Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Ззовні ця сторічна будівля має глиняні стіни та намальовані орнаменти у вигляді виноградної лози, які поширені в регіоні. А всередині — сучасний ремонт, обладнання, бібліотеку та тренажерний зал.
ШоТам розповідає, як за ініціативи директорки Лихачівської школи-мазанки Світлани Грош з допомогою громади, влади і благодійників вдалося поєднати минуле та сучасне в стінах однієї будівлі.
Тридцятирічна мрія, яка нарешті здійснилася
Світлана Грош працює в Лихачівському ліцеї Мринської громади, що на Чернігівщині, вже понад 30 років. Ще у свої 18 прийшла сюди працювати вчителькою початкових класів після педагогічного училища і ще з того часу мріяла відновити приміщення школи-мазанки, яка існує з 1927 року. У 2008 році пані Світлана стала директоркою Лихачівського ліцею і шукала різні способи, аби покращити умови навчання учнів.
Якось жінка побачила в соціальних мережах оголошення про те, що український благодійний фонд «Сміливі відновлювати» допомагає людям відбудовувати приватні будинки та заклади освіти. Вирішила спробувати і надіслала заявку.
«Коли нам погодилися допомогти, то я ніяк не могла в це повірити. Я була дуже рада, що на наш сільський заклад хтось звернув увагу», — каже Світлана Грош.
Світлана Грош разом з волонтерами відновлювала ліцей-мазанку. Фото надала героїня
До відновлення ліцею долучилися волонтери фонду, місцеві жителі, вчителі та учні. А місцеві підприємці та влада допомагали з матеріалами — водою, глиною та соломою.
«Ми привозили всі необхідні матеріали та закликали людей з села допомагати відновлювати ліцей. Шукали все необхідне, якісну металочерепицю замовляли аж з Дніпра. Дуже вірили, що школу вдасться відновити, бо вона має велике значення для нашого села. Я сам навчався у цих стінах, тому це місце мені дуже дороге», — каже староста села Лихачів Олександр Семенець.
Лихачівський ліцей-мазанка в процесі відновлення. Фото надала Світлана Грош
«Коли лише розвалили стіни, то я два тижні не могла прийти до тями — думала, що ми вже нічого не відновимо і сторічна споруда просто пропаде. Але три місяці роботи пройшли плідно і вже у жовтні учні вийшли на навчання», — ділиться Світлана Грош. Поки школу відновлювали, у вересні діти вчилися просто неба. Директорка каже, що навіть природа їм допомагала, адже було дуже тепло.
Поєднали минуле з сучасним
Історія благодійного фонду «Сміливі відновлювати» почалася у травні 2022, коли друзі Віталій Селик та Альона Крицук створили волонтерську ініціативу, аби допомагати людям розбирати завали після деокупації Ірпеня, Бучі та сіл поблизу. «Від травня 2022 року ми щотижня збираємо волонтерів на толоки», — каже співзасновниця фонду Альона Крицук.
Віталій Селик розповідає, що рік тому фонд став партнером Програми «U-LEAD з Європою» у проєкті «Відбудова місцевих шкіл для стійкості», аби відновити 12 шкіл на деокупованих територіях Київщини, Чернігівщини та Харківщини. Обирали школи, в яких є укриття і можна буде їх відновити навчання на початку осені. Серед них був і Лихачівський ліцей.
«Спершу ніхто не вірив, що можна відновити школу, яка створена за технологією мазанки. Вона була доволі міцна зсередини, хоча існувала з 1927 року. Проте наш проєктний менеджер наполіг, аби ми відновили її саме за старою технологією хати-мазанки. А ще ми спілкувалися з інженерами-будівельниками, які сказали, що глина рівноцінна сучасним утеплюючим матеріалам», — каже Сергій.
Волонтери під час роботи у селі Лихачів. Фото надали в благодійному фонді «Сміливі відновлювати».
Фонд знайшов експерта у хатах-мазанках — майстра Миколу Степанця, який зробив хімічний аналіз глини трьох старих родовищ громади, з яких колись тут мазали хати. Чоловік навчав мазати волонтерів та місцевих. Співзасновниця фонду Альона розповідає, що серед мешканців села була літня жінка, яка за своєї молодості брала участь в толоках та мазала хати, тому тепер теж навчала цьому інших.
Набагато більше, ніж просто будівництво
Віталій Селик каже, що при відбудові ліцею мазали стіни глиною, але інтер’єр вирішили робити сучасним — постелили лінолеум, зробили сучасний ремонт з історичними мотивами, перекрили дах металочерепицею та створили бетонний пандус. Його зробив місцевий підприємець — вірменин Татул Оганян. Він хотів зробити найкращий пандус в області, адже при обороні Чернігівщини втратив обидві кінцівки і зараз має протези. Завдяки цьому пандусу наступного року в ліцеї навчатиметься дитина з інвалідністю, яка переїхала в громаду з Донеччини.
