Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Коли шість років тому Наталія Катрюк очолила Мамаївську громаду на Буковині, то розробила з командою список з тридцяти пунктів, які мають втілити в життя для розвитку громади. Вже зараз тут створили соціальне таксі для дітей з інвалідністю, кнопки виклику на вулицях, підйомні крани для крісел колісних та комфортний шелтер для переселенців.
«Я живу розвитком своєї громади й дуже хочу, аби вона ставала кращою. А всі люди відчували, що у Мамаївській громаді піклуються про кожного мешканця», — каже Наталія Катрюк.
Як лідерка громади завдяки підтримці благодійників робить життя людей комфортнішим, читайте у ШоТам.
Соціальне таксі та мініфільм про дітей з інвалідністю
Наталія Катрюк очолює Мамаївську громаду Чернівецької області з 2018 року. «Пишаюся, що ми долаємо всі виклики, розвиваємо безбар’єрність та допомагаємо новим мешканцям громади повертатися до життя», — каже очільниця громади.
Наталія розповідає, що важливим напрямом роботи в громаді є проєкти для дітей та молоді з інвалідністю. Наприкінці 2022 року для них створили центр реабілітації в співпраці з організацією «Мрії особливих дітей» та німецьких донорів. Тут допомагають не лише місцевим, але й переселенцям.
У закладі діти можуть займатися на тренажерах для реабілітації, відвідати безкоштовний масаж чи консультацію психолога. Для дітей центру організували створили соціальне таксі — мікроавтобус, який щодня їздить селами громади та возить дітей у центр, а потім назад додому. Діти в закладі займаються рукоділлям — шиють фартухи, брошки, шопери та подушки.
Найцікавішим досвідом для дітей була участь в зйомках мініфільму про вплив громади на життя людей з інвалідністю. Для мешканців облаштували пандуси та підйомники для людей на кріслі колісному біля комунальних установ чи будівель, які вони часто відвідують. А ще відновили пішохідні доріжки, встановили термінали та кнопки виклику.
Шукали гранти, аби допомогти переселенцям в громаді
Повномасштабна війна значно змінила громаду, зараз тут проживає 22 тисячі людей. З них, лише наприкінці 2022 року, переселенців з прифронтових територій тут було майже 4 тисячі.
Спершу людей поселяли в школах, але коли діти вийшли на навчання, то очільниця громади з командою вирішили шукати гранти — спільно з «Елеос-Україна» за підтримки американських донорів вдалося відновити старий триповерховий гуртожиток та перетворити його на «Шелтер Святої Ольги». Зараз тут проживає 67 людей.
«Ми дали можливість відчути себе людьми, адже створили всі необхідні умови для життя. А ще тут працюють переселенки, які як ніхто розуміють мешканців шелтеру, адже самі колись були на їхньому місці», — ділиться Наталія Катрюк.
Очільниця каже, що завдяки підтримці обласної влади та місцевих підприємців у громаді вдалося працевлаштувати 37 жінок, які приїхали в громаду. А нещодавно громада виграла грантову підтримку на облаштування швейної майстерні, тому роботу отримають ще 12 жінок. А для дітей в громаді створили центр денного перебування, аби матері, які влаштовуються на роботу, могли залишити їх там на кілька годин, поки ще не влаштували дітей у садок.
У центрі денного перебування мами можуть залишити дітей на кілька годин поки займаються справами. Фото надала Олена Птухіна
А ще Наталія Катрюк говорить, що з Мамаївської громади зараз воюють майже тисяча чоловіків, тому жінки опановують професії, які завжди вважалися «чоловічими» — електрозварювальника, водія трактора, екскаватора чи бульдозера.
Знайшла себе в допомозі іншим
Олена Птухіна — серед переселенок, які приїхали в Мамаївську громаду та знайшли тут роботу і новий дім. У Мамаївську громаду жінка переїхала з Харкова 8 березня 2022 року. Прихистком для неї став старий гуртожиток, який перетворили на сучасний комфортний заклад завдяки очільниці громади та американським благодійникам. При ньому створили дитячу кімнату, а рік тому відкрили вакансію соціального педагога.
«Я все життя працювала з дітками, це моя професія і покликання, адже я вихователька дошкільнят», — каже Олена. Для дітей вона організовувала спортивні змагання, заняття з йоги та арттерапії. З часом Олена стала ще й соціальною працівницею «Шелтеру Святої Ольги».
«Ми надаємо людям дах над головою, аби вони мали час зупинитися, оговтатись і подумати, куди рухатись далі. Коли я приїхала в громаду, то була в стресовому стані, тому розумію, наскільки важлива підтримка. Ми не хочемо залишати людей наодинці з їхніми спогадами та страхами», — каже Олена Птухіна. Перебувати в шелтері можна від трьох місяців до пів року.
У Мамаївській громаді мешканці збираються на вечорниці та діляться традиції. Фото надала Олена Птухіна
Аби познайомити літніх переселенок та місцевих жінок Олена запропонувала організувати українські вечорниці. «Це був дуже затишний захід, де ми при свічках ділилися традиціями своїх регіонів. Завдяки вечорницям люди пізнали одне одного, тому тепер часто гуляють в парку та проводять разом час», — пригадує Олена. Зараз жінка з колегою-психологинею організовують в шелтері проєкт про батьківство під час війни — проводять тренінги та зустрічі для матерів і дітей, які пережили стрес.
«Коли пройшов шок після переїзду з Харкова під обстрілами, то настала апатія, але я знайшла себе в роботі. Тут почуваюся на своєму місці, адже допомагаю людям вийти з того стану, в якому була сама. Це додає мені енергії. Вдячна громаді, яка нас прихистила та допомагає рухатися далі. Люди тут багато допомагають переселенцям та один одному, зокрема, завдяки активній лідерці», — каже Олена Птухіна.
Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.
Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.
фото: Львівський історичний музей.
Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.
У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.
Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.
У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.
Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.
Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.
Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.
Фото: КМДА.
Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.
У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.
Фото: КМДА.
Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.
Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.
В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.
Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.
фото: НАУ
Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ.
фото: НАУ
«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.
Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті.
Хто працював над кліпом
Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Текст пісні: Олег Прозоров;
Виконавець: Олег Прозоров;
Оператор: Олександр Левченко;
Помічник оператора: Артем Дулько;
Режисер: Олег Прозоров;
Актор: Євген Лисак;
Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Звукорежисер: Максим Кушнір.
Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.
