

Технології
У Тернополі науковці створили генератор на біовідходах
Директор центру «Енергоефективних технологій» Тернопільського національного педагогічного університету ім. Гнатюка Валерій Федорейко спільно однодумцями створив генератори на біовідходах. Генератори-утилізатори мають потужність 2000, 3000 та 6000 кВт.
Про це повідомили на сайті університету.
Обладнання повністю автоматизоване. Єдине, що доводиться закуповувати в Європі, — мікропроцесори. Наразі генератори-утилізатори на біовідходах забезпечують місцеві підприємства тепловою енергією.
Як працює генератор?
«Автоматичний вантажник бере тонну біовідходів і закидає у великий бункер. Потім ці відходи базуються в оперативний бункер. Звідти регульований електроприлад за командою мікропроцесора подає команду на закидання біомаси в топку. Там стоїть вентилятор, що вдуває біомаси і при температурі 400 градусів Цельсія вони починають горіти як природній газ. Починається процес газифікації біовідходів шляхом струменевого випарного горіння. Температура в топці під час горіння 1500 градусів. Прилади автоматично рахують температуру, що має бути на виході, а також вологість навколишнього середовища. Продукти згоряння попадають в теплообмінник і ми сушимо зерно теплим повітрям. А якщо б це блакитне паливо, то під час сушіння на зерні залишалися токсини», — каже Валерій Федорейко.
Читайте також: Зі складів – на передову. Як проєкт «Тачка на ТРОкачку» відновлює радянські вантажівки для ЗСУ

Також генератори-утилізатори можна використовувати для сушіння бетону, обпалення цегли та обігріву теплиць. А весь природних газ направляти на інші потреби країни.
«Один мільярд кубів газу йде на сушіння зерна. Ми можемо сушити зерно завдяки біовідходам, а цей мільярд газу направити на побут, щоб ним користувалися люди в приватних будинках чи квартирах. Коли ми робимо бетон чи обпалюємо цеглу, то нам не треба теплообмінник. Продукти згоряння ми направляємо прямо в зону сушіння бетону або зону випалювання цегли. І тоді наш генератор стає дешевшим на 30-40%. Адже теплообмінник займає половину від нашого генератора», — каже директор центру «Енергоефективних технологій» Тернопільського національного педагогічного університету ім. Гнатюка.

Наразі вже доступні генератори-утилізатори на 2000, 3000 та 6000 кВт. Один коштуватиме три чи чотири мільйони гривень. Якщо говорити за генератор-утилізатор на 1 МВт, то його вартість 1,5 млн. Термін його окупності три місяці.
Читайте також: Заряджає 25 телефонів та Starlink. 15-річний винахідник зі Львова створює унікальні повербанки для ЗСУ
Також вже у процесі виготовлення парова турбіна, що дозволять безшумно перетворювати теплову енергію на електричну. А отже генератори стануть ще більш необхідними.
За словами науковця, розумне спалювання біовідходів може забезпечити великі підприємства та заводи України не лише тепловою, а й електричною енергією. До того ж, якщо говорити за опалення, то коштуватиме значно дешевше, ніж використовувати природний газ.

«Три тонни біовідходів дорівнює 1000 кубів природного газу. А 1000 кубів газу сьогодні на ринку Європи коштує +/- 1000 євро. А ось найдорожчі з біовідходів вважаються качани кукурудзи. Тонна таких відходів коштує приблизно 1000 гривень. Якщо нам треба три тонни, то вони обійдуться нам у 3000 гривень. Це означає, що якби Україна використовувала не природний газ, а біовідходи, то енергію ми отримували б майже в 14 раз дешевше. Яким чином газ та енергія пов’язані між собою? Справа в тому, що під час спалювання біовідходів, отримується теплова енергія, і саме вона дозволяє повністю відмовитися від природного газу», — каже пан Федорейко.
Також науковець закликає не порівнювати біовідходи і деревину. Якщо поглянути з погляду еколога, то під час спалювання деревини ми завдаємо великої шкоди екології — залишаємо її без «легень». А якщо замість деревини у топку підуть біовідходи, то ми навпаки рятуємо навколишнє середовище від небажаних газів, що виділяються під час гниття того ж лушпиння та качанів.
Нагадаємо, у Вінниці чоловік змайстрував власну мікро-ГЕС на річці.
Також ми повідомляли, як школяр з Івано-Франківська розробив дрон-міношукач для ЗСУ.
Фото: tnpu.edu.ua.
Технології

