Суспільство
Як підлітків з аутизмом у Дніпрі перетворюють на дизайнерів
В Україні аутизм зазвичай асоціюється лише з дітьми. І для малечі існують приватні інклюзивні школи та кабінети раннього втручання. Але от дорослі люди з аутизмом практично не здатні вижити без своїх батьків і проводять увесь час вдома – для їх реабілітації та соціалізації у країні немає абсолютно ніяких спеціалізованих закладів.
Злата Мілюкова та Анна Краснова з Дніпра вирішили це змінити і своїми силами заснували творчу майстерню “Кебета”.
Поки що головних творців у майстерні двоє: двадцятидвохрічний Святослав та Костянтин, якому 16 років. У обох хлопців – ментальний розлад, який називають аутизмом. Свят вправно шиє торбину за торбиною, а Костя малює унікальні малюнки на сумках.
Все для того, щоб зібрати кошти на нове приміщення для майстерні, де молодь з ментальними розладами могла би навчитись забезпечувати себе самостійно.
Злата Мілюкова
Волонтерка, організаторка творчої майстерні “Кебета”
Злата – мати дитини з ментальними розладами. До реабілітаційного центру, куди на реабілітацію приходили 25 дітей з розладами аутистичного спектру у Дніпрі прийшла як волонтерка.
Там разом із Анною Красновою, матір’ю хлопчика з аутизмом, заснувала творчу майстерню “Кебета”( на карпатському діалекті “кебета” означає “вміння, майстерність” – авт.), куди на реабілітацію приходили 25 дітей з розладами аутистичного спектру. Кілька місяців тому реабілітацію цих дітей в центрі вирішили припинити.
Це означає, що “Кебета” має переїхати у нове приміщення. Але люди з аутизмом потребують безперервної реабілітації – тільки так вони зможуть не залежати ні від кого і заробляти собі на хліб власною працею.
Довідка: Аутизм – це не хвороба, а розлад, який виник внаслідок порушення розвитку головного мозку. Головна проблема людей з аутизмом – складнощі при взаємодії та спілкуванні з іншими людьми.
Самі за себе
Протягом двох років наша група дітей, які мають розлади аутистичного спектру, проходила творчу терапію у реабілітаційному центрі. А у квітні в центрі змінилося керівництво, і нам натякнули, що час звільняти приміщення – потрібна ротація учасників. Мовляв, за статутом, діти можуть перебувати у центрі від одного до шести місяців – “це ж не будинок-інтернат”.
Проте специфіка захворювань аутистичного спектру така, що реабілітація повинна бути безперервна – тільки так їх можна навчити повністю обслуговувати себе самостійно і повноцінно працювати. Припиняти реабілітацію не рекомендується – інакше стан дитини може погіршитись.
Зараз у “Кебети” є складнощі з приміщенням. Ми написали лист у муніципалітет, щоби, по можливості, міськрада надала нам приміщення. Місто ніби погодилось, але, скоріш за все, це не буде безкоштовно.
Попередньо знаю, що це 88 квадратів у напівпідвальному приміщенні – ми не вередливі і раді, що у нас буде свій куточок. Але, на жаль, приміщення не зможе вмістити великі групи людей.
Знайомтесь, майстри “Кебети”!
Коли я зрозуміла, що уже завтра ми можемо опинитися на вулиці, подумала – пора свою ідею втілювати в життя. Тому ми трохи змінили формат роботи майстерні зі звичайної арт-терапії – і почали шити екоторби із малюнками.
До роботи долучився 16-річний син Анни Костя та його друг Святослав.
Я прийшла туди зі швейною машинкою, в теорії знаючи, хто і на що здатний.
Святослав, 22 роки
Він не говорить, але дуже доброї вдачі. У нього завжди все добре, зовсім немає люті і агресії. Йому подобається піклуватися про інших: коли Костя або інші хлопці виходять надвір у холод розхристаними, то Святослав наздоганяє і поправляє шарф та шапку. У Святослава неабиякий хист поратися зі швейною машинкою – з самого початку у нього виходило педаллю управляти, він тримав впевнено швидкість.
Костя, 16 років
Костя малює на екосумках авторські сюжетні малюнки. Це або його особисте бачення, або його улюблені мультсеріали.
Як і у кожної творчої людини, у Кості інколи немає настрою творити. Звичайно, змушувати ми його не можемо – та й навіщо. Він відчуває відповідальність за свої витвори – наприклад, зауважити нам “Обережно, малюнок!”, коли прасуємо сумки на продаж.
Із Костею, щоправда, все не так просто, як зі Святославом. Для того, щоб повести його в якесь нове місце або показати якийсь новий предмет, хлопця спочатку потрібно попередити. Розкласти все по поличках, і тоді він буде попереджений – і “озброєний”. Якщо не попередити, у Кості може бути істерика – взагалі все, що завгодно.
У цій непередбачуваності і полягає основна складність роботи з такими дітьми – але її можна легко нейтралізувати, залучивши до роботи фахівця.
Тож коли переїдемо у нове приміщення, залучимо ще двох дорослих хлопців до роботи у майстерні.
Сумки розбирають за добу
Є частина колекції наших екоторбин, яку малює Костя, а є групові заняття з дітьми, для яких ми робимо заготовки – але це все-одно ручна робота. Ми не ставимо конкретного завдання діткам, якого кольору повинен бути їх малюнок або як малювати – заготовка є, а все інше – фантазія хлопців. Як вони бачать, так і роблять.
Єдине: ручки до торбин пришиваю – це ручки.З ними хлопцям трохи складно розбиратись. А все інше роблять аж бігом!
Ми існуємо чотири місяці і за цей час встигли пошити близько 100 екосумок.
Покупців у нас дуже багато. Якщо ми виставляємо колекцію, у першу ж добу 10 сумок купують стовідсотково.
У нас швидко їх забирають – особливо, ті, що з малюнками Кості. Вони яскраві та неординарні. Ми намагаємося частіше показувати їх роботу, щоб інші розуміли – цей продукт люди з інвалідністю роблять самостійно.
Поки що увесь дохід, який отримуємо, тут же вкладаємо у виробництво. На закупівлю нової тканини, фарби для Кості також недешеві.
Також намагаємося заощаджувати, щоби зібрати грошей на ремонт майбутнього приміщення, оренду та закупівлю обладнання. Бо поки що у нас з обладнання – все та ж сама швейна машинка, яку я притягнула з дому.
Майстерня – не про прибуток
Нещодавно до нас надходили пропозиції зробити принти з Костіних малюнків і на футболках їх друкувати – але я відмовилася відразу, тому що сенс проекту зовсім в іншому.
Хлопці завдяки роботі стали більш зібраними та більш організованими.
Святослав у нас невербальний, а Костянтин завжди запитує: “Ну коли вже малювати нові сюжети?”
“Ми вчимо їх заробляти”
Зараз хлопці не працевлаштовані офіційно, це для них просто терапія і творчість.
Я ж хотіла б, щоб вони заробляли. Але насправді їх робота, навіть якщо зараз навчити їх всіх кроків, все-одно повинна супроводжуватись фахівцем. Тому що ментальні порушення можуть на практиці викликати різного роду несподіванки у поведінці дітей, до цього потрібно бути готовим.
Я поки вивчаю, як працює соціальне підприємництво на практиці, та активно спостерігаю за Владиславом Малащенко, засновником Good bread from Good people – для мене це приклад і справжній гуру.
Цей проект – допомога і батькам теж
У той же час, цим проектом я хочу допомогти батькам трохи розвантажитись. Щоб дитина навчалась якійсь справі, а мамі не потрібно було б віддавати останні гроші на її реабілітацію і думати, як заробити зайву копійчину.
