Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
>

NewСхід

Сміттєві полігони Донбасу заповнені на 90%. Як місцеві активісти вирішують проблеми поводження з відходами

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

ШоТам запускає атлас екологічних проблем Донбасу та способів їхнього вирішення “Cxiд Ekomap”. На мапі зібрані екологічні проблеми регіону – забруднення повітря та річок, сміттєзвалища, лісові пожежі, тліючі терикони та інші. Завдяки інтерактивному атласу можна дізнатися детальну інформацію про проблему, а також інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. Перелік на мапі є ще неповний, тому кожен із вас може долучитися до її наповнення та сприяти розв’язанню проблеми.

Промислові відходи, затоплені шахти та сховища з токсинами – екологічні проблеми на сході країни були ще до війни. Зараз ситуація тільки загострилась і досягає критичного рівня. Одна з найбільших проблем, яка стосується не тільки цього регіону, а й всієї України –  нелегальні та переповнені сміттєзвалища і полігони. 

Переробка сміття в Україні майже відсутня. Наразі ми накопичуємо десятки, сотні мільйонів тонн відходів, засмічуючи величезні площі. Полігони Донбасу заповнені на 90% і вітер розвіює ці численні сміттєві терикони навкруги, від чого стоїть численний сморід. Звалища шкодять довкіллю через забруднення отруйними речовинами повітря, ґрунту і підземних вод, а також є небезпечними для здоров’я людей.

Ми поспілкувалися з локальними активістами, які самостійно взялись за розв’язання цієї проблеми – налагоджують сортування сміття, встановлюють контейнери та переробляють пластик. Разом з ними розібрались, як розв’язувати цю проблему та попередити глобальну екологічну катастрофу. 

Наталія Гаєцька

Наталія Гаєцька

Голова ініціативної групи  “Маріуполь Сортує”.

Людям потрібно навчитись правильно поводитися з відходами

Ініціативну групу “Маріуполь Сортує” ми створили ще в лютому 2019 року. Тоді ми побачили, наскільки серйозна проблема зі сміттям і що назріває екологічна катастрофа. Почали з просвітницької діяльності, розказували всюди про екологічні проблеми, які так чи інакше пов’язані з поводженням з відходами. Сортування – це вихід зменшити кількість сміття. Тому ми розповідаємо про це на лекціях у школах, проводимо воркшопи і зустріч ОСББ, влаштовуємо різноманітні ігри у дитячих садках. 

Дуже часто ми організовуємо прибирання, щоб хоч якось зменшити кількість сміття у місті. Але ми тут не просто прибираємо, а розказуємо, що можна здати на переробку з того, що ми знайшли на стихійних звалищах. І якщо більшість відходів можна переробити, то, наприклад, тетрапаки — ні. Коли все це надходить на звалище, картон розкладається по своєму, поліетилен по-своєму. Відбувається загоряння, як правило, і у повітря виділяються токсини. Тому ми знайшли рішення – гуртові відправлення. Ми зібрали 4 кілограми тетрапаків і відправили в організацію “Зелений птах”, яка створює з цього матеріалу канцелярські вироби. Так, це не розв’яже проблему всього тетрапаку, але це рішення для тих, хто не хоче засмічувати своїми відходами середовище. 

Також під нашим куполом є екологічна група “Екогурт”, в яку входять підприємці, переробники та заготівельники. Разом ми виграли грант і закупили 135 контейнерів для збору скла, пластику та паперу у 16-ти багатоквартирних будинках. За нашими підрахунками, це дасть можливість зменшити навантаження на маріупольський полігон на 97 тонн сміття. Для ОСББ це дуже вигідно, адже люди об’єднуються і разом сортують. Коли накопичується 200 кг вторсировини, приїжджають заготівельники і забирають сортоване сміття за плату. Таким чином це скорочує кількість викидів пластику на полігон, а ОСББ можуть ще й заробити кошти, які витратять для доброустрою території. 

Читайте також: «В крані – іржава вода». Як на Донбасі екоактивісти досліджують стан водойм

Крім того, ми почали працювати з бізнесом. У нас на узбережжі багато пансіонатів, і ми починаємо їх долучати до сортування сміття. Ми живемо біля моря і величезна кількість відходів потрапляє у воду. Тому зараз ми взяли участь у проєкті й плануємо долучитися до очищення водойм. Щоб розв’язувати проблему зі сміттям у будь-якому місті, потрібно якомога більше таких ініціативних груп. Тому й консультуємо місцевих мешканців, жителів сусідніх сіл та міст, які не знають, з чого почати. Активістам потрібно збиратись разом і почати діяти. 

