Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

NewСхід

Вогняна екологічна катастрофа. Як на Донбасі борються з наслідками лісових пожеж

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

ШоТам запускає атлас екологічних проблем Донбасу та способів їхнього вирішення “Cxiд Ekomap”. На мапі зібрані екологічні проблеми регіону – забруднення повітря та річок, сміттєзвалища, лісові пожежі, тліючі терикони та інші. Завдяки інтерактивному атласу можна дізнатися детальну інформацію про проблему, а також інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. Перелік на мапі є ще неповний, тому кожен із вас може долучитися до її наповнення та сприяти розв’язанню проблеми.

З початком бойових дій на Донбасі вигоріли сотні гектарів лісу. Численні міни та снаряди спричиняють величезну вогняну катастрофу, особливо коли навколо степ, висушений спекою. Через військовий конфлікт на сході України втрачена величезна кількість лісових насаджень. За даними ForestWatch, лише за 2014 рік в регіоні конфлікту було повністю знищено 479 гектарів лісу. Масштабні пожежі 2020 року стали справжньою екологічною катастрофою і завдали непоправної шкоди лісам Новоайдарського району Луганщини. Десятки гектарів лісу та кілька селищ повністю знищив вогонь. 

Ми поспілкувались з активістами й дізналися про те, як відновити втрачені ліси, а також що робити, аби вогняна катастрофа не повторилась. 

Браян Мілаковський

Браян Мілаковський

Керівник направлення стійкого економічного розвитку проєкту USAID. Вже п’ять років проживає в Сєвєродонецьку, займається вивченням проблеми лісових пожеж. 

Про сєвєродонецького американця

Я вже п’ять років мешкаю в Сєвєродонецьку. Зараз я є керівником напрямку сталого економічного розвитку Проєкту USAID, який займається підтримкою підприємців. Взагалі я родом зі штату Мен, що розташований на північному сході США. Це відомий лісовий штат, тому ще з дитинства мене дуже зацікавила ця складна система. Сюди приїхав ще у 2009 році і їздив по всій Україні для вивчення лісів. Після цього я 5 років працював як природозахисник та лісний еколог на заході Росії. Я займався вивченням незаконних вирубок, що впливає на лісову екосистему і її особливості. Але звідти довелося поїхати у 2015 році, адже у мене було багато зв’язків з Україною і там стало складно працювати.

Коли я повернувся в Україну, то трохи відійшов від лісового господарства і зайнявся гуманітарними та економічними питаннями. Тут, у Сєвєродонецьку я почав волонтерити у гуманітарній організації Mercy Corps. Згодом я вирішив залишитися тут, адже мені сподобалось це маленьке та затишне місто. І Луганська область є для мене цікавим місцем для роботи, оскільки тут проблеми гостріші, ніж у Донецькій.

Читайте також: Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

Я тимчасово залишив свою спеціальність, бо конфлікт на Донбасі став для мене більш актуальним. Але я не покинув природу, і Сєвєродонецьк в цьому сенсі – найкраще розташоване місто. Я часто буваю у лісі, а також багато дізнався про степ. Минулого року на прохання губернатора Луганської області наш проєкт почав займатися питанням лісного відновлення після катастрофічних пожеж. І це стало можливістю для мене повернутись у мою спеціальність. 

Що стало причиною вогняної катастрофи на Луганщині?

Пожежі, які відбулися минулого року, ми називаємо новими, адже досі ми не знали такої швидкості розповсюдження вогню. В липні згоріло приблизно 7 тисяч га – почалося біля села Муратова і десь в Смоляниновому закінчилось. А потім в жовтні згоріло ще 22 тис. га в різних масивах. Щоб загасити пожежі знадобився тиждень. Для того, щоб знищити вогонь, залучали авіацію. Загалом у зону вогню потрапили 32 населених пункти. 

Взагалі пожежа почалась там, де немає населених пунктів. Поблизу лінії фронту згорів безлюдний простір. Головною причиною цього стала дуже суха погода та сильний вітер. Ще ніколи в Україні не було таких високих показників небезпеки пожеж, тому будь-яке джерело вогню могло швидко стати великим вогнем. Головне, що я хочу сказати – минулого року не дуже збільшилась кількість цих джерел. На жаль, вони є постійно. А коли ще й хороші погодні умови для пожеж – то відбувається катастрофа. 

