Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Кранчі з любов’ю: як молодь з інвалідністю створює корисні сніданки

Опубліковано

“Мене звати Даяна. У мене ДЦП, але це не заважає мені приносити користь суспільству. Я дуже люблю допомагати у приготуванні граноли”. Це лише частинка історії про підопічну Центру денного догляду для молоді з інвалідністю “Любов, яка лікує”. Вона та ще 11 особливих людей з інвалідністю створюють гранолу- корисні сніданки на основі вівсяних пластівців, меду, какао, горіхів, фруктів та ягід.

Таке соціальне підприємництво “Кранчі з Любов‘ю” заснувала чернівчанка Валерія Мартинюк. Дівчина сама росла в особливій родині, тому вирішила допомогти інклюзивній молоді не тільки спілкуватись і відпочивати, а й заробляти кошти власною працею. 

Валерія Мартинюк

За освітою психолог. Закінчила Чернівецький університет. Ще з студентських років займалась волонтерством у соціальних мережах. У 2017 році заснувала Центр денного догляду для молоді з інвалідністю “Любов, яка лікує” і разом з молоддю, що мають інвалідність, створює гранолу. 

Набридло ліпити слоників – зробили гранолу

Ми разом з 12-ма підопічними займаємось виготовленням граноли, батончиків, пастили та фруктових чіпсів. Почали це робити близько року тому. У Центрі ми намагались розвиватись та підтримувати підопічних. Але я зрозуміла, що якщо ми будемо ліпити слоників з пластиліну чи ліпити пазли – ніякого розвитку з цього не вийде. Тому ми і створили соціальне підприємництво – виготовлення корисних сніданків.

“Серед наших підопічних – молоді люди віком від 16 до 30 років з ментальними фізичними порушеннями (ДЦП, аутизм, затримка інтелектуального розвитку)”

Коли розпочинався проект, то у нас були люди, які мають інтелектуальну затримку, і дехто – фізичну. Останні є повністю працездатними, вони можуть робити ту саму роботу що і я, але для них потрібно облаштувати зручне робоче місце.

Ми супроводжуємо тих, хто має ментальну інвалідність. Їм треба детально пояснювати, що і як робити і вони краще виконують якусь одноманітну легку роботу. Клеїти цілий день наклейки на пачки? Без питань.

Молодь приходить до нас по графіку по групах, але не працює цілий день. Ми переодягаємось у форму – спеціальні кітелі та обговорюємо, хто і що буде робити.  У кожного свої обов’язки. Ми робимо сироп для карамелізації, зважуємо вівсянку, карамелізуємо її в нашій конвекційній печі. Поки вона готується, обираємо потрібні сухофрукти та зважуємо їх і потім пакуємо.

Проте, ми не лише разом працюємо, а й гуляємо, ходимо по магазинах. Після роботи ми можемо пограти в ігри.

Я хочу здолати той стереотип, що молодь з інвалідністю чимось гірша і не така як усі. Вони надихаються, тим що роблять. У кожного горять очі, коли хтось замовив пачку граноли.

Горіхи літають по всій кухні

У спілкуванні з такими людьми насамперед маємо наголошувати, що це людина. У їх очах можна побачити біль від поганого ставлення суспільства. Я хочу це змінити. Є правила спілкування з людьми з інвалідністю — ми їх навіть розмістили у своїх буклетах.

Так, у нас бувають з ними складнощі. У них дуже тендітні душі і якщо щось не так, то дуже зляться. Не ті кеди вдягнув, не приїхала вчасно маршрутка – це змушує їх бути неспокійними протягом дня, а горіхи можуть літати по всій кухні.

Ні, вони не агресивні, просто так реагують на ситуації. Але мусимо підлаштовуватись і це потрібно розуміти.

Та вони і радують нас та дають впевненість у собі. У центрі молодь розуміє, що може реалізувати себе та заробляти кошти. Хтось потім знаходить офіційну роботу. Один працює двірником, інший – прибиральником, а одна дівчинка Іринка влаштувалась працювати в кафе. Разом з нами вони розуміють, що потрібні і не самотні.

Замовлень поки не багато

Наша команда особливих кухарів може виготовляти 10 кг граноли в день. Такий об’єм ми колись витягнули на одну конференцію. Але такої кількості замовлень у нас немає. Особливо зараз. Влітку попит на гранолу значно спав. І прибуток був просто смішним. А взимку у нас багато замовлень. Проте, ми знаємо як виправити ситуацію, не чекаючи морозів. Потрібно розширюватись, але для цього нам необхідна додаткова техніка, наприклад, професійна сушарка. А вона коштує 10 тисяч гривень. Поки для нас це непідйомна сума.