Свідоме споживання – єдиний вихід зменшити кількість стихійних звалищ

У нас в Маріуполі сміттєві полігони заповнені на 90%, а відходів стає все більше і більше. Приблизно така ж ситуація і по всьому регіону. У нас полігон розташований за містом, але за нормами його там взагалі не має бути, тому що там немає бетонної основи. Повз нього неможливо навіть проїхати – страшенний сморід. Зараз його почали рекультивувати й утрамбовувати. Але це просто перевезення сміття з одного місця в інше. Сортування – ось з чого потрібно починати. І, власне, це саме те, заради чого ми працюємо. Сортування допоможе зменшити більшу кількість сміття на звалищах. Звісно, це не розв’язує всі екологічні проблеми, але це величезний крок. За останній рік ми все більше наближаємось до концепції нуль відходів. Ми можемо сортувати, але переробка – це тільки 4 пункт в ієрархії поводження з відходами.

Все повинно починатися з відмови від непотрібного пакування і зайвих речей. Свідоме споживання – наше все. Далі потрібно скоротити кількість відходів. Якщо не можете відмовитись – скоротіть. Не так же важко купувати каву у свою тару? Третій пункт – знайти застосування тим речам, які збираєтеся викинути. І лише на четвертому місці – переробка.

У нашій країні є перероблювальні заводи, але вони не заповнені вторсировиною. А щоб була рентабельна робота, вони закуповують сировину з-за кордону. На законодавчому рівні є один вихід – заборонити ввіз вторсировини до нашої країни. В Україні й так вистачає сміття, полігони переповнені, скрізь стихійні звалища, а ми ще й сировину завозимо.

Ми плануємо зробити сортувальну станцію у своєму місті, але для цього потрібно приміщення. Тому поки працюємо над цим. Звичайно, потрібно більше таких станцій і сміттєвих контейнерів. От у Маріуполі поставили маленькі смітнички на набережній, але вони за лічені хвилини наповнюється сміттям, яке розлітається і потрапляє у воду. Проблема в тому, що немає інфраструктури для сортування. Наших зусиль недостатньо, бо це має бути вирішено на законодавчому рівні. І також повинна тривати екопросвіта. Дітям, школярам, студентам і дорослим потрібно розповідати про сортування, відмову від зайвого і свідоме споживання. 

Потрібно залучати окремих волонтерів

Воєнний конфлікт на сході країни вплинув на всі сфери життя регіону, в тому числі на екологію. Через заповненість сміттєвих полігонів на окупованій частині Донбасу виникають все нові й нові звалища, а місцеві жителі вимушені потерпати від смороду.

Неможливо, наприклад, з прикордонними містами чи селами домовитися про вивезення сміття, поставити їм баки чи відправити туди заготівельників вторсировини. Багато місць стали просто недоступними. До того ж військові хлопці просто не мають можливості займатись сортуванням чи думати про те сміття, тому все викидають на полігони. А ще їм розвозять їжу та побутові речі, і це все в одноразовому посуді, який дуже сильно засмічує середовище. І якщо в цивільних умовах ми можемо це якось змінити, то тут у людей немає вибору. 

Що робити? Потрібно залучати волонтерів. Дуже багато небайдужих людей, які привозять на фронт речі першої потреби. Але ці волонтери не можуть брати на себе все. Потрібне фінансування. Можна виділити машину, яка б вивозила сміття. Але все це потребує коштів та людських ресурсів, тому цим повинен хтось займатись окремо. 

Якщо нічого не вирішити, сміттєві терикони й далі будуть розростатись

Щоб зменшити кількість стихійних звалиш, всі полігони мають бути відповідно обладнанні, з відстійниками, щоб ця отрута не потрапляла у ґрунтові води. Якщо полігон обладнаний, середовище навколо нього хоча б трохи захищене. Над звалищами літає величезна кількість птахів, які харчуються відходами й від цього, звичайно, ніякої користі довкіллю немає. Ми виходимо відпочивати, а над нами вже літають отруйні птахи. Крім того, відходи гниють і виділяють у повітря небезпечні речовини, якими ми дихаємо. Полігони й далі будуть розростатись, якщо нічого не змінити. Якщо скорочувати викиди, свідомо ставитись до споживання – це вже розв’яже проблему. 

Влада повинна прислуховуватись до нас і розуміти, що війна чинить шкоду довкіллю і з цим щось потрібно робити. А зараз просто місцеві активісти беруть все на себе і роблять це безплатно. Активістам потрібно давати більше прав. Наприклад, ми просимо приміщення, а у відповідь чуємо, що ми не маємо права цим займатись. Навіть величезна станція “Україна без сміття” тримається тільки коштом добровільних внесків та продажем своїх послуг. І це дуже дивно. Бо саме активісти допомогли б ефективно розв’язувати проблему зі сміттям. У кожному місті повинні створюватись ініціативні групи, які б спільними зусиллями з громадою взялись за очищення свого середовища.

Давид Пагава

Давид Пагава

Голова ГО “Мануфактура ГаражКрафт” , яка займається переробкою пластику.

Про кілометрові звалища Донбасу

Ситуація зі сміттєвими звалищами на Донбасі – важка. Раніше я вважав, що тільки у містах так, але нещодавно ми з колегами їздили у північну частину Луганщини, де багато сіл, і там побачили просто жахливу картинку. Якщо в містах є хоч якась інфраструктура, сміття вивозиться, то там люди виїжджають за межі села і просто вивалюють все на узбіччя лісів. Це все роками там гниє і забруднює довкілля. У Луганській області дуже низький розвиток інфраструктури. Тут люди просто скидають сміття, куди можливо, або спалюють. У нас в Сєвєродонецьку є один полігон, куди все звозиться. Він повністю заповнений, і що далі робити – ніхто не знає. Були розмови, що планують будувати сміттєпереробний завод. Але поки це тільки розмови. 

Поки ситуація така – сміттєві звалища заповнюються, їх закопують і створюють якісь інші. Наприклад, на місці нашого полігону у Сєвєродонецьку колись були піщані ями. Коли він заповниться, то будуть шукати інші кар’єри, які не використовуються. Але масштаби цих сміттєвих звалищ просто величезні. У Сєверодонецьку полігон простягається на кілометр, а що вже говорити про великі міста. 

На перший погляд, його непомітно. У нас полігон розташований за 15 кілометрів від міста, і деякі люди навіть не знають про його існування. Але ж він розростається, це отруює воду, яку добувають з-під землі. А якщо полігон горить, то у повітря виділяється величезна кількість отруйних речовин, які небезпечні для здоров’я людини. Також є багато нелегальних маленьких полігонів при гаражних чи дачних кооперативах. Але рано чи пізно це викликає обурення, і тоді цю проблему вирішують. 

Навчаємо людей поводитися з пластиком

З початком війни ситуація значно погіршилася. Дуже занепала інфраструктура, і тому з прифронтових зон майже неможливо вивезти сміття. У селах все звалюють на дорогах і повсюди суцільні смітники. До того ж довкола багато знищених чи закинутих будівель, які також поступово перетворюються на смітники. Але, з іншого боку, закрилося багато хімічних підприємств, які дуже забруднювали повітря. 

Читайте також: Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

Такі маленькі ініціативи, як наша, потроху розв’язують проблему забруднення довкілля відходами. Але ми не можемо вирішити її повністю, бо діємо локально і в вузькому напрямку. Наша майстерня займається пластиком, його впливом на природу і людину, а також його переробкою. До нас приходять люди на екскурсію, ми розповідаємо, що є кілька видів пластику, який з них безпечний, а який краще не купувати, бо він не переробляється. Дехто задумається над цим, і якщо в магазині бачить дві однакові тари, купує ту, яка переробляється. Тобто, потрібна така інформаційно-просвітницька діяльність. Ми працюємо у маленькій майстерні локально, але це легко переноситься на великі масштаби. І я дуже сподіваюсь, що і ми зможемо створити великий завод з переробки пластику. Бо це єдиний вихід зменшити кількість стихійних звалищ. 

Зі старого пластику можна зробити будь-що

Зі сміття насправді можна зробити дійсно класні речі. І саме цим ми займаємось в нашій майстерні “Мануфактура ГаражКрафт”. Громадська організація з’явилась у 2020 році, але ініціативі з переробки пластику вже два роки. На одному освітньому проєкті я познайомився з чоловіком, який виграв грант на обладнання для переробки пластику.  Тоді були певні складнощі з організацією процесу, тому ми долучилися, знайшли старе приміщення, зробили ремонт і почали експериментувати. Також ми виграли гроші по грантовому проєкту «Молода енергія громад», який фінансує уряд Німеччини. Купили обладнання для дроблення пластика, переплавлення його в листи, а також верстат для створення з пластику об’єктів різної форми. Сам рух – міжнародний, заснований голландцем Дейвом Хакінсом. На початку 2018 року ми їздили на навчання до Євгена Хлєбнікова, який є лідером цього руху в Україні. 

У 2019 році ми запустили проєкт і їздили по прифронтових селах і проводили виїзні заняття з переробки пластику. Саме тоді я побачив, що там інфраструктура просто в жахливому стані й треба негайно щось з цим робити. Тому ми почали активну роботу, а також навчали дітей тому, що з пластику можна зробити цікаві речі. 

Вазони для квітів з переробленого пластику від майстерні “Мануфактура ГаражКрафт”

Я дотримуюсь такої думки, що непотрібно виготовляти новий пластик на заводах, якщо можна переробити старий, якого купа. У нашому випадку ми працюємо з пластиком HDPE – поліетилен високої щільності. В основному, це звичайні пластикові кришечки з пляшок або промаркована тара, на якій має бути написано HDPE або цифра 2, або 02 в трикутнику зі стрілками. Цей пластик легко піддається переробці й практично не утворює шкідливих викидів.

З цього пластику можна зробити що завгодно – горшки, вази, ліхтарі, світильники, лавки, палітри для фарб, посуд. Ми сортуємо кришечки по кольорах. Далі подрібнюємо їх у стружку і відправляємо в термопрес. Суть його роботи проста: верхня і нижня частина нагріваються, і під нагріванням з пластикової стружки виходять пластини або листи. З уже готового листа за допомогою вакуумного формування можна зробити об’ємний предмет. Також ми використовуємо фрезер. На комп’ютері розробляється макет фрезерування того, що ми хочемо зробити. І цей апарат реалізовує проєкт. Кріпиться пластина, і з неї виходить виріб. Тут головне фантазія. 

Амбіційні плани – створити завод для переробки пластику

Будь-хто може прийти до нас в майстерню і переробити свою сировину. Але для своїх виробів також люди приносять кришечки, яких зібралося дуже багато. Бувало, що просили провести екскурсії й питали скільки це буде коштувати. Я на це кажу, що ми працюємо за кришечки, тому приносять їх. Також ми організовували збір пластику, коли створювали лавку. В середньому в майстерню приносять понад 2 кг кришок в місяць. А коли ми створюємо якісь проєкти, то і 10 кг. Перед створенням виробу ми зважуємо, скільки пластику нам потрібно. Наприклад, для однієї лавки використали 3,5 тисячі кришечок. 

Ми маленька майстерня і не можемо розв’язувати проблеми зі сміттям глобально, навіть в межах свого регіону. Тому такі ініціативи повинні бути в кожному місті. І своїм проєктом ми хочемо привернути увагу влади до питання переробки пластику. Поки ми маленькими кроками йдемо до розв’язання проблеми – хочемо побудувати повноцінний завод з переробки пластику. Все можна вирішити, головне – підтримка влади. 

Населення Донбасу повинно також долучатися до сортування сміття. Це вже значно знизить навантаження на полігони. Але я вважаю, що найлегше побудувати завод. Бо привчити кожну людину до сортування та свідомого споживання – це дуже складно і довго. Світ розвивається, сучасні технології дозволяють створювати підприємства, які б змогли розв’язувати наші проблеми. І ще найголовніше – потрібно вирішити питання з інфраструктурою. Бо у прифронтових селах, навіть якщо люди хочуть сортувати сміття, то просто не мають можливості кудись це вивозити чи здавати. Звісно, можуть допомогти активісти, але місцева влада повинна їх підтримувати.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

NewСхід

Жителі сходу України здобувають ІТ-освіту під час війни

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Жителі сходу України продовжують навчання за проєктом «IT nation 2.0», який реалізується Глобальним договором в Україні. 

Про це ШоТам розповіли організатори проєкту.

Навчання розпочалося у січні, на нього зареєструвалося понад 1700 учасників. Серед них майже однакова кількість жінок та чоловіків, а ще відсутні вікові стереотипи про ІТ – найстаршому учаснику 72 роки. 

Учасники могли обрати один з напрямків у IT:

  • Frontend Base (веброзробник);
  • Frontend Advanced (просунутий фронтенд розробник);
  • QA Manual (ручне тестування програмного забезпечення);
  • QA Automation (автоматизоване тестування програмного забезпечення).

