

NewСхід
Підприємниця запустила на Донеччині власне виробництво трикотажної пряжі
Підприємниця Ольга Сімонова з Маріуполя налагодила виробництво трикотажної пряжі і відкрила власну крамницю.
Де взяла гроші?
Підприємство запустила за грантові гроші за програмою “Український донецький куркуль” і власні заощадження. Придбала обладнання для виготовлення трикотажної пряжі. Цими вихідними у Маріуполі підприємниця відкрила крамницю. У ній можна придбати натуральну пряжу для виготовлення різних виробів у стилі – хендмейд, повідомляє “Бізнес-Схід”.

“Ми хотіли пізніше це зробити, але клієнти весь час питали: як подивитися асортимент, чи можна побачити палітру. Певний час я їздила на зустрічі, показувала, але це незручно і забирає багато часу. Тому я зважилася на крамницю”, – розповіла Ольга.
Що в асортименті?
Зараз Ольга Сімонова торгує у крамниці, на виробництві її працівник виготовляє пряжу.
Маріупольчанка постійно розширює асортимент своєї продукції, любить пастельні тони. У її асортименті – 26 різних кольорів. Також є аксесуари з дерева та металу для виготовлення виробів з пряжі та їх оздоблення.
Читайте також: Була завучем – стала бізнесвумен: як донецька педагогиня створює автентичні прикраси
“Понад усе я ціную якість, моя пряжа не полиняє, не кошлатиться, це важливо. Тому люди знову приходять за цим товаром. Я хочу створити такий асортимент, щоб людина зайшла до крамниці чи на сайт і все купила для хендмейду в одному місці, не витрачала час на пошуки необхідного товару, це буде зручно”, – ділиться планами підприємниця.
Багатьом клієнтам підприємниця показує, як навчитися робити текстильні речі, не маючи досвіду. Також Ольга мріє, що її пряжа завоює ринок України та інших країн Європи, а людей, які виготовляють вироби ручної роботи ставатиме все більше.

NewСхід

На Луганщині в центральній бібліотеці Лисичанська відкрили багатофункціональну молодіжну платформу BIBLIOHUB – третій простір із мережі «Мій FOX HUB».
Про це повідомили у пресслужбі Луганської обласної державної адміністрації.
За інформацією, платформи будуть відкритими не лише для молоді, але й для всіх жителів Лисичанська та прилеглих населених пунктів. Хаби виконуватимуть роль простору для залучення громади до неформальної освіти, проведення соціальних та культурних заходів, громадських обговорень та якісного проведення дозвілля.

Для відвідувачів доступна коворкінг-зона, оснащена сучасними офісними меблями та інформаційно-комунікаційним обладнанням для комфортної роботи і навчання, проведення дискусій та освітніх заходів.
Читайте також: З кокоса, буряка та норі: сім українських виробників корисних чипсів
Лаунж-зони обладнані зручними диванами та кріслами, телевізором, гітарами, настільними іграми для проведення дозвілля, спілкування та соціалізації, чи проведення соціальних та культурних заходів. В ігрових зонах є аерохокей, столик для пісочної анімації та пазли.

Для любителів моделювання працюватиме клуб робототехніки з відповідними наборами та 3D принтерами. Платформи у центральній бібліотеці та палаці культури ім. Володимира Сосюри мають медіа-зони, оснащені:
- сучасним медіа-обладнанням для ведення блогів,
- створення соціальних відео та новин,
- проведення інтерв’ю,
- створення власного каналу на YouTube про життя молоді у Лисичанську.
Усi три платформи об’єднані в єдиний вебсайт – myfoxhub.in.ua.

Цей проєкт став можливим завдяки програмі Агентства США з Міжнародного розвитку та проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні».
Читайте також: Екотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»
За підтримки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні» простори отримали сучасні меблі та інформаційно-комунікаційну техніку, офісне, медійне та музичне обладнання для проведення навчальних, соціальних та культурних подій. Загальна вартість проєкту складає понад три мільйони гривень.