Фото зроблене під час пожеж на Луганщині у 2020 році
Фото: armyinform.com.ua

Є багато моментів, які трапляються випадково. Наприклад, впала електролінія, пішли іскри й виникла пожежа. Дуже багато людей живуть на лінії фронту, і часто спрацьовує людський фактор. Та й навіть військові на передовій повинні якось жити і харчуватись, тому через побутовий вогонь посеред лісу чи степів часто виникають пожежі. Дуже багато джерел говорить про те, що по той бік лінії фронту спеціально розпалювали вогонь, щоб змусити наших військових покинути свої позиції. Зумисний підпал також зіграв свою роль. Лісники говорили, що коли вони загасили пожежу, вона виникала знову там, де зовсім не було вогню. 

Але не варто забувати про те, що населення часто палить сміття чи суху траву,  що спричиняє великий вогонь. А пожежники не можуть дістатись на лінії фронту. Тому, щоб розв’язати проблему лісових пожеж, потрібно змінити культуру поводження людей з вогнем. Все ж таки основними причинами таких масштабних пожеж є ці щоденні джерела вогню, а також зміна клімату. І це буде повторюватися знову і знову, якщо не вжити заходів.

Для Донбасу важлива мозаїка зі степів та лісів

Лісові пожежі на Донбасі – це дуже велика втрата та загроза для регіону. Адже тут повсюди піщані ґрунти, і ліси самі по собі майже не ростуть. Кілька десятків років тому тут був голий степ, а ліси були висаджені штучно. Втрата їх – ще загроза спустошення та зміни клімату. Ще одна особливість, що на сході дуже поширений такий вид як сосна звичайна. Це дерево дуже любить світло. Часто люди намагаються створювати соснові масиви на місці пожеж, адже старі сосни мають дуже товсту кору і працюють як ізоляція від вогню для живої кори. А от молоді дерева мають дуже тонку кору, і тому пожежа їх повністю знищує. Послаблені погодними умовами дерева поступово заселяються шкідниками, які пошкоджують крону. Через погодно-кліматичні умови дуже прогресує всихання лісових насаджень. Саме тому торішні пожежі набули великих масштабів.

В сучасних умовах такі густі соснові культури дуже хворобливо реагують на пожежі та масово гинуть. Вижити тваринам в таких лісах під час пожеж можливо тільки у 20%. А у центрі вогню взагалі 0-5%. Це такий феномен, який потрібно вивчити. 

Читайте також: Сміттєві полігони Донбасу заповнені на 90%. Як місцеві активісти вирішують проблеми поводження з відходами

Лісники зараз говорять про те, що потрібно створити інші ліси. Наприклад, замість сосни – ясен. І це великий виклик зараз, адже потрібно продумати правильні кроки, як далі розвивати ліс, який буде більш стійкий до пожеж і засух. Листяні дерева по-іншому реагують на пожежі. Біля Сіверського Донця є вузькі лісові масиви, біля яких розташований яр. Там накопичується волога, і через більший доступ до ґрунтових вод з’являються листяні дерева – дуб, осина. Поруч можуть бути маленькі болота чи озера, і це дуже збагачує ці ліси. Ці дерева не саджали, і навіть з пеньків утворюються нові стебла. Такі дерева можуть відновлюватись навіть після пожеж. 

Ми повинні розуміти, що Донбас – це степовий регіон. Але площі степів зараз значно зменшується через сільське господарство. Цієї екосистеми залишилось небагато посеред лісів. Клімат погіршується, і пожеж буде ще більше. Тому ми не повинні боротись зі степами й намагатися на їхньому місці створити ліси. Раніше тут завжди була мозаїка степів та лісів. І я думаю, що нам потрібно це повернути в майбутньому. 

