Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

NewСхід

Була завучем – стала бізнесвумен: як донецька педагогиня створює автентичні прикраси

Опубліковано

Прикраси є оберегом сучасної жінки. Принаймні, так сприймають старовинні автентичні вироби, які не тільки додають родзинку в образ, але й несуть в собі певний сенс для своєї власниці. Саме такі прикраси виготовляє Інна Долгушина з Гірника, що на Донеччині.

У січні цього року жінка звільнилась з роботи з посади завуча. Залишившись без джерела доходу, вирішила заробляти на своєму хобі, адже ще раніше цікавилась українознавством та старовинними прикрасами. Зараз вироби Інни купують з усієї України, а також діаспора з п’яти країн світу. А український етно-фолк гурт TaRuta вже давно виступає у прикрасах від крамниці “Лунниця”

Інна Долгушина

До січня 2019 року працювала заступницею директора у професійно-технічному закладі освіти в рідному місті. Звільнившись з роботи, почала займатись виготовлення автентичних прикрас.

За такі намиста продавали корів

За першою освітою я вчитель початкових класів та українознавства. Я захоплювалась слов’янським фольклором і культурою, тому автентичні вироби якось йшли ниткою зі мною протягом життя.

Намиста завжди були показником статусу у жінок. Батько міг продати не одну корову, аби тільки придбати прикрасу доньці. Це вважалось статком нареченої. 

 

У своїх виробах я використовую є лунниці, дукачі, дукати, ягнуси, коралі. Навіть інтернет-магазин я назвала “Лунниця”, бо це є найпотужнішим слов’янським оберегом у вигляді місяця, що символізує жіночий початок. Якщо жінка хотіла привернути до себе увагу вищих сил, то одягала саме лунницю.

Здавна у різних регіонах намиста відрізнялись. Все, що привозили купці та чумаки, тим дівчата і любили себе прикрашати. На Лівобережжі, Чернігівщині, Полтавщині та Слобожанщині були поширені дукач, личман, ягнус. Це такі прикраси у вигляді великого медальйону. Також на Чернігівщині були російські монети з зображенням Катерини, якими також прикрашали намиста.

Коралі – намисто з коралових намистинок у вигляді циліндриків. Кількість ниток, які звуться разок, може бути від 1 до понад 25. Національних одяг українців не обходиться без червоних коралів. Тому і я зараз намагаюсь це впроваджувати у свої роботи. 

Вартість прикраси не вгадаєш

Прикраси я роблю з натурального і напівкоштовного каміння. Але проблема в тому, що таке каміння в роздріб дуже важко купити. Тому більшість матеріалів для прикрас я замовляю в інтернеті. 

Каміння використовую різне. Зазвичай замовниці просять щось підібрати спеціально для них. І тоді я експериментую, розглядаю різні види каміння та дивлюсь, з чим можна поєднати. 

Для того, щоб створювати прикраси мені потрібна спокійна атмосфера. Бувають дні, коли творчість не йде. А прикраси потребують, щоб їх робили з хорошим настроєм, адже енергетика майстра передається і майбутньому власнику.

Коли я починала справу і писала бізнес-план, то була складність в тому, щоб порахувати ціну. Прикраси – це ж не хот-дог, де ми знаємо скільки і що покладено в середину і виходить собівартість. Намисто – це творчість , політ фантазії. І там не може бути фіксованого прайсу. Все залежить від того, який саме матеріал використовую. Я завжди питаю, на який бюджет рохраховує замовник. І так може вийти плюс-мінус 100 гривень від запланованої вартості. 

Для прикладу, коралове намисто може коштувати 1600 гривень, керамічне – до 2000, браслет – 400, а чотки – від 250. 

Від завуча до майстрині

До січня цього року я працювала заступницею директора у професійно-технічному закладі освіти в рідному місті. Але посеред навчального року я пішла з посади.

Стало питання, що ж робити далі. Наше маленьке містечко не є перспективним, особливо, коли шукаєш роботу у 36 років. Мені вистачило більше 15 років в педагогіці і я твердо вирішила, що туди більше не повернусь.

Я звернулась до Селидівського міського центру зайнятості зі своєю ідеєю. Кожного дня я їздила в Краматорськ на навчання, де зрештою захистила свій бізнес-план.  Зі мною навчалися підприємець, який хотів відкрити ТОВ з надання послуг електрифікації і підприємниця з Покровська, яка відкрила кав’ярню. Такі серйозні бізнеси і тут я зі своїми намистами. Довгий час я витратила на вагання, вийде чи не вийде, але зрештою вирішила реалізувати свою мрію. 

Від центру зайнятості я отримала стартовий капітал – 50 тисяч гривень. Ці гроші пішли на створення інтернет магазину. Та і цих коштів не вистачило. Ще своїх 20 тисяч я вклала на початок. 