Компанія DONS з України посіла третє місце на міжнародному конкурсі NATO Innovation Challenge 2025-II, присвяченому боротьбі з FPV-дронами на оптоволокні. Разом із двома компаніями з США, українці отримали можливість доопрацювати свої розробки у співпраці з профільними структурами НАТО.
Про це повідомили в Міноборони.
Фінал хакатону відбувся в естонському Таллінні. Участь узяли 11 команд з восьми країн: України, Данії, Італії, Канади, Литви, Польщі, США та Франції. Журі складалося з експертів Міністерства оборони України, ЗСУ, НАТО та спільного центру JATEC.
Читайте також: У Львові розпочали підготовку пілотів БпЛА для перехоплення ворожих дронів, зокрема «Шахедів»
«Участь українських компаній в інноваційних хакатонах НАТО є критично важливою для прискорення розвитку мілтеку, оскільки це дозволяє синхронізувати наші технічні вимоги зі стандартами Альянсу. Через платформу JATEC ми не лише інтегруємо бойовий досвід у масштабовані рішення, але й забезпечуємо сумісність засобів для досягнення домінування на полі бою»,— зазначив заступник міністра оборони України Валерій Чуркін.
Цього року конкурс побив рекорд — надійшло 162 технічні пропозиції, з них 42 подали українські команди. Захід організували JATEC у партнерстві з НАТО ACT та CCDCOE.
Нагадаємо, що в ЗСУ допустили до експлуатації FPV-дрон «Світловод» з оптоволоконним керуванням.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Михайла Федорова
Технології

Команда Сумського державного університету зацифрувала близько 15 архітектурних об’єктів, пошкоджених унаслідок російських обстрілів. Цифрові моделі пам’яток стануть основою для подальшої реконструкції.
Про це повідомили в «Суспільне Суми».
Проєкт реалізують у межах науково-дослідної роботи «Наукові основи віртуальної реконструкції знищених об’єктів культурної спадщини» у співпраці з Департаментом культури Сумської ОДА. Фахівці фіксують наслідки руйнувань і створюють цифрові копії за допомогою фотограмметрії та безпілотників.
Читайте також: «Історію Аріни» від UNITED24 відібрали для міжнародної премії Favourite Website Awards
На одну модель іде близько місяця роботи. Серед вже зацифрованих об’єктів є і корпус СумДУ, який зазнав прямих влучань. Як зазначають науковці, ці матеріали можуть стати як базою для відновлення, так і доказами руйнувань у міжнародних процесах. Проєкт фінансує Міністерство освіти та науки й триватиме три роки.
Нагадаємо, що Jerry Heil приєдналася до збору UNITED24 «Вартові неба» після ракетного удару по її студії (ВІДЕО).
Фото обкладинки: сайт «Суспільне Суми»
Технології

Засновник Spotify Даніель Ек інвестує 600 мільйонів євро в німецького виробника дронів Helsing. Саме цей оборонний стартап постачає Україні безпілотники з елементами штучного інтелекту.
Про це пише видання Financial Times.
Інвесткомпанія Prima Materia, яку Даніель створив із Шакілом Ханом, зайшла в Helsing ще у 2021-му. Наразі загальну суму вкладень оцінюють у 1,37 мільярда євро.
Як зазначає Financial Times, крім того, що оборонний стартап постачає безпілотники Україні, компанія має контракти з Британією, Німеччиною та Швецією.
Нагадуємо, що українські дрони покажуть на найбільшій у світі виставці авіаційних та аерокосмічних технологій.
Також ми писали, що бійцям Третього легіону вдалося збити FPV-дрон під час руху автомобіля (ВІДЕО).
Фото обкладинки: AFP/Getty Images