Водночас поряд з навчанням на платформі Powercode Academy слухачі беруть участь у вебінарах від ІТ-фахівців, які прокачують соціальні й професійні навички учасників. Усі курси безкоштовні.

«Ми запитали учасників, чи готові вони продовжувати навчання. 68% опитаних вирішили повернутися до курсів. Зараз ми публікуємо корисні матеріали у соціальних мережах, беремо інтерв’ю у фахівців, які працюють в IT, даємо поради з працевлаштування», — розповіла генеральна директорка Глобального договору в Україні Тетяна Сахарук.

Учасники проєкту долучаються також до IT-волонтерства та підтримують країну на кіберфронті. Так допомагають наблизити перемогу України, а ще отримують перший досвід і навички у сфері IT. 

«Наша мета – надати учасникам  якісні знання й навички, які допоможуть їм реалізуватися в сфері IT, забезпечити себе та свої родини гідним майбутнім. Попереду у нас заплановані додаткові міні-курси з основ кібербезпеки, програмування Python та англійської мови для IT. Сьогодні ці напрямки актуальні, нададуть нашим випускникам додаткову конкурентну перевагу на ринку праці. Також ми готуємо до запуску неформальну жіночу спільноту “Woman in IT club” та фінальний кемп», – сказала керівниця проєкту Оксана Кавтиш. 

Понад 100 учасників проєкту завершили обрані курси та отримали сертифікати, понад 70 з них почали освоєння другого курсу на навчальній платформі. Вони вже шукають роботу, стажування чи продовжують самоосвіту та впевнено входять в екосистему ІТ України. 

Нагадаємо, благодійний фонд «Запорука» запустив гарячу лінію безкоштовної цілодобової психологічної підтримки для українців в умовах війни.

Також ми повідомляли, що громадська організація «GoLocal» запускає проєкт з допомоги у переміщенні українських підприємств, які постраждали або вимушені були зупинити діяльність через вторгнення військ Росії на територію України.

Фото: varosh.com.ua

Читати далі

NewСхід

На Луганщині українські бійці захопили трофейний БРДМ і взяли в полон окупанта

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Луганщині зведений загін прикордонників та бійців Збройних Сил України вигнав загарбників з околиці одного з український міст.

Прои це повідомили на фейсбук-сторінці Державної прикордонної служби України.

Відомо, що захисники України знищили кілька одиниць ворожої бронетехніки, також в окупантів є втрати в живій силі.

В результаті бою українські бійці захопили трофейний БРДМ та взяли в полон одного окупанта.

Читайте також17 день війни. Хроніка боротьби. Головні перемоги України та українців

Наголошується, що прикордонники, разом з військовослужбовцями ЗСУ, НГУ та іншими захисниками України продовжують боронити нашу землю, наочно демонструючи ворогу давню істину: хто до нас з мечем прийде, від меча і поляже.

Нагадаємо, на Донеччині ЗСУ успішно відбили наступ окупантів, ворог зазнав втрат.

Фото: facebook.com/DPSUkraine.

Читати далі

NewСхід

На Донеччині створили новий ландшафтний заказник «Новотроїцький»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Донеччині з метою збереження цінних та типових природних комплексів створили новий ландшафтний заказник місцевого значення «Новотроїцький».

Про це повідомили у пресслужбі Донецької обласної держадміністрації.

«Новотроїцький» створили на території Ольгинської селищної територіальної громади Волноваського району. Його площа — 140,0 га.

Території включають відновлюваний степ на колишніх землях відвалу відпрацьованого доломітного та вапнякового кар’єрів з частково відновленою степовою та деревною рослинністю.

На цих територіях зростають 2 види рослин, які занесені до Червоної книги України: ковили волосиста та Лессінга.

Тут зустрічаються види тварин, занесені до Червоної книги України: поліксена, ксилокопа звичайна, лунь польовий.

Читайте також: «Росіяни привласнили цю техніку». Як ветеранка створила бізнес, що відроджує стародавню українську традицію вибійки

Одним із завдань заказника є дослідження стану відновлення природного рослинного покриву ділянки, на якій після відпрацювання кар’єру відбувається поступова природна ренатуралізація рослинного покриву. Наголошується, що створений заказник представляє наукову цінність в якості моделі відтворення природного фітоценозу.

Нагадаємо, в Україні створять нові національні природні парки на Черкащині, Рівненщині та Одещині.

Фото: v-variant.com.ua.

Читати далі