Щоб запобігти катастрофі, потрібно залучити волонтерів

Торішні пожежі і в Луганській, і в Житомирській області, коли згоріло майже 60 тисяч га лісів, стали новими для України. За 15-20 хвилин пожежі набирали такої сили та інтенсивності, що типова практика гасіння пожеж в Україні уже не могла спрацювати. Скажу так, що прямо кидатись на фронт вогню і гасити його стало просто неможливо. Тоді можна було посунути пожежу в сторони, як зробили фахівці ДСНС біля села Боброве. Вони не зупинили пожежу, але змогли врятувати від неї село. Але зазвичай гасили за таким правилом – кидались на вогонь. Місцями це було успішно, але через масштаб пожежі, припинити її повністю неможливо. Тим паче потрібно враховувати сильний вітер та низьку вологість повітря.

Тому тепер варто подумати над тим, як правильно і вчасно загасити вогонь. Бо рятувальники фактично не гасять лісові пожежі. Цей героїчний труд зазвичай роблять лісники, але у них мало ресурсів, техніки та людей. Потрібно залучати та навчати місцеве населення. Бо лісники не можуть через брак фінансування вчасно зупинити пожежу. Минулого року вони доклали героїчні зусилля, врятували багато людей, сіл, лісів. Але це була просто величезна вогняна катастрофа, з якою так просто не впоратись. 

Фото: dsns.gov.ua

З цього питання ми співпрацюємо з професором кафедри лісівництва ННІ лісового та садово-паркового господарства НУБіП України Сергієм Зібцевим та його колегами. Вони пропонують низку змін у підході до гасіння пожеж. Наприклад, залучити й провести навчання серед волонтерів, які мають таку важливу єднальну роль. Минулий рік показав, що між ДСНС, поліцією та лісниками хороша комунікація починається, коли пожежі досягають сильних масштабів. А ще з самого початку, ці перші 15 хвилин, волонтери можуть зіграти важливу роль – контролювати ситуацію, і коли бачать вогонь, одразу всім повідомляти. І в деяких випадках починати гасіння, звичайно, думаючи про свою безпеку. 

В багатьох країнах саме волонтерські загони допомагають боротись з пожежами ще на початку. Так, минулого року активісти зіграли важливу роль – допомагали гасити вогонь, евакуювали людей, постачали їжу та воду. Але їм не вистачає навичків, як стежити та робити профілактику пожеж. Важливо, щоб волонтери працювали з місцевим населенням з приводу зниження кількості джерел вогню. Закинуті будинки, дачі, сінокоси просто палять, щоб там не було кущів чи лісів. Або просто збирають на своїй ділянці суху траву і спалюють її. А вітер змінюється, і може загорітись пасовище, а далі й ліси. Насправді це трагедія. Такі маленькі сільські пожежі є джерелом масштабного вогню. Люди повинні розуміти, що запалюючи в себе на городі траву, вони можуть підпалити сусіднє село. Тому волонтери повинні спілкуватись з місцевим населенням та займатись профілактикою пожеж.

Люди повинні об’єднатись та навчитись поводитись з вогнем

Зараз ми плануємо провести тренінги для місцевого населення та волонтерів щодо правильного поводження з вогнем та що робити під час пожеж. Минулого року люди просто кидались на вогонь. Потрібно навчити, що коли ризик перевищує можливість допомогти – варто відступити. Крім того, потрібно забезпечити волонтерів спеціальними костюмами та раціями, щоб під час пожеж вони не були беззахисними. Все це може допомогти, але в першу чергу потрібні навички та знання. 

Проблема на Донбасі в тому, що лісовий масив розташований на лінії фронту. І якщо починається навіть невеличка пожежа, солдат не може кидати свої позиції, бігти її гасити й наражати себе на мінну небезпеку. Тому я вважаю, що комунікація області з цього питання повинна включити і ЗСУ. Повністю прибрати джерело пожеж неможливо. Біля лінії фронту багато закинутих населених пунктів, які є такими пороховими бочками. Часто саме цей сільськогосподарський та закинутий ландшафт спричиняє пожежі й горить хаотично. Тому, повторюсь, що для цього потрібні волонтери, щоб слідкувати за ситуацією. 

Минулого року багато громадських організацій об’єднались і допомагали під час масових пожеж. Навіть невеличкі групи мають важливу роль. У Станично-Луганському районі дуже допомогли тепличники, які об’єднались і організували гасіння пожеж у своїх селах. Річ у тім, що під час надзвичайної ситуації вимикають електроенергію, щоб не було вибухів. А у цих тепличників був генератор та вода. Вони поливали шлангами свої ділянки та все навколо, і робили цю територію більш безпечною. В таких ситуаціях дуже важливо організувати людей і діяти разом. 

