Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Гурток для хлопців без батька: як переселенець навчає дітей теслярству

Опубліковано

Підтримай ШоТам

“Мудрий тесля” – це дитяча майстерня для хлопчиків, які ростуть без батька. А заснував її переселенець з Луганська Віталій Андрієць. Чоловік сам ріс без батька в домі і як ніхто знає, як це бути маленьким хлопчиком без батьківської любові. Тому вирішив безкоштовно допомагати хлопцям переживати важкі часи, а теслярство, на його думку, є найкращим способом підготуватись до дорослого життя.

Як працює майстерня, куди хлопчаки біжать за батьківським  теплом, та як поїздка в Африку спонукала Віталія допомагати іншим – читайте далі.

Віталій Андрієць

Родом з Луганська. Переїхав в Черкаси. У Луганську Віталій музикував на весіллях разом із приятелем-тамадою. Проте вся техніка лишилася в окупації. В Черкасах завдяки грантові для переселенців два роки займався друком на футболках і кухлях. 

У Африці зрозумів, що маю допомагати людям

Коли війна змусила нас переїхати, то ми з родиною освоїлись в Черкасах. Там я дізнався, що одна з протестантських церков у місті щороку організовує місіонерські поїздки. Це така ідея нести християнство у інші країни, бути частиною місії і служити людям.

Тому у 2016 році я вирішив приєднатись до цієї групи і ми поїхали в Кенію. Там зранку займались будівництвом приміщення нової кухні і столової, а іншу половину дня присвячували дітям – грали з ними, проводили розважальні програми чи табори. Для африканців було дико, що ми приїхали робити якусь брудну справу.

У 2017 році я вже вдруге поїхав в Африку. Цього разу ми займались будівництвом недільної школи. І саме ця місія перевернула моє світосприйняття і я повернувся з думками про те, що маю служити людям.

Саме в поїздках я зрозумів, що маю розвивати свою місію. Побачив, що і у Африці, і в Україні є проблема дітей без батьківства. Та у кожній країні часто зустрічається, коли мама сама виховує дитину і паше на трьох роботах. У Африці я бачив, як старші діти грали у футбол, а на їх спинах були прив’язані немовлята. Це їх менші брати та сестри, якими вони опікуються, поки мама працює. Для мене стало очевидним, що проблема є серйозною і я маю допомагати людям.

Злякались втратити зв’язок з власними синами

Ідея займатись саме майстернею зародилась у розмові з моїми друзями. Якось ми розговорились про дитинство і я ділився тим, що ріс без батька і про свої страхи, щодо виховання власних дітей. Виявилось, що у кожного з моїх приятелів також дитинство пройшло без батька: у одного батьки розлучились, у іншого батько пив,  у третього постійно працював. Тому ми разом почали думати про те, як нам самим не прогавити цей час батьківства та не втратити зв’язок з власними синами.

Зараз Віталій Андрієць має вже чотирьох дітей

У церкві вже було кілька хлопців, яким бракувало тата, і можна було б їх залучити. Так виникла ідея створити простір, де ми б могли займатись з хлопцями, щось майструвати, а вони б отримували приклад чоловіка поряд.

Ми звернулись до церкви і нам виділили приміщення. Почали зносити з дому якісь інструменти і проводити перші заняття. Про нас дізнались мами, бабусі і привели своїх хлопців до нас. За місяць у нас було вже дві групи.

Як працює майстерня

Наша майстерня існує вже два роки. Назва “Мудрий тесля” є дуже символічною, адже Ісус також був теслею. А “мудрий” – це таке біблійне, духовне поняття. 

Заняття у майстерні безкоштовні. Зараз до нас ходять 40 хлопців, які поділені на п’ять груп. Ми сфокусувались на віковій категорії: 6-14 років. Бо молодшим ще не цікаво щось майструвати, а після 14 хлопці захоплюються телефоном чи комп’ютером.

