Суспільство
Гурток для хлопців без батька: як переселенець навчає дітей теслярству
“Мудрий тесля” – це дитяча майстерня для хлопчиків, які ростуть без батька. А заснував її переселенець з Луганська Віталій Андрієць. Чоловік сам ріс без батька в домі і як ніхто знає, як це бути маленьким хлопчиком без батьківської любові. Тому вирішив безкоштовно допомагати хлопцям переживати важкі часи, а теслярство, на його думку, є найкращим способом підготуватись до дорослого життя.
Як працює майстерня, куди хлопчаки біжать за батьківським теплом, та як поїздка в Африку спонукала Віталія допомагати іншим – читайте далі.
Віталій Андрієць
Родом з Луганська. Переїхав в Черкаси. У Луганську Віталій музикував на весіллях разом із приятелем-тамадою. Проте вся техніка лишилася в окупації. В Черкасах завдяки грантові для переселенців два роки займався друком на футболках і кухлях.
У Африці зрозумів, що маю допомагати людям
Коли війна змусила нас переїхати, то ми з родиною освоїлись в Черкасах. Там я дізнався, що одна з протестантських церков у місті щороку організовує місіонерські поїздки. Це така ідея нести християнство у інші країни, бути частиною місії і служити людям.
Тому у 2016 році я вирішив приєднатись до цієї групи і ми поїхали в Кенію. Там зранку займались будівництвом приміщення нової кухні і столової, а іншу половину дня присвячували дітям – грали з ними, проводили розважальні програми чи табори. Для африканців було дико, що ми приїхали робити якусь брудну справу.
У 2017 році я вже вдруге поїхав в Африку. Цього разу ми займались будівництвом недільної школи. І саме ця місія перевернула моє світосприйняття і я повернувся з думками про те, що маю служити людям.
Саме в поїздках я зрозумів, що маю розвивати свою місію. Побачив, що і у Африці, і в Україні є проблема дітей без батьківства. Та у кожній країні часто зустрічається, коли мама сама виховує дитину і паше на трьох роботах. У Африці я бачив, як старші діти грали у футбол, а на їх спинах були прив’язані немовлята. Це їх менші брати та сестри, якими вони опікуються, поки мама працює. Для мене стало очевидним, що проблема є серйозною і я маю допомагати людям.
Злякались втратити зв’язок з власними синами
Ідея займатись саме майстернею зародилась у розмові з моїми друзями. Якось ми розговорились про дитинство і я ділився тим, що ріс без батька і про свої страхи, щодо виховання власних дітей. Виявилось, що у кожного з моїх приятелів також дитинство пройшло без батька: у одного батьки розлучились, у іншого батько пив, у третього постійно працював. Тому ми разом почали думати про те, як нам самим не прогавити цей час батьківства та не втратити зв’язок з власними синами.
У церкві вже було кілька хлопців, яким бракувало тата, і можна було б їх залучити. Так виникла ідея створити простір, де ми б могли займатись з хлопцями, щось майструвати, а вони б отримували приклад чоловіка поряд.
Ми звернулись до церкви і нам виділили приміщення. Почали зносити з дому якісь інструменти і проводити перші заняття. Про нас дізнались мами, бабусі і привели своїх хлопців до нас. За місяць у нас було вже дві групи.
Як працює майстерня
Наша майстерня існує вже два роки. Назва “Мудрий тесля” є дуже символічною, адже Ісус також був теслею. А “мудрий” – це таке біблійне, духовне поняття.
Заняття у майстерні безкоштовні. Зараз до нас ходять 40 хлопців, які поділені на п’ять груп. Ми сфокусувались на віковій категорії: 6-14 років. Бо молодшим ще не цікаво щось майструвати, а після 14 хлопці захоплюються телефоном чи комп’ютером.
