Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

NewСхід

Ситуація значно гірша, ніж у Карпатах. Як активісти рятують від вирубки донбаські ліси

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам запускає атлас екологічних проблем Донбасу та способів їхнього вирішення “Cxiд Ekomap”. На мапі зібрані екологічні проблеми регіону – забруднення повітря та річок, сміттєзвалища, лісові пожежі, тліючі терикони та інші. Завдяки інтерактивному атласу можна дізнатися детальну інформацію про проблему, а також інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. Перелік на мапі є ще неповний, тому кожен із вас може долучитися до її наповнення та сприяти розв’язанню проблеми. 

Щороку правоохоронці документують понад 100 випадків незаконної вирубки донбаського лісу. І це лише офіційна інформація! Ліси Донбасу страждають не тільки від пожеж, а й від людської руки. Там, де мають бути мальовничі краєвиди, залишилися тільки колії від вантажних машин, а замість височенних дерев – пеньки. Ліси рубають і для себе, і на продаж, і просто для того, щоб на їхньому місці побудувати чергове підприємство. 

Ми поспілкувалися з відомим науковцем Ігорем Загороднюком, який розповів про те, чим вирубка лісів загрожує природі і як це припинити. А активістка Оксана Чипіжка розповіла нам, як вона разом з небайдужими бореться з вирубкою лісів у рідному Сєвєродонецьку. 

Ігор Загороднюк

Ігор Загороднюк

Український еколог, кандидат біологічних наук. Працював в Інституті зоології імені Шмальгаузена НАН України, на екологічних спеціальностях Ужгородського та Луганського національних університетів; нині – старший науковий співробітник Національного науково-природничого музею НАН України

Разом з лісом рубають цілу екосистему

Я завжди працював в академії наук, але у 2005 році мене запросили у Луганський національний університет для посилення роботи кафедри екології. Там я працював 10 років до початку бойових дій. Також я входив до експертної ради розбудови екомережі Луганщини й брав участь у створенні нових заповідних об’єктів. Ми хотіли створити у Кремінній національний парк. А нам це не вдалося, бо земля належить тамтешнім елітам, а навколо постійно гудять лісопильні. 

Я неодноразово працював з темою лісових екосистем. І хочу підкреслити, що підстепові комплекти не можна розглядати без лісів. Та й самі ліси – це окремі екосистеми. Є окремі ліси під вирубки, є природоохоронні та заповідні зони. І потрібно чітко розуміти, де можна рубати, а де потрібно залишити місце для заповідника. 

Проблема Луганщини в тому, що тут дерева саджають у несприятливих умовах – пісках, в зонах зсувів чи затоплень. Також створюються штучні ліси, які не здатні існувати самостійно. Що мається на увазі? Є не місцеві породи рослин, наприклад, сосна, яка за всіма законами природи є чужорідним деревом. А у нас все, що можна, засаджують соснами, і їхнє приживлення становить 5-10%. Ефективності від цього зовсім немає. Звісно, сосна швидко росте, але якість деревини, яка виросла на піску, просто ні на що не годиться. Класична ситуація, коли можуть зрізати 10 га лісу, продати за кордон, а на місці посадити маленьку сосну за 2 грн і сказати, що площа лісу не змінилась. 

Колись я давав інтерв’ю про пожежі, і там вихватили з контексту фразу, що я радів пожежам. Після того я довго доводив, що не можна сприяти розвитку штучної рослинності, знищуючи аборигенну рослинність. Ми маємо чудові ліси з унікальними ящірками, тушканчиками, гадюками й так далі. А ми це все засадили голою сосною, де нічого крім маслюків не росте. Це біда! І це нескінченне заробітчанство. Посадити 100 дубів набагато важче, ніж 1000 сосен. І починати потрібно з цього. Не відновлювати на піщаних пагорбах ліс, який горів і буде горіти, а відновлювати його по балках і схилам, на яких розташована вся Луганщина. 

Щоб розв’язати проблему, потрібно чітко розуміти, що таке плантація, а що таке ліси. Справжній ліс – це кілька сотень видів дерев, а не одні сосни. На плантаціях, які вирощують заради деревини, не встигає сформуватись екосистема. В Україні ріжуть повноцінні ліси. І ніхто не думає, що треба зберігати й гніздечка птахів, і місцезростання рідкісної лісової рослинки. Так ми знищуємо цілу екосистему! Варто розуміти, що ліс – це цінність, а не запаси деревини. 

Ситуація гірша, ніж в Карпатах

Війна дуже сильно вплинула на проблему вирубки лісів на Донбасі. У місцевих зникла можливість нормально добувати та купувати вугілля. І якщо раніше ти їдеш регіоном і бачиш численні лісосмуги, то зараз вони зникли, бо місцеві все порубали. Немає ніякої державної лісопильні, щоб за сертифікатами можна було взяти дрова. Тому дуже змінилась екологічна ситуація. З деревами люди руйнують місця гніздування багатьох птахів. А на місці вирубки виростає чужорідна рослинність. Асканія-Нова вже заросла мохом, і те саме очікує Луганщину.

Коли я бував у Зоні, то стабільно бачив 5-6 лісовозів, які об’їжджали блок-пости. Навіть якщо є указ, що потрібно створити ліс, все одно є неофіційний дозвіл на пиляння всього. Часто ліси й в оренду беруть для вирубки. Але якщо вирубують тисячі дерев, то на місце посадять сотню. Тому на Донбасі страшенно вивозять ліс, я думаю, на порядок більше, ніж у Карпатах. При чому сосну на горбах не чіпають, а беруть більш цінний природний ліс з кущами та цілою екосистемою. 

Також є величезна проблема з пожежами. Коли приїжджаєш до Станиці Луганської, то бачиш просто згорілий ліс і у великих масштабах ніхто не береться його відновлювати, бо можна ж підірватись на міні. А тут є і позитивна сторона. Тому що буде відбуватись вирівнювання стану дерев по порідному складу і залишатимуться дерева, де відламалась гілка, суха вершина, є дупло. І це те, що любить природа. Для природи важливі розлогі дерева, де буде місце, де житимуть сови чи ховатимуться комахи. Чим менше людей ходитиме в ліс, тим більше лісу буде жити. 

Фото: donbass.comments.ua

З точки зору екології, на Донбасі мають бути природні піщані степи. Їх не можна знищувати. От коли ми подавали тендер на створення парку, то ми програли. Бо лісники хочуть взяти купу грошей і зробити на місці степів заліснення. Цього робити не можна. Заліснення має бути мозаїчним, тоді не буде проблем ні з пожежами, ні зі знищенням природи. А люди дивляться на ліси як на плантації та прикидають, що тут запас деревини на 2000 кубів, і відразу множать це на гроші. Всі говорять про запас деревини, але ніхто не каже, що це екосистема, де живе 100 видів птахів.

Поки ми ще не наблизились до катастрофи

Найперше, з чого потрібно починати розв’язувати проблему, зрозуміти, що ліс – це екосистема, а не територія з запасом деревини. Нам говорять, що потрібно дотримуватися міжнародних стандартів, але з іншого боку – хочуть заробити кошти й вивозять дерево в Європу. Там вони цінують свій ліс і навіть меблі створюють з пластику. Але хочуть для свого рівня життя мати ексклюзивні дерев’яні речі. Тому вони кажуть: дерева не можна рубати, але водночас купують їх у нас. Подвійні стандарти! А от деревину з Луганщини везти в Європу не вигідно, тому її використовують тут. В день можна почути 10-15 лісопилень, які працюють цілодобово. Дерева використовують як вторинну сировину, так і для будівництва. А якщо подивитись на всі руйнування на Сході, то там є величезний попит та якісні дошки. 

Читайте також: Вогняна екологічна катастрофа. Як на Донбасі борються з наслідками лісових пожеж

Поки ми ще не наблизились до катастрофи з лісами. Бо якщо щось і рубають, то садять на місце. Але, як я вже казав, ефективність від того дуже маленька. Посадили в пісок, де нічого не буде рости, але отримали за це медалі. У нас лісник – це синонім браконьєра, який рубає і продає ліс. А от за кордоном зовсім інша ситуація. Там це дуже поважна людина, яка не дасть зрубати що завгодно. Якщо у нас преміюють лісника, якщо він виявив порушення, то там навпаки – якщо хтось щось зрубав, а лісник цього не помітив, то з нього знімають всі премії. Там дуже поважають природу, можуть навіть відеокамери поставити, щоб слідкувати як птиці гніздуються. І ми повинні прагнути до того, щоб не думати про те, де більше заробити, а не зберегти природу. Тому потрібно працювати над тим, щоб правопорушень було якомога менше. 

Тільки покарання дадуть результат

У питанні екології важливо дослухатись до думки спеціалістів і враховувати природні особливості областей та типи лісу. Не варто розмножувати агресивні типи рослин не місцевих видів, як це робили багато років до того. Чужорідні інвазійні дерева не створюють лісову екосистему. Це потрібно терміново виправляти, бо справжні ліси відновити дуже складно. 