Я багато спілкувалася з батьками, у яких дорослі діти з аутизмом – так от, 90% цих хлопців просто сидять собі вдома з батьками, з бабусями, у яких часто є свої справи – і все.
Бо якщо для малечі є багато приватних шкіл, кабінетів раннього втручання, реабілітаційних центрів, то для молоді 18+ немає абсолютно ніяких закладів, вони просто змушені сидіти вдома. Я вважаю, що це деградація.
Моя ціль – створити більше можливостей для такої молоді. Зазвичай держава тільки витрачає на таких дітей, а ми своїм проектом показали, що вони можуть самостійно заробляти і бути корисними. Якщо серед 25 дітей з ментальними розладами хоча би 10 зможуть щось виробляти, то вони можуть підтягнути і слабких та підтримувати один одного.
Ще одну групу важкохворих, тяжкопоранених та захисників, молодших 25 років, звільнили з російського полону. Військові, що повернулися додому пройдуть медогляд, отримають допомогу з фізичної та психологічної реабілітації, а також виплати за весь час перебування у неволі.
Про це повідомили в Координаційному центрі з питань поводження з військовополоненими.
В Україну повернулися військовослужбовці Десантно-штурмових військ, Військово-морських сил, Сил тероборони, а також Державної прикордонної служби, Нацгвардії України й Державної спеціальної служби транспорту.
Читайте також: Україна повернула тіла ще 1200 загиблих військових
За даними координаційного штабу, переважна більшість звільнених сьогодні оборонців перебували в неволі з 2022 року. Значна частина з них потрапила в полон під час оборони Маріуполя. Більшість визволених сьогодні захисників — це офіцери. Також частина звільнених — молодші 25 років.
Ці військові воювали на Донецькому, Запорізькому, Луганському, Херсонському, Харківському, Сумському та Курському напрямках.
Координаційний штаб сповістив, що найближчим часом проведуть наступний етап звільнення українських бранців.
Нагадуємо, що боєць 3-ї ОШБр пройшов 200 кілометрів з оточеного Маріуполя та отримав звання Героя України.
Фото: Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими
Один із найкращих ортопедів Європи, француз Стефано Романо, вже всьоме приїхав до Львова, щоб допомогти українським захисникам. Упродовж п’яти днів він разом з українськими лікарями проконсультував понад 80 пацієнтів і провів 15 операцій, серед яких — дві надскладні на плечовому сплетенні.
Про це повідомили в реабілітаційному центрі UNBROKEN.
Романо працює в Парижі в одній із провідних приватних клінік та лікує футболістів французького клубу «Парі Сен-Жермен». У Львові він співпрацює з лікарями Лікарні Святого Пантелеймона. Цього разу разом з українськими колегами він виконав унікальні втручання, які допомагають повернути рухливість пораненим.
Один з пацієнтів — 46-річний військовий Юрій Лютий. Він долучився до ЗСУ в перші дні повномасштабного вторгнення та служив у 117-й механізованій бригаді. У січні на Донеччині отримав важке поранення: кілька куль влучили у плече та руку, внаслідок чого пошкодили аксілярний нерв.
Читайте також: «Раз на мільйон випадків»: 11-річному підлітку зі Львівщини видалили рідкісну пухлину
Під час операції хірурги провели нейротизацію — пересадили гілку здорового нерва до пошкодженого. За словами завідувача ортопедії Василя Рокити, це дає шанс на відновлення чутливості й рухливості руки. Зараз Юрій проходить реабілітацію у центрі UNBROKEN. Повну ефективність операції можна буде оцінити лише за рік.
Наступний візит Стефано Романо до Львова запланували за два місяці. Французький фахівець спільно з українськими медиками вже готується до нових операцій.
Нагадаємо, що нобелівський лавреат Кіп Торн та його дружина-нейробіологиня відвідали центр Unbroken (ФОТО).
Фото: сайт UNBROKEN
Аби бути супергероєм, не потрібні суперздібності. Достатньо стати донором плазми, адже кожна четверта людина щонайменше раз у житті потребувала чи потребуватиме переливання компонентів крові чи препаратів на їхній основі.
