Суспільство
На Івано-Франківщині відкривають музей гуцульської художниці Параски Плитки-Горицвіт
В Івано-Франківській області відкривають музей гуцульської художниці Параски Плитки-Горицвіт у її рідному селі Криворівня.
Про це йдеться на фейсбук-сторінці ініціативної групи зі збереження фотоархіву мисткині Параски Плитки-Горицвіт.
Відомо, що музей складається з основного преміщення, розташованого у будівлі колишньої сільради, та меморіальної хати Параски Плитки-Горицвіт.
Читайте також: Якісний контент рідною мовою. Українські YouTube-блогери, за якими варто слідкувати в новому році
Відкриття для громади відбудеться 16 січня. 1 березня, у день народження мисткині, експозицію представлять широкому загалові.
Про мисткиню
Параска Степанівна Плитка-Горицвіт — українська гуцульська художниця, фотограф, письменниця, казкарка, народна філософиня, фольклористка, етнограф, діалектолог.
Письменницький доробок Параски Плитки-Горицвіт об’єднаний під заголовком «Подарунок рідному краєві» — 46 великих рукописних і друкованих на машинці книг по 500 сторінок кожна, а також десятки маленьких книжечок з її ілюстраціями та в саморобних палітурках. Рукописи вирізняються винятковою каліграфією. Серед них низка духовних філософських творів: «Молитва — дар Божий», «Помолімося за мир благости», «Небесному Престолу від підніжжя землі», «Молитви во славу святого Хрещення України-Руси», «Вінець Боголюбія».
Читайте також: Створили одяг, щоб просувати рідний Кропивницький. Історія бренду Charwish
Інший цикл творів — народний: «З народних повісток», «Співанке Гуцулсков говірков», книга-альбом «Доля гуцулки». Упорядкувала словник гуцульської говірки, писала верлібри, казки й фантастично-пригодницький роман «Індійські заграви» про пригоди гуцулів в Індії, також вела щоденники.
Нагадаємо, на Рівненщині відкрили музей човна-довбанки, якому понад 600 років.
Як ми повідомляли раніше, на Вінничині відкрили перший в Україні музей черевичків.
Фото: wikimedia.org.
Суспільство
Де приберуть незаконну рекламу
- вулиця Миколи Закревського (біля вулиці Рональда Рейгана);
- вулиця Радунська (біля вул. Лісківської).
- вулиця Тулузи (біля парку «Інтернаціональний»);
- вулиця Миколи Ушакова (біля вулиці Прилужної).
Коментарі
Суспільство
Як допомагають родині
Коментарі
Суспільство
- перша частина проєкту — це проведення тренінгів з медіаграмотності для людей старшого віку. У навчанні беруть участь 10 осіб віком 60+. Після тренінгів вони стануть викладачами та надалі будуть проводити заняття з медіаграмотності для своїх однолітків! Знання майбутні тренери отримають завдяки партнерам ШоТам — експертам з незалежної аналітичної платформи «Вокс Україна». Учасники засвоять інформацію з курсів «Базові правила медіаграмотності», «Інструменти фактчекінгу» та «Правила перевірки медіа та інформації»;
- друга частина проєкту — це інформаційні відео, де спікерами, зокрема, стануть учасники тренінгів. У кожному з випусків вони будуть давати поради, як убезпечитися від шахраїв і фейків. Ось деякі теми наших відео: «Як не потрапити в пастку з фейковими соцвиплатами?», «Як по телефону відрізнити реального працівника банку від шахрая?», «Як розпізнати фейк?».
«Інформаційні відео з тренерами будемо поширювати в соціальних мережах ШоТаму та на майданчиках партнерської екосистеми – регіональні діджитальні медіа та телеканали. Завдяки цьому наші тренери отримають певний рівень впізнаваності та довіри від однолітків.
Ми плануємо укладати партнерства з Університетом третього віку, регіональними осередками та громадськими організаціями, які займаються освітою для людей старшого віку, щоб наші тренери мали змогу викладати основи медіаграмотності одноліткам по всій країні.
Цей проєкт експериментальний, але ми сподіваємося, що завдяки ньому якомога більше наших бабусь і дідусів зможуть убезпечити себе від шахрайських схем та фейків», — зазначає співзасновник і головний редактор ШоТаму Сергій Колесніков.
«Ми створили цей проєкт для старшого покоління, адже це одна з найвразливіших категорій українців. Ми хочемо, щоб наші бабусі й дідусі без допомоги близьких могли розпізнати шахраїв в інтернеті, месенджерах, соцмережах, і в час, коли російські фейки розповсюджуються зі швидкістю світла, навчилися перевіряти інформацію та відрізняти правдиві новини від брехні», — говорить продюсерка проєкту Юлія Ужва.
Коментарі