Суспільство
Що винайшли українці за 30 років незалежності? (ВІДЕО)
Якщо у вас запитають: «Ой, а що такого винайшли українці за ці 30 років?», покажіть їм це відео. 3D-друк імплантів кісток, генератор, що перетворює повітря на воду, папір із опалого листя — це лише кілька винаходів, які за кордоном знають і замовляють. Про 5 українських винаходів розповідає ШоТам.
Kwambio з Одеси
Український стартап Kwambio з Одеси спричинив у світі справжній фурор. Вони вигадали технологію моделювання і створення кісткових імплантів.
У майбутньому не потрібно буде з’єднувати пошкоджені кістки металевим кріпленням. Адже завдяки українцям їх тепер можна друкувати на 3D-принтері.
Однак на цьому в Kwambio не зупинилися й працюють над тим, щоб друкувати органи.
«Якщо раптом на нас впаде величезний камінь із неба, ми маємо ще раз себе відтворити та не піти за прикладом динозаврів, а навчитися відтворювати свої тіла, інформацію, друкувати кістки, органи», — Володимир Усов, засновник Kwambio.
Папір з опалого листя
Ще один сучасний український винахід, який вразив світ — папір з опалого листя. Завдяки українцеві Валентину Фречці тепер не треба вирубувати ліси задля паперу.
Те, що целюлозу можна видобувати з опалого листя, він з’ясував ще в школі. Однак роки пішли на те, щоб удосконалити технологію, зробити її безпечною для довкілля. І тепер замість того, щоб спалювати листя, можна виготовляти з нього купу паперу.
Ми навчилися використовувати відходи, які утворюються щорічно всюди. І ми тепер можемо їх перероблювати у волокнистий напівфабрикат, аби застосовувати для виробництва паперу. Нам це вдалося першим реалізувати у всьому світі, — Валентин Фречка, винахідник.
Валентин уже отримав 2,5 млн євро від Єврокомісії, на які будуватиме завод в Україні.
Генератор видобутку води із повітря
А як вам видобуток води із…повітря? Українці з компанії IDA винайшли атмосферний генератор, здатний це робити. Такий маленький «Оазис» містить у собі понад 10 000 деталей.
Один генератор може видавати від 20 до 80 літрів води на день. Пристрій уже набуває популярності в ОАЕ та інших країнах з нестачею прісної води.
Вітряк, що працює без вітру
А цей український винахід став поперек горла небратам — вітряк, що виробляє енергію майже без вітру. До свого винаходу вчений із Полтавщини Олексій Оніпко йшов майже 10 років.
І в нього вийшло: ротор українця дає енергію при швидкості вітру від 0,3 м/с. Для порівняння, звичайному вітряку потрібно не менш ніж 3 м/с.
Читайте також: Заряджає 25 телефонів та Starlink. 15-річний винахідник зі Львова створює унікальні повербанки для ЗСУ
«Нам удалося зробити такий вітряк, який однаково добре працює і на малій швидкості, і на великій. Вистачає на телевізор, холодильник, пральну машину. Все це працює від вітрової енергії», — Олексій Оніпко, винахідник.
Ротор Оніпка 2013 року отримав нагороду Міжнародної асоціації винахідників — гран-прі «Зелений Оскар». Угадайте, вчені якої країни заявляють, що цей ротор неефективний? Звісно, росії.
«Кровоспас»
І ще один винахід! «Кровоспас»: дешевий та ефективний зупинювач кровотечі. У 2014 ЗСУ були погано оснащені, бракувало дорогих кровоспинних препаратів.
Тоді українські науковці вигадали аналог закордонного «Целоксу». Бинт, пластир або серветка, просочена препаратом, згущували кров за пів хвилини.
«Це спеціальний нетканий матеріал з отворами, що пришвидшують абсорбцію крові, води, або інших рідин. І ми просочуємо цей носій нашою гемостатичною композицією», — Ігор Цурупа, винахідник.
Читайте також: Зі складів – на передову. Як проєкт «Тачка на ТРОкачку» відновлює радянські вантажівки для ЗСУ
У 2016 «Кровоспас» отримав сертифікат відповідності та вийшов у серійне виробництво. Вартість «Целоксу» сьогодні — понад 2000 гривень. А «Кровоспасу» — 700.
І це тільки 5 винаходів часів незалежної України, а насправді їх десятки.
Нагадаємо, на Вінниччині розробили технологію розмінування полів за допомогою трактора.
Також ми повідомляли, що львівські студенти винайшли гідрогелеві пов’язки для передової.
Суспільство

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.


Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
Суспільство

«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
Суспільство

У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб

Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.



Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub