Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Коли шість років тому Наталія Катрюк очолила Мамаївську громаду на Буковині, то розробила з командою список з тридцяти пунктів, які мають втілити в життя для розвитку громади. Вже зараз тут створили соціальне таксі для дітей з інвалідністю, кнопки виклику на вулицях, підйомні крани для крісел колісних та комфортний шелтер для переселенців.
«Я живу розвитком своєї громади й дуже хочу, аби вона ставала кращою. А всі люди відчували, що у Мамаївській громаді піклуються про кожного мешканця», — каже Наталія Катрюк.
Як лідерка громади завдяки підтримці благодійників робить життя людей комфортнішим, читайте у ШоТам.
Соціальне таксі та мініфільм про дітей з інвалідністю
Наталія Катрюк очолює Мамаївську громаду Чернівецької області з 2018 року. «Пишаюся, що ми долаємо всі виклики, розвиваємо безбар’єрність та допомагаємо новим мешканцям громади повертатися до життя», — каже очільниця громади.
Наталія розповідає, що важливим напрямом роботи в громаді є проєкти для дітей та молоді з інвалідністю. Наприкінці 2022 року для них створили центр реабілітації в співпраці з організацією «Мрії особливих дітей» та німецьких донорів. Тут допомагають не лише місцевим, але й переселенцям.
У закладі діти можуть займатися на тренажерах для реабілітації, відвідати безкоштовний масаж чи консультацію психолога. Для дітей центру організували створили соціальне таксі — мікроавтобус, який щодня їздить селами громади та возить дітей у центр, а потім назад додому. Діти в закладі займаються рукоділлям — шиють фартухи, брошки, шопери та подушки.
Найцікавішим досвідом для дітей була участь в зйомках мініфільму про вплив громади на життя людей з інвалідністю. Для мешканців облаштували пандуси та підйомники для людей на кріслі колісному біля комунальних установ чи будівель, які вони часто відвідують. А ще відновили пішохідні доріжки, встановили термінали та кнопки виклику.
Шукали гранти, аби допомогти переселенцям в громаді
Повномасштабна війна значно змінила громаду, зараз тут проживає 22 тисячі людей. З них, лише наприкінці 2022 року, переселенців з прифронтових територій тут було майже 4 тисячі.
Спершу людей поселяли в школах, але коли діти вийшли на навчання, то очільниця громади з командою вирішили шукати гранти — спільно з «Елеос-Україна» за підтримки американських донорів вдалося відновити старий триповерховий гуртожиток та перетворити його на «Шелтер Святої Ольги». Зараз тут проживає 67 людей.
«Ми дали можливість відчути себе людьми, адже створили всі необхідні умови для життя. А ще тут працюють переселенки, які як ніхто розуміють мешканців шелтеру, адже самі колись були на їхньому місці», — ділиться Наталія Катрюк.
Очільниця каже, що завдяки підтримці обласної влади та місцевих підприємців у громаді вдалося працевлаштувати 37 жінок, які приїхали в громаду. А нещодавно громада виграла грантову підтримку на облаштування швейної майстерні, тому роботу отримають ще 12 жінок. А для дітей в громаді створили центр денного перебування, аби матері, які влаштовуються на роботу, могли залишити їх там на кілька годин, поки ще не влаштували дітей у садок.
У центрі денного перебування мами можуть залишити дітей на кілька годин поки займаються справами. Фото надала Олена Птухіна
А ще Наталія Катрюк говорить, що з Мамаївської громади зараз воюють майже тисяча чоловіків, тому жінки опановують професії, які завжди вважалися «чоловічими» — електрозварювальника, водія трактора, екскаватора чи бульдозера.
Знайшла себе в допомозі іншим
Олена Птухіна — серед переселенок, які приїхали в Мамаївську громаду та знайшли тут роботу і новий дім. У Мамаївську громаду жінка переїхала з Харкова 8 березня 2022 року. Прихистком для неї став старий гуртожиток, який перетворили на сучасний комфортний заклад завдяки очільниці громади та американським благодійникам. При ньому створили дитячу кімнату, а рік тому відкрили вакансію соціального педагога.
