Заряджає 25 телефонів та Starlink. 15-річний винахідник зі Львова створює унікальні повербанки для ЗСУ

15-річний Захар зі Львова збирав гроші на ноутбук та велосипед. Однак на тлі вторгнення вирішив, що бійці більше потребують цих коштів. І ні, хлопець не просто переказав 16 тисяч грн на армію, а витратив їх на розробку надпотужного пристрою – створив павербанк для ЗСУ.

Зарядна станція юного винахідника здатна обслуговувати 25 телефонів, заряджати дрони, рації та підтримувати роботу Starlink. Крім того, розробка підлітка може живитися не лише від електроструму, а й від сонячних променів.

Захар Щурко

10-класник Львівської гімназії «Престиж», львівʼянин

Створив павербанк для роботи ЗСУ в польових умовах

Мрію стати пілотом військової авіації

До повномасштабного вторгнення я жив стандартним життям. Не було особливих подій, які могли б перевернути життя, крім коронавірусу у 2020 році. Я навчався у 9 класі, займався народними танцями, цікавився комп’ютерами та мріяв стати пілотом цивільної авіації. Після вторгнення наміри дещо змінилися: так само хочу стати пілотом, але вже військової авіації.

Я ще з дитинства любив бавитися різними переносками, розетками, перемикачами. Коли в мене з’явився телефон, почав дивитися у YouTube багато корисних відео. На одному з них хлопець самостійно збирав комп’ютер. Мене це зацікавило, почав більше про це читати. Зрештою вирішив, що теж можу спробувати щось зібрати.

Думаю, це частково передалося мені від прадідуся. Він також любить щось конструювати та майструвати. Зараз, думаю, він би мені допомагав, якби не його вік.

Батьки повністю розділяли моє захоплення конструюванням пристроїв. Це щось новітнє, чим можна заробляти гроші. А ще їм зручно, бо коли мають якість проблеми з телефоном чи ноутбуком – звертаються до мене.

Вторгнення здавалося казкою в еру технологій

У мене є ще молодші брат і дві сестри. Вони не вірили у можливість повномасштабного вторгнення, бо відносно маленькі й не дуже розуміли, що це. Батьки теж сумнівалися. Загалом це звучало як щось нереальне, коли у 21 столітті всі користуються сенсорними телефонами, комп’ютерами, люди літають у космос, а тут може таке початися.

Але потім по телевізору почали показувати, як правильно збирати тривожний рюкзак, що слід покласти в аптечку. Ми з однокласниками ходили у Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, де нам розказували про правила поводження з вибуховими пристроями. Інформації про можливу велику війну більшало, і я починав вірити, що щось може статися. Буквально в останні два тижні у мене було чітке розуміння, що вторгнення буде, але не знав, наскільки це буде масштабно.

Початок великої війни припав на кінець зими. Зрозуміло, що в мене були плани швиденько закінчити школу, щоб почалися літні канікули. Думав, може, поїдемо кудись на море. 

Оскільки я мешкаю у Львові, то зранку 24 лютого у нас нічого не відбувалося. Я спокійно спав і не знав, що щось почалося. Але потім почув увімкнений телевізор. У кімнату зайшла мама і сказала, що почалася війна.

Згадав про давні плани створити повербанк

Я довго думав, чим можу бути корисним бійцям на фронті. Приблизно на початку літа згадав про свою ідею, яка зародилася задовго до великої війни. Бувало, що вдома зникало світло. І я планував створити щось на кшталт потужного павербанка, аби в разі чого у мене працював компʼютер. На тлі вторгнення я подумав, що така річ може знадобитися нашим військовим.

У нас із братом були спільні заощадження, 16 тисяч гривень, які ми збирали на ноутбук і велосипед. Я запропонував йому витратити їх на спробу створити прототип портативної станції зарядки пристроїв. Брат хвилювався, що гроші просто пропадуть. Але ми вирішили, що якщо не спробуємо, то нічого й не вийде.

Створити перший пристрій мені допоміг батько. Він стоматолог, але трохи вміє конструювати всякі речі. Я подивився, як взагалі повербанк має працювати, яким має бути його вигляд. І вже наступні станції здебільшого робив сам. Зрозуміло, за потреби просив про допомогу, аби пришвидшити процес.

Про винахід розповів підписникам

Ми зробили перший пристрій, який працював саме так, як я це уявляв. Я назвав його ZS POWER(Zakhar Shchurko POWER). Оскільки коштів на інші у мене, школяра, не було, то вирішив, що потрібно поширити інформацію у соцмережах. Думав, можливо, хтось відгукнеться. Соцмережі – це один із найзручніших форматів, де нині люди отримують інформацію. Вони просто заходять, гортають стрічку та читають.