“Півкілограма нашої граноли коштує 150 гривень, менший пакуночок – 80. Продаємо зазвичай через інстаграм та у деяких Чернівецьких магазинах”

Сонячні кухарі отримують зарплату за свою працю. Так ми стимулюємо їх працювати. Оплата залежить від прибутку і від обов’язків. Ви ж розумієте, що хтось може карамелізувати гранолу, а хто просто ліпити наклейки. Але, в середньому оплата за працю – 500 гривень.

З дитинства бачила, що таке інвалідність

Всі завжди цікавляться чому молода дівчина вирішила опікуватись людьми з інвалідністю. Бо я не з чуток знаю, що це таке. Я виховувалась в сім’ї, де обоє батьків мають інвалідність. З дитинства я бачила, як їм не просто і зрозуміла, що моє покликання – працювати з людьми з особливостями. У підлітковому віці я почала волонтерити, а потім це переросло в Центр.

“Кожна людина потребує відчуття значущості, це один з етапів соціалізації. Саме тому важливо створити можливість працевлаштування, яке було б інклюзивне”

Коли ми працювали з людьми з інвалідністю, то робили якесь мило чи щось ліпили з пластиліну, щоб розвивати моторику. Але не було ніякого збуту. Я ж ставила для себе задачу зробити їх соціально-активними членами суспільства.

У рамках соціальної адаптації у центрі ми і так готували їжу для себе, але згодом вирішили готувати також для інших. Крім того, наша молодь як і всі люблять з’їсти якийсь фаст-фуд, запити це колою і заїсти цукеркою. А їм потрібно правильно харчуватись. Тому ми вирішили робити щось корисне. Звісно, спалили не один кілограм вівсянки. Але маленькими кроками йшли. Закупили сушарки і пічку, уніформу. У нас є технолог, і все готуємо з дотриманням власної рецептури і санітарних норм.

Зараз ми на шляху до того, щоб зареєструвати нашу продукцію і отримати сертифікацію та бути на ряду з іншими виробниками.

Тепер і інші міста хочуть робити інклюзивну кухню

Щоб запустити свій бізнес ми звернулись до краудфандингової платформи RazomGo.Там ми зібрали 25 тисяч гривень. І це була лише частина витрат, бо багато коштів пішло на приміщення та техніку. Ми отримали допомогу від інших людей — не лише через платформу, і стали впізнаваними завдяки лекціям у різних містах України.

Запустивши проект, зрозуміла, що не варто боятись помилок. Ми зіштовхнулись з не відповідальними постачальниками, які продавали товар не першої свіжості. А деякі затримували продукцію. Та ми швидко вирішили цю ситуацію.

Великою нашою помилкою було прагнення економити. Нашу першу етикетку ми зробили в телефоні в програмці. Потім побачили, що буде дешевше, якщо ми надрукуємо великим тиражем. І коли вже все було готово люди почали говорити нам, що через ці етикетки не зрозуміло хто ми і що це за проект. Гнались за економією, а опинились в мінусі.

Але, дороги назад немає. І помилки загартовують. Зараз я бачу, що за мною стоїть багато людей і в інших містах прокидаються люди і хочуть робити у себе інклюзивну кухню. Це Одеса і Хмельницький.  Я розумію, що потрібно проект підіймати на якийсь рівень і довести, що люди з інвалідністю можуть робити класний продукт.

Суспільство

Київські активісти запустили мапу з закинутими історичними будівлями

Опубліковано

У Києві активісти запустили мапу з закинутими історичними будівлями — “Мапа реновації”. Про це пише БЖ.

Наголошується, що наразі на карті можна знайти тільки об’єкти в Шевченківському районі.

Навіщо це потрібно?

Волонтери стежать за станом занедбаних будівель і подіями навколо них, найактуальніші публікують на карті. Зокрема на сайті можна знайти загальну інформацію про будівлю, історичну хроніку та фотографії. Також команда працює над створенням облікової документації для присвоєння закинутим будівлям охоронного статусу пам’ятника архітектури або історії.

Читайте також: У Києві завершили реконструкцію старовинної садиби Іпсіланті (ФОТО)

“Наша Велика Мрія — повернути життя в закинуті будівлі міст”, — розповідають автори проєкту. За час своїх досліджень у Шевченківському районі активісти знайшли 227 покинутих будівель, 66 з яких є пам’ятками архітектури. За офіційними даними, у цьому районі Києва всього 72 закинутих будівлі.

Фото: facebook.com/renovation.map

Читати далі

Суспільство

У Львові за 209,5 млн грн реконструюють вулицю Степана Бандери: як вона зміниться

Опубліковано

У Львові наприкінці вересня розпочнеться реконструкція вул. С. Бандери, вартість робіт становить 209,5 млн грн. Про це повідомляє пресслужба міської ради.

Зазначається, що Роботи відбуватимуться поетапно і розпочнуться з відрізку від вул. Чупринки до вул. Антоновича. Загалом буде відремонтовано всю вулицю, протяжність якої 1,05 км. 

Виконуватиме роботи ТзОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» на замовлення ЛКП «Львівавтодор».

Читайте також: Дорожники презентували проєкт капітального ремонту Хрещатика: що зміниться?

Що передбачає проєкт?

Проектом передбачається:

  • повне розбирання дорожнього одягу, трамвайних колій і тротуарів;
  • реконструкція всіх інженерних мереж відповідно до наданих технічних умов служб міста;
  • влаштування проїзної частини і суміщених з нею нових трамвайних колій по середині вулиці;
  • влаштування контактної мережі трамваю, вуличного електроосвітлення;
  • влаштування вздовж проїзної частини з обох боків велосипедних смуг та на окремих ділянках велосипедних доріжок;
  • влаштування кишень для машин швидкої допомоги, аварійних служб та тимчасової стоянки машин мешканців будинків;
  • влаштування тротуарів і пішохідних зон з забезпеченням умов для пересування маломобільних груп населення;
  • благоустрій вуличного простору.

Фото: city-adm.lviv.ua

Читати далі

Суспільство

Українці зможуть купити інсулін та наркотичні засоби за е-рецептом

Опубліковано

В Україні з 2021 року планують поширити електронний рецепт на інсулін, наркотичні та імуносупресивні засоби. Про це повідомили у МОЗ, пише НВ.

«У нас розроблено чіткий алгоритм і план впровадження електронного рецепта, ми почали рухатися за цим планом. І вже в 2021 році ми маємо намір запровадити електронний рецепт на наркотичні засоби та інсуліни та імуносупресивні засоби», — зазначили у Міністерстві охорони здоров’я України.

Що змінюють?

Уже з 2022 року за допомогою електронного рецепта можна буде придбати антибіотики та препарати, призначені в межах антибактеріальної терапії.

Ще через рік на електронний рецепт переведуть решту рецептурних засобів.

«Тобто, починаючи з 2023 року, ми хочемо, щоб ця система у нас повністю запрацювала. Усі лікарські засоби, які повинні відпускатися за рецептами, щоб вони повністю пускалися лише за електронними рецептами. Це світова практика. І саме так ми повинні діяти, якщо ми хочемо бути здоровими українцями», — зазначили у МОЗ.

Читайте також: Медреформа на Одещині. Як у місті створили хаб для сімейних лікарів

Що варто знати про е-рецепт?

Електронний рецепт став доступним в Україні 1 квітня 2019 року.

Ліки за унікальним номером е-рецепта можна отримати в аптеках-учасницях програми Доступні ліки по всій Україні. Рецепт виписує сімейний лікар, терапевт чи педіатр через електронну систему охорони здоров’я.

Пацієнт отримує унікальний номер рецепта та код підтвердження на верифікований номер мобільного телефону. Ці дані необхідно надати провізору для отримання ліків за урядовою програмою реімбурсації.

Фото: shoppingpl.com

Читати далі

Суспільство

У Харкові презентували новий тематичний сквер (ФОТО)

Опубліковано

У Харкові з’явився тематичний сквер, присвячений скіфам. Його відкрили 17 вересня у районі будинку по вул. Біблика, 2-а. Про це йдеться на сайті міськради.

Як повідомив директор Департаменту житлового господарства Роман Нехорошков, біля будинку була велика територія, яку вирішили привести до ладу. Роботи були розпочаті торік.

Спочатку комунальники встановили ігровий майданчик на прохання жителів, а потім почали будівництво міні-парку. Цього літа зробили нові алеї, одну з яких виклали тротуарною плиткою, розбили клумби і встановили нові лавки. А на деревах повісили світлодіодні фігури, щоб увечері була затишна атмосфера.

Читайте також: Проєкт харківського парку виграв гран-прі премії з ландшафтної архітектури (ФОТО)

До чого тут скіфи?

Роман Нехорошков зазначив, що оскільки в Індустріальному районі склалася традиція створювати тематичні локації, сквер на вул. Біблика вирішили присвятити культурі стародавніх скіфів.

«Зараз активно обговорюється повернення скіфського золота в Україну, тому народилася така ідея. Ухвалили рішення встановити кам’яні композиції з зображенням скіфських орнаментів, а коли подивилися на колекцію скіфського золота – вирішили вирізати декоративні елементи з металу і зобразити тигра, лева та інших тварин. Скіфи часто зображували тваринний і рослинний світ, тому ми ще зробили тематичний рокарій», – розповів Роман Нехорошков. 

За його словами, наприкінці жовтня у сквері планується встановити ще кілька кам’яних тематичних скульптур.

також зазначається, що в Індустріальному районі було відкрили pet-friendly двір «Кіт і пес», де для мешканців мікрорайону проводить заходи Центр поводження з тваринами, а незабаром планується добудувати ще один сквер, присвячений стоматології.

Фото: city.kharkov.ua

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.