Заняття у нас поділено на дві частини. Перша – духовна, коли ми розмовляємо, або я ділюсь своїм досвідом з життя. Буває, коли я розповідаю про техніку безпеки, а вони мене не чують, то доводиться знімати взуття і показувати шрами на нозі. Тобто це такий наявний приклад того, що може трапитись, коли не зважати на техніку безпеки. Також я розповідаю їм різні біблійні притчі.

Потім розпочинається урок і наступні півтори години ми щось майструємо. Це можуть бути табуретки, підставки, годівнички, вішалки, драбинки – те, що можна забрати додому і використовувати у побуті. Також ми вчимось паяти, майструємо сигналізації і ліхтарі.

Цього тижня ми робили табурет-сходинку. І один учень каже: “Добре, що будемо робити такий табурет ще раз, бо перший мама забрала на роботу”. Тобто, ми не просто казна-чим займаємось, а робимо справді корисні речі. 

Зазвичай, на один виріб йде 2-3 заняття. Не хочеться, щоб хлопцям було нудно довго очікувати кінцевий результат своєї праці. От як у школах було, коли ти шліфуєш ту дощечку на уроках праці, а навіщо – не зрозуміло. 

Чому саме теслярство? Я взагалі ніколи ніяких справ з деревом не мав. Але тому, що я в дитинстві не зміг реалізувати себе як хлопець, щось полагодити, або принести власний виріб, то зараз бажання допомагати іншим і створювати самому поєднується. Більшість виробів у майстерні я роблю сам вперше. Перед заняттями роблю креслення, випилюю, а потім вже показую дітям. 

Хлопці шукають батьківського тепла

З відкриттям майстерні я побачив, що ми можемо хоч і маленькими кроками, але вирішувати проблему. Я спілкуюсь з хлопцями про проблему батьківства. Може зараз вони не серйозно сприймають, але я вірю, що це вплине у майбутньому. Сподіваюсь, що через 10-15 років, якщо у них буде конфлікт у сім’ї, то вони його будуть вирішувати, а не тікати. 

“Зараз я бачу, що хлопці туляться до мене, просять поради, прибігають обійматись. Їм не вистачає цього тепла і якогось контакту саме з чоловіком”

Але про те, що у них немає батька вони не говорять. Я розумію, це дуже болюча тема. Я сам в дитинстві казав друзям, що насправді у мене є батько, але він далеко і передає мені подарунки чи гроші. У мене не було картинки батька, я його ніколи не бачив. Вони з мамою розійшлись і все, що я маю – одну фотографію. Тому я переживав, як же я буду спілкуватись зі своїм сином і не знав, що я, як батько, маю йому передати.

Тому і для хлопців це таке особисте питання. Але я не намагаюсь замінити їм батька. Просто хочеться, щоб для них був якийсь приклад чоловіка.

Допомагає і церква, і бабусі виділяють пенсію

З утриманням майстерні перші півроку нам допомагала церква, виділяла кошти на інструменти. Та і просто місцеві жителі також давали кошти. Якось прийшла бабуся і каже: “Ось отримала пенсію, на тобі 100 гривень, купи щось у майстерню”. А потім про нас написали статтю в одній місцевій газеті і місто почуло про майстерню. 

Коли нам потрібно фінансування, то я просто пишу у Фейсбук. Буває, що допомагають зовсім незнайомі люди.

Зараз про нас вже багато хто знає не тільки в Черкасах, а й по Україні. Пишуть з різних куточків, що хотіли б мати таку майстерню у своєму місті. Тому я ділюсь досвідом, аби таких корисних ініціатив було набагато більше. 

Підтримай ШоТам

Суспільство

Як наші Сили спецоперацій тренуються на міжнародних маневрах Combined Resolve 16 (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Один із підрозділів Сил спеціальних операцій України приймає участь в багатонаціональних навчаннях «Combined Resolve 16», повідомили на фейсбук-сторінці Командування Сил спеціальних операцій ЗС України.

