Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/embed/fcX4D0Apcr8?si=-oVJehkBm7YGbfc6SSSSSS

Економіка

Історія українки, яка відкрила першу вітчизняну фабрику солодощів (ВІДЕО)

Опубліковано

Удова з двома дітьми без зв’язків і грошей створила першу українську фабрику солодощів. На обгортках цукерок вона зображала українських діячів і стала однією з перших українських бізнесвумен.

Про підприємицю розповідає ШоТам.

«Це був дуже потужний меседж, що в міжвоєнних умовах українці — тим паче жінка — можуть мати свій бізнес», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Климентина Авдикович з Тернопільщини

Климентина Авдикович народилася в 1884 році на Тернопільщині. В родині священника та політика Миколи Січинського.

У 18 років вийшла заміж за професора гімназії Ореста Авдиковича та народила двох дітей. За 16 років чоловік помер від іспанського грипу, а Климентина з дітьми лишилася без засобів до існування.

Жінка подумала: чому б не заробляти на солодощах? Адже тоді це якраз набувало популярності.

«Наприкінці 19 і на початку 20-го століття загалом розпочалася мода на все солодке: шоколад, мармелад, желе, печиво, цукерки», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Продала швейну машинку, щоб купити мішок цукру

Щоб купити перший мішок цукру, Климентині довелося продати швейну машинку. Цукерки готувала вдома на кухні, а потім віддавала на продаж до місцевої крамниці. Солодощі мали попит, тож Климентина збільшила виробництво — придбала обладнання й орендувала приміщення.

Для цього довелося продати пальто чоловіка та його книжки й відчути осуд оточення.

Дивіться відео: Іван Тиктор. Історія першого українського газетного магната

«Авдикович дуже критикували навіть в українських колах: «Як так — дружина професора продає його хутра, книги, аби розпочати якийсь сумнівний бізнес!?», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Але справи йшли добре, і в 1922 році Климентина відкрила в Перемишлі підприємство «Фортуна». Це була перша українська фабрика солодощів, яка склала конкуренцію польським і єврейським цукеркам.

«На Галичині, щоб розуміти масштаби, на той момент існувало сім кондитерських фабрик: шість — це були польські або єврейські, і одна належала українці — Авдикович», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Допоміг Андрей Шептицький

Згодом Климентині стало тісно в Перемишлі й вона переїхала до Львова. Орендувала та привела до ладу закинуте приміщення, але не підписала жодних угод з власниками. І це ледь не коштувало їй бізнесу, адже після ремонту в будівлі власники вирішили її вигнати. Допоміг церковний діяч Андрей Шептицький, який підтримував українських стартаперів того часу.

«І ось Авдикович звернулася з проханням, щоб Андрей Шептицький посприяв і фінансово, і, можливо, надав якесь приміщення для того, щоб цей бізнес надалі функціонував», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Дивіться відео: Як жив найбільший меценат України Євген Чикаленко

Шептицький допоміг Климентині знайти нові приміщення та підтримав бізнес грошима. Завдяки цьому вона закупила нове обладнання і в 1924 році відкрила фабрику цукерок «Фортуна Нова».

У 30-х роках фабрика виготовляла 5 тонн солодощів щодня: шоколад, желе, зефір, вафлі.

«Були невеличкі легкомоторні літаки, — ми б зараз їх назвали «міськими» — якими доставляли продукти в Дрогобич і Стрий, щоб продукція швиденько свіженькою прибула до своїх споживачів», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Створила серію цукерок «Солодка історія України»

Над етикетками працювали відомі галицькі художники, наприклад, Микола Бутович чи Святослав Гординський. Климентина створила серію цукерок «Солодка історія України», на яких були зображені українські діячі.

Як-от Володимир Великий чи Павло Скоропадський.

«Це теж була потужна ініціатива, щоб українці не забували, що вони — державний народ, який мав свою державу, своїх правителів, просто через ті чи інші обставини втрачав їх, але не зникав як нація», — Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

Щоб краще просувати товар, вигадала 10 заповідей від «Фортуни Нової», які публікували в галицькій пресі.

Читайте також«Це глибше, ніж просто ремонт». Як відбудувати українські міста? На прикладі Миколаєва та Харкова пояснює урбаністка Євгенія Дулько

«Не купуй цукерки «Фортуни Нової» на кредит», «Не йди ніколи до панночки без цукерок «Фортуни Нової», якщо не хочеш її втратити», «Дітям, внукам, правнукам напиши в заповіті, щоб вони не забували ніколи про «Фортуну Нову» і радили її всім і вся». Павло Артимишин, кандидат історичних наук, дослідник ІУ ім. І. Крип’якевича НАНУ та проєкту «Локальна історія».

У вересні 1939 року з приходом більшовиків до Львова фабрику націоналізували. А після Другої світової війни разом з іншими вона увійшла до складу підприємства «Світоч». Климентині довелося виїхати до Австрії, де вона померла в 1965 році, коли їй було 82. Її історія вкотре розвінчує міф про неграмотних українців-селюків і доводить, що ми — нація підприємців.