Заняття у нас поділено на дві частини. Перша – духовна, коли ми розмовляємо, або я ділюсь своїм досвідом з життя. Буває, коли я розповідаю про техніку безпеки, а вони мене не чують, то доводиться знімати взуття і показувати шрами на нозі. Тобто це такий наявний приклад того, що може трапитись, коли не зважати на техніку безпеки. Також я розповідаю їм різні біблійні притчі.
Потім розпочинається урок і наступні півтори години ми щось майструємо. Це можуть бути табуретки, підставки, годівнички, вішалки, драбинки – те, що можна забрати додому і використовувати у побуті. Також ми вчимось паяти, майструємо сигналізації і ліхтарі.
Цього тижня ми робили табурет-сходинку. І один учень каже: “Добре, що будемо робити такий табурет ще раз, бо перший мама забрала на роботу”. Тобто, ми не просто казна-чим займаємось, а робимо справді корисні речі.
Зазвичай, на один виріб йде 2-3 заняття. Не хочеться, щоб хлопцям було нудно довго очікувати кінцевий результат своєї праці. От як у школах було, коли ти шліфуєш ту дощечку на уроках праці, а навіщо – не зрозуміло.
Чому саме теслярство? Я взагалі ніколи ніяких справ з деревом не мав. Але тому, що я в дитинстві не зміг реалізувати себе як хлопець, щось полагодити, або принести власний виріб, то зараз бажання допомагати іншим і створювати самому поєднується. Більшість виробів у майстерні я роблю сам вперше. Перед заняттями роблю креслення, випилюю, а потім вже показую дітям.
Хлопці шукають батьківського тепла
З відкриттям майстерні я побачив, що ми можемо хоч і маленькими кроками, але вирішувати проблему. Я спілкуюсь з хлопцями про проблему батьківства. Може зараз вони не серйозно сприймають, але я вірю, що це вплине у майбутньому. Сподіваюсь, що через 10-15 років, якщо у них буде конфлікт у сім’ї, то вони його будуть вирішувати, а не тікати.
Але про те, що у них немає батька вони не говорять. Я розумію, це дуже болюча тема. Я сам в дитинстві казав друзям, що насправді у мене є батько, але він далеко і передає мені подарунки чи гроші. У мене не було картинки батька, я його ніколи не бачив. Вони з мамою розійшлись і все, що я маю – одну фотографію. Тому я переживав, як же я буду спілкуватись зі своїм сином і не знав, що я, як батько, маю йому передати.
Тому і для хлопців це таке особисте питання. Але я не намагаюсь замінити їм батька. Просто хочеться, щоб для них був якийсь приклад чоловіка.
Допомагає і церква, і бабусі виділяють пенсію
З утриманням майстерні перші півроку нам допомагала церква, виділяла кошти на інструменти. Та і просто місцеві жителі також давали кошти. Якось прийшла бабуся і каже: “Ось отримала пенсію, на тобі 100 гривень, купи щось у майстерню”. А потім про нас написали статтю в одній місцевій газеті і місто почуло про майстерню.
Коли нам потрібно фінансування, то я просто пишу у Фейсбук. Буває, що допомагають зовсім незнайомі люди.
Зараз про нас вже багато хто знає не тільки в Черкасах, а й по Україні. Пишуть з різних куточків, що хотіли б мати таку майстерню у своєму місті. Тому я ділюсь досвідом, аби таких корисних ініціатив було набагато більше.
Зооволонтер Роберт Саргсян виявив дику косулю, яка, ймовірно, постраждала внаслідок ДТП. Аби врятувати її, він звернувся до фахівців КП «Центр поводження з тваринами».
Про це повідомили в КП «Центр поводження з тваринами».
Команда ветеринарів швидко провела огляд і рентген-дослідження. У тварини виявили перелам задньої ноги. Через вагу косулі проведення остеосинтезу було неможливим, тому лікарі були змушені ампутувати кінцівку.
«Зараз лісова красуня знаходиться під наглядом та отримує допомогу. Вона буде жити у людини, що займається реабілітацією представників сімейства оленевих. В умовах вільного життя косулі буде складно вижити без ноги, тому тепер вона буде жити під опікою людини»‚ — написали в центрі.