Відповідно до сценарію навчань група від Сил спеціальних операцій ЗС України відбула в район виконання спеціальних дій за допомогою двох вертольотів UH-60 Black Hawk, які водночас прикривала пара гелікоптерів AH-64 Apache.

Українські спецпризначенці виконають низку тактико-спеціальних дій в інтересах сил #BLUFOR. Разом з операторами ССО ЗС України участь в «Combined Resolve 16» беруть литовські та американські спецпризначенці.

Читайте такожЗі сцени – на війну, з війни – на сцену. Актор Олег Шульга про театр, кіно та реабілітацію українських бійців через вистави

Планування та загальне керівництво діями всіх підрозділів спеціальних операцій на цих навчаннях здійснюють українські офіцери.

Нагадаємо, на Херсонщині відбулися навчання протитанкових резервів.

Як ми повідомляли раніше, винищувачі України відпрацювали пуски керованих ракет Р-73.

Фото: facebook.com/usofcom.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Києві на Оболоні повністю відремонтували аварійний дитсадок (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Києві на вулиці Прирічній повністю оновили дитячий садок №661, булівля якого перебувала в аварійному стані.

Про це повідомили у пресслужбі КМДА.

Оновлений садок уже працює. На сьогодні його відвідують 180 дітей. Потужність закладу – 14 груп, 250 місць. Будівля, зведена понад 40 років тому, була в аварійному стані. У 2018 році ми почали тут здійснювати роботи з капітального оновлення.

Читайте такожЗі сцени – на війну, з війни – на сцену. Актор Олег Шульга про театр, кіно та реабілітацію українських бійців через вистави

Зокрема, у закладі утеплили фасад, замінили вікна, відремонтували покрівлю, внутрішні приміщення: спортивну та музичну зали, харчоблок та пральню.

Встановили пожежну сигналізацію. Збудували літній басейн, стадіон зі штучним покриттям, встановили нові дитячі ігрові майданчики, тіньові навіси, баскетбольний майданчик. У дитячий садок закупили сучасні меблі, технологічне, ігрове, спортивне обладнання.

Читайте також: Яскраві фасади, підлога з підігрівом, сонячні батареї: як виглядає новенький дитсадок на Одещині (ВІДЕО)

Також у дошкільному навчально-виховному закладі працюють три групи для дітей із затримкою психологічного розвитку.

Нагадаємо, на Київщині цього року збудували з нуля 5 дитячих садків.

Фото: kyivcity.gov.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

З Литви доправили військову допомогу для України

Опубліковано

Підтримай ШоТам

З Литви військово-транспортним літаком Alenia C-27J доставили військову допомогу для України.

Про це пише Мілітарний з посиланням на литовське оборонне відомство.

Передавав її особисто Міністр національної оборони Арвідас Анушаускас, що сьогодні також прибув до Києва. Це перша частина заявленої військової підтримки згідно з ухваленою в жовтні постановою уряду Литовської Республіки.

Всього Литвою буде передано Збройним Силам України 490 бронежилетів на суму понад 617 тисяч євро і стільки ж балістичних поясів на понад 59 тисяч євро.

Читайте також: Зі сцени – на війну, з війни – на сцену. Актор Олег Шульга про театр, кіно та реабілітацію українських бійців через вистави

Матеріальна підтримка є частиною послідовної та всебічної підтримки Литви Україні, зміцнення обороноздатності та забезпечення її суверенітету. Литва активно підтримує нашу державу у всіх можливих формах.

Раніше Литва вже передавала українській армії боєприпаси, зброю і спорядження. Зокрема у 2019 році, Литва передала українській армії 1 мільйон одиниць стрілецьких набоїв. Також ця балтійська країна регулярно приймає на лікування та реабілітацію наших військових, що постраждали у результаті бойових дій з відсічі російської агресії.

Нагадаємо, Посольство США долучилося до челенджу «30 днів вдячності» до 30-річчя Збройних Сил України.

Фото: facebook.com/LRKAM.

Підтримай ШоТам

Читати далі