Але зараз, коли вже два місяці я отримую хороший прибуток, то розумію, що не даремно тоді наважилась. Єдине про що шкодую – що не зробила цього раніше.

“Завдяки зірковим друзям про мене дізнаються”

Одні з моїх перших виробів я виготовила для українського етно-фолк гурту TaRuta. Вони мої давні друзі, і коли я була на зламі після звільнення з роботи, то вони опинились поруч зі мною. Я хотіла для них зробити прикраси і сказала, що навіть якщо не вийде бізнес, то все одно зроблю їм такий подарунок. 

І зараз вони виступають на великій сцені в моїх прикрасах. Це допомагає дізнаватись людям про мене більше. 

TaRuta виступають за кордоном, і тому до мене прийшли діаспоряни з різних країн за такими прикрасами.  На карті є 5 точок, де є мої намиста: Австрія, Чехія, Грузія, Швеція, Польща.

Користуються популярністю: у чоловіків чотки з гербом, а у дівчат – автентичні намиста до вишиванок і до іншого одягу. 

Своєму другу письменнику Сергію Левченко я також зробила подарунок. І він розповів про мене у соціальних мережах, через що до мене стукали клієнти. 

Хоча я не хотіла використовувати друзів як рекламу. Я просто робила від душі подарунки для них. А щоб популяризувати себе, я платила за рекламу та викладала роботи на хенд-мейд ярмарках, Prom.ua та OLX. Останні, до речі, зовсім нічого мені не принесли. На таку рекламу даремно тільки витратила кошти. 

Чоловіки боялись купувати важкі прикраси жінкам

Одне з моїх найяскравіших замовлень стало намисто-сюрприз, замовниця якого повністю поклалася на мій смак. Вона написала, що хоче хенд-мейд роботу, але не таку, що я роблю зазвичай. Це мала бути прикраса саме для неї. Замовниця дала мені $100 і сказала – твори!  Я зберегла автентичність, додала трипільське коло в центр. Вона навіть не хотіла дивитись фото, тримала інтригу до кінця. Прикраса її вразила, тому наступне замовлення було вже для невістки. 

Хтось хоче замовити намисто за рисами характеру. Одна з замовниць хотіла купити прикрасу для свого сина, у якого був складний період у житті. Ми підібрали для нього каміння, яке б допомогло йому. А також додали символ – невеликий тризубчик, обплетений гілочками.

Приємно, коли чоловіки роблять замовлення для своїх жінок чи мам. Вони завжди лагідно обирають, хвилюються, щоб намисто не було важким і одразу підходять і питають яка вага, щоб дружині не було важко носити.

Я сама не ношу свої прикраси, бо люблю бачити їх на інших людях. Приємно, щось робити для людей і бачити віддачу. Далі я планую зареєструвати власну торговельну марку, а також поширювати українську автентичність по всьому світу. 

NewСхід

У Лисичанську відкрили мережу платформ «Мій FOX HUB»

Опубліковано

На Луганщині в центральній бібліотеці Лисичанська відкрили багатофункціональну молодіжну платформу BIBLIOHUB – третій простір із мережі «Мій FOX HUB». 

Про це повідомили у пресслужбі Луганської обласної державної адміністрації.

За інформацією, платформи будуть відкритими не лише для молоді, але й для всіх жителів Лисичанська та прилеглих населених пунктів. Хаби виконуватимуть роль простору для залучення громади до неформальної освіти, проведення соціальних та культурних заходів, громадських обговорень та якісного проведення дозвілля.

Для відвідувачів доступна коворкінг-зона, оснащена сучасними офісними меблями та інформаційно-комунікаційним обладнанням для комфортної роботи і навчання, проведення дискусій та освітніх заходів.

 

Читайте такожЗ кокоса, буряка та норі: сім українських виробників корисних чипсів

Лаунж-зони обладнані зручними диванами та кріслами, телевізором, гітарами, настільними іграми для проведення дозвілля, спілкування та соціалізації, чи проведення соціальних та культурних заходів. В ігрових зонах є аерохокей, столик для пісочної анімації та пазли.

Для любителів моделювання працюватиме клуб робототехніки з відповідними наборами та 3D принтерами. Платформи у центральній бібліотеці та палаці культури ім. Володимира Сосюри мають медіа-зони, оснащені:

  • сучасним медіа-обладнанням для ведення блогів,
  • створення соціальних відео та новин,
  • проведення інтерв’ю,
  • створення власного каналу на YouTube про життя молоді у Лисичанську.

Усi три платформи об’єднані в єдиний вебсайт – myfoxhub.in.ua.  

Цей проєкт став можливим завдяки програмі Агентства США з Міжнародного розвитку та проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні».

Читайте такожЕкотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»

За підтримки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні» простори отримали сучасні меблі та інформаційно-комунікаційну техніку, офісне, медійне та музичне обладнання для проведення навчальних, соціальних та культурних подій. Загальна вартість проєкту складає понад три мільйони гривень.

Всi три платформи об’єднані в єдиний вебсайт, де можна дiзнатися розклад роботи, новини та анонси найближчих подiй – myfoxhub.in.ua.

Нагадаємо, у Кураховому на Донеччині відкрився молодіжний центр.

Як ми повідомляли раніше, у невеликому шахтарському місті Донеччини запрацював перший центр робототехніки та програмування.

Усі фото: loga.gov.ua.

Читати далі

NewСхід

У Кураховому на Донеччині відкрився молодіжний центр

Опубліковано

Молодіжний центр «380 вольт» відкрився у місті Курахово Донецької області, повідомили у пресслужбі ДонОДА.

Зазначається, що Молодіжний центр у Курахівській міській територіальній громаді став 121-м для Донецької області.

Центр створений за алгоритмом «ініціатива молоді – допомога влади». Він працює з 2018 року і нарешті, спільними зусиллями обласної та місцевої влади, отримав нове сучасне приміщення.

Цікавинкою молодіжного центру є платформа для неформальних музикантів, а саме рок-гуртів та альтернативних музикантів, які створюють свої музичні інструменти власноруч з водопровідних труб, каструль та пляшок.

 

Також у молодіжному центрі працюватиме сучасна фотостудія, створена на кошти, що отримав за грантовою програмою один із волонтерів. У фотостудії молодь матиме змогу не тільки сфотографуватися, але й навчиться робити фото самостійно.

«380 вольт» має різноманітні настільні ігри для проведення дозвілля та спортивну локацію з настільним тенісним, аерохокеєм та приладдям для армреслінгу, конференц-залу, невеличку сцену, та екран для перегляду фільмів.

Читайте також“Приймаємо пологи та лікуємо грижі”. Як у Харкові рятують кажанів від загибелі

Нагадаємо, у Маріуполі реалізують п’ять проєктів SMART CITY.

Як ми повідомляли раніше, у невеликому шахтарському місті Донеччини запрацював перший центр робототехніки та програмування.

Усі фото: dn.gov.ua.

Читати далі

NewСхід

Стартував проєкт із підтримки племінних пасік на Донеччині і Луганщині

Опубліковано

За сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України» розпочався проєкт із підтримки племінних пасік у Донецькій та Луганській областях.

Про це повідомили у фейсбуці на сторінці програми.

Зазначається, що участь у проєкті беруть 14 бджолярів зі Сходу України, які зацікавлені у розвитку племінного бджільництва, представники департаментів агропромислового розвитку Донецької та Луганської облдержадміністрацій.

Нині на Сході України немає жодної пасіки, яка офіційно займається розведенням племінних бджіл. Закупівля та завезення бджолосімей з інших регіонів має ризик, приносить хвороби та поступово переводить племінну бджолу, яка характерна для східного регіону. Саме тому громадська організація «Медова артіль» (Луганська область) ініціює розвиток племінних пасік. Організація об’єднує понад сто бджолярів Луганщини.

 

Три роки тому пасічники почали селекцію бджіл української степової породи. Нині зацікавлені у сертифікації цього процесу, щоб не закуповувати бджіл із інших регіонів, а розвивати власні племінні пасіки.

Читайте такожНа скандинавському дракарі українським Дністром: як франківці будують історичні кораблі предків

«У нашій організації пасічники нараховують понад 6 000 бджолосімей. Кожен пасічник щороку закуповує нові сім’ї поза Луганщиною. Але ми можемо робити це у себе вдома, розводити бджіл, які максимально адаптовані до нашого клімату. Це сприятиме покращенню генофонду, мінімізує завезення хвороб, які нетипові для нашого регіону. Також у перспективі цікавим може бути експорт української степової бджоли до Канади – там клімат дуже схожий зі сходом України», – розповів голова ГО «Медова артіль» Антон Михеєв.

У 2021 році Проєкт USAID допоможе бджолярам перевірити генетичний фонд бджіл у лабораторії. Підтримка та розведення племінних пасік дасть можливість бджолярам покращити генофонд бджіл у регіоні, перевести пасіки на інший рівень розвитку та сприяти розвитку племінного бджільництва в Україні в цілому.

Читайте такожУкраїнські бджолярі зможуть торгувати з Європою на «Медовій біржі»

Кампанія покликана привернути увагу всієї України до потреб і можливостей Сходу, адже ще ніколи у регіоні не було стільки ініціатив, покликаних покращити рівень життя людей, розвивати бізнес у перспективних галузях економіки, відновлювати інфраструктуру. Ще ніколи не було стільки проєктів, готових залучати інвестиції та допомагати стати регіону сильним, креативним та привабливим для роботи й життя.

Нагадаємо, український мед нагородили на міжнародному конкурсі в Лондоні.

Як ми повідомляли раніше, в Україні створили музей лісового бджільництва.

Усі фото: facebook.com/ERAUkraine.

Читати далі