Суспільство
Селяни-кріпаки стали магнатами, а їхнього нащадка обрали міським головою Одеси (ВІДЕО)
Селяни-кріпаки з Черкащини змогли викупили себе та свої родини з неволі й стати магнатами, а їхній нащадок став міським головою Одеси та вивів місто на абсолютно новий рівень!
Історію селян Федора Симиренка та Михайла Яхненка — приклад неймовірної жаги українців до свободи та хисту до бізнесу, розповідає ШоТам.
Селяни-кріпаки Федір Симиренко та Михайло Яхненко мешкали в містечку Сміла на початку 1800-х. Федір працював на графа Воронцова, Михайло — на графа Самойлова.
Михайло займався шкірою, худобою і ремонтом взуття та на зароблені гроші викупив себе й родину з неволі. Федір у цей час домігся дозволу на оренду млинів і разом з Михайлом почав торгувати борошном.
І так успішно, що за кілька років Федір теж викупив себе та рідних з кріпацтва. Після цього разом із синами Михайла відкрив магазини з великими складами в Харкові та Києві. Найкраще ж справи йшли у портовій Одесі — звідти вдавалося продавати товар за кордон.
За 20 років підприємці освоїли новий шлях — побудували мережу цукрових заводів. Але до цього ще й поріднилися: Федір Симиренко одружився з донькою Михайла Анастасією. Їхні сини Платон і Василь, коли подорослішали, стали новим диханням родинної справи.
Молоді Симиренки, навчаючись у Парижі, привезли з Франції нові технології. Це дозволило переобладнати старі заводи та побудувати нові, створивши цілу мережу. А їхній завод у Городищі на Черкащині став найбільшим цукровим підприємством у російській імперії. У 1859 у Городищі Платон зустрівся з Тарасом Шевченком.
Читайте також: Трагедія чи перемога? Дізнайся правду про бій під Крутами та зруйнуй історичні міфи (ТЕСТ)
Незабаром чоловік викупить цілий тираж «Кобзаря» і цим врятує поета від безгрошів’я. А його брат Василь стипендіював Лесю Українку, Павла Чубинського та Михайла Драгоманова. У середині 1800-х на бізнесі Симиренків-Яхненків позначилася економічна криза.
Накопичувалися борги, кредити, а всередині компанії стався розкол. Та Платон і його син Левко знайшли себе в новій справі — садівництві. До речі, саме тоді Левко Симиренко вивів сорт зелених яблук, відомий кожному українцю. Їх назвав «Симиренко» на честь свого роду та, зокрема, батька.
Славну ж родинну історію Яхненків продовжив онук Михайла Семен. Він зосередився на громадській діяльності та багато років обирався гласним міської думи Одеси. А впродовж 1860-1863 років обіймав посаду міського голови. За його правління Одеса розквітла.
Замість канав з’явилися дренажні стоки, а замість пилу та бруду на вулицях проклали мостові. На вулицях з’явилося газове освітлення, що на той час було рідкістю навіть для великих міст. Семен побудував новий водогін з Дністра, завдяки чому в Одесі з’явилася якісна питна вода. А ще за власні кошти звів бетонний водосток на Думській площі.
Тодішнього міського голову в Одесі шанують і сьогодні: його ім’я носить одна з вулиць міста. А історія династії Яхненків-Симиренків є прикладом жаги українців до свободи й хисту до бізнесу!
Нагадаємо, ми розповідали, як київський ювелір Йосип Маршак у ХХ ст. конкурував з Картьє та Фаберже.
15 травня український павільйон Not For Sale на Всесвітній виставці EXPO 2025 в Осаці відвідав король Швеції Карл XVI Густав. Візит відбувся в межах офіційної програми перебування монарха в Японії.
Про це повідомили в Міністерстві економіки України.
Під час візиту король ознайомився з експозицією, яка репрезентує людські цінності — свободу, гідність, вибір, які не мають ціни. Павільйон працює у форматі «магазину», де неможливо нічого придбати, адже кожен «товар» символізує певну цінність.
Павільйон відкрили 13 квітня. За перший місяць його відвідали понад 100 тисяч осіб. Через високий інтерес відвідувачі формували черги, для забезпечення порядку залучили охорону.
Читайте також: «Батьківська хата» в серці Техасу: українці відкрили виставку свого народного вбрання у Сан-Антоні
«Візит короля Карла XVI Густава до українського павільйону на EXPO 2025 — черговий прояв підтримки Швеції, яку ми відчуваємо з перших днів повномасштабної війни. Це і військова, і гуманітарна, і фінансова допомога, а також підтримка розмінування та українців, які у цій країні шукали прихисток від війни. Сьогодні — це ще й підтримка павільйону Not For Sale, де ми говоримо про цінності, які українці захищають ціною власного життя», — зазначила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Україна на EXPO 2025
Участь України у виставці стала можливою завдяки підтримці японського уряду, який надав безоплатний простір на пів року. Цей проєкт також підтримали Програма розвитку ООН в Україні, «Укрзалізниця» та Caparol. EXPO 2025 триватиме до 13 жовтня, у ній взяли участь понад 160 країн.
Нагадаємо, що українські військові вийшли на червону доріжку Каннського кінофестивалю.
Фото обкладинки: сайт Мінекономіки України
Автентичну вишиту сорочку початку 20 століття виявив у 2017 році сталкер Ілля Кротенко в покинутому будинку села Чапаєвка (історична назва — Хоромне). Вишиванку перенесли в сухе приміщення для збереження, однак згодом вона знову опинилася серед руїн.
Про це повідомили на сторінці гри S.T.A.L.K.E.R.
Через кілька років Ілля Кротенко знову повернувся до цієї вишиванки. Тоді її передали майстрам, які за збереженими фрагментами створили точну копію орнаменту та крою. Оригінальну сорочку вдалося реставрувати, але не повністю.
«Історія, яка могла згнити разом із дахом, продовжує жити. Історія, яку не стер навіть Чорнобиль. Вишиванка — не бронежилет. У рейд її не вдягнеш. Але навіть там, де розпадається бетон і пил радіації лежить на підвіконнях, вона нагадує — ми є. Були. І будемо»‚ — написали на сторінці гри.
Читайте також: Музей Івана Гончара зацифрував 100 вишитих сорочок з усієї України: де переглянути (ФОТО)
Нагадаємо, що S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl отримала нагороду Xbox Excellence Award 2025,
Фото: сторінка гри в X
Суспільство
Цієї суботи урбаніст з Данії Мікаель Колвілл-Андерсен збирає толоку. Разом із киянами він планує розфарбувати простір на Контрактовій.
Це дозволить Мікаелю підготувати місце, де він обіцяє створити найбільший тактичний урбаністичний проєкт у світі.
Про це автор ідеї повідомив у своєму інстаграмі.
Оживляємо сірий асфальт
Мікаель Колвілл-Андерсен планує створити найбільший тактичний урбаністичний проєкт у світі. Він закликає киян приходити на толоку, аби долучитися до творчого процесу. : «Разом перетворимо простір на яскраве, живе місце з фарбами, атмосферою та людьми, яким не байдуже»
Читайте також: Гурт Ziferblat відсвяткував День вишиванки в Базелі разом з українською громадою (ФОТО)
У своєму відеозверненні данський урбаніст наголошує, що хоче оживити сірий асфальт, додавши фарб. Це підготовка простору до облаштування, де Мікаель планує розставити вуличні меблі.
Нагадуємо, що українці відкрили виставку свого народного вбрання у Сан-Антоні.
Фото обкладинки: Львівський мніципальнй мистецький центр
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...