Ще минулого року після пожеж волонтери почали висаджувати нові дерева. Але попереду на нас чекає багато роботи, зокрема санітарні рубки та відновлення ґрунтів. Це важливо, але для цього потрібен діалог між лісниками та суспільством, адже це болюча тема в Україні. Важливо залучати вчених для розробки подальшої дорожньої карти, щоб сформувати більш стійкий ландшафт у майбутньому. 

Олександра Ворошилова

Олександра Ворошилова

Координаторка сєвєродонецького офісу Восток-SOS

До Сєвєродонецька наближався дим, і ми зрозуміли – потрібно діяти

Нашу організацію Восток SOS створили у 2014 році на тлі військового конфлікту. Це була група волонтерів та активістів з Луганська, яка почала допомагати місцевим мешканцям виїжджати з Луганська і потроху збирати гуманітарну допомогу своїми силами. Зараз ми значно розширились і почали писати проєктні заявки до міжнародних організацій. Тому у нас з’явилися різні напрямки роботи – правова допомога, освітній напрямок, де ми працюємо зі школами, активістами та громадами, напрямок психологічної допомоги, адвокаційний напрямок. Ми беремо під ключ різні проблемні питання та підіймаємо їх на всеукраїнському рівні. 

Коли на Луганщині сталася перша пожежа 7 липня, наша організація працювала у штатному режимі. Але далі дим та пожежа почали наближатися до Сєвєродонецька, де розташований наш офіс. Ми вирішили, що повинні допомогти з цим питанням. Але спочатку навіть уявлення не мали, чим саме. Тому організували моніторинг, телефонували в різні інстанції, зв’язувались з колегами й зібрали місцеву команду, щоб поїхати до Смоляниново і подивитися на ситуацію. Але нас туди не пустили, адже пожежа накривала вже населені пункти. Тому ми оперативно організували гуманітарний штаб на базі нашого офісу, який працював цілодобово, і почали поширювати інформацію у соціальних мережах. Наступного ранку до офісу почали звозити воду, продукти, одяг, паливо для пожежників і ми знову поїхали до Смоляниново.

Загалом під час боротьби із пожежами у Луганській області Восток SOS отримали понад 2 тисячі дзвінків та повідомлень із пропозицією допомогти, понад 300 посилок із речами з різних куточків України та закордону вагою 5,5 тонн загалом

Ми дуже переживали за місцеве населення. Пожежі – це велика трагедія, яка згубила флору та фауну. Але інша справа – життя людей. Тому наша команда вирішила докласти всіх зусиль, аби допомогти. Дуже хорошою була робота наших психологів, які морально підтримувати місцеве населення.  Після першої пожежі ми їздили тиждень з гуманітарною допомогою. Але потім отримали дані за кількістю постраждалих та згорілих будинків і направляли цю допомогу точково. Також організували збір коштів і закуповували будівельний матеріал для відбудови житла. А вже під час наступної пожежі 30 вересня приєдналася і наша київська команда, і ми майже два тижні цілодобово працювали. Тоді на допомогу місцевому населенню нам вдалося зібрати мільйон гривень.

Зараз всі тримають руку на пульсі

Масові лісові пожежі виникають і продовжують виникати. На це є кілька причин. По-перше, на Донбасі є великий масив лісу, який посаджений штучно, щоб пустельна частина не завдавала шкоди. Завдяки лісу не було пісочних буревіїв. А штучні ліси можуть загорітись через пекельне літо. По-друге, підпали. Аграрії часто підпалюють траву, щоб швидко засадити землю культурами. Але ніхто їх не контролює і не дивиться, куди далі йде цей вогонь. А це все перекидається вітром на ліс. По-третє, фахівці ДСНС мають недостатньо техніки та людських ресурсів. Через прифронтову територію не могли приєднати авіацію, щоб зупинити вогонь. Тільки після переговорів запустили літаки, які випускали водяні бомби. 

