Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

На Тернопільщині розкопали гробницю з артефактами 5 тис. років

Опубліковано

Давні артефакти, яким не менш як 5 тисяч років, виявили археологи у розкопаній у полі кам’яній гробниці на Тернопільщині.

Про це пише Укрінформ з посиланням на директора Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини, археолога Марину Ягодинську.

За її словами, знахідка вражаюча, збереглася у досить доброму стані.

Які артефакти знайшли?

Гробниця мегалітична, тобто, складена із кам’яних брил, вирубаних із місцевого червоного каменю. Її дно теж було із каменю. Час виготовлення такої кам’яної скрині-могильника – III тисячоліття до нашої ери.

Читайте такожЯк один забіг країнами Європи перетворився на спортивний проєкт для «діток дощу»

Усередині археологи побачили три людські скелети і яскраві зразки існуючої у той час культури кулястих амфор. Це – 11 різновеликих, від мініатюрних до 5-літрових, глиняних горщиків – амфор, дві добре загострені крем’яні сокирки та долото.

Скелети належать дорослим особам. На поясі одного із них збереглася кістяна пряжка, також виявлено підвіску із тваринного ікла і шило.

Поруч із скелетами лежав череп тварини – чи то кабанчика, чи свині, явна ознака певного поховального ритуалу.

Археолог зазначила, що на Тернопільщині у різні часи подібні гробниці вдалося розкопати на околицях сіл Лучка, Ворвулинці, Улашківці.

Як досліджуватимуть?

Наразі розпочинається етап докладного дослідження артефактів. Крім тернопільських археологів, їх вивчатимуть і антропологи, фахівці відділу біоархеології Інституту археології НАН України.

Читайте також: На Буковині виявили зуб мамонта, якому 300 тисяч років

Передбачається, що гробницю та виявлені зразки культури кулястих амфор передадуть у фонд Національного заповідника «Замки Тернопілля», де після певних технічних та організаційних заходів їх виставлять на огляд відвідувачів.

Знахідку виявили випадково, під час весняно-польових робіт. У полі трактор зачепив і проламав кам’яну брилу, під якою був отвір.

Довідка

Культура кулястих амфор ( III тис. до н. е.), поховання якої здійснювали у мегалітичних (складених з великих брил) гробницях, найбільш досліджена на Заході України. Також представники цієї культури заселили як Правобережжя, так і частково лівий берег Дніпра, поширювалася вона і на терени Молдови, Польщі, Північної Німеччини.

Свою назву культура дістала за характерними формами посуду — кулястими амфорами з невеликими вушками на плічках.

Читайте такожЯкщо вдома не сидиться. ТОП-12 віртуальних екскурсій Україною

У матеріалах культури показовими є артефакти з кераміки, кременю, кістки та бурштину. Кам’яні скрині були сімейними склепами багаторазового використання.

Нагадаємо, у Меджибожі створили «Живу археологічну лабораторію» для туристів.

Як ми повідомляли раніше, у Рівному відреставрували меч XI століття.

Фото: Марина Ягодинська.

Суспільство

На Львівщині перейменують ще три вулиці: які саме

Опубліковано

23 липня на пленарному засіданні міської ради Львова затвердили рішення про перейменування трьох вулиць: Космонавтів у Винниках і Брюховичах, а також вулиці В. Дідушка у Львові.

Про це повідомляє Львівська міська рада.

Це рішення було прийняте після зустрічі обласної комісії з перейменування, яка запропонувала додати ці вулиці до переліку рекомендованих для перейменування. Питання було розглянуто на відповідних комісіях та депутатських профільних комісіях.

Читати також: У Львові зʼявилась онлайн-мапа інклюзивних закладів

Для вулиці Василя Дідушка у Львові спеціальна комісія має додатково вивчити всі факти та надати свій висновок, оскільки її біографічна довідка є досить великою.

Нагадаємо, що у Львові облаштують сад для реабілітації військових та їх рідних, які постраждали від війни.

Фото: visitlviv.net.

Читати далі

Суспільство

На Венеційському кінофестивалі відбудеться премʼєра фільму Ольги Журби

Опубліковано

На 81-му Венеційському міжнародному кінофестивалі покажуть премʼєру фільму «Пісні землі, що повільно горить» української режисерки Ольги Журби. Фестиваль триватиме з 28 серпня по 7 вересня.

Про це повідомляє Суспільне.Культура.

Про фільм

Документальний фільм знімали впродовж перших двох років повномасштабного вторгнення Росії на територію України. У стрічці відобразили зміни в суспільстві, яке долає шлях від паніки перших тижнів повномасштабної війни до прийняття смерті й руйнувань, які стають трагічною нормою для українців, кажуть автори проєкту.

Читати також: Стали відомі переможці Одеського кінофестивалю

Авторкою фільму стала українська кінорежисерка, режисерка монтажу та сценаристка Ольга Журба. «Пісні землі, що повільно горить» – це її другий повнометражний документальний фільм.

Операторами фільму стали Володимир Усик («Ля Палісіада»), Вʼячеслав Цвєтков («Цей дощ ніколи не скінчиться», «Земля блакитна, ніби апельсин») та Михайло Любарський («Люксембург, Люксембург», «Будинок «Слово»: Нескінчений роман»).

Венеційський кінофестиваль щороку проводять у межах Венеційської бієнале. Головний приз фестивалю – «Золотий лев».

Нагадаємо, що в Україні випустили безкоштовний освітній проєкт про історію нації.

Фото: «Пісні землі, що повільно горить».

Читати далі

Суспільство

НБУ випустили нову пам’ятну монету «Українська бавовна. Лелека-100»

Опубліковано

22 липня в Україні ввели в обіг нову пам’ятну монету — «Українська бавовна. Лелека-100». Вона присвячена безпілотному авіаційному комплексу «Лелека-100», який став незамінним інструментом для ведення повітряної розвідки, коригування вогню артилерії тощо.

Про це повідомляє НБУ.

Номінал монети 5 гривень, тираж — до 75 000 штук.

Читати також: Нацбанк вилучає з обігу старі 500-гривневі банкноти: всі деталі

На аверсі монети змодельовано стилізоване зображення з монітора керування польотом безпілотника «Лелека-100», де на степових дорогах відображені виявлені ворожі цілі – танки.

На реверсі — планер розвідувального комплексу в польоті. Над ним – стилізований абрис птаха лелеки, що символізує мир та спокій, які забезпечуються завдяки пильності «Лелеки-100».

Нагадаємо, що українські банки почали видавати доступні кредити на розвиток альтернативних джерел енергії: про що варто знати.

Фото: НБУ.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 дні тому

«Генеалогія доступна кожному». Як дослідити історію свого роду?

Понад 13 років тому в сільській хатині своєї прабабусі Світлана переглядала старі світлини в родинному...

Технології1 тиждень тому

«Більше не залежимо від центральної системи електропостачання». Як одесити зробили свої багатоповерхівки автономними

День мешканців багатоквартирного будинку на вулиці Капітана Кузнєцова в Одесі починається зі сходу сонця, яке...

Суспільство2 тижні тому

Як юнак з ДЦП вступив до університету і здійснює свої мрії

Максимові 19 років. Він щойно закінчив перший курс університету — вивчає політологію, бо любить аналізувати...

Суспільство3 тижні тому

Як почати бізнес у місці, яке сховане від світу? Досвід засновниці «Твого райка»

Альона Лагно родом з Канева, за освітою програмістка, живе та працює за фахом у Києві....

РЕКЛАМА: