Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Сім соціальних проєктів, які повернуть віру в добро перед Новим роком

Опубліковано

Зазвичай віру в диво перед Новим роком створюють лапатий сніг і добрий такий морозець. У нас нема ні того, ні іншого. Але ми спробуємо створити для вас новорічний настрій, розповівши про проєкти та бізнес, які піклуються не про гроші, а про людей.

Хтось з них допомагає літнім людям, які опинились в нужді, хтось — засновує курси теслярства для хлопців без батька. Вони не публічні і не розповідають про себе на кожному кроці — інакше, що б за добрі справи це були? За них це зробимо ми. Зустрічайте сім проєктів, які повернуть віру в добро перед Новим роком.

Допомога літнім людям, які опинились в нужді

Багатьом самотнім людям похилого віку ні на кого розраховувати, коли вони опиняються у складних життєвих обставинах. Засновники проєкту “Старенькі” намагаються виправити цю ситуацію власними силами. 

 

У 2013-2014 році збільшилась кількість людей похилого віку, які стояли у переходах із простягнутою рукою, і психологиня Анна Верещак замислилась: що такого можна було б зробити, щоб виправити ситуацію. 

Сьогодні у фонді “Старенькі” п’ятеро засновників, десятеро людей, які регулярно допомагають, і ще близько 400 волонтерів, які розвозять літнім людям допомогу. 

Їх мета — допомогти літнім нужденним людям. Зараз працюють у Києві, Дніпрі та Львові. 

“У Києві маємо 2000 підопічних, в регіонах — поки десь 150”, — розповідає Анна Верещак.

Фонд самостійно шукає кошти для проєкту — на закупку продуктів, логістику. Разом з соціальними працівниками вони розвозять за адресами пакети з продуктами кожному старенькому.

Фонд не бере жодних коштів з пожертвувань. Чесно кажуть людям: можна вкласти кошти у продуктовий фонд, а можна — у адміністративний. Кажуть, останній часто пустий, і доводиться докладати власні кошти, але кидати справу не збираються.  

“Наші підопічні надихають нас любов’ю до життя”, — каже Анна.  

Курси теслярства для хлопчиків, що ростуть без батька

Як це  — бути маленьким хлопчиком і рости без батька? Завжди самому розбиратись з проблемами, самостійно захищатись від злиднів з сусіднього двору.

Не з чуток знає про це вже дорослий Віталій Андрієць, переселенець з Луганська. Чоловік ріс без батька в домі і тому, коли у нього з’явились власні маленькі сини, вирішив безкоштовно допомагати хлопцям переживати важкі часи. А теслярство за його словами — найкращий спосіб підготуватись до викликів життя.

Якось розговорившись про дитинство з друзями, Віталій з’ясував: у кожного з компанії дитинство пройшло без батька. Таку невтішну тенденцію чоловік помітив ще під час місіонерських поїздок в Африку.

“У кожній країні мама сама виховує дитину і паше на трьох роботах. У Африці я бачив, як старші діти грали у футбол, а на їх спинах були прив’язані немовлята. Це їх менші брати та сестри, якими вони опікуються, поки мама працює”.

І друзі разом почали думати про те, як їх самим не втратити зв’язок з власними синами. Так і вирішили створити майстерню “Мудрий тесля”: церква виділила приміщення, інструменти друзі принесли власні. За місяць у “Мудрого теслі” назбиралось дві групи хлопців.

Сьогодні до Віталія ходять 40 хлопців від 6 до 14 років. 

“Заняття поділене на дві частини: духовну та практичну, де майструємо табуретки, підставки, годівнички, вішалки”.

За правильно викинутий пластик — квитки в кіно

Винагорода за те, що ви просто викинули пластикову пляшку у правильний смітник — як вам таке? У світі така практика не нова, але в Україні екоактивісти запускають його вперше.

Greenbin — це мобільний додаток, який дозволяє повідомити виробнику тари, що його пляшка була відправлена на перероблення. 

“Адже коли ми купуємо її і виходимо з магазину, виробник вже уявлення не має, де ж ця пляшка. А потім дивуються, скільки сміття у лісах”, – кажуть засновники стартапу.

А щоби користувач додатку точно направив пластик за адресою, для нього придумали систему мотивації. Вона працює так: здаєте пляшку — отримуєте бали у додатку — обмінюєте їх на товари чи знижки у системі лояльності Greenbin.

“Перелік винагород поки невеликий, але буде розширюватись. Нещодавно одна з користувачок обміняла зібрані бали на квитки в кіно”, — каже Дмитро Кухарєв, співзасновник стартапу. 

Здорові сніданки від молоді з порушеннями розвитку

“Кранчі з Любов‘ю”  — соціальне підприємство родом з Чернівців. Їх заснувала Валерія Мартинюк, яка сама росла в особливій родині. 

Зараз на підприємстві працює 12 підопічних. Це молодь з ментальними та фізичними порушеннями (ДЦП, аутизм, затримка інтелектуального розвитку).

Зараз вони виготовляють корисні сніданки: гранолу, батончики, пастилу, фруктові чипси. 

“Ми супроводжуємо тих, хто має ментальну інвалідність. Їм треба детально пояснювати, що і як робити. Вони відмінно як ніхто виконують якусь одноманітну легку роботу. Клеїти цілий день наклейки на пачки? Нема проблем!”.

Півкілограма граноли від “Кранчів з любов’ю” коштуватимуть вам 150 гривень, менші пакуночки — по 80. Їх можна купити або у чернівецьких магазинах напряму, або на сторінці підприємства у Інстаграмі. 

Пластикові прикраси, які піклуються про екологію

А ви знали, що з одного вашого флакону з-під шампуню може вийти 3-5 прикрас, які запросто можна презентувати на модних показах? Проєкт Re-beau збирає кілька видів пластикових відходів і робить з них fashion-аксесуари та прикраси.

Засновниця бренду пластикових прикрас Марія Сорокіна за освітою програмістка. Каже, що головна місія її підприємства — це повторне використання ресурсів заради збереження довкілля.

Тобто усі ці яскраві брошки у вигляді єдинорога або сережки-краплі бренду Re-beau — це колишні пляшки з-під мийних засобів. 

Сережки у формі краплі — це, до речі, і перша прикраса бренду. Вони символізують ту саму краплю в морі, яка, здавалось би, нічого не вирішує, але насправді — камінь точить.

Сьогодні у асортименті Re-beau 15 видів сережок і брошок. А 10% прибутку від продажу таких прикрас засновниця інвестує у прибирання навколишнього середовища. 

Дизайнерські екоторбинки від підлітків з аутизмом

Так вже повелось, що в Україні аутизм зазвичай асоціюється лише з дітьми. Для них існує велика кількість закладів: інклюзивні школи, кабінети раннього втручання. А що з дорослими? Вони не здатні вижити без своїх батьків і змушені весь час проводити вдома.

Цю ситуацію вирішила змінити волонтерка Злата Мілюкова. Вона сама — мати дитини з ментальними розладами. Разом з Анною Красновою з Дніпра власними силами заснували творчу майстерню “Кебета”. Там підлітки з ментальними розладами шиють дизайнерські екосумки, які можна купити усього лише за 300 гривень. 

Зараз у майстерні працює 22-річний Святослав та Костянтин, якому 16 років. У обох хлопців — ментальний розлад, який називають аутизмом. Завданням Свята є пошити екоторбинку, а Костя розмальовує їх, створюючи унікальні сюжети.

Двоє учнів, які навчили компостувати 230 українських шкіл

Проєкту “Компола” з компостування відходів, який київська школярка Софія-Христина Борисюк запустила разом зі своїм однокласником Нікітою Шульгою, вже три роки. 

Сьогодні завдяки ініціативі учнів понад 230 шкіл не викидають недоїдки зі шкільних їдалень на смітник, а переробляють їх на органічне добриво.

“Ви знаєте, що 60% сміттєзвалищ — це органічні відходи? Якщо ми будемо не викидати їх, а компостувати, тоді на звалищах залишаться тільки те сміття, яку можна буде відсортувати і відправити на перероблення”, — каже Софія-Христина Борисюк. 

Діти разом із “Україною без сміття” розробили інструкції щодо компостування, консультують усіх охочих долучитись на своїй сторінці Facebook та на сайті. 

Долучитись до ініціативи можуть і школи, і організації, і навіть звичайні люди.

Суспільство

На Львівщині археологи знайшли залізоплавильний горн, якому понад 1000 років (ФОТО)

Опубліковано

Під час досліджень на місці реконструкції автодороги «Жовква – Кам’янка-Буська» у Львівській області працівники науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» знайшли залишки залізоплавильного горна, вік якого понад тисячу років.

Про це повідомили у фейсбуці археологічного центру.

Зазначається, що загалом сім давніх поселень дослідили археологи під час реконструкції автодороги «Жовква – Кам’янка-Буська». Два з них науковцям вдалося вивчити докладно. 

 

Дослідження давніх поселень

Серед знайдених артефактів – фрагменти ліпного посуду та крем’яні вироби. Вдалось також зафіксувати об’єкти і знахідки, які датуються ХVІІІ – ХІХ ст. і можуть бути пов’язані з невеликим, нині полишеним, хутором в урочищі «Боднарова». 

Читайте також«Тварини летять до нас через паркан». Як живе найбільший в Україні притулок для тварин

Під час вивчення поселення Воля Жовтанецька-1 найбільш вагомі знахідки датуються раннім залізним віком та належать висоцькій культурі (ХІ-VІІІ ст. до н.е.).

У розкопах було знайдено залишки 15 об’єктів, переважно господарських споруд, та велику кількість предметів цього часу (ліпний посуд, знаряддя з кременю). 

Залізоплавильний горн

А от один з найцікавіших об’єктів, які трапились науковцям, – залишки залізоплавильного горна, вік якого понад тисячу років.

Його археологи зафіксували на узбіччі нової дороги, під час проведення археологічного нагляду при будівельних роботах на поселенні Блищиводи-6.

Завдяки чисельним знахідкам уламків посуду, горно датували VІІІ-ІХ ст. Його залишило населення слов’янської райковецької культури, яку пов’язують з племенами ранніх слов’ян – дулібами та білими хорватами. 

«Залізоробне ремесло в ті часи було добре розвинуте і зосереджувалось поблизу родовищ болотної руди. Для слов’ян було характерно облаштовувати невеликі горна, що забезпечували потреби одного чи кількох поселень. Найчастіше місцеві металурги самі займалися видобуванням руди на болотах, її збагаченням, випалом деревного вугілля та попередньою обробкою металу. Регіон поблизу нинішнього села Блищиводи має розлогі заліснені болота, тож, очевидно, тут було чимало таких ремісників», – пояснює археолог Рятівної археологічної служби Олександр Сілаєв. 

У результаті досліджень на поселенні Блищиводи-6 вдалось розкрити непогано збережену плавильну камеру з каналом для витікання шлаку.

Своєрідною рисою саме цього горна, розміром – 1 х 0,8 м, було використання як каркасу для вихідної труби частини горщика або глека діаметром 20 см, обмазаного поверх товстим шаром глини, що була перепечена до яскраво червоного кольору. Так робили, аби запобігти викришуванню і обвалу горна. 

Читайте також«Забрав у дітей котлети й дав нагетси». Як Євген Клопотенко замінює радянське меню у школах

«До винайдення технології доменних печей виплавлення заліза виглядало дещо інакше. На виході отримували не рідке залізо, а своєрідну напівтверду в’язку масу. Після цього з неї додатково вибивали домішки і вже тоді виготовляли зброю чи знаряддя праці», – розповів Олександр Сілаєв. 

Залізо у ранніх слов’ян слугувало здебільшого для виготовлення сокир, наконечників списів та стріл, ножів, інструментів для обробки дерева.

Про регіон

За словами Олександра Сілаєва, у давнину цей регіон був густо заселений. Поселення тут існували майже безперервно починаючи з епохи мезоліту до нового часу.

Під час археологічних розвідок, які провела Рятівна археологічна служба у 2019 році, на пам’ятках виявили матеріали періодів енеоліту (культури лійчастого посуду та волинсько-люблінської), бронзи (тщинецької культури), раннього заліза (висоцької культури), римського часу (пшеворська і черняхівська культури), раннього середньовіччя (райковецька культура) та княжої доби. 

Водночас дорога між містами Жовква та Кам’янка-Бузька (давня назва – Кам’янка-Струмилова) була частиною одного з найдавніших історичних торгівельних шляхів, які вели з Галичини на Волинь, а у ХV-ХVІІ ст. тут проходила північна ділянка великого «Чорного шляху» – караванної дороги, яка починалась на землях Османської імперію та вела через Поділля, Галичину і Волинь до Перемишля і Замостя.

Напрямок дороги, що проходив повз села Сопошин, Блищиводи, Зіболки, Воля Жовтанецька та Батятичі, простежується за картографічними матеріалами починаючи з кінця ХVІІІ ст. На цих картах можна бачити густу мережу хуторів, які нині вже не існують.

Читайте такожНа околицях Дніпра виявили курган із давнім похованням (ВІДЕО)

Нагадаємо, на Черкащині знайшли один з найперших мегаполісів в історії людства.

Як ми повідомляли раніше, на околицях Львова виявили монети давнього Рима.

Усі фото: facebook.com/ras.1991.ua.

Читати далі

Суспільство

Дар’я Білодід здобула першу медаль для України на Олімпіаді (ВІДЕО)

Опубліковано

Дзюдоїстка Дар’я Білодід принесла Україні першу нагороду на Олімпійських Іграх-2020 у Токіо.

Українка здобула бронзову медаль в олімпійському турнірі дзюдоїсток.

У сутичці за 3-тє місце у ваговій категорії до 48 кг Білодід перемогла Ширу Рішоні з Ізраїлю.

 

Читайте такожШоТам розпочинає нову кампанію з підписки: як підтримати єдине в Україні медіа про добрі новини

Відзначимо, що Дар’я Білодід принесла історичну бронзу Олімпійських ігор. Це не лише перша олімпійська медаль в Токіо, це перша в історії Незалежної України нагорода у жіночому дзюдо.

У півфіналі українка поступилась іменитій японці Фуні Тонакі, яку раніше двічі перемагала у фіналах чемпіонатів світу в 2018 та 2019 роках.

«Золото» розіграють японка Фуна Тонакі та Дістрія Краснікі з Косово.

Довідка

Ігри ХХХІІ Олімпіади в Токіо триватимуть з 23 липня по 8 серпня. Україну на найголовнішому спортивному форумі чотириріччя представлятимуть 158 олімпійців у 25 видах спорту (30-ти дисциплінах).

Нагадаємо, у львівському дворику Ратуші запрацювала олімпійська фан-зона.

Як ми повідомляли раніше, український стартап Refаce перетворив наших олімпійців на супергероїв.

Головне фото: kyivpost.com.

Читати далі

Суспільство

Український АН-124 доправив чотири F-16 із Ізралю до США (ФОТО)

Опубліковано

Український літак Ан-124 доправив чотири винищувачі F-16 з Ізраїлю до американського штату Арізона.

Про це пишуть Крила з посиланням на видання flugrevue.de.

Зазначається, що АН-124 вже вдруге перевозить F-16 до Штатів.

 

Ан-124 з бортовим номером UR-82008 напередодні вилетів зі столиці Ізраїлю Тель-Авіва.

Політ тривав загально 17 годин. Приземлився літак в аеропорту Фенікс-Меса. Там його вже чекали співробітники сервісної служби Top Aces.

Читайте також: «Забрав у дітей котлети й дав нагетси». Як Євген Клопотенко замінює радянське меню у школах

Через деякий час з вантажного гіганта вивантажили чотири частково розібрані винищувачі F-16A.

Читайте також«Тварини летять до нас через паркан». Як живе найбільший в Україні притулок для тварин

Списані ізраїльськими військово-повітряними силами, винищувачі будуть модернізовані в компанії Top Aces з цивільними посвідченнями.

Нагадаємо, Ан-225 «Мрія» перевіз із Кабула три гелікоптери Puma ВПС Британії.

Також «Антонов» показав фюзеляж нової моделі літака для української армії.

Як ми повідомляли раніше, «Антонов» розробляє ударно-розвідувальний дрон «Горлиця-2».

Усі фото: wing.com.ua.

Читати далі