Я опублікував дописи у фейсбуці та інстаграмі. Спочатку пояснив людям, що не просто збираю кошти на морозиво. Розказав про свій винахід і попросив за можливості задонатити. Спочатку це поширили мої батьки, потім – друзі та знайомі. Так воно і розійшлося. Люди почали надсилати кошти. І потроху ми почали це робити.

Надалі я також збираю кошти, щоб забезпечити військових цими зарядними пристроями. Буду дуже вдячний за підтримку. Всі звіти можна побачити у моїх соцмережах.

Мій пристрій зручніший за аналоги

Також існують дизельні та бензинові генератори. Але вони працюють шумно та випускають гази. На фронті їх треба ставити далі від позицій, аби бійці не задихнулися. А це, зрозуміло, означає зайві переміщення та видання позицій. Переваги мого повербанка у тому, що він працює безшумно, не виділяє газів, не нагрівається, й через тепловізор його майже не видно. Пристрій можна поставити в окопах, користуватися ним і нікуди не відходити.

Читайте також: «Ми витримали пекло Луганщини». Як 22-річний випускник військової академії командує ротою 24 ОМБр

Готові повербанки відрізняються за функціональністю. Я можу змінювати її залежно від потреб військових. Оскільки пристрій створюю сам, то можу модифікувати його під запити, з якими до мене звертаються. Наприклад, поставити більше USB-портів, щоб можна було одночасно заряджати більше телефонів, чи потужніший акумулятор тощо.

Станція дозволяє бійцям заряджати рації, телефони та коптери. Зараз я почав переробляти ще й кип’ятильники, аби вони також працювали від станції. Це дозволить військовим зручно готувати гарячі напої.

Вага павербанка становить близько 10 кілограмів, сонячна панель – ще приблизно півтора. Стандартно там є 4 USB-порти, щонайменше два з яких – із функцією швидкої зарядки. Зараз уже намагаюся на всі порти ставити quick charge, щоб телефони, які її підтримують, могли швидко заряджатися. 

Повербанк здатен заряджати щонайменше 25 телефонів. Також у пристрої є автомобільна розетка на 12 вольтів та ще одна на 220. Це дозволяє заряджати різну техніку. Наприклад, система Starlink від станції може працювати більш як 5 годин.

Собівартість повербанка – понад 20 тисяч грн

Військові отримують повербанки з повною комплектацією, у яку входить сонячна панель. Їх потрібно просто поставити та користуватися ними. Наразі собівартість одного повербанка – приблизно 25 тисяч гривень. Кінцева вартість залежить від курсу долара. Ціни, на жаль, зростають. Ніби один компонент подорожчав на 100 гривень, але в підсумку пристрій – на 3 тисячі.

На фронт уже поїхали девʼять повербанків, ще один готовий й один – у процесі. Переважно я працюю напряму з військовими. Вони звертаються до мене через соцмережі, ми все обговорюємо. Я відправляю їм пристрої через волонтерів та службами доставлення.

Звичайні генератори – небезпека для бійців

Заряджати станцію можна від генератора або звичайної розетки 220В, прикурювача чи сонячної панелі. В останніх двох наразі замало потужностей, щоб повністю зарядити повербанк за декілька годин. Тоді вже треба ставити більше сонячних панелей, але це не дуже зручно. Військові кажуть, що їм достатньо трохи підзарядитися, щоб надовше вистачило.

Бійці, які вже випробували пристрої, діляться, що все добре працює, і повербанки їм дуже допомагають. Військові, які були один тиждень «на виході», розповідали, що генератор із собою взяти не було як, бо якщо у полі його завести, то моментально «прилетить». А так вони собі взяли зарядну станцію та сонячну панель, розклали її та заряджали свої пристрої. Тому дуже прошу всіх допомогти військовим отримати ці зарядні станції.

Мрію перетворити волонтерство на стартап

Після кожної виготовленої станції я бачу, що й де можна покращити, аби повербанк був ще зручнішим у користуванні. Нині думаю над варіантами співпраці з якимись фондами чи інвесторами, можливо, навіть з-за кордону. Ще сам до кінця не знаю, як це правильно організувати.

Думаю, люди в майбутньому зможуть використовувати мій винахід для того, аби при відсутності світла заряджати техніку чи вмикати лампочку. Також він буде корисним, наприклад, десь у кемпінгах, коли люди виїжджають відпочити в ліс чи на пікнік. Можна й просто поставити собі в машину, щоб мати потужну зарядку.

Вірю, що цей досвід допоможе мені в майбутньому. У мене будуть знання, як можна робити круті пристрої. Наразі для мене це волонтерська діяльність на потреби військових. Але після війни це можна буде вивести на якийсь проєкт або міністартап, і тоді ця справа приноситиме не лише задоволення, але й кошти.