Економіка і бізнес
На Рівненщині крафтова сироварня стала частиною «Дороги гурманів»
Крафтова сироварня «Юнікасоль» на Рівненщині, яка є учасником проєкту «Сімейні молочні ферми», потрапила до рейтингу першого українського гастрогіда «Дороги гурманів. 100 крафтових місць України».
Про це ШоТам повідомили у пресслужбі проєкту «Сімейні молочні ферми».
За інформацією, сироварня «Юнікасоль» створена на базі однойменної сімейної молочної ферми.
Путівник «Дороги гурманів. 100 крафтових місць України» з гастрономічною картою найяскравіших представників крафтових виробництв із різних куточків країни має на меті познайомити людей з унікальною продукцією місцевих виробників.
Крафтова сироварня «Юнікасоль» – це перша крафтова сироварня на Рівненщині, яка була створена в рамках проєкту «Сімейні молочні ферми».
Читайте також: Як виникла унікальна ініціатива фермерів «Смак Українських Карпат» (ВІДЕО)
Ферму відкрили в березні 2021 року, вона стала ще одним кроком до формування молочного кластеру на базі Здолбунівської, Здовбицької та Мізоцької територіальних громад.
Власники сімейної молочної ферми «Юнікасоль» приєдналися до проєкту «Сімейні молочні ферми» лише в березні 2020 року і вже за рік відкрили власну крафтову сироварню.
Зараз вони утримують 29 голів худоби і планують збільшувати поголів’я, щоб власного молока вистачало на виробництво сирів. Адже попит на крафтову продукцію стрімко зростає.
Розміщена сімейна молочна ферма «Юнікасоль» за адресою: Рівненська область, Здолбунівський район, с. Буща вул. Плесо, 13.
Про проєкт
З 2017 року на Рівненщині розпочато великий проект з розвитку молочного тваринництва на селі «Сімейні молочні ферми».
Проект спрямований на розвиток молочного тваринництва шляхом допомоги у створенні сімейних молочних ферм та молочних кооперативів на їх основі.
Читайте також: Від роботи у колгоспі до власного бізнесу. Історія рома, який вже 30 років створює натуральну продукцію
Нагадаємо, колишній науковець із Херсонщини готує кавунове варення і чавить з його насіння олію.
Як ми повідомляли раніше, дослідниця української кухні відновила рецепт десертів із фіалок
За підтримки Швеції в Ірпені стартує проєкт, у якому громада навчиться екологічно переробляти уламки зруйнованих споруд. Під час будівельних робіт планують навчати жінок-водійок працювати з технікою та впроваджувати сталі технології утилізації відходів.
Про це повідомили в пресслужбі Північної екологічної фінансової корпорації НЕФКО.
Вісім жінок із Ірпеня пройдуть навчання з керування вантажівками та екскаваторами — їх готуватимуть за шведською програмою Beredskapslyftet. До цього учасниці вже здобували перші навички керування транспортом.
За словами виконувачки обов’язків міського голови Ірпеня Анжели Макеєвої, ця підтримка допомагає не лише фізично відновлювати громаду, а й інтегрувати європейські екостандарти у відбудову: «Ми дуже цінуємо цю допомогу. Вона критично важлива для нашого майбутнього».
Читайте також: «Відчуй Антарктиду»: у Львові стартувала кампанія на підтримку полярників-військових
Проєкт реалізує НЕФКО, Північний зелений банк, за фінансування Міністерства закордонних справ Швеції та Шведського агентства Sida. Загальна сума підтримки — 5,9 мільйона євро. Участь беруть і шведські компанії Scania та Volvo CE, які передадуть Ірпеню спецтехніку.
Розпочнуть роботи восени 2025 року, а завершити будівництво планують навесні 2026-го. Організатори прагнуть зробити проєкт зразком для сотень подібних ініціатив по всій країні — із фокусом на стійке відновлення, екологічність і гендерну інклюзію.
Нагадуємо, що майстерня Balbek Bureau розробила проєкт оновлення Будинку кіно (ФОТО).
Фото: пресслужба НЕФКО
Андрій cтворив перші в Україні столові прибори для військових з парною ампутацією рук. Їх можна надягнути без допомоги рідних і самостійно харчуватися. Це було б неможливо без батьків хлопця — Олександра та Наталі, які за освітою інженери й займаються ремонтом і продажем засобів для реабілітації та масажу.
Як розробка допомагає ветеранам ставати незалежними в побуті, дивіться в нашому проєкті «Куркулятор».
11 років тому Олег пішов на авантюру — посадив у полі цибулини шафрану. Досвідчені фермери не вірили, що з цього щось вийде, але крокуси зацвіли, і чоловік зібрав перший урожай. За якістю український шафран виявився одним з найкращих у світі.
У цьому запалі Олег одним з перших в Україні також посадив спаржу. Зараз же овоч, який ще римляни вважали делікатесом, росте на наших чорноземах, і його можна купити в супермаркетах. Як Олег покинув поля шафрану через окупацію Херсонщини, але почав усе заново на Волині, дивіться в нашому проєкті про українських підприємців «Куркулятор».
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...