Повинні працювати закони та покарання за незаконну вирубку лісів. Українці чомусь думають, що якщо це природні ресурси – то це нічиє і можна нищити. А влада у нас карає бабусю, яка продає одну квіточку на базарі, а чоловіка, який зробив тотальну вирубку 100 га лісу, де було 10 тисяч таких квіточок, нагороджують. 

Тільки дієві покарання дадуть дієвий результат. Якщо мисливець вбив лося, то платить штраф 1000 гривень. А треба змусити його поїхати у Фінляндію, купити того лося і випустити. Кілька таких випадків, і ситуація вже зміниться. Ми обдумували багато варіантів, як розв’язувати цю проблему, але допоможуть тільки чинні закони про заборону вирубки лісів та покарання за це.

Важливу роль мають і активісти, які локально виступають проти вирубки дерев під будівництва. Саме вони впливають на суспільну свідомість і показують іншим, що потрібно боротись. Бо якщо дати зрубати 2 сотки лісу під будівництво стоянки чи заправки, то потім вони заберуть 100 га в іншому місці.

Оксана Чіпіжна

Оксана Чіпіжна

Жителька міста Сєвєродонецьк. Місцева активістка та ініціаторка об’єднання “Еко-Сєвєродонецьк”.

Стала активісткою, щоб зберегти місцевий ліс

У мене ніколи не було жодних амбіцій ставати громадською активісткою. Я просто не можу залишатися байдужою, коли відбувається щось, що не збігається з моїми життєвими принципами. Торішні лісові пожежі понесли за собою просто катастрофічні наслідки, тому ми з містянами об’єднались і почали саджати дерева, щоб хоча б трохи допомогти природі. 

Читайте також: Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

Якось я у Фейсбуці в одній місцевій групі побачила, що люди обговорювали забудову 81 мікрорайону міста Сєвєродонецька під нову лікарню. Це спальний район, але поруч є незабудована частина, де зрозташований сосновий ліс. Мене це страшенно обурило! Як можна після торішніх пожеж втрачати частину здорового лісу. Наше місто – осередок хімічної промисловості, тут величезна кількість забруднень. Одна місцева науковиця написала дисертацію, де вивчала вплив забруднення повітря та води на здоров’я людини. І вона зробила висновки, що мешканці Сєвєродонецька потребують тих самих привілеїв, як і люди, які працюють на хімічній промисловості. Повітря Донбасу потребує очищення, потрібно створювати більше зелених та рекреаційних зон. 

Торік 50% луганських лісів згоріли, у Сєвєродонецьку майже немає лісу. І він не відновиться, хіба що листяні дерева біля річок. Тому потрібно дбати про кожне дерево, яке в нас залишилося. Ще у лютому цього року ми дізналися про плани побудувати обласну лікарню на місці 81-го району міста. Якимсь чином цей куточок потрапив під керівництво Сєвєродонецька, і зараз влада ним розпоряджається. Спочатку планували рубати 12,5 га лісу, потім ще 70 га. Це величезна втрата для екології.

Будуйте там, де згоріло!

Я була дуже обурена, що не ухвалили закон про Смарагдову мережу. Це природоохоронні території, які створюють у Європі для збереження видів і оселищ, яким загрожує зникнення. Якщо на такому рівні не розуміють важливість Смарагдової мережі, то я не дивуюсь, чому наша місцева влада ігнорує важливість лісу у Сєвєродонецьку. 

З самого початку ми хотіли привернути увагу громадськості й розказати, що ми проти вирубки. Тому разом з однодумцями створили ініціативну групу “Еко-Сєвєродонецьк”. Ми зовсім не проти лікарні. У нашому місті повно пустирів та занедбаних будинків, чому не можна там побудувати лікарню? Або на тому місці, де вже згорів ліс. Нам ніхто не хоче пояснювати, чому вони обрали саме ліс для будівництва. А якщо у громаді виникають конфліктні питання, потрібно проводити слухання. Але такого не зробили. Нам не дали нашої законної можливості бути присутніми на громадських слуханнях, адже оголошували про них в останній день і ми просто не могли зареєструватись. 

Ліс у Сєвєродонецьку, де планують побудувати обласну лікарню на місці 81-го району міста

Тому ми вирішили зробити електронну петицію «Зміна плану забудови 81 мікрорайону з метою запобігання вирубки лісу». Ми хотіли показати владі, що проти вирубки лісу не дві-три людини, а багато небайдужих мешканців міста. Петиція зібрала 305 голосів. Але аргументованої відповіді на неї ми не отримали. Сказали лише про те, що це буде обласна лікарня з онковідділенням та необхідним обладнанням. А недалеко звідси розміщений дитячий садок. За санітарними нормами потрібно робити окрему каналізацію. А нам розповідають, що лікарня повинна бути саме в тому місці, бо там вже є каналізація і не потрібно проводити. 

