Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Двері, вивіски, мереживо вікон: 9 проєктів зі збереження спадщини в Україні, які можна підтримати

Опубліковано

Унікальні «кам’яні вишиванки» з Херсонщини окупувала Росія, тепер у різних містах України можна спробувати створити і свою «вишиванку» завдяки небайдужим. Двері в Івано-Франківську, Одесі, Тернополі потребують уваги і захисту — і активісти дбайливо відновлюють дверні полотна, ручки і ґрати. Старовинні цвинтарі перетворилися на джунглі, та до них поспішають волонтери, аби розчистити і підняти із забуття.

ШоТам зібрав 9 ініціатив зі збереження спадщини, щоб підтримати людей, які присвячують свій час і свої серця нашій минувшині, але погляди їхні звернені у майбутнє.

Франківськ, який треба берегти

Де: Івано-Франківськ
Як підтримати: за реквізитами (кнопка «підтримати ініціативу»), Patreon
 

Набори шкарпеток, які можна придбати і підтримати ініціативу «Франківськ, який треба берегти». Фото: із соцмереж проєкту 

«Франківськ, який треба берегти» — громадська ініціатива, що існує вже вісім років. У її межах уже відновили понад 50 старовинних дверей не лише у Івано-Франківську, а й у Черкасах, Луцьку, Чорткові та Тростянці на Сумщині. Крім цього, у ініціативи є інтернет-магазин з різноманітними товарами: шкарпетками, горнятками, пазлами, магнітами тощо. Марія Козакевич — співзасновниця ініціативи, пише:

«Це не просто магніти, горнятка, наліпки чи шкарпетки. Це історії про ремесла, традиції, які занесені до списку нематеріальної культурної спадщини України. І таких елементів саме з Франківщини в загальнонаціональному списку чимало: косівська кераміка, карпатське ліжникарство, дереворізьбярство, писанки». 

Двері у Івано-Франківську відновлені у рамках ініціативи «Франківськ, який треба берегти». Фото: із соцмереж проєкту

Після початку повномасштабного вторгнення співзасновник ініціативи Юрій приєднався до війська, а Марія Козакевич проводила безоплатні екскурсії для переселенців, що оселилися в місті, щоб познайомити їх з Івано-Франківськом.

Коло брами

Де: Коломия, Івано-Франківська область
Як підтримати: монобанка, PayPal

Відвідувачі екскурсії від проєкту «Коло брами» у Коломиї. Фото: соцмережі проєкту 

«Коло брами» — проєкт, що займається відновленням та збереженням брам у Коломиї. Проводять екскурсії містом, діляться у соцмережах світлинами старовинних дверей у місті. Поки на рахунку відреставрованих, лише одні двері — для цього звернулися до Марії Козакевич з ініціативи «Франківськ, який треба берегти» і відкрили збір.

«29 вересня коломийська брама після року поза домом, з яких було три місяці «реставраційно-санаторних» робіт, практично семи годин монтування кількома майстрами, повернулася до рідного дверного пройому. І незайвим буде сказати, що разом з кожним «клацанням» завіс дверних полотен, які ставали у раму, клацало і у наших серцях — бо важливість цієї брами для нас не передати словами», — пишуть у проєкті. 

Відреставрована брама у Коломиї завдяки «Коло брами». Фото: соцмережі проєкту 

Спадщина UA

Де: Львів, вся Україна
Як підтримати: 
БО БФ СПАДЩИНА.УА
Код отримувача: 42206768
Рахунок отримувача: UA303052990000026008011012093
Назва банку: АТ КБ “ПРИВАТБАНК”

Волонтери прибирають у палаці Щеньовських на Вінниччині у рамках ініціативи «Спадщина UA». Фото: соцмережі проєкту 

«Спадщина UA» — ініціатива зі збереження спадщини. Відновлюють як історичні будівлі, так і приватні хатинки. Серед проєктів: палац Щеньовських на Вінниччині, маєток Долинського у Пекареві на Чернігівщині, Поморянський замок на Львівщині тощо. На територіях завдяки волонтерам розчищують парки та самі будівлі, вивозять сміття, досліджують архітектурні рішення, відновлюють.

