Суспільство
Якісний контент рідною мовою. Українські YouTube-блогери, за якими варто стежити в новому році
Досі не знаєте, що подивитися за сніданком чи перед сном, а в рекомендаціях на YouTube – щось незрозуміле й дивне? ШоТам зібрав понад 20 кращих українськомовних блогерів, які не побоялися створювати контент рідною мовою та щодня завойовують серця нових глядачів. Для зручності ми розділили добірку на категорії. Подорожі, нові знання, кіно, спорт та навіть комп’ютерні ігри – обирайте, за ким стежити, та підтримуйте українське.
Подорожі Україною та світом
Хащі – Україна без косметики
Це ідеальний канал для тих, кому набридли банальні подорожі Україною. Засновник проєкту Володимир Кохан називає Хащі каналом про Україну без косметики та прикрас. Це мандрівки закинутими місцями нашої країни, подекуди учасники проєкту знаходять села, де протягом останніх років не ступала нога людини. Хащі – це про втрачену історію та забуття. Про традиції, які проросли бур’яном. Про зруйновані будинки, в яких колись жевріло життя. Зрештою, Хащі – це про безповоротність втрати і, водночас, – про останні спроби зафіксувати зникаючу історію України.
Двоколісні хроніки – родина на велосипедах
Об’їхати весь світ на велосипедах разом із маленькою дитиною? Звучить фантастично, але Володимир Муляр та Ярина Квітка доводять, що не існує нічого неможливого. Разом із маленьким Марком, який, до речі, народився в подорожі, родина відкриває для себе нові й нові країни, фіксуючи все на камеру. За їхніми плечима – понад 50 000 кілометрів на велосипедах та більш як 35 країн. Це не канал про all inclusive, але це мандри, які заворожують своєю атмосферою, щирістю та відкритістю.
ПроПоходи – інструкція для подорожі в гори
Цей проєкт дещо відрізняється від попередніх, але так само захоплює та змушує щоразу оновлювати сторінку каналу в очікуванні нових випусків. Автори діляться власним досвідом походів у гори, оглядаючи та тестують на практиці туристичне спорядження та розповідають про найновіше туристичне екіпірування. А ще публікують справді вражаючі відео з неймовірними краєвидами. Канал стане в нагоді кожному, хто в майбутньому планує вибратися в кількаденний гірний похід. Почати можна з малого – одноденного походу українськими Карпатами.
Історія
Історія Без Міфів – минуле України без прикрас та вигадок
Канал для тих, хто прагне вивчати нашу історію без зайвих прикрас та фальсифікацій. Гості програм – фахові історики, які спеціалізуються на певній проблематиці та далеко не перший рік досліджують свою тему. Тематика випусків охоплює чималий спектр питань: від політики та економічної історії до міжнародних відносин, культури, спорту та видатних особистостей. Автори проєкту прагнуть спростувати антинаукові міфи, фейки та стереотипи про Україну та українців. І їм це вдається.
Історична правда з Вахтангом Кіпіані
Ще один канал про українську історію від відомого журналіста та історика Вахтанга Кіпіані. Разом із іншими дослідниками автор через деталі побуту, їжу, одяг та буденні звички переносить глядачів до різних епох: від часів Івана Франка до радянських таборів. Це чесна та фахова історія з дуже вдалим форматом. Разом із Кіпіані глядачі зможуть прожити один день на Запорізькій Січі чи в повстанській криївці, або ж взагалі перенестися в часи Середньовіччя. А ще радимо слідкувати за виданням «Історична правда» в текстовій версії.
Імені Т. Г. Шевченка – про історію від братів Капранових
Це канал українських письменників та видавців братів Капранових, які просто, доступно та легко розповідають про історію України в коротких відео. Тут і про мову, і про козаків, і про церкву, і про ОУН та УПА. А ще творці каналу руйнуть російські та радянські міфи, проливають світло на темні плями в нашій історії та намагаються розповісти, що насправді відбувалося на території України.
Кіно
Geek journal – дотепно та просто про українських та світовий кінематограф
«Привіт, мої улюблені людини!». Напевно, один із «найстаріших» каналів у нашій добірці, який від самого початку наповнювався виключно українськомовним контентом. Це актуальні, дотепні та суб’єктивні (бо як інакше з оглядами?) відгуки на новинки українського та світового кінематографу. Ідеально підійде для тих, хто втомився від нудних та беземоційних добірок фільмів. Натомість ведучий Тайлер Андерсон пропонує якісний контент з класним гумором та часткою іронії. А ще проєкт розповідає про історію українських телеканалів та розвінчує міфи російських пропагандистів.