Читайте також: Сміттєві полігони Донбасу заповнені на 90%. Як місцеві активісти вирішують проблеми поводження з відходами

Крім того, у відповідь на петицію нам розповіли про австрійського інвестора, який вкладає кошти у будівництво лікарні. Але об’єктивної відповіді на питання, чому саме на місці лісу робити будівництво, ми не отримали. 

Виходимо на мітинги та звертаємося до прокуратури

Як я вже казала, ми хотіли брати участь у громадських слуханнях стосовно вирубки лісу. Але одне таке слухання скасували за кілька годин до початку, аргументуючи погіршенням епідеміологічної ситуації у місті. Але ми вважаємо, що влада боїться комунікації, адже їхнє рішення є повністю незаконним. 

Тому наша ініціативна група організувала мирний мітинг з плакатами під палацом культури «Будівельників», щоб знайти компромісне рішення. Важко достукатися до влади, до нас ніхто не вийшов. Через деякий час нас запросили в кабінет до голови, але й там нам продовжили розповідати про австрійського інвестора. Але на той момент я вже звернулась до Міністерства фінансів, і мені відповіли, що йдеться не про інвестиції, а про довгостроковий кредит. 

Крім того, активісти почали звертатись до екологічних інспекцій, народних депутатів, міністерств та навіть прокуратури. Ми вимагаємо перевірки законних дій, санітарних та будівничих норм. 

Головне для нас – зберегти ліс 

Наші активісти дуже оптимістичні, але я поки конкретики не бачу і заспокоюсь тоді, коли мені точно скажуть, що будівництво перенесуть, а на цьому місці буде лісопарк. Зараз ми продовжуємо працювати, поки найактивніших приблизно десять людей. Але є й ті, хто організовують мітинги, ходять на особисті прийоми, спілкуються з журналістами, постять інформацію чи просто малюють плакати. 

Процес не зупиняється. Пару тижнів тому я знову подала заяву про злочин до Луганської обласної прокуратури. Ми не покладаємо рук, але місцева влада, судячи з відповідей, не відмовляється від своїх планів. Попри все, ми хочемо з ними співпрацювати. Головне бажання – зберегти ліс, де зможуть гуляти наші діти та онуки. Сєвєродонецьк не має жодного доведеного до ладу парку, і втрачати ліси – це злочин. Бо це величезна шкода для природи, для екосистеми, яка там утворилась. У цьому лісі живуть тварини, які, можливо, врятувались від пожежі. І ми повинні подбати про природу.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Підтримай ШоТам

NewСхід

На сході України почала працювати мобільна соціальна служба

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Мобільна соціальна служба почала працювати у громадах Донеччини та Луганщини завдяки програмі розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні.

Про це ШоТам повідомили у відділі комунікацій Програми ООН з відновлення та розбудови миру.

Два спеціально обладнані автомобілі курсуватимуть віддаленими населеними пунктами у двох областях. Вони забезпечать рівний та інклюзивний доступ до соціально-психологічних послуг та допомоги у кризових ситуаціях людям, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах.

Мобільна соціально-психологічна служба діятиме на базі Донецького та Луганського обласних центрів соціальних служб. Завдяки цьому жителі громад отримають доступ до спеціалізованих соціальних послуг, спрямованих на розв’язання соціально-психологічних проблем.

Читайте також: Макіяж без рук і марафон на протезі. П’ять історій українців, які надихають боротися та перемагати

Вразливі групи населення, особливо в громадах, розташованих уздовж «лінії зіткнення», отримуватимуть оперативну та своєчасну соціальну підтримку завдяки мобільній службі.

До основних функцій мобільної служби належать:

  • консультування – психологічна підтримка та екстрені кризові втручання психологів та соціальних працівників;
  • посередництво та медіація – допомога у врегулюванні конфліктів, веденні переговорів, опрацюванні шляхів та умов розв’язання конфлікту;
  • соціальна профілактика та реабілітація – надання допомоги з влаштування до притулку, соціально-психологічної реабілітації, зокрема неповнолітніх дітей;
  • інформаційна робота – проведення фахового інформування та консультування органів місцевого самоврядування з організації та планування соціальної роботи;
  • надання соціальних послуг тощо.

