Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Гурток для хлопців без батька: як переселенець навчає дітей теслярству

Опубліковано

“Мудрий тесля” – це дитяча майстерня для хлопчиків, які ростуть без батька. А заснував її переселенець з Луганська Віталій Андрієць. Чоловік сам ріс без батька в домі і як ніхто знає, як це бути маленьким хлопчиком без батьківської любові. Тому вирішив безкоштовно допомагати хлопцям переживати важкі часи, а теслярство, на його думку, є найкращим способом підготуватись до дорослого життя.

Як працює майстерня, куди хлопчаки біжать за батьківським  теплом, та як поїздка в Африку спонукала Віталія допомагати іншим – читайте далі.

Віталій Андрієць

Родом з Луганська. Переїхав в Черкаси. У Луганську Віталій музикував на весіллях разом із приятелем-тамадою. Проте вся техніка лишилася в окупації. В Черкасах завдяки грантові для переселенців два роки займався друком на футболках і кухлях. 

У Африці зрозумів, що маю допомагати людям

Коли війна змусила нас переїхати, то ми з родиною освоїлись в Черкасах. Там я дізнався, що одна з протестантських церков у місті щороку організовує місіонерські поїздки. Це така ідея нести християнство у інші країни, бути частиною місії і служити людям.

Тому у 2016 році я вирішив приєднатись до цієї групи і ми поїхали в Кенію. Там зранку займались будівництвом приміщення нової кухні і столової, а іншу половину дня присвячували дітям – грали з ними, проводили розважальні програми чи табори. Для африканців було дико, що ми приїхали робити якусь брудну справу.

У 2017 році я вже вдруге поїхав в Африку. Цього разу ми займались будівництвом недільної школи. І саме ця місія перевернула моє світосприйняття і я повернувся з думками про те, що маю служити людям.

Саме в поїздках я зрозумів, що маю розвивати свою місію. Побачив, що і у Африці, і в Україні є проблема дітей без батьківства. Та у кожній країні часто зустрічається, коли мама сама виховує дитину і паше на трьох роботах. У Африці я бачив, як старші діти грали у футбол, а на їх спинах були прив’язані немовлята. Це їх менші брати та сестри, якими вони опікуються, поки мама працює. Для мене стало очевидним, що проблема є серйозною і я маю допомагати людям.

Злякались втратити зв’язок з власними синами

Ідея займатись саме майстернею зародилась у розмові з моїми друзями. Якось ми розговорились про дитинство і я ділився тим, що ріс без батька і про свої страхи, щодо виховання власних дітей. Виявилось, що у кожного з моїх приятелів також дитинство пройшло без батька: у одного батьки розлучились, у іншого батько пив,  у третього постійно працював. Тому ми разом почали думати про те, як нам самим не прогавити цей час батьківства та не втратити зв’язок з власними синами.

Зараз Віталій Андрієць має вже чотирьох дітей

У церкві вже було кілька хлопців, яким бракувало тата, і можна було б їх залучити. Так виникла ідея створити простір, де ми б могли займатись з хлопцями, щось майструвати, а вони б отримували приклад чоловіка поряд.

Ми звернулись до церкви і нам виділили приміщення. Почали зносити з дому якісь інструменти і проводити перші заняття. Про нас дізнались мами, бабусі і привели своїх хлопців до нас. За місяць у нас було вже дві групи.

Як працює майстерня

Наша майстерня існує вже два роки. Назва “Мудрий тесля” є дуже символічною, адже Ісус також був теслею. А “мудрий” – це таке біблійне, духовне поняття. 

Заняття у майстерні безкоштовні. Зараз до нас ходять 40 хлопців, які поділені на п’ять груп. Ми сфокусувались на віковій категорії: 6-14 років. Бо молодшим ще не цікаво щось майструвати, а після 14 хлопці захоплюються телефоном чи комп’ютером.

Заняття у нас поділено на дві частини. Перша – духовна, коли ми розмовляємо, або я ділюсь своїм досвідом з життя. Буває, коли я розповідаю про техніку безпеки, а вони мене не чують, то доводиться знімати взуття і показувати шрами на нозі. Тобто це такий наявний приклад того, що може трапитись, коли не зважати на техніку безпеки. Також я розповідаю їм різні біблійні притчі.

Потім розпочинається урок і наступні півтори години ми щось майструємо. Це можуть бути табуретки, підставки, годівнички, вішалки, драбинки – те, що можна забрати додому і використовувати у побуті. Також ми вчимось паяти, майструємо сигналізації і ліхтарі.

Цього тижня ми робили табурет-сходинку. І один учень каже: “Добре, що будемо робити такий табурет ще раз, бо перший мама забрала на роботу”. Тобто, ми не просто казна-чим займаємось, а робимо справді корисні речі. 

Зазвичай, на один виріб йде 2-3 заняття. Не хочеться, щоб хлопцям було нудно довго очікувати кінцевий результат своєї праці. От як у школах було, коли ти шліфуєш ту дощечку на уроках праці, а навіщо – не зрозуміло. 

Чому саме теслярство? Я взагалі ніколи ніяких справ з деревом не мав. Але тому, що я в дитинстві не зміг реалізувати себе як хлопець, щось полагодити, або принести власний виріб, то зараз бажання допомагати іншим і створювати самому поєднується. Більшість виробів у майстерні я роблю сам вперше. Перед заняттями роблю креслення, випилюю, а потім вже показую дітям. 

Хлопці шукають батьківського тепла

З відкриттям майстерні я побачив, що ми можемо хоч і маленькими кроками, але вирішувати проблему. Я спілкуюсь з хлопцями про проблему батьківства. Може зараз вони не серйозно сприймають, але я вірю, що це вплине у майбутньому. Сподіваюсь, що через 10-15 років, якщо у них буде конфлікт у сім’ї, то вони його будуть вирішувати, а не тікати. 

“Зараз я бачу, що хлопці туляться до мене, просять поради, прибігають обійматись. Їм не вистачає цього тепла і якогось контакту саме з чоловіком”

Але про те, що у них немає батька вони не говорять. Я розумію, це дуже болюча тема. Я сам в дитинстві казав друзям, що насправді у мене є батько, але він далеко і передає мені подарунки чи гроші. У мене не було картинки батька, я його ніколи не бачив. Вони з мамою розійшлись і все, що я маю – одну фотографію. Тому я переживав, як же я буду спілкуватись зі своїм сином і не знав, що я, як батько, маю йому передати.

Тому і для хлопців це таке особисте питання. Але я не намагаюсь замінити їм батька. Просто хочеться, щоб для них був якийсь приклад чоловіка.

Допомагає і церква, і бабусі виділяють пенсію

З утриманням майстерні перші півроку нам допомагала церква, виділяла кошти на інструменти. Та і просто місцеві жителі також давали кошти. Якось прийшла бабуся і каже: “Ось отримала пенсію, на тобі 100 гривень, купи щось у майстерню”. А потім про нас написали статтю в одній місцевій газеті і місто почуло про майстерню. 

Коли нам потрібно фінансування, то я просто пишу у Фейсбук. Буває, що допомагають зовсім незнайомі люди.

Зараз про нас вже багато хто знає не тільки в Черкасах, а й по Україні. Пишуть з різних куточків, що хотіли б мати таку майстерню у своєму місті. Тому я ділюсь досвідом, аби таких корисних ініціатив було набагато більше. 

Суспільство

Друга частина науково-фантастичного фільму «Дюна» вийшла на українських платформах: де можна подивитися

Опубліковано

Друга частина науково-фантастичного фільму «Дюна» вже доступна на українських онлайн-платформах. Кінострічку можна переглянути на таких платформах, як Megogo, Sweet TV та «Київстар ТБ». З 29 лютого вона також доступна в українському кінопрокаті.

Про це повідомляє видання village.

“Дюна” – це науково-фантастичний фільм, знятий за романом американського письменника Френка Герберта. У 2021 році вийшла перша із запланованих двох частин кіноадаптації режисера Дені Вільньова.

Читайте також: Яким буде меморіал Героїв України у Львові: результати всеукраїнського конкурсу

У фільмі розповідається про планету Арракіс (Дюна), де видобувають речовину «спайс», що здатна розкривати потенціал людства.