Стіни ліцею прикрашає мурал з орнаментом, який створила художниця Софія Кандаурова. Вона досліджувала місцеві орнаменти та створила символічні мотиви, зокрема виноградну лозу, яка популярна в регіоні. Художниця, крім створення муралів, вечорами проєктувала на стінах ліцею мультики, тому їх збігалися дивитися всі діти з села. «Це було щось набагато більше, ніж просто будівництво», — каже Сергій.
Сучасний вигляд відновленого ліцею-мазанки в Лихачеві. Фото надала Світлана Грош
Альона ж розповідає, що на території ліцею посадили дерево на пам’ять про волонтера з Канади Ентоні Ігната, який брав участь в толоках та возив гуманітарну допомогу на фронт. Під час однієї з місії він загинув.
«Він був щирою та відкритою людиною, кинув Канаду, всі свої гроші привіз сюди, аби допомогти українцям. На його честь на території ліцею тепер росте канадський клен», — розповідає Альона Крицук.
У тренажерному залі місцева молодь зараз вечорами збирається для спілкування та занять спорту. А в бібліотеку приїжджає вся Мринська громада, аби проводити тут свої заходи. «Пишаємося, що ми не лише відновили школу, але й створили місце зустрічей та дозвілля для молоді та дорослих жителів громади. Ми дуже хотіли створити простір, який захочеться відвідувати», — каже Альона.
Сучасний тренажерний зал в Лихачівському ліцеї. Фото надала Світлана Грош
Передумала виходити на пенсію після відновлення ліцею
Директорка закладу каже, що постійно була з волонтерами, допомагала відновлювати школу, а ще слідкувала за тим, аби всі були нагодовані та відпочивали.Про роботу волонтерів та місцевих навіть зняли мініфільм, який презентували на відкритті ліцею у жовтні.
«За час відбудови ліцею я знайшла багато друзів. Це такі прекрасні люди, які підтримували одне одного в роботі. Молодь вразила мене своєю силою волі та ентузіазмом. Вони лишали свої справи, роботу і кілька місяців плідно працювали для нас», — згадує Світлана Грош.
Директорка каже, що це перша масштабна підтримка закладу освіти у всьому районі. Фонд забезпечив школу новою технікою та створив нову сучасну бібліотеку. «Волонтери зробили набагато більше, ніж обіцяли — надали меблі, мультимедійну дошку, проєктор, електричні герб та карту України», — каже директорка.
Зараз в приміщенні ліцею-мазанки навчаються діти з початкової школи, також сюди приходять у бібліотеку та на заняття фізкультурою діти старших класів, які вчаться в іншому приміщенні закладу, через дорогу. Діти та батьки дуже задоволені оновленим закладом. Навіть діти з інших сіл та міста приїжджають і кажуть, що хотіли б навчатися в такому приміщенні.
«Я вже хотіла йти на пенсію цього року, але у вересні ми ще не завершили роботу, тому не могла залишити на когось те, що почала сама. А тепер вже і шкода покидати роботу, адже мені дуже подобається в такому красивому місці», — підсумовує директорка школи.
Незважаючи на складну економічну ситуацію в Україні, спричинену війною, країна володіє потужною стартап-екосистемою. Google продовжує підтримувати українські стартапи і, за ініціативою Міністерства цифрової трансформації України, запускає другий етап Фонду підтримки Google для стартапів в Україні.
Про це оголосили на технологічній конференції Tech Ecosystem Summit, яка об’єднала представників бізнесу та влади, щоб обговорити виклики й перспективи розвитку ІТ-сфери.
Можливості конкурсу
Відібрані компанії отримають до $100 тисяч для підтримки та ведення бізнесу й менторську підтримку від Google. Також стартапи можуть отримати додаткові $350 тисяч у вигляді кредитів Google Cloud.
Реєструйтеся, якщо ваш стартап:
має як мінімум одну юридичну особу, зареєстровану в Україні;
випускає мінімально життєздатний продукт (MVP) з продемонстрованою бізнес-ефективністю.
Завдяки Ларисі Капчинській 800 жителів Звягельської громади вміють робити масаж серця. Бо вона – директорка місцевої гімназії, створила сучасний тренінговий центр SAFE HUB. І тепер усі в громаді вміють користуватись дозиметрами й реанімувати дефібриляторами.
Історія директорки
Лариса Капчинська – директорка гімназії у місті Звягель на Житомирщині. Учні її школи вивчали домедичну допомогу і цивільний захист на уроках тільки теоретично. Бо не було ні турнікетів, ні респіраторів, щоб відпрацювувати навички практично.