Цього року така ж засушлива погода, тому зараз всі тримають руку на пульсі. Після пожеж 2020 року ми зрозуміли, що й надалі потрібно допомагати під час таких надзвичайних ситуацій. Тому зараз ми спілкуємося з місцевими пожежниками та лісгоспами й маємо інформацію, що вони – в бойовій готовності. Тому якщо трапиться пожежа, вони готові виїжджати й допомагати. 

Після вогняної катастрофи згоріло багато гектарів лісу. Зараз стоїть той нікому не потрібний горельник, який потрібно вирубувати. Екологи перевіряли стан дерев після пожежі пожежі і сказали, що вони вже не зможуть відновитись. Та головне – багато постраждалих та травмованих людей. Крім того, згорілі будинки, які не підлягають реставрації. Люди змушені були покинути свої домівки, села спустіли. Тому потрібно бути готовими, щоб такого масштабу більше не повторилось. 

Запустили лісопожежну школу та плануємо закупити обладнання

Зараз потрібно працювати над тим, щоб оновити техніку та обладнання для пожежників. Бо те, з чим вони працюють зараз – радянське минуле. Потрібно робити гуманітарний штаб. Ми вважаємо, що навіть місцевими силами можна завадити трагедії. Тому люди повинні знати, як діяти й чим допомогти пожежникам в боротьбі з загоряннями. Крім того, величезна проблема в тому, що люди залишають на городах городину та будяки. І вони за це поплатились. Бо горіли саме занедбані будинки. Тому місцевим мешканцям потрібно мати це на увазі й слідкувати за цим. 

Читайте також: «В крані – іржава вода». Як на Донбасі екоактивісти досліджують стан водойм

Раніше наша організація ніколи не працювала з такими проблемами, але після 2020 року серйозно взялись за це. Такі ситуації можуть повторюватись, тому ми повинні зробити все для того, аби це не набирало таких масштабів. Ми запустили серію тренінгів з лісопожежної школи. Навчаємо місцевих волонтерів та активістів, що вони можуть зробити в перші хвилини своїми силами навіть без допомоги пожежників. Учасники пройшли практичні навички на базі Сєвєродонецького лісгоспу, підпалювали траву та вітки, щоб навчитися підручними засобами зупиняти пожежі та не допускати їх розповсюдження. Крім того, провели теоретичну частину, щоб люди мали інформацію, куди телефонувати, як зв’язатись з іншою громадою для передачі інформації та отримали різноманітні корисні контакти. А у 2022 році плануємо запустити річний проєкт, пов’язаний з пожежами та допомогою в області. Ми хочемо закупити місцевим ОТГ, базам лісгоспу та пожежникам необхідне обладнання. Хочемо навіть квадрокоптери придбати, які могли б пролітати над лісами та контролювати ситуацію. 

Поки зосередились на тренінгах. До останнього змогли залучити 47 людей – пожежники, місцеві волонтери, представники Рубіжанської ОТГ. Але до цього повинна долучатись і влада. Ми не можемо зробити так, щоб тільки пожежники гасили пожежі такого масштабу. Повинна бути тристороння комунікація. Тому на наступні школи будемо активно залучати місцеву владу. Бо в першу чергу це потрібно їм. Вони повинні зосередитись на тому, щоб підтримувати населення та активістів й зробити все для того, аби такого не повторилось.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Відео дня

NewСхід

Жителі сходу України здобувають ІТ-освіту під час війни

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Жителі сходу України продовжують навчання за проєктом «IT nation 2.0», який реалізується Глобальним договором в Україні. 

Про це ШоТам розповіли організатори проєкту.

Навчання розпочалося у січні, на нього зареєструвалося понад 1700 учасників. Серед них майже однакова кількість жінок та чоловіків, а ще відсутні вікові стереотипи про ІТ – найстаршому учаснику 72 роки. 

Учасники могли обрати один з напрямків у IT:

  • Frontend Base (веброзробник);
  • Frontend Advanced (просунутий фронтенд розробник);
  • QA Manual (ручне тестування програмного забезпечення);
  • QA Automation (автоматизоване тестування програмного забезпечення).

Водночас поряд з навчанням на платформі Powercode Academy слухачі беруть участь у вебінарах від ІТ-фахівців, які прокачують соціальні й професійні навички учасників. Усі курси безкоштовні.