«Ми можемо багато дискутувати щодо відновлення спадщини, зруйнованої за останні роки зовнішнім ворогом. А як щодо тих сотень тисяч історичних споруд чи не в кожному українському селі, які останні 30 років вмирали безповоротно, і винен в цьому внутрішній ворог — ми? Чому маємо чекати до завершення війни? Спадщина має термін придатності, і її рятувати вже сьогодні, якщо не позавчора», — пише засновниця Ганна Гаврилів.

Маєток Долинського у Пекареві на Чернігівщині, який допомагає відновлювати ініціатива «Спадщина UA». Фото: соцмережі проєкту 

ШоТам писали про цю ініціативу.

Брами Тернополя 

Де: Тернопіль
Як підтримати: монобанка, Patreon, Buy me a coffee

Проєкт «Брами Тернополя» часто публікує на своїх сторінках старі фото міста і розповідає його історію. На ілюстрації: фабрика з виробництва крохмалю гронінгенського підприємця Віллема Шольтена. Фото: із соцмереж проєкту 

«Брами Тернополя» —  проєкт, що популяризує, зберігає та відновлює архітектурну спадщину Тернополя. Ініціатори борються з незаконним знищенням будівель, створюють петиції, розповідають про історію міста підписникам, а також розпочали підготовчі процеси з реставрації двох дверей.

«Все, що відбувається у місті залежить від кожного з нас. Ми не «малєнькіє люді» – ми тернополяни, жителі древнього міста, нащадки Острозьких, Тарновських, Крушельницьких, Лучаковських та інших славетних родів. Кожен з нас творить його історію, і від кожного з вас залежить якою вона буде», — пишуть у проєкті. 

Ілюстрація Руслани Зазюк для «Брам Тернополя» у день міста. Фото: із соцмереж проєкту

Новокаховське товариство охорони культурної спадщини

Де: евакуювалися до Львова
Як підтримати:
ГО «Новокаховське товариство охорони культурної спадщини» 
Код ЄДРПОУ 42375629
IBAN: UA90 3808 0500 0000 0026 0006 2358 2 в АТ”Райффайзен Банк” 
МФО банку 380805

Виставка про «кам’яні вишиванки» у Польщі. Фото: соцмережі проєкту 

Нова Каховка досі окупована росіянами, та попри це Новокаховське товариство охорони культурної спадщини у березні 2022 року створило проєкт про «кам’яні вишиванки». Це унікальні різьблені панно з каменю у Новій Каховці, які започаткував послідовник школи бойчукістів, художник-монументаліст Григорій Довженко. 

У межах цього проєкту різними містами України та сусідніх держав возять виставку про «боротьбу за нашу ідентичність через мистецтво і збереження спадщини». Також проводять майстер-класи з різьблення по сирому тиньку — це техніка «кам’яних вишиванок».   

Атмосфера воркшопу з виготовлення «кам’яних вишиванок». Фото: соцмережі проєкту 

«Були і сльози зустрічі з новокаховцями, і нові знайомства, і головне — багатодітні мами, що мають мільйон задач та ніколи не втрачають оптимізму, казали: “Ми приїдемо відновимо Нову Каховку, серйозно, це не жарт, на нас розраховуйте!”», — діляться враженнями про майстер-класи у проєкті.

Має значення

Де: Київ
Як підтримати: Монобанка

Одну з вивісок, відновлених завдяки «Має значення», повертають на її історичне місце. Фото: із соцмереж проєкту 

«Має значення» — це проєкт про відновлення історичних вивісок Києва. Почався він ще у Маріуполі, там до повномасштабного вторгнення команда відновлювала двері. Засновник проєкту Ярослав Федоровський перебрався до Києва і продовжив справу зі збереження спадщини. Також постійно організовують збори для війська.

«Ми відновлюємо об’єкти, які були створені в Україні, в Києві. Всі вивіски мають цінність виключно архітектури модернізму певного періоду. Так, вивіски створені за часів радянського союзу, але за тих часів і обставин Україна існувала! Наша історія не була поставлена на паузу, адже був розвиток, рух, боротьба… І той факт, що українська історія прогресувала підтверджують вивіски українською мовою», — пишуть у проєкті. 

