Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Щасливі Старенькі: як волонтери допомагають українським пенсіонерам

Опубліковано

Як часто ми зустрічаємо в магазині бабусю, яка за останні копійки купує собі найдешевші продукти, або дідуся, який грає на гармошці в переході, щоб хоч якось прожити ще тиждень? Більшість з нас просто відводить очі, а хтось справді хоче допомогти. Серед останніх є і проєкт Starenki. Це благодійна некомерційна соціальна ініціатива, мета якої – допомога самотнім людям похилого віку в їх складних життєвих обставинах.

Небайдужі дівчата об’єднались, щоб допомогти самотнім стареньким продуктами та підтримкою. Зараз команда проєкту опікується двома тисячами пенсіонерів у Києві, а також запустила проєкт у Львові та Дніпрі. Як працює благодійна ініціатива та як волонтери щодня об’їжджають десятки квартир бабусь та дідусів – читайте далі.

 Анна Верещак

Анна Верещак

За освітою психолог. Закінчила КНУ ім. Т. Г. Шевченко. Є співзасновницею Платформи розвитку агробізнесу AgroTalks, а також співзасновницею благодійного фонду Starenki.

95-річна волонтерка та любов через усе життя

Кожний наш підопічний по-своєму унікальний, вони надихають нас своєю любов’ю до життя. Одна з найяскравіших бабусь, з якою я спілкувалась – Зінаїда Микитівна. Це дивовижна жінка, неймовірної краси. Якось ми привезли їй пакет з продуктами, тоді ми ще возили і памперси. І вона почала сортувати їх і відкладати. Виявилось, що вона у свої 95 років такий же волонтер і має 100 підопічних ветеранів праці. Зінаїда Микитівна регулярно їх відвідує, допомагає і ці памперси відклала саме для них. За своє життя вона багато подорожувала. А зараз мріє побачити Париж.

Також була одна неймовірна бабуся, яка повністю незряча і може побачити лише силуети. І ця бабуся у свої 80 “з хвостиком” сама з якихось ганчірок пошила собі постіль. Ви б бачили ці рівненькі шви. А ще вона нам співала. Бабуся настільки позитивна, що дивишся на неї і розумієш, скільки у людини внутрішніх сил. 

Дуже нас радують пари. Хоча їх зустрічаємо рідко. Це ті люди, які у свої 90 тримаються за руки, розповідають, як познайомились, пронесли любов через усе своє життя і досі живуть заради одне одного. От і у нас була одна така унікальна пара Лев Олексійович та його дружина Лапа (Людмила Миколаївна). 

Не знайшли таких фондів – створили самі

Робота фонду “Старенькі” почалась з якоїсь внутрішньої потреби. У 2013-2014 роках стало дуже помітно, наскільки збільшилась кількість стареньких у переходах. Коли я почала думати, що можна зробити, то побачила пост на Фейсбуці Ірини Бараненко, яка також хотіла допомагати стареньким, але не знала як. Так все і почалось. Поступово сформувалась команда.

“Зараз нас п’ятеро співзасновників. Також є 10 людей, які регулярно допомагають, і ще 300-400 волонтерів, які їздять на розвозки. Кількість охочих допомогти постійно збільшується”

Ми офіційно зареєстрували свій фонд. Також у нас на зарплаті працює бухгалтер та координатор розвозок. На місяць на всі адміністративні витрати йде десь 30 000 гривень.

Але! Ми не беремо жодних коштів з пожертвувань. З першого дня вирішили, що потрібно чесно говорити людям, що є продуктовий фонд, а є адміністративний. Але останній часто пустий, тому ми вкладаємо власні кошти. 

За законом, будь-який фонд може брати 20% коштів на адміністративні витрати. Але нам здалось, що це нечесно.Тому всі пожертвування на 100% йдуть лише на продукти.

Пакети з продуктами для стареньких та чаювання

Наша мета – допомогти стареньким нужденним людям. Зараз ми працюємо у Києві, Дніпрі та Львові. У Києві у нас є вже 2000 підопічних, в регіонах поки менше – десь 100-150. 

Наш фонд займається фандрейзингом (залучення коштів для реалізації проєкту, – прим. ред.). У нашому випадку це закупка продуктів та логістика, тобто ми повністю силами волонтерів розвозимо за адресами пакети з продуктами кожному старенькому.Ще у нас є такий напрям роботи, як чаювання: коли ми організовуємо для стареньких розважальні програми у територіальних центрах кілька разів на місяць. Під час розвозок ми зрозуміли, що ці люди дуже відрізані від суспільства, їм не вистачає спілкування, багато хто взагалі не виходить з дому.