У другій частині «Дюни» головний герой, Пол Атрід, разом із плем’ям фременів мститься заколотникам, які вбили його родину.

У фільмі грають Тімоті Шаламе, Зендея, Остін Батлер, Флоренс Пʼю та інші.

Нагадаємо, вийшов тизер-трейлер документального фільму “Тісто”.

Фото: скриншот із трейлеру

Читати далі

Суспільство

У Києві презентували унікальний проєкт та мультфільм «Книга-мандрівка. Міста»

Опубліковано

16 квітня, у кінотеатрі «Оскар» в ТРЦ «Гулівер» відбулась гала-презентація проєкту та мультфільму «Книга-мандрівка. Міста». Проєкт «Книга-мандрівка. Міста» — створено одночасно у двох форматах мультфільмів, що виходить на офіційному YouTube-каналі «Книга-мандрівка. Україна», та книг, які видані «Видавництвом Старого Лева».

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.

Проєкт розповідає про шість незламних міст України: Харків, Чернігів, Суми, Запоріжжя, Миколаїв та Київ.

Авторкою проєкту стала Ірина Тараненко. Авторами текстів до кожної подорожі містами стали письменники, журналісти та діячі культури відповідних міст у співавторстві з командою «Books&Cartoons». Так, автором книги про Харків став Сергій Жадан, Чернігів – Дмитро Кузьменко, Суми — авторства Ірени Карпи, Миколаїв — від Братів Капранових, та Запоріжжя, історію якого розповів Вадим Єрченко.

Читайте також: Сніг посеред квітня: у гори Буковини повернулася зима – фото

Прем’єри мультфільмів та офлайн-презентації книжок відбулись в цих містах ще в березні та протягом квітня 2024 року. 

«Книга-мандрівка. Міста» створено за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри» (UCBI). Партнери проєкту: Укрзалізниця, 1+1 media, Київстар ТБ, Novikova Agency, ТРЦ Gulliver, кіномережа «Оскар», ТМ «Моршинська», журнал VIVA.

Нагадаємо, актори з Франківського театру виступатимуть у Великій Британії.

Фото: Міністерства культури та інформаційної політики

Читати далі

Суспільство

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Опубліковано

Українським вченим вдалося зустріти рідкісних китів — південних плавунів та записати їхні звуки. Дослідження проводили за участі українського судна “Ноосфера” в протоці Джерлаш, де найчастіше реєструють зустрічі з південними плавунами.  

Про це розповіли в Національному антарктичному науковому центрі.

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Окремо пошук тварин здійснювали з моторного човна, який пересувався неподалік і обстежував важкодоступні для великого судна бухти.

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Завдяки цьому з судна вдалося записати звуки плавунів.

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Для запису використовували спеціальну акустичну систему, що складається з:

  • акустичного рекордера, вмонтованого в обтічний корпус;
  • троса довжиною 180 м;
  • крила, яке тримає корпус з рекордером на фіксованій глибині;
  • хвостовика, що запобігає надмірній вібрації.

Читайте також: Продавчиня із деокупованої Іванівської громади проходить курси з домедичної допомоги (ВІДЕО)

Така конструкція дозволяє робити якісні записи під час руху судна попри акустичні шуми, які воно створює.

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Біологи отримали понад чотирнадцять годин акустичних записів — попередня оцінка деяких з них показала наявність звуків не лише плавунів, а також косаток і горбатих китів. 

Акустичні дослідження на “Вернадському” виконують з 2021 року. 

Зокрема, вчені записували різних морських ссавців з човнів, а також вели безперервні записи під час сезону розмноження тюленів Ведделла біля станції. 

Також вже другий рік поспіль досліджують антарктичних китів за допомогою методу пасивного акустичного моніторингу — декілька стаціонарних акустичних рекордерів встановили поблизу острова Анверc і вони працюють цілорічно.

Пасивний акустичний моніторинг дозволяє дізнатися про сезонність перебування тварин там, де неможливо організувати постійні спостереження за участю людей. 

Нагадаємо, Україна буде виробляти компоненти для малих ядерних систем.

Фото: Національний антарктичний науковий центр

Читати далі