Всi три платформи об’єднані в єдиний вебсайт, де можна дiзнатися розклад роботи, новини та анонси найближчих подiй – myfoxhub.in.ua.
Нагадаємо, у Кураховому на Донеччині відкрився молодіжний центр.
Як ми повідомляли раніше, у невеликому шахтарському місті Донеччини запрацював перший центр робототехніки та програмування.
Усі фото: loga.gov.ua.
NewСхід

Молодіжний центр «380 вольт» відкрився у місті Курахово Донецької області, повідомили у пресслужбі ДонОДА.
Зазначається, що Молодіжний центр у Курахівській міській територіальній громаді став 121-м для Донецької області.
Центр створений за алгоритмом «ініціатива молоді – допомога влади». Він працює з 2018 року і нарешті, спільними зусиллями обласної та місцевої влади, отримав нове сучасне приміщення.

Цікавинкою молодіжного центру є платформа для неформальних музикантів, а саме рок-гуртів та альтернативних музикантів, які створюють свої музичні інструменти власноруч з водопровідних труб, каструль та пляшок.

Також у молодіжному центрі працюватиме сучасна фотостудія, створена на кошти, що отримав за грантовою програмою один із волонтерів. У фотостудії молодь матиме змогу не тільки сфотографуватися, але й навчиться робити фото самостійно.

«380 вольт» має різноманітні настільні ігри для проведення дозвілля та спортивну локацію з настільним тенісним, аерохокеєм та приладдям для армреслінгу, конференц-залу, невеличку сцену, та екран для перегляду фільмів.
Читайте також: “Приймаємо пологи та лікуємо грижі”. Як у Харкові рятують кажанів від загибелі
Нагадаємо, у Маріуполі реалізують п’ять проєктів SMART CITY.
Як ми повідомляли раніше, у невеликому шахтарському місті Донеччини запрацював перший центр робототехніки та програмування.
Усі фото: dn.gov.ua.
NewСхід

За сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України» розпочався проєкт із підтримки племінних пасік у Донецькій та Луганській областях.
Про це повідомили у фейсбуці на сторінці програми.
Зазначається, що участь у проєкті беруть 14 бджолярів зі Сходу України, які зацікавлені у розвитку племінного бджільництва, представники департаментів агропромислового розвитку Донецької та Луганської облдержадміністрацій.
Нині на Сході України немає жодної пасіки, яка офіційно займається розведенням племінних бджіл. Закупівля та завезення бджолосімей з інших регіонів має ризик, приносить хвороби та поступово переводить племінну бджолу, яка характерна для східного регіону. Саме тому громадська організація «Медова артіль» (Луганська область) ініціює розвиток племінних пасік. Організація об’єднує понад сто бджолярів Луганщини.
Три роки тому пасічники почали селекцію бджіл української степової породи. Нині зацікавлені у сертифікації цього процесу, щоб не закуповувати бджіл із інших регіонів, а розвивати власні племінні пасіки.
Читайте також: На скандинавському дракарі українським Дністром: як франківці будують історичні кораблі предків
«У нашій організації пасічники нараховують понад 6 000 бджолосімей. Кожен пасічник щороку закуповує нові сім’ї поза Луганщиною. Але ми можемо робити це у себе вдома, розводити бджіл, які максимально адаптовані до нашого клімату. Це сприятиме покращенню генофонду, мінімізує завезення хвороб, які нетипові для нашого регіону. Також у перспективі цікавим може бути експорт української степової бджоли до Канади – там клімат дуже схожий зі сходом України», – розповів голова ГО «Медова артіль» Антон Михеєв.

У 2021 році Проєкт USAID допоможе бджолярам перевірити генетичний фонд бджіл у лабораторії. Підтримка та розведення племінних пасік дасть можливість бджолярам покращити генофонд бджіл у регіоні, перевести пасіки на інший рівень розвитку та сприяти розвитку племінного бджільництва в Україні в цілому.
Читайте також: Українські бджолярі зможуть торгувати з Європою на «Медовій біржі»
Кампанія покликана привернути увагу всієї України до потреб і можливостей Сходу, адже ще ніколи у регіоні не було стільки ініціатив, покликаних покращити рівень життя людей, розвивати бізнес у перспективних галузях економіки, відновлювати інфраструктуру. Ще ніколи не було стільки проєктів, готових залучати інвестиції та допомагати стати регіону сильним, креативним та привабливим для роботи й життя.
Нагадаємо, український мед нагородили на міжнародному конкурсі в Лондоні.
Як ми повідомляли раніше, в Україні створили музей лісового бджільництва.
Усі фото: facebook.com/ERAUkraine.