Які продукти отримують старенькі

У нас є середній базовий набір, який складається з продуктів, що довго зберігаються. Ми сформували цей список, спираючись на рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я та побажання наших підопічних. У набір входять: крупи (гречка, вівсянка, рис), макарони, 3-4 види м’ясних консервів, олія, печиво, солодощі, згущене молоко, іноді мед, чай. До Нового року можемо покласти ще баночку горошку. А також кладемо мінімальний набір побутової хімії. Середня ціна такого набору – 350-370 гривень.

Всі продукти ми купуємо коштом благодійних пожертвувань. У минулому році зібрали мільйон гривень. Цього року хочемо так само. Гроші завжди потрібні. Бо людей похилого віку, які потребують допомоги, насправді дуже багато. Поки ми не можемо обійняти всіх, але дуже цього хочемо. 

Співпраця з центрами та розвозки

Ми співпрацюємо з територіальними центрами, на обліку яких стоять пенсіонери. Від них ми отримуємо список людей, які насправді потребують допомоги. Є певний фільтр відбору.

“Наша аудиторія – це самотні пенсіонери без найближчих родичів з пенсією у 2700 гривень. Самі ми б не змогли оцінити ці критерії”.

До кожного пенсіонера прикріплений соціальний працівник, який відвідує старенького і допомагає по господарству. Ми можемо лише у присутності соціального працівника прийти до пенсіонера і принести продукти. Тому він разом з нашими двома волонтерами щодня робить 2-3 розвозки. Територіальний центр, у свою чергу, веде відомості про те, скільки разів і кого ми відвідали. 

Читайте також: Співає “Баба Єлька”: як три містянки відроджують українську сільську пісню

Соціальний працівник попереджає, що сьогодні приїдуть волонтери. Аби старенькі не переживали за свою безпеку, без попереднього дзвінка ніхто до них не приходить. Дуже мило спостерігати, як вони готуються до нашого приходу, наряджаються, готують млинці.

Старенькі постійно питали: а за кого треба голосувати

Спілкування з ними дає нам неймовірну енергію і розуміння, що проєкт потрібен. Дивишся на цих людей, які в такому віці не втратили віру в життя, і надихаєшся сам. 

Хоча спочатку були труднощі: вони не вірили та не розуміли, хто ми, навіщо приїхали. Багато хто з них взагалі не довіряв нам. У них є внутрішній страх, що їх хочуть використати. Бо у 80% з них є якась сумна історія – когось пограбували, обманули чи побили.Стандартним їх питанням було: “А за кого потрібно голосувати?”.

Настільки сильною була недовіра, що хтось може безкорисливо щось для них зробити. Поступово ми зламали цей стереотип, приїжджали, пояснювали хто ми. Зробили для них листівки-календарі, щоб вони могли прочитати про нас. Зараз навіть ті, хто бачить нас вперше, вже про проєкт чули. Тому тепер сприймають нас з великою радістю і вдячністю.

Як приєднатись до фонду Starenki?

Найскладніше у нашій роботі – розуміння, що ти не можеш обійняти всіх. У багатьох проблеми зі здоров’ям, потрібна дорога операція, але ми не можемо з цим допомогти. Також у кожного є потреби з ремонтом. Тому нещодавно у нас народився фонд “Речі доречі”. Хтось може пожертвувати на холодильник бабусі, хтось віддає старий телевізор. Якось у бабусі майже рік не було води, тому одна дівчинка віддала свій бойлер. Пенсіонерів багато, ми намагаємось допомагати, як тільки можемо.

Читайте також: Онука на годину: як у Івано-Франківську рятують стареньких від самотності

Якщо ви хочете приєднатись до нас, то можете написати нам у Фейсбуці чи інших месенджерах. Там можна отримати інформацію про розвозки і завжди є контакти координатора. Можна з ним зв’язатись та приєднатись до розвозки. Боятись не потрібно, з вами буде досвідчений волонтер.

Допомогти фінансово можна на сайті: або оплатити прямо там картою, або за реквізитами через банк. Будемо раді будь-якій допомозі.

Суспільство

У Києві вперше тестують безконтактну оплату проїзду в маршрутці

Опубліковано

У Києві в маршрутці №250 в Дарницькому районі тестово запрацювала система безконтактної оплати проїзду «ПІК»ї.

Про це пише Хмарочос.

Відомо, що це маршрут від станції метро Позняки до вулиці Олени Пчілки в Дарницькому районі. Проїзд можна оплатити:

  • банківською картою,
  • смартфоном,
  • карткою киянина.

Щоб скористуватися системою, потрібно просто прикласти телефон або карту до валідатора.

Читайте такожНе тільки пиво: як на Опіллі виробляють натуральні олії

Щоб сплатити більше ніж за одну поїздку, встановлять таймінг у сім секунд. Також це зроблено, аби уникнути випадкової подвійної оплати. Квитків за оплату проїзду немає. Під час сплати через смартфон інформація про оплату відображатиметься на встановлених додатках (Google Pay, Apple Pay і т. п.), за допомогою картки – на екрані валідатора. У кожного автобуса буде свій державний номер.

Після тестового режиму системою хочуть оснастити автобуси на інших маршрутах та різних перевізників. Попри це, готівкою також можна буде розплачуватися, як і раніше.

Нагадаємо, у Маріуполі запроваджують електронний квиток.

Як ми повідомляли раніше, в Україні запускають єдиний електронний квиток на 5 видів транспорту.

Головне фото: hmarochos.kiev.ua.

Читати далі

Суспільство

Українські студії дубляжу стали офіційними партнерами Netflix

Опубліковано

Українські студії озвучення Postmodern Postproduction і Так Треба Продакшн стали партнерами американської компанії стрімінгових сервісів Netflix.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці FILM.UA Group, до структури якої входять обидві студії.

Читайте такожНе тільки пиво: як на Опіллі виробляють натуральні олії

Зазначається, що обидві компанії отримали найвищий партнерський статус – Gold – і зможуть займатися створенням українського дубляжу.

Нагадаємо, в Україні почали знімати гангстерську сімейну комедію “Коза Ностра”.

Як ми повідомляли раніше, короткометражку української режисерки відібрали до одного з найкращих міжнародних кінофестивалів.

Головне фото: facebook.com.

Читати далі

Суспільство

В Івано-Франківську влаштують тиждень безкоштовних екскурсій

Опубліковано

Івано-Франківськ з нагоди Дня туризму проведе тиждень безкоштовних екскурсій.

Про це повідомили в Управлінні економічного та інтеграційного розвитку Івано-Франківської міської ради на фейсбук-сторінці. 

Зазначається, що 27 вересня відзначається Всесвітній день туризму. З цієї нагоди підготували серію різних за тематикою екскурсій Івано-Франківськом. У зв’язку з карантинними обмеженнями кількість учасників має бути не більш як 10 осіб.

Читайте такожНе тільки пиво: як на Опіллі виробляють натуральні олії

Планують провести п’ять екскурсій з 22 вересня:

  • «Вечірні вогні Івано-Франківська»;
  • «Івано-Франківськ під мікроскопом»,
  • «Легенди старого Станіславова»,
  • «Від «сонячного» Станіславова до «темного» Івано-Франківська»,
  • «Романтичний Івано-Франківськ».
Фото: facebook.com/economicsIF

Усіх охочих стати екскурсантами у ці дні просять зареєструватись за допомогою Google-форми  якнайшвидше і не забути з собою в подорож захисну маску.

Нагадаємо, студент-історик проводить безкоштовні екскурсії на підтримку рідного міста.

Також Маріїнський палац відкриють для екскурсій з 4 вересня.

Як ми повідомляли раніше, у Києві ВДНГ запускає екскурсії найцікавішими місцями.

Головне фото: gk-press.if.ua.

Читати далі

Суспільство

У мережу виклали український серіал за мотивами відомого роману

Опубліковано

Український серіал за мотивами роману Анатолія Дімарова «І будуть люди» виклали у вільний доступ. Про це повідомляє видання Читомо.

Серіал можна переглянути на офіційному Youtube-каналі компанії Film.ua.

Режисером екранізації виступив Аркадій Непиталюк, а над сценарною адаптацією працювали Тетяна Щегельська та Тарас Серед акторів, які з’являться на екрані: Катерина Григоренко, Остап Дзядек, Акмал Гурєзов, Віктор Жданов, Олена Борозенець, Костянтин Темляк та інші.

«Серіал побудований у формі саги. Через призму життя звичайних людей показує турбулентні етапи 20 століття: перша світова війна, революція, прихід радянської влади. Кожен з героїв по-своєму зустрів ці зміни, з точки зору своєї правди, але всіх їх об’єднувало одне — бажання жити, любити і знайти своє місце у новому вимірі історії», – йдеться в анотації.

Читайте також: Стартували зйомки нової української комедії

Всього серіал матиме 12 епізодів, а також 12 персонажів.

Як нагадує видання, перший том роману Анатолія Дімарова «І будуть люди» побачив світ у видавництві Радянський письменник ще у 1964 році. У 1982 році автор отримав Шевченківську премію за останню, третю частину цього роману, який має назву «Біль і гнів» (1974, 1980).

Фото: 24tv.ua

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.