“Така мрія була ще до війни – оснастити такий кабінет сучасним обладнанням, ну а коли почалася війна, звичайно, це вже була не просто мрія, а вимога часу“, – каже Лариса Капчинська.
Аби школярі тренувалися на сучасному обладнанні, директорка взялася писати проєкт. До співпраці залучила і колег з місцевого медичного коледжу.
Реалізація проєкту
“Основною ідеєю було те, щоб створити в одному закладі – це гімназія Nº 5, адже вона знаходиться в центрі, в близькій доступності до всіх закладів освіти – створити такий освітньо-безпековий центр, де зосередити і обладнання, і все те, що потребувало навчання цивільному захисту й першій домедичній допомозі“, – розповідає директорка.
А щоб охопити більше людей в громаді, жінка заручилася підтримкою місцевої влади.
“Від нас була роль, щоби ми поінформували це серед широкого кола громадськості, і ми направляли й своїх всіх фахівців, які тісно співпрацюють з мешканцями, щоби вони в разі виникнення надзвичайної ситуації знали як діяти в тій чи іншій мірі”, – каже заступниця міського голови, Ірина Гудзь.
Саме завдяки підтримці влади до проєкту вдалося залучити 26 000 доларів від ПРООН. За отримані кошти обладнали приміщення для тренінгів. І придбали шини, ноші, аптечки тактичної медицини, дозиметри і прилади хімічної розвідки.
“Ми змогли придбати 3 гарних сучасних фантоми, які з електронним вимірюванням результату, тобто які показують ефективність проведення реанімаційних заходів. І ми доволі велику кількість придбали тренажерів ще для надання медичної допомоги при переломах, при кровотечах”, – розповідає директорка Звягельського медичного фахового коледжу.
Водночас розробили освітню програму для звягільчан з надання невідкладної домедичної допомоги. Тренінги проводили по 8 годин 2 рази на тиждень.
“За цей час нам вдалося навчити 60 груп людей різних соціальних груп, вікових категорій. Переважна більшість це були студенти та учні, а також працівники установ, закладів міста нашого, а також представники навіть добровольчих обʼєднань військових, які хотіли пройти курс надання першої домедичної допомоги”, – каже Лариса Капчинська.
Відтак не лише учні Лариси, але й 800 жителів громади вміють зупиняти кровотечу і робити масаж серця. І навіть навчилися користуватися дозиметрами і приладами хімічної розвідки.
“Навіть в рамках уже завершеного проєкту все ж таки продовжуємо. Є в нас така ідея, щоб хоча б раз в два тижні чи там два рази на місяць проходили такі тренінги для всіх бажаючих по запису або команда виїжджала в школи і вчила цьому”, – підкреслює директорка.
Нагадаємо, що в Києві біля станції метро провели масштабний демонтаж МАФів.
У 2023 році значно збільшилася кількість публікацій, написаних українською мовою, на найпопулярніших соціальних мережах, таких як Facebook, X (Twitter), Instagram, YouTube і TikTok.
Про це повідомляється у щорічному звіті мовного омбудсмена.
Центр контент-аналізу провів дослідження під назвою “Українська мова в соцмережах”, в якому соціологи аналізували використання української та російської мов на просторах Інтернету з 2020 по 2023 рік.
У рамках дослідження було проаналізовано понад мільйон публікацій у популярних соцмережах, включаючи ті, які заборонені в Україні, такі як Однокласники і ВКонтакті. Також зверталася увага на місце проживання користувачів, яке визначалося за інформацією у їхніх профілях. До аналізу також включалися тимчасово окуповані території, а саме Крим і Севастополь.
На Instagram у жовтні 2023 року понад 90% публікацій були українською мовою.
На Facebook та Х (Twitter) у жовтні 2023 року від 75% до 80% публікацій були українською мовою. Проте, у червні 2022 року у Facebook та Х (Twitter) частка української мови становила від 65% до 70%, в той час як три роки тому ця частка була лише 15-25%.
У TikTok удвічі збільшилася кількість українськомовного контенту.
На YouTube за період з 2020 по 2023 рік спостерігається беззаперечне зростання використання української мови, яке не виявлено в червні 2022 року порівняно з попереднім періодом. Та вже через півтора року частка українськомовного контенту на платформі сягнула 45%, що майже вдесятеро більше, ніж до війни (5%).
Нагадаємо, що в Львові девʼять мозаїк позначили міжнародним охоронним знаком як обʼєкти культурної спадщини.
Також ми повідомляли, що в Київські школи можна буде подавати документи онлайн.
