої немає у світі
Українці створюють авторську каву з лавандою, що готується за запатентованою рецептурою.
Про це пише newfood.media.
Йдеться про лавку локальних продуктів DeCoupaGe «DCG coffee» із Києва. Запевняють, аналогів такої кави немає у світі. Кава має тонкий фруктовий смак, з ледь відчутним післясмаком лаванди.
Інша – марокканська кава – напій, для приготування якого використовують темний кардамон. Має насичений, міцний смак з тривалим післясмаком східних прянощів.
Кава по-українськи має національний акцент та рішучий смак. Її готують з червоним перцем, медом та апельсином.
Як зазначає Юрій Тарасюк, власник DCG coffee, бренд володіє патентом на приготування авторської лавандової кави. За унікальною рецептурою цей напій готують 15 закладів міста Києва.
DCG coffee готує каву зі 100% арабіки. Зелені зерна закуповуються у Sandalj Trading. Компанія сама здійснює обсмаження зерен. Це відбувається за двома різними технологіями.
Читайте також: «Лавандовий кум» у квітах і «П’яний кум» у вині: на Житомирщині сироварня створює унікальні сири
Перша – «fluid bed» або технологія «киплячої кулі» передбачає обсмажування кави в гарячому повітряному потоці на ростері американської системи Sivetz.
Друга – в ростері (металевому барабані). Процес обсмажування здійснюється одночасно завдяки контакту продукту з розігрітими тенами до необхідної температури барабаном і гарячому повітрю, яке за допомогою вентилятора розподіляється по всьому об’єму робочої ємності жаровні. Усередині барабана вмонтовані спіральні лопаті. Вони перемішують зерна та забезпечують рівномірне обсмажування.
Нагадаємо, на Рівненщині крафтова сироварня стала частиною «Дороги гурманів».
Як ми повідомляли раніше, дослідниця української кухні відновила рецепт десертів із фіалок
Усі фото: facebook.com/LavkaDoKavy.
Суспільство
Будівля та харчоблок 1973 року
«Раніше була стара плита, то на ній особливо нічого не зготуєш. У нас провели загальношкільні батьківські збори, де виносилося питання покращення та урізноманітнення харчування для дітей. Дирекція зайнялася», — розповідає мама двох учнів Старозагорівського ліцею Ірина Загірська.
Перемогли у відборі та вирішили реформувати харчування
Змінам завадила повномасштабна війна
«Ремонт харчоблока у Старозагорівському ліцеї запланували на початок 2022 року. Втім, здійснити план, на жаль, не вдалося. Адже саме в той час розпочалося повномасштабне вторгнення і кошти, які виділила місцева влада перерозподілила на допомогу Силам оборони», — розповідає керівник ліцею.
Тепер діти споживають здорову їжу змалечку
Оновили кухню — зникли скарги
«Тепер набагато різноманітніші страви готують, можна запікати, а не смажити на олії, як це було. Дітям подобається, а отже і мені подобається», — підсумовує мама двох учнів Старозагорівського ліцею Ірина Загірська.
Суспільство
Про оборонні розробки
- +300 у сфері БПЛА;
- +200 наземних роботизованих комплексів (НРК);
- +200 у сфері “штучного інтелекту” (ШІ);
- +100 засобів радіоелектронної боротьби та розвідки (РЕБ/РЕР);
- понад 60 розробок кодифіковано згідно зі стандартами NATO.
Підтримка Brave1
- пошук рішень для протидії та ураження FPV і комерційних дронів, зокрема DJI, Autel;
- пошук рішення БПЛА-перехоплювача, здатного знешкоджувати ворожі розвідувальні дрони – ZALA, “Орлан” , SuperCam.
Про Brave1
Суспільство
Смітники перетворили на парки
«Тут була просто неймовірна кількість смітників. Так, не було нормальних доріг, тротуарів, освітлення і нормальної води, але це, напевно, мене не так вразило, як сміття», — пригадує Людмила Прокопечко.
«Коли треба зробити щось важливе і ми знаємо, що можемо зробити це самі, то я просто звертаюсь до громади, щоб нас підтримали. І люди відгукуються», — каже голова громади.
Щотижня з Доброслава виїжджає волонтерська допомога, зібрана людьми
«У нас в музеї висять прапори всіх бригад, яким ми допомагаємо — їх дуже багато. І потрібно, щоб це робили всі, щоб відчували: не можуть одні воювати, а інші взагалі бути далекими».
«Для громади дуже важливі корисні справи. Бо це для них, вони тут господарі. Тож долучаються до активностей, та не лише до якоїсь роботи, а й постійно збирають допомогу для військових», — каже Людмила Прокопечко.
«Вона не просто заховалася десь в кабінеті, а якраз найперша підійшла до мене і запитала: як справи? Як ви себе почуваєте? Може, вам чимось допомогти?», — розповідає військовий.