До Всесвітнього дня донора ШоТам разом з компанією Biopharma Plasma, яка першою в Україні почала виготовляти з донорської плазми ліки, що рятують життя, розробили тест. Усього 5 хвилин, і ви виявите, які хибні переконання щодо донації плазми ви маєте та про які бонуси для донорів ще не знаєте.
1. Як проходить донація плазми?
2. Хто може бути донором плазми?
3. Як часто можна здавати плазму?
4. Що таке взагалі ця плазма крові?
5. Чому донорство плазми таке важливе?
6. Чим можна замінити донорську плазму крові при виготовленні ліків?
7. Як плазмаферез впливає на наш організм?
8. Як довго відновлюються наші запаси плазми після донації?
9. З донорської плазми виготовляють препарати, такі як імуноглобуліни та фактори згортання крові. Як гадаєте, чиї життя рятують ці ліки?
10. Чи правда, що за донацію плазми можна отримати грошову компенсацію?
Йой, ми виявили у твоїх відповідях чимало шкідливих упереджень! Але головне, що в тебе є бажання дізнатися більше на таку важливу тему, як донорство плазми крові. Можливо, ти раніше зовсім нічого не чув/не чула про донацію компонентів крові або ж це були вигадки чи відверті жахайки на медичні теми, яких, на жаль, вдосталь у мережі. Але тепер ти точно знаєш, що:
— донорство плазми, як і донорство крові, рятує людські життя;
— при донації плазми донор зберігає всі свої червоні кров'яні тільця, а натомість його кров очищується від токсинів;
— донором може стати кожен повнолітній, хто має вагу більше 50 кг, добре самопочуття та бажання рятувати життя;
— аби відновити об’єм плазми, нашому організму знадобиться всього 1-2 доби. Головне пити достатньо чистої води та не забувати споживати білки;
— донори плазми можуть отримати безкоштовні консультації лікаря та пройти медичні скринінги в центрах Biopharma Plasma в різних містах України.
Детальніше про умови тут. Мапа центрів Biopharma Plasma — за посиланням.
Ти ще маєш трохи сумнівів: а може, плазма не така потрібна, як кров? Чи дійсно вона когось рятує? Чи справді донація плазми безпечна для донора? Настав час поповнити свою базу знань, аби стати амбасадором донорського руху в Україні! А почати можеш із цієї пам’ятки:
— донорська плазма життєво необхідна тим, хто бореться з онкологією, імунодефіцитом, важкими опіками та пораненнями;
— донорство плазми приносить користь самому донору: під час процедури плазмаферезу його кров очищується від токсинів та «омолоджується»;
— аби відновити задоначений об’єм плазми, нашому організму знадобиться всього лиш 1-2 доби! Головне пити достатньо чистої води та не забувати споживати білки.
Донори плазми можуть отримати безкоштовні консультації лікаря та пройти медичні скринінги в центрах Biopharma Plasma по всій Україні! Детальніше про умови тут. Мапа центрів Biopharma Plasma — за посиланням.
Нічого собі, ти знаєш так багато про донорство плазми крові! Схоже, ти вже маєш досвід у цій важливій справі.
Австралієць Джеймс Гаррісон першим увійшов в історію як «Людина з золотою рукою» — за своє життя він пожертвував плазму крові 1 173 рази та врятував життя більш ніж 2 мільйонів новонароджених. Можливо, саме ти підхопиш цю супергеройську місію та станеш новою «Людиною з золотою рукою» та легендою донації з України? Ділися своїми результатами в соцмережах — не для того, аби похвалитися, а щоб твої друзі знали, до кого можуть звернутися по пораду як до досвідченого донора!
Ну а бонусом для них буде мапа центрів Biopharma Plasma, де всі донори можуть отримати тут.
Поділіться своїми результатами:
Фото: Biopharma Plasma