Ярослав Федоровський (другий зліва, у сорочці) з майстрами при демонтажі вивіски. Фото: із соцмереж проєкту

Тисячі дверей Одеси

Де: Одеса
Як підтримати: на сайті

Скрин із сайту проєкту «Тисячі дверей Одеси» із «до» та «після» кількох відновлених дверей   

У проєкті «Тисячі дверей Одеси» реставрують та відтворюють автентичні двері міста. Працюють з 2019 року. На рахунку близько 20 врятованих дверей. Прямо на сайті можна замовити реставрацію. Після «прильотів» у Одесу, взялися відновлювати ще й пошкоджені двері та дверні коробки у постраждалих будинках.  

«Наше місто щодня втрачає автентичні елементи і потрібно безліч команд з реставрації різних деталей. Ми беремо на себе двері і станемо прикладом, що все можливо за бажання та завзятості. Далі справа за одеситами та їх подальшими ідеями», — кажуть у проєкті.

Майстер за роботою над дверима для проєкту «Тисячі дверей Одеси». Фото: із соцмереж ініціативи 

Україна Інкогніта

Де: Київ, вся Україна
Як підтримати: на сайті, Patreon

Козацький цвинтар у селі Колодисте Черкаської області. Фото: із сайту проєкту

ГО «Україна Інкогніта» взялися за проєкт «Старовинні цвинтарі України». У його межах хочуть створити реєстр старовинних цвинтарів України, знайти і дослідити цвинтарі та сприяти їхньому збереженню. Початок покладено: провели толоки на старовинних цвинтарях у селах: Залізнячка та Колодисте (Черкаська область), Стіна та Дзигівка (Вінницька область). 

Наступна толока навесні 2024 готується у селі Нетребівка, на Вінниччині. У ГО кажуть, що цвинтар у цьому селі повністю зарослий, хоч і приховує кам’яні хрести 19 століття. Активісти хочуть розчистити його і перетворити на меморіальний парк. 

«Історична пам’ять — головний феномен відтворення історії суспільства, країни, нації. В більшості випадків вона починається із поховань — старовинних цвинтарів. В Україні немає жодного реєстру старовинних цвинтарів, в тотальній більшості випадків такі цвинтарі занедбані або у руїні», — пишуть у проєкті. 

Толока на цвинтарі у селі Дзигівка Вінницької області. Фото: із сайту проєкту

Дерев’яне мереживо Чернігова

Де: Чернігівська область
Як підтримати: Монобанка 

Дерев’яне мереживо на будинку у селі Сосниця на Чернігівщині. Фото: із соцмереж проєкту

Проєкт, у якому досліджують, оберігають та популяризують дерев’яну архітектуру Чернігівщини. Почали роботу у 2018 році з відкриття онлайн-музею про Чернігів. Оцифровують, фотографують, збирають історичні відомості. А з 2019 року відновлюють мереживо на старовинних будинках. 

«Ми несемо відповідальність за все, що відбувається навколо. Зокрема саме від нас залежить збереження унікальної для України дерев’яної архітектури нашого краю, яка сьогодні зникає на очах. Якщо ми не цінуємо своєї культурної спадщини, якого майбутнього ми варті?», — пише Станіслав Іващенко, автор ідеї та керівник проєкту.

Волонтери працюють із «дерев’яним мереживом», Чернігівщина. Фото: із соцмереж проєкту 

Суспільство

Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про розмитнення авто в «Дії»: що він передбачає

Опубліковано

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про митне декларування легкових автомобілів в «Дії». Міністр цифрової трансформації Михайло Федорова назвав цей законопроєкт антикорупційним, оскільки цифровізація має зробити процес розмитнення прозорим і швидким й унеможливить корупційні схеми на митниці.

Про це повідомляє Дія.

За відповідний законопроєкт № N10380 поголосували 269 народних депутатів.

Законопроєктом пропонується:

    Читайте також: Українські бібліотекарі почали співпрацю з “Вікіпедією”, та займуться написанням статей

    • передбачити можливість подання електронної митної декларації засобами Порталу «Дія»;
    • запровадити електронну базу даних для коригування митної вартості транспортних засобів, яка міститиме інформацію про митну вартість нових легкових автомобілів з урахуванням марки, моделі, об’єму циліндрів двигуна, типу пального;
    • запровадити механізм коригування митної вартості вживаних легкових автомобілів.

    Нагадаємо, за добу українці в “Дії” придбали військових облігацій на понад 30 млн грн.

    Фото: Дії

    Читати далі

    Суспільство

    Небайдужі мешканці завдяки активній лідерці. Як Мамаївську громаду зробили інклюзивною та створили сучасний шелтер

    Опубліковано

    Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
    Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
    Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
    Чому ми його робимо?

    Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

    Коли шість років тому Наталія Катрюк очолила Мамаївську громаду на Буковині, то розробила з командою список з тридцяти пунктів, які мають втілити в життя для розвитку громади. Вже зараз тут створили соціальне таксі для дітей з інвалідністю, кнопки виклику на вулицях, підйомні крани для крісел колісних та комфортний шелтер для переселенців.

    «Я живу розвитком своєї громади й дуже хочу, аби вона ставала кращою. А всі люди відчували, що у Мамаївській громаді піклуються про кожного мешканця», — каже Наталія Катрюк.

    Як лідерка громади завдяки підтримці благодійників робить життя людей комфортнішим, читайте у ШоТам.

    Соціальне таксі та мініфільм про дітей з інвалідністю 

    Наталія Катрюк очолює Мамаївську громаду Чернівецької області з 2018 року. «Пишаюся, що ми долаємо всі виклики, розвиваємо безбар’єрність та допомагаємо новим мешканцям громади повертатися до життя», — каже очільниця громади.

    Наталія Катрюк розповідає, що важливим напрямом роботи в громаді є проєкти для дітей та молоді з інвалідністю. Наприкінці 2022 року для них створили центр реабілітації в співпраці з організацією «Мрії особливих дітей» та німецьких донорів. Тут допомагають не лише місцевим, але й переселенцям.

    У закладі діти можуть займатися на тренажерах для реабілітації, відвідати безкоштовний масаж чи консультацію психолога. Для дітей центру організували створили соціальне таксі — мікроавтобус, який щодня їздить селами громади та возить дітей у центр, а потім назад додому. Діти в закладі займаються рукоділлям — шиють фартухи, брошки, шопери та подушки. 

    Наталія Катрюк розповідає, що найцікавішим досвідом для дітей була участь в зйомках мініфільму про вплив громади на життя людей з інвалідністю. Для мешканців облаштували пандуси та підйомники для людей на кріслі колісному біля комунальних установ чи будівель, які вони часто відвідують. А ще відновили пішохідні доріжки, встановили термінали та кнопки виклику. 

    Шукали гранти, аби допомогти переселенцям в громаді

    Наталія Катрюк каже, що повномасштабна війна значно змінила громаду, зараз тут проживає 22 тисячі людей. З них, лише наприкінці 2022 року, переселенців з прифронтових територій тут було майже 4 тисячі. 

    Спершу людей поселяли в школах, але коли діти вийшли на навчання, то очільниця громади з командою вирішили шукати гранти — спільно з «Елеос-Україна» за підтримки американських донорів вдалося відновити старий триповерховий гуртожиток та перетворити його на «Шелтер Святої Ольги». Зараз тут проживає 67 людей. 

    «Ми дали можливість відчути себе людьми, адже створили всі необхідні умови для життя. А ще тут працюють переселенки, які як ніхто розуміють мешканців шелтеру, адже самі колись були на їхньому місці», — ділиться Наталія Катрюк.

    Лідерка Мамаївської громади каже, що завдяки підтримці обласної влади та місцевих підприємців у громаді вдалося працевлаштувати 37 жінок, які приїхали в громаду. А нещодавно громада виграла грантову підтримку на облаштування швейної майстерні, тому роботу отримають ще 12 жінок. А для дітей в громаді створили центр денного перебування, аби матері, які влаштовуються на роботу, могли залишити їх там на кілька годин, поки ще не влаштували дітей у садок. 

    У центрі денного перебування мами можуть залишити дітей на кілька годин поки займаються справами. Фото надала Наталія Катрюк

    А ще Наталія Катрюк говорить, що з Мамаївської громади зараз воюють майже тисяча чоловіків, тому жінки опановують професії, які завжди вважалися «чоловічими» — електрозварювальника, водія трактора, екскаватора чи бульдозера.

    Знайшла себе в допомозі іншим

    Олена Птухіна — серед переселенок, які приїхали в Мамаївську громаду та знайшли тут роботу і новий дім. У Мамаївську громаду жінка переїхала з Харкова 8 березня 2022 року. Прихистком для неї став старий гуртожиток, який перетворили на сучасний комфортний заклад завдяки очільниці громади та американським благодійникам. При ньому створили дитячу кімнату, а рік тому відкрили вакансію соціального педагога.

    «Я все життя працювала з дітками, це моя професія і покликання, адже я вихователька дошкільнят», — каже Олена. Для дітей вона організовувала спортивні змагання, заняття з йоги та арттерапії. З часом Олена стала ще й соціальною працівницею «Шелтеру Святої Ольги».

    «Ми надаємо людям дах над головою, аби вони мали час зупинитися, оговтатись і подумати, куди рухатись далі. Коли я приїхала в громаду, то була в стресовому стані, тому розумію, наскільки важлива підтримка. Ми не хочемо залишати людей наодинці з їхніми спогадами та страхами», — каже Олена Птухіна. Перебувати в шелтері можна від трьох місяців до пів року.

    У Мамаївській громаді мешканці збираються на вечорниці та діляться традиції. Фото надала Наталія Катрюк

    Аби познайомити літніх переселенок та місцевих жінок Олена запропонувала організувати українські вечорниці. «Це був дуже затишний захід, де ми при свічках ділилися традиціями своїх регіонів. Завдяки вечорницям люди пізнали одне одного, тому тепер часто гуляють в парку та проводять разом час», — пригадує Олена. Зараз жінка з колегою-психологинею організовують в шелтері проєкт про батьківство під час війни — проводять тренінги та зустрічі для матерів і дітей, які пережили стрес.

    «Коли пройшов шок після переїзду з Харкова під обстрілами, то настала апатія, але я знайшла себе в роботі. Тут почуваюся на своєму місці, адже допомагаю людям вийти з того стану, в якому була сама. Це додає мені енергії. Вдячна громаді, яка нас прихистила та допомагає рухатися далі. Люди тут багато допомагають переселенцям та один одному, в тому числі завдяки активній лідерці», — каже Олена Птухіна.

    Читати далі

    Суспільство

    В Україні з’явилася професія “Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб”

    Опубліковано

    В Україні офіційно з’явилася професія “Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб”. Такий професійний стандарт розроблено за ініціативи Мінветеранів з метою запровадження в Україні професійного супроводу ветеранів й ветеранок війни, членів їхніх сімей та родин загиблих воїнів – на шляху переходу до цивільного життя.

    Про це, як інформує Урядовий портал,  з посиланням на заступника Міністра у справах ветеранів України Максима Кушніра.

    Зокрема, фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб надаватиме роз’яснення щодо можливостей, прав, гарантій, пільг, отримання публічних (електронних публічних), соціальних, освітніх, реабілітаційних, психологічних та інших послуг. Наприклад, з питань оформлення відповідних документів тощо.

    Читайте також: Укрзалізниця розігрує п’ять книг для юних мандрівників: як взяти участь

    “Всі потреби, що виникають у ветеранів та ветеранок в рамках переходу від військової служби до цивільного життя, повинні знаходити фахову підтримку та допомогу, яка може бути забезпечена саме таким фахівцем із супроводу. Насамперед мова йде про індивідуальний професійний супровід, спрямований на допомогу нашим Захисникам та Захисницям в отриманні ними, зокрема, реабілітаційних, психологічних, освітніх та інших послуг”, – зазначив Максим Кушнір.

    Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як медійникам отримати генератори та павербанки.

    Читати далі