«Я все життя працювала з дітками, це моя професія і покликання, адже я вихователька дошкільнят», — каже Олена. Для дітей вона організовувала спортивні змагання, заняття з йоги та арттерапії. З часом Олена стала ще й соціальною працівницею «Шелтеру Святої Ольги».
«Ми надаємо людям дах над головою, аби вони мали час зупинитися, оговтатись і подумати, куди рухатись далі. Коли я приїхала в громаду, то була в стресовому стані, тому розумію, наскільки важлива підтримка. Ми не хочемо залишати людей наодинці з їхніми спогадами та страхами», — каже Олена Птухіна. Перебувати в шелтері можна від трьох місяців до пів року.
У Мамаївській громаді мешканці збираються на вечорниці та діляться традиції. Фото надала Олена Птухіна
Аби познайомити літніх переселенок та місцевих жінок Олена запропонувала організувати українські вечорниці. «Це був дуже затишний захід, де ми при свічках ділилися традиціями своїх регіонів. Завдяки вечорницям люди пізнали одне одного, тому тепер часто гуляють в парку та проводять разом час», — пригадує Олена. Зараз жінка з колегою-психологинею організовують в шелтері проєкт про батьківство під час війни — проводять тренінги та зустрічі для матерів і дітей, які пережили стрес.
«Коли пройшов шок після переїзду з Харкова під обстрілами, то настала апатія, але я знайшла себе в роботі. Тут почуваюся на своєму місці, адже допомагаю людям вийти з того стану, в якому була сама. Це додає мені енергії. Вдячна громаді, яка нас прихистила та допомагає рухатися далі. Люди тут багато допомагають переселенцям та один одному, зокрема, завдяки активній лідерці», — каже Олена Птухіна.
Незважаючи на складну економічну ситуацію в Україні, спричинену війною, країна володіє потужною стартап-екосистемою. Google продовжує підтримувати українські стартапи і, за ініціативою Міністерства цифрової трансформації України, запускає другий етап Фонду підтримки Google для стартапів в Україні.
Про це оголосили на технологічній конференції Tech Ecosystem Summit, яка об’єднала представників бізнесу та влади, щоб обговорити виклики й перспективи розвитку ІТ-сфери.
Можливості конкурсу
Відібрані компанії отримають до $100 тисяч для підтримки та ведення бізнесу й менторську підтримку від Google. Також стартапи можуть отримати додаткові $350 тисяч у вигляді кредитів Google Cloud.
Реєструйтеся, якщо ваш стартап:
має як мінімум одну юридичну особу, зареєстровану в Україні;
випускає мінімально життєздатний продукт (MVP) з продемонстрованою бізнес-ефективністю.
Завдяки Ларисі Капчинській 800 жителів Звягельської громади вміють робити масаж серця. Бо вона – директорка місцевої гімназії, створила сучасний тренінговий центр SAFE HUB. І тепер усі в громаді вміють користуватись дозиметрами й реанімувати дефібриляторами.
Історія директорки
Лариса Капчинська – директорка гімназії у місті Звягель на Житомирщині. Учні її школи вивчали домедичну допомогу і цивільний захист на уроках тільки теоретично. Бо не було ні турнікетів, ні респіраторів, щоб відпрацювувати навички практично.
“Така мрія була ще до війни – оснастити такий кабінет сучасним обладнанням, ну а коли почалася війна, звичайно, це вже була не просто мрія, а вимога часу“, – каже Лариса Капчинська.
Аби школярі тренувалися на сучасному обладнанні, директорка взялася писати проєкт. До співпраці залучила і колег з місцевого медичного коледжу.
Реалізація проєкту
“Основною ідеєю було те, щоб створити в одному закладі – це гімназія Nº 5, адже вона знаходиться в центрі, в близькій доступності до всіх закладів освіти – створити такий освітньо-безпековий центр, де зосередити і обладнання, і все те, що потребувало навчання цивільному захисту й першій домедичній допомозі“, – розповідає директорка.
А щоб охопити більше людей в громаді, жінка заручилася підтримкою місцевої влади.
“Від нас була роль, щоби ми поінформували це серед широкого кола громадськості, і ми направляли й своїх всіх фахівців, які тісно співпрацюють з мешканцями, щоби вони в разі виникнення надзвичайної ситуації знали як діяти в тій чи іншій мірі”, – каже заступниця міського голови, Ірина Гудзь.
Саме завдяки підтримці влади до проєкту вдалося залучити 26 000 доларів від ПРООН. За отримані кошти обладнали приміщення для тренінгів. І придбали шини, ноші, аптечки тактичної медицини, дозиметри і прилади хімічної розвідки.
“Ми змогли придбати 3 гарних сучасних фантоми, які з електронним вимірюванням результату, тобто які показують ефективність проведення реанімаційних заходів. І ми доволі велику кількість придбали тренажерів ще для надання медичної допомоги при переломах, при кровотечах”, – розповідає директорка Звягельського медичного фахового коледжу.
Водночас розробили освітню програму для звягільчан з надання невідкладної домедичної допомоги. Тренінги проводили по 8 годин 2 рази на тиждень.
“За цей час нам вдалося навчити 60 груп людей різних соціальних груп, вікових категорій. Переважна більшість це були студенти та учні, а також працівники установ, закладів міста нашого, а також представники навіть добровольчих обʼєднань військових, які хотіли пройти курс надання першої домедичної допомоги”, – каже Лариса Капчинська.
Відтак не лише учні Лариси, але й 800 жителів громади вміють зупиняти кровотечу і робити масаж серця. І навіть навчилися користуватися дозиметрами і приладами хімічної розвідки.
“Навіть в рамках уже завершеного проєкту все ж таки продовжуємо. Є в нас така ідея, щоб хоча б раз в два тижні чи там два рази на місяць проходили такі тренінги для всіх бажаючих по запису або команда виїжджала в школи і вчила цьому”, – підкреслює директорка.
Нагадаємо, що в Києві біля станції метро провели масштабний демонтаж МАФів.
У 2023 році значно збільшилася кількість публікацій, написаних українською мовою, на найпопулярніших соціальних мережах, таких як Facebook, X (Twitter), Instagram, YouTube і TikTok.
Про це повідомляється у щорічному звіті мовного омбудсмена.
Центр контент-аналізу провів дослідження під назвою “Українська мова в соцмережах”, в якому соціологи аналізували використання української та російської мов на просторах Інтернету з 2020 по 2023 рік.
У рамках дослідження було проаналізовано понад мільйон публікацій у популярних соцмережах, включаючи ті, які заборонені в Україні, такі як Однокласники і ВКонтакті. Також зверталася увага на місце проживання користувачів, яке визначалося за інформацією у їхніх профілях. До аналізу також включалися тимчасово окуповані території, а саме Крим і Севастополь.
На Instagram у жовтні 2023 року понад 90% публікацій були українською мовою.
На Facebook та Х (Twitter) у жовтні 2023 року від 75% до 80% публікацій були українською мовою. Проте, у червні 2022 року у Facebook та Х (Twitter) частка української мови становила від 65% до 70%, в той час як три роки тому ця частка була лише 15-25%.
У TikTok удвічі збільшилася кількість українськомовного контенту.
На YouTube за період з 2020 по 2023 рік спостерігається беззаперечне зростання використання української мови, яке не виявлено в червні 2022 року порівняно з попереднім періодом. Та вже через півтора року частка українськомовного контенту на платформі сягнула 45%, що майже вдесятеро більше, ніж до війни (5%).
Нагадаємо, що в Львові девʼять мозаїк позначили міжнародним охоронним знаком як обʼєкти культурної спадщини.
Також ми повідомляли, що в Київські школи можна буде подавати документи онлайн.