«Ми запитали учасників, чи готові вони продовжувати навчання. 68% опитаних вирішили повернутися до курсів. Зараз ми публікуємо корисні матеріали у соціальних мережах, беремо інтерв’ю у фахівців, які працюють в IT, даємо поради з працевлаштування», — розповіла генеральна директорка Глобального договору в Україні Тетяна Сахарук.

Учасники проєкту долучаються також до IT-волонтерства та підтримують країну на кіберфронті. Так допомагають наблизити перемогу України, а ще отримують перший досвід і навички у сфері IT. 

«Наша мета – надати учасникам  якісні знання й навички, які допоможуть їм реалізуватися в сфері IT, забезпечити себе та свої родини гідним майбутнім. Попереду у нас заплановані додаткові міні-курси з основ кібербезпеки, програмування Python та англійської мови для IT. Сьогодні ці напрямки актуальні, нададуть нашим випускникам додаткову конкурентну перевагу на ринку праці. Також ми готуємо до запуску неформальну жіночу спільноту “Woman in IT club” та фінальний кемп», – сказала керівниця проєкту Оксана Кавтиш. 

Понад 100 учасників проєкту завершили обрані курси та отримали сертифікати, понад 70 з них почали освоєння другого курсу на навчальній платформі. Вони вже шукають роботу, стажування чи продовжують самоосвіту та впевнено входять в екосистему ІТ України. 

Нагадаємо, благодійний фонд «Запорука» запустив гарячу лінію безкоштовної цілодобової психологічної підтримки для українців в умовах війни.

Також ми повідомляли, що громадська організація «GoLocal» запускає проєкт з допомоги у переміщенні українських підприємств, які постраждали або вимушені були зупинити діяльність через вторгнення військ Росії на територію України.

Фото: varosh.com.ua

Відео дня
Читати далі

NewСхід

На Луганщині українські бійці захопили трофейний БРДМ і взяли в полон окупанта

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Луганщині зведений загін прикордонників та бійців Збройних Сил України вигнав загарбників з околиці одного з український міст.

Прои це повідомили на фейсбук-сторінці Державної прикордонної служби України.

Відомо, що захисники України знищили кілька одиниць ворожої бронетехніки, також в окупантів є втрати в живій силі.

В результаті бою українські бійці захопили трофейний БРДМ та взяли в полон одного окупанта.

Читайте також17 день війни. Хроніка боротьби. Головні перемоги України та українців

Наголошується, що прикордонники, разом з військовослужбовцями ЗСУ, НГУ та іншими захисниками України продовжують боронити нашу землю, наочно демонструючи ворогу давню істину: хто до нас з мечем прийде, від меча і поляже.

Нагадаємо, на Донеччині ЗСУ успішно відбили наступ окупантів, ворог зазнав втрат.

Фото: facebook.com/DPSUkraine.

Відео дня
Читати далі

NewСхід

На Донеччині створили новий ландшафтний заказник «Новотроїцький»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Донеччині з метою збереження цінних та типових природних комплексів створили новий ландшафтний заказник місцевого значення «Новотроїцький».

Про це повідомили у пресслужбі Донецької обласної держадміністрації.

«Новотроїцький» створили на території Ольгинської селищної територіальної громади Волноваського району. Його площа — 140,0 га.

Території включають відновлюваний степ на колишніх землях відвалу відпрацьованого доломітного та вапнякового кар’єрів з частково відновленою степовою та деревною рослинністю.

На цих територіях зростають 2 види рослин, які занесені до Червоної книги України: ковили волосиста та Лессінга.

Тут зустрічаються види тварин, занесені до Червоної книги України: поліксена, ксилокопа звичайна, лунь польовий.

Читайте також: «Росіяни привласнили цю техніку». Як ветеранка створила бізнес, що відроджує стародавню українську традицію вибійки

Одним із завдань заказника є дослідження стану відновлення природного рослинного покриву ділянки, на якій після відпрацювання кар’єру відбувається поступова природна ренатуралізація рослинного покриву. Наголошується, що створений заказник представляє наукову цінність в якості моделі відтворення природного фітоценозу.

Нагадаємо, в Україні створять нові національні природні парки на Черкащині, Рівненщині та Одещині.

Фото: v-variant.com.ua.

Відео дня
Читати далі