Голова Політичного відділу Посольства Канади в Україні Річард Колвін зазначив, що мобільна служба принесе користь широкій громадськості.

Виїзди обласної мобільної служби відбуватимуться на спеціально обладнаному автомобілі за графіком згідно з програмою соціального супроводу, у випадку планових візитів. Однак позапланові візити також здійснюватимуться на запити громад або в екстрених випадках у відповідь на звернення громад та мешканців.

Читайте також«Це моя свобода». Історія Христини Стефінів, яка опанувала ДЦП та стала топ-тренеркою з комунікації

Спеціально обладнані автомобілі мобільної соціально-психологічної служби було закуплено в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Уряду Канади.

Нагадаємо, на Донеччині розробили мобільний додаток для надання послуг безробітним.

Підтримай ШоТам

Читати далі

NewСхід

На Донеччині капітально відремонтували дорогу «Добропілля-Лиман»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

В Донецькій області повністю відновили автошлях Т-05-14 «Добропілля-Лиман», на дорогу також нанесли розмітку.

Про це повідомили у пресслужбі Укравтодору на фейсбук-сторінці.

Загалом капітально відремонтували 35,1 км дороги Т-05-14 «Добропілля-Лиман». Активно триває етап робіт з організації дорожнього руху: нанесення горизонтальної розмітки та влаштування дорожніх знаків.

Читайте також“Територія Донбасу може перетворитися на пустелю”. Як війна на сході впливає на ґрунти та що з цим робити

У рамках капітального ремонту було виконано комплекс робіт:
✅ відфрезеровано старого покриття;
✅ посилено основу дорожнього одягу;
✅ влаштовано два шари нового покриття;
✅ встановлено зовнішнє освітлення;
✅ перевлаштовано лінію електропередач;
✅ відновлено узбіччя та укоси;
✅ влаштовано дорожню розмітку.

До кінця 2021 року дорожники планують відновити близько 156 кілометрів доріг державного значення у Донецькій області.

Нагадаємо, на Миколаївщині ремонтують дорогу до бази відпочинку «Лугове».

Як ми повідомляли раніше, між Кропивницьким та селищем Нове зводять міст.

Усі фото: facebook.com/Ukravtodor.Gov.Ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

NewСхід

Підприємці на Донеччині почали виготовляти «розумний одяг»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Східноукраїнський технокластер із Краматорська та швейне підприємство VELNA створили «розумний» одяг – куртку та жилет із підігрівом.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України».

У перспективі підприємці планують виготовляти різний одяг із датчиками, які контролюватимуть стан здоров’я людини.

Після участі в тренінгу з розвитку міжкластерних кооперацій підприємці ІТ-галузі та швейної справи об’єднали свої зусилля. До проєкту долучилися представники громадської організації «Агенція зі сталого розвитку та інновацій» з Бахмута, яка допомагає підприємствам легкої промисловості Донецькій області впроваджувати інновації.

Так народився новий продукт – куртка з підігрівом. Перші моделі презентували у Києві на заходах DO Invest та виставці «Схід-Експо». Підприємці отримали запрошення відвідати зі своєю продукцією Об’єднані Арабські Емірати у 2022 році.

Такий смартодяг керується із мобільного додатку, надаючи людині інформацію про стан її здоров’я. У куртку зашиті термоелементи та вшитий блок регулювання нагріву, яким можна керувати з мобільного телефона.

Читайте такожБренд одягу Shkoura. Про верстат 18 століття, вивалювання у гірській річці та відмову від електрики

Також розробили мобільний додаток, який працює на програмному забезпеченні Android. Нове амбіційне завдання розробників – створити одяг, на якому буде близько десяти датчиків. Вони контролюватимуть температуру, тиск, пульс та інші життєво важливі показники людини. Усе це буде управлятися з мобільного телефона. Придбавши футболку, людина отримає безкоштовний мобільний додаток до неї.

Підприємці зацікавлені у виході зі своїм продуктом на ринки країн Європейського Союзу. Подібний одяг виробляють за кордоном, в Україні немає такого виробництва. Підприємці з Донеччини планують зробити смартодяг доступним для багатьох покупців.

Читайте такожУкраїнські бренди підкорюють Нью-Йорк. Що представляють дизайнери на цьогорічному Тижні моди

Нагадаємо, на Львівщині презентували проєкт Ecologica для підтримки екобрендів.

Як ми повідомляли раніше, українські дизайнерки популяризують сільське господарство через одяг.

Головне фото: facebook.com/ERAUkraine.

Підтримай ШоТам

Читати далі