Читайте також: У Чорнобильському заповіднику зафіксували рекордне стадо оленів шляхетних (ФОТО)
Нагадаємо, що прикордонники врятували лебедя, який заблукав біля позицій на Херсонщині (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка КП «Центр поводження з тваринами»
Аналітичний проєкт Deep State та платформа «Культурні Сили» презентували інтерактивну мапу визволення Криму у 1918 році. На ній можна слідкувати за перемогами війська УНР під проводом Петра Болбочана.
Про це повідомили в «Культурних Силах».
Ідея проєкту
«На сторінках української історії є багато видатних подій та людей. Про них необхідно пам’ятати та передавати наступним поколінням, щоб вони зростали на усвідомленні того, ким вони є. В усі часи шукали креативний підхід, щоб показати ці всі події з цікавої сторони та привернути як можна більше уваги, тож сподіваємося, цей проєкт внесе різноманіття та інтерес до однієї з найвидатніших операцій української армії — походу на Крим під керівництвом Петра Болбочана, щоб пишатися і насолоджуватися міццю і силою наших військових», — розповів співзасновник Deep State Роман Погорілий.
Мапа дозволяє користувачам щоденно відстежувати хід визвольного походу Запорізького корпусу. Вона містить архівні документи, мапи та посилання на першоджерела.
Завдяки ініціативі кожен може зануритися в хроніку подій квітня 1918 року, коли українські війська спільно з кайзерівською армією та кримськотатарськими повстанцями звільняли півострів.
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
Історик Сергій Громенко додає:
«У Феодосії та Керчі, очікуючи українські війська, місцеве населення виходило на вулиці з прапорами та портретами Тараса Шевченка. А у Севастополі була сильна українська громада і там теж чекали на українців, і саме тому 29 квітня 1918 року там відбулося підняття українських прапорів на кораблях Чорноморського флоту».
Про Петра Болбочана
Ключовою постаттю операції став Петро Болбочан — один з найуспішніших командирів армії УНР. Його військовий геній проявився у Кримському поході, коли за лічені дні Запорізький корпус звільнив півострів від більшовицьких військ. Однак політичні рішення тогочасного уряду зупинили подальше приєднання Криму до УНР.
«Ми маємо пам’ятати не тільки подвиг героїв Крут, але й те, що та війна — перша радянсько-українська — закінчилась перемогою України, створенням санітарних зон на Курщині та Вороніжчині, підняттям українських стягів над Білгородом, Таганрогом і Ростовом», — розповів кандидат історичних наук Іван Дерейко.
Довідка
Мапа Deep State — це візуальний інструмент, що фіксує динаміку бойових дій в Україні майже в реальному часі. Її регулярно оновлюють на базі відкритих джерел, OSINT-аналітики та верифікованих даних. Вона вирізняється високою точністю, через що ресурс здобув довіру журналістів, дослідників і фахівців з безпеки.
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що Сили оборони зірвали масований штурм росіян на Запорізькому напрямку (ВІДЕО).
Фото обкладинки: сайт DeepState
Єнс із Данії, якому 11 років, завершив свою благодійну ініціативу й зібрав понад вісім тисяч доларів на підтримку українських дітей, які втратили домівки через війну. Хлопчик виготовляв і продавав великодніх курчат із бісеру.
Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Ідея допомоги з’явилася не вперше: торік Єнс зібрав 28 тисяч данських крон, а цьогоріч у березні він уже збирав понад 12 тисячі крон. Тоді частину цієї суми подвоїла благодійна організація KOLO Nordic.
Наразі на зібрані вісім тисяч доларів Єнс планує придбати шкільні рюкзаки для українських дітей.
Читайте також: «Ви захищаєте весь світ»: Шон Пенн відвідав Україну та зустрівся з військовими (ВІДЕО)
Нагадаємо, що Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО).
Фото: Юлія Свириденко в Х