Нагадаємо, МЗС створило «Резиденцію Орлика», щоб відшукати невідому історію України в іноземних архівах.

Економіка

Литва допоможе Україні з обладнанням для реконструкції енергоінфраструктури

Опубліковано

Міністр енергетики Литви Дайнюс Крейвіс оголосив про готовність своєї країни допомогти Україні відновити її енергетичну інфраструктуру, передаючи обладнання з тимчасово непрацюючої Вільнюської ТЕС, а також частину обладнання з Ігналінської АЕС та складів енергетичних компаній.

Про це повідомляє LRT.

Деталі допомоги

Повідомляється, що до України також буде відправлено великий трансформатор.

Читати також: Швейцарія виділить на відновлення України $5,5 млрд до 2036 року

Згідно з інформацією видання, Вільнюська ТЕЦ не функціонує з 2016 року, але, незважаючи на це, на станції проводиться профілактичне обслуговування та планові випробування. За словами міністра, частину обладнання буде розібрано на запчастини, а частину можна буде використовувати безпосередньо.

“Ми дамо їм все необхідне. У Харкові зруйновано 80% всієї мережі – як теплової, так і електричної – у Харкові. Якщо ми не допоможемо, українці не зможуть відновити мережу та сектор опалення до зими, що буде дуже і дуже складно”, – відзначив Міністр енергетики.

Нагадаємо, що міноборони розповіло про український БПЛА UJ-26 “Бобер”.

Також ми повідомляли, що в Києві відкрили “Трініті ХАБ” для людей із порушеннями зору.

Фото: з вільних мереж

Читати далі

Економіка

Швейцарія виділить на відновлення України $5,5 млрд до 2036 року

Опубліковано

Федеральна рада Швейцарії вирішила збільшити свою підтримку України на наступні 12 років, до 2036 року, виділивши 5 млрд швейцарських франків ($5,5 млрд) на гуманітарну допомогу та підтримку економічного розвитку. Це вирішення було оголошено у пресрелізі, де також зазначено, що Швейцарія вже активно підтримує проєкти в Україні, спрямовані на відновлення інфраструктури у секторах енергетики, транспорту та охорони здоров’я.

Про це повідомляє видання Forbes.

За останній час Швейцарія витратила приблизно 3 млрд швейцарських франків на допомогу людям, які постраждали внаслідок війни в Україні. Протягом наступних 12 років їхні зусилля будуть спрямовані на активізацію підтримки відновлення України та розвиток співпраці з приватним сектором. Для цих цілей планується витратити 5 млрд швейцарських франків до 2036 року.

Читайте також: У Києві відкрили “Трініті ХАБ” для людей із порушеннями зору

Планується використовувати поетапний підхід: спочатку підтримка України здійснюватиметься з бюджету міжнародного співробітництва до 2028 року на суму 1,5 млрд швейцарських франків. Після цього Федеральна рада має намір розглянути інші джерела фінансування (окрім міжнародного співробітництва), щоб забезпечити решту 3,5 млрд швейцарських франків на період з 2029 по 2036 рік.

Загалом, на 31 грудня 2023 року оцінюється, що відбудова та відновлення в Україні вимагатимуть $486 млрд упродовж наступного десятиліття. Ця оцінка збільшилася порівняно з рік тому, коли потреби оцінювалися у $411 млрд.

Нагадаємо, в Україні запрацювала безкоштовна програма з бізнес-освіти для дітей.

Фото: Факти

Читати далі

Економіка

Нацбанк анонсував появу нових функцій в BankID: чим вони корисні

Опубліковано

Національний банк України (НБУ) оголосив про впровадження нового функціоналу в системі ідентифікації BankID. Протягом минулого року через систему BankID було здійснено 42,9 мільйона успішних електронних ідентифікацій, що на 31% перевищує показник попереднього року.

За даними заступниці директорки Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Нацбанку Ольги Василєвої, минулого року спостерігалося імпонуюче зростання використання системи.

Цей ріст свідчить про зростаючу важливість дистанційної ідентифікації для операцій з надання та отримання фінансових, публічних та інших послуг під час повномасштабної війни в країні.

Читайте також: Міноборони анонсувало запуск онлайн-платформи для військових

Представниця НБУ зауважила, що система BankID стала не лише незамінною на внутрішньому ринку, а й надзвичайно корисною для українців, які були змушені виїхати за кордон, зокрема, для отримання консульських послуг.

У системі працюють 38 банків-ідентифікаторів, що покривають 99% ринку. Для того, щоб скористатися BankID, потрібно лише мати відкритий банківський рахунок.

Нацбанк також активно розвиває систему, запроваджуючи новий функціонал, зокрема, автоматизовану систему розгляду спорів, що спростить взаємодію клієнта з системою.

Також планується впровадження нової публічної пропозиції, яка об’єднає два договори – договір приєднання і розрахунковий, та адаптація системи до європейських норм електронної ідентифікації для забезпечення відповідності вимогам законодавства ЄС.

Нагадаємо, Дія веде перемовини щодо введення функції купівлі квитків до театру.

Фото: Ольги Василєвої

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 дні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство1 тиждень тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство2 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство2 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: