Унікальні «кам’яні вишиванки» з Херсонщини окупувала Росія, тепер у різних містах України можна спробувати створити і свою «вишиванку» завдяки небайдужим. Двері в Івано-Франківську, Одесі, Тернополі потребують уваги і захисту — і активісти дбайливо відновлюють дверні полотна, ручки і ґрати. Старовинні цвинтарі перетворилися на джунглі, та до них поспішають волонтери, аби розчистити і підняти із забуття.
ШоТам зібрав 9 ініціатив зі збереження спадщини, щоб підтримати людей, які присвячують свій час і свої серця нашій минувшині, але погляди їхні звернені у майбутнє.
Франківськ, який треба берегти
Де: Івано-Франківськ Як підтримати: за реквізитами (кнопка «підтримати ініціативу»), Patreon
Набори шкарпеток, які можна придбати і підтримати ініціативу «Франківськ, який треба берегти». Фото: із соцмереж проєкту
«Франківськ, який треба берегти» — громадська ініціатива, що існує вже вісім років. У її межах уже відновили понад 50 старовинних дверей не лише у Івано-Франківську, а й у Черкасах, Луцьку, Чорткові та Тростянці на Сумщині. Крім цього, у ініціативи є інтернет-магазин з різноманітними товарами: шкарпетками, горнятками, пазлами, магнітами тощо. Марія Козакевич — співзасновниця ініціативи, пише:
«Це не просто магніти, горнятка, наліпки чи шкарпетки. Це історії про ремесла, традиції, які занесені до списку нематеріальної культурної спадщини України. І таких елементів саме з Франківщини в загальнонаціональному списку чимало: косівська кераміка, карпатське ліжникарство, дереворізьбярство, писанки».
Двері у Івано-Франківську відновлені у рамках ініціативи «Франківськ, який треба берегти». Фото: із соцмереж проєкту
Після початку повномасштабного вторгнення співзасновник ініціативи Юрій приєднався до війська, а Марія Козакевич проводила безоплатні екскурсії для переселенців, що оселилися в місті, щоб познайомити їх з Івано-Франківськом.
Коло брами
Де: Коломия, Івано-Франківська область Як підтримати:монобанка, PayPal
Відвідувачі екскурсії від проєкту «Коло брами» у Коломиї. Фото: соцмережі проєкту
«Коло брами» — проєкт, що займається відновленням та збереженням брам у Коломиї. Проводять екскурсії містом, діляться у соцмережах світлинами старовинних дверей у місті. Поки на рахунку відреставрованих, лише одні двері — для цього звернулися до Марії Козакевич з ініціативи «Франківськ, який треба берегти» і відкрили збір.
«29 вересня коломийська брама після року поза домом, з яких було три місяці «реставраційно-санаторних» робіт, практично семи годин монтування кількома майстрами, повернулася до рідного дверного пройому. І незайвим буде сказати, що разом з кожним «клацанням» завіс дверних полотен, які ставали у раму, клацало і у наших серцях — бо важливість цієї брами для нас не передати словами», — пишуть у проєкті.
Відреставрована брама у Коломиї завдяки «Коло брами». Фото: соцмережі проєкту
Спадщина UA
Де: Львів, вся Україна Як підтримати: БО БФ СПАДЩИНА.УА Код отримувача: 42206768 Рахунок отримувача: UA303052990000026008011012093 Назва банку: АТ КБ “ПРИВАТБАНК”
Волонтери прибирають у палаці Щеньовських на Вінниччині у рамках ініціативи «Спадщина UA». Фото: соцмережі проєкту
«Спадщина UA» — ініціатива зі збереження спадщини. Відновлюють як історичні будівлі, так і приватні хатинки. Серед проєктів: палац Щеньовських на Вінниччині, маєток Долинського у Пекареві на Чернігівщині, Поморянський замок на Львівщині тощо. На територіях завдяки волонтерам розчищують парки та самі будівлі, вивозять сміття, досліджують архітектурні рішення, відновлюють.
«Ми можемо багато дискутувати щодо відновлення спадщини, зруйнованої за останні роки зовнішнім ворогом. А як щодо тих сотень тисяч історичних споруд чи не в кожному українському селі, які останні 30 років вмирали безповоротно, і винен в цьому внутрішній ворог — ми? Чому маємо чекати до завершення війни? Спадщина має термін придатності, і її рятувати вже сьогодні, якщо не позавчора», — пише засновниця Ганна Гаврилів.
Маєток Долинського у Пекареві на Чернігівщині, який допомагає відновлювати ініціатива «Спадщина UA». Фото: соцмережі проєкту
Проєкт «Брами Тернополя» часто публікує на своїх сторінках старі фото міста і розповідає його історію. На ілюстрації: фабрика з виробництва крохмалю гронінгенського підприємця Віллема Шольтена. Фото: із соцмереж проєкту
«Брами Тернополя» — проєкт, що популяризує, зберігає та відновлює архітектурну спадщину Тернополя. Ініціатори борються з незаконним знищенням будівель, створюють петиції, розповідають про історію міста підписникам, а також розпочали підготовчі процеси з реставрації двох дверей.
«Все, що відбувається у місті залежить від кожного з нас. Ми не «малєнькіє люді» – ми тернополяни, жителі древнього міста, нащадки Острозьких, Тарновських, Крушельницьких, Лучаковських та інших славетних родів. Кожен з нас творить його історію, і від кожного з вас залежить якою вона буде», — пишуть у проєкті.
Ілюстрація Руслани Зазюк для «Брам Тернополя» у день міста. Фото: із соцмереж проєкту
Новокаховське товариство охорони культурної спадщини
Де: евакуювалися до Львова Як підтримати: ГО «Новокаховське товариство охорони культурної спадщини» Код ЄДРПОУ 42375629 IBAN: UA90 3808 0500 0000 0026 0006 2358 2 в АТ”Райффайзен Банк” МФО банку 380805
Виставка про «кам’яні вишиванки» у Польщі. Фото: соцмережі проєкту
Нова Каховка досі окупована росіянами, та попри це Новокаховське товариство охорони культурної спадщини у березні 2022 року створило проєкт про «кам’яні вишиванки». Це унікальні різьблені панно з каменю у Новій Каховці, які започаткував послідовник школи бойчукістів, художник-монументаліст Григорій Довженко.
У межах цього проєкту різними містами України та сусідніх держав возять виставку про «боротьбу за нашу ідентичність через мистецтво і збереження спадщини». Також проводять майстер-класи з різьблення по сирому тиньку — це техніка «кам’яних вишиванок».
Атмосфера воркшопу з виготовлення «кам’яних вишиванок». Фото: соцмережі проєкту
«Були і сльози зустрічі з новокаховцями, і нові знайомства, і головне — багатодітні мами, що мають мільйон задач та ніколи не втрачають оптимізму, казали: “Ми приїдемо відновимо Нову Каховку, серйозно, це не жарт, на нас розраховуйте!”», — діляться враженнями про майстер-класи у проєкті.
Одну з вивісок, відновлених завдяки «Має значення», повертають на її історичне місце. Фото: із соцмереж проєкту
«Має значення» — це проєкт про відновлення історичних вивісок Києва. Почався він ще у Маріуполі, там до повномасштабного вторгнення команда відновлювала двері. Засновник проєкту Ярослав Федоровський перебрався до Києва і продовжив справу зі збереження спадщини. Також постійно організовують збори для війська.
«Ми відновлюємо об’єкти, які були створені в Україні, в Києві. Всі вивіски мають цінність виключно архітектури модернізму певного періоду. Так, вивіски створені за часів радянського союзу, але за тих часів і обставин Україна існувала! Наша історія не була поставлена на паузу, адже був розвиток, рух, боротьба… І той факт, що українська історія прогресувала підтверджують вивіски українською мовою», — пишуть у проєкті.
Ярослав Федоровський (другий зліва, у сорочці) з майстрами при демонтажі вивіски. Фото: із соцмереж проєкту
Скрин із сайту проєкту «Тисячі дверей Одеси» із «до» та «після» кількох відновлених дверей
У проєкті «Тисячі дверей Одеси» реставрують та відтворюють автентичні двері міста. Працюють з 2019 року. На рахунку близько 20 врятованих дверей. Прямо на сайті можна замовити реставрацію. Після «прильотів» у Одесу, взялися відновлювати ще й пошкоджені двері та дверні коробки у постраждалих будинках.
«Наше місто щодня втрачає автентичні елементи і потрібно безліч команд з реставрації різних деталей. Ми беремо на себе двері і станемо прикладом, що все можливо за бажання та завзятості. Далі справа за одеситами та їх подальшими ідеями», — кажуть у проєкті.
Майстер за роботою над дверима для проєкту «Тисячі дверей Одеси». Фото: із соцмереж ініціативи
Козацький цвинтар у селі Колодисте Черкаської області. Фото: із сайту проєкту
ГО «Україна Інкогніта» взялися за проєкт «Старовинні цвинтарі України». У його межах хочуть створити реєстр старовинних цвинтарів України, знайти і дослідити цвинтарі та сприяти їхньому збереженню. Початок покладено: провели толоки на старовинних цвинтарях у селах: Залізнячка та Колодисте (Черкаська область), Стіна та Дзигівка (Вінницька область).
Наступна толока навесні 2024 готується у селі Нетребівка, на Вінниччині. У ГО кажуть, що цвинтар у цьому селі повністю зарослий, хоч і приховує кам’яні хрести 19 століття. Активісти хочуть розчистити його і перетворити на меморіальний парк.
«Історична пам’ять — головний феномен відтворення історії суспільства, країни, нації. В більшості випадків вона починається із поховань — старовинних цвинтарів. В Україні немає жодного реєстру старовинних цвинтарів, в тотальній більшості випадків такі цвинтарі занедбані або у руїні», — пишуть у проєкті.
Толока на цвинтарі у селі Дзигівка Вінницької області. Фото: із сайту проєкту
Дерев’яне мереживо на будинку у селі Сосниця на Чернігівщині. Фото: із соцмереж проєкту
Проєкт, у якому досліджують, оберігають та популяризують дерев’яну архітектуру Чернігівщини. Почали роботу у 2018 році з відкриття онлайн-музею про Чернігів. Оцифровують, фотографують, збирають історичні відомості. А з 2019 року відновлюють мереживо на старовинних будинках.
«Ми несемо відповідальність за все, що відбувається навколо. Зокрема саме від нас залежить збереження унікальної для України дерев’яної архітектури нашого краю, яка сьогодні зникає на очах. Якщо ми не цінуємо своєї культурної спадщини, якого майбутнього ми варті?», — пише Станіслав Іващенко, автор ідеї та керівник проєкту.
Волонтери працюють із «дерев’яним мереживом», Чернігівщина. Фото: із соцмереж проєкту
«Тату, я вагітна!» — кричить у слухавку донька захиснику. Військовий повернувся з полону та одразу дізнався, що стане дідусем. Чоловік зміг почути голос близьких під час чергового етапу обміну важкопоранених та тяжко хворих українських бранців.
Відео з поверненням захисників поширив міністр оборони Рустем Умєров.
Обмін військовополоненими провели у межах домовленостей у Стамбулі. У дописі Рустем Умєров повідомив, що всі визволені українці потребують медичної допомоги та реабілітації, яку їм невідкладно нададуть у профільних медзакладах.
«Памʼятаємо про кожного і заберемо кожного», — додав міністр оборони.
У реабілітаційному центрі UNBROKEN у Львові триває відновлення обличчя 37-річного Сергія Міховича. Унаслідок обстрілу на Харківщині восени 2024 року чоловік отримав важке поранення — уламки снаряда повністю знищили йому ніс. Над реконструкцією його обличчя майже рік працюють щелепно-лицеві хірурги.
Сергій мобілізувався у 2023 році. Служив зенітником у бригаді НГУ «Хартія», виконував бойові завдання на Харківщині. У жовтні 2024 року біля Серебрянського лісу підрозділ потрапив під обстріл. Уламки з пораненням у голову та обличчя пошкодили значну частину м’яких тканин. Після стабілізації в харківській лікарні його направили до Львова.
Лікування складне і триває у кілька етапів. Спочатку хірурги видалили інфіковані тканини. Потім встановили спеціальний експандер, який три місяці розтягував шкіру. Основну реконструкцію проводили за допомогою власних тканин пацієнта: кістки з лобної ділянки та хряща з ребра.
Операції проводить команда під керівництвом щелепно-лицевого хірурга Олега Ковтуняка. За його словами, попереду — завершальні втручання для досягнення максимально природного результату.
Нагадаємо, що видатний французький ортопед відвідав Львів та провів 15 операцій військовим (ФОТО).
Увечері 18 червня на вулиці Плуговій у Львові рятувальники допомогли витягти кошеня, яке впало у вузьку металеву трубу на глибині близько двох метрів. Його нявкання почули перехожі та викликали службу порятунку.
Спроби витягнути тварину самотужки виявилися марними, тому на місце прибули надзвичайники. За допомогою рятувальної мотузки їм вдалося дістати кошеня, яке тремтіло, але було неушкоджене. Тваринку передали людям, які не пройшли повз і зреагували на заклик про допомогу.
Нагадаємо, що у ЗСУ показали пухнастиків, які допомагають військовим на фронті (ФОТО).
Раніше ми писали, що у Львові відкрили перший міський хаб «Стрільниця» в історичній будівлі (ФОТО).
Ми використовуємо cookie, щоб зробити сайт швидким, зручним і трохи розумнішим для вас. Ви можете дозволити нам їх використовувати або обрати свої налаштування.
Функціонал
Always active
Ми використовуємо деякі cookie, які необхідні для роботи сайту і надання запитаних вами послуг. Без них сайт не працюватиме належним чином.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Статистика
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes.Технічне зберігання або доступ, що потрібні лише для збору анонімної статистики. Без додаткових даних або спеціальних запитів ця інформація не дозволяє ідентифікувати вас.
Маркетинг
Технічне зберігання або доступ використовуються для створення профілю користувача з метою показу реклами або для відстеження дій користувача на одному чи кількох сайтах для маркетингових цілей.