Загін Кіноманів – на варті українського кінематографу
Ще один канал з якісними українськомовними оглядами на українські та світові прем’єри. Автор Віталій Гордієнко пропонує глядачам стати «своїми» у світі кіно та не приховує власної суб’єктивності в оцінці стрічок. Крім рецензій на нові картини на каналі можна відшукати документальні роботи на тему кіно, репортажі з прем’єр та фестивалів та, що точно знадобиться під час вихідних, різноманітні ТОПи та добірки.
Кулінарні блоги
Євген Клопотенко – прості рецепти та кулінарні лайфхаки
Авторський канал одного з найвідоміших українських кухарів, який прагне покращити культуру харчування в нашій країні. Контент – це прості та доступні кожному рецепти, кулінарні лайфхаки та поради щодо того, як зробити свій раціон більш цікавим та різноманітним. В описі до каналу Клопотенко запевняє, що готувати – це просто. Перевіримо?
First Culinary Ukraine – смачна домашня їжа
Думали, у Клопотенка немає конкурентів в українському YouTube? Автори цього каналу почали публікувати рецепти українською ще в січні 2010 року та справедливо називають себе першим українськомовним кулінарним проєктом країни. Це звичайна родина, яка ділиться цікавими та смачними рецептами домашніх страв. Так, тут немає крутої операторської роботи та якісної камери. Утім те, з яким завзяттям та любов’ю до своєї справи створені всі випуски, компенсує будь-які технічні недоліки.
Комп’ютерні ігри
Dobra Divka – українською про «шутери»
«Вітаю друже! Я дівка, яка у вільний час полюбляє пограти в ігри», – так пише про себе авторка каналу Анастасія. Утім насправді «полюбляє» – це доволі скромне визначення, адже дівчина почала стрімити свої ігри ще з початку 2018 року та досягла неабиякої професійності в «шутерах». Її запрошують на турніри з PUBG у ролі учасниці та аналітикині, а за акаунтом на YouTube слідкують понад 36 тисяч підписників. Тож якщо ви бодай раз грали в Counter-Strike, вам точно сподобається.
Аlex D20 – українською про українські ігри
Українською про українські ігри та ігри про Україну. Ні, ми нічого не наплутали, це скорочена версія опису каналу стрімера та блогера Аlex D20. Він доводить, що наші розробними вміють створювати справді цікаві та захоплюючі ігри, оглядає комп’ютерні ігри про Україну та створює якісний контент, який сподобається будь-якому геймеру.
Освіта, наука та саморозвиток
Лекції, інтерв’ю та онлайн-дискусії, які так чи інакше стосуються гуманітарних наук. Тут і про те, чому українці вважають Шевченка пророком, як пояснити «нудність» класичних романів, хто і навіщо вигадав букву «Ґ» та про правдиві міфи щодо української мови. І це лише мала частина контенту, який вам точно варто переглянути.
Клятий раціоналіст – виклик псевдонауці
Це канал, який пропагує раціоналізм, здоровий глузд та критичне сприйняття будь-якої інформації. Засновник проєкту Артем Албул розвінчує популярні міфи, знаходить брехню у виступах популярних «експертних» блогерів, науково пояснює різні процеси та події. Окремо радимо переглянути рубрику «Наукою по ковіду».
Ціна Держави – про цифри людською мовою
Автори цього проєкту доводять, що податки та бюджет – це не просто «нудні цифри», а показники, від яких залежить наше майбутнє. Тому головна мета каналу – оживити ці цифри та допомогти кожному розібратися з тим, куди насправді йдуть його податки. «Ми прагнемо озброїти людей аргументами та знаннями для боротьби з казнокрадами та корупціонерами», – пишуть засновники каналу.
Довколаботаніка – цікаво про світ рослин та тварин
На цьому каналі ботанік та співробітник Національного науково-природничого музею Олексій Коваленко ділиться науковими новинами та розповідає цікаві історії про світ довкола нас. Спочатку цей акаунт був сторінкою для просування природничих екскурсій, але сьогодні він перетворився на повноцінний науково-популярний блог із власною аудиторією.
Наукуїмо – пригощайтесь наукою
Це молодий канал, якому нещодавно виповнився перший рік. І водночас це неймовірна концентрація розумних, харизматичних та сучасних науковців, які простими словами розповідають про щось, здавалося б, дуже складне. Тут розумно, але точно не нудно. Ідеальний варіант для тих, хто прагне дізнатися щось нове без потреби щоразу гуглити нові терміни.
Цікава наука – боротьба за наукову грамотність
YouTube-канал рівненського вчителя фізики Віталія Шевчука, який намагається підвищити наукову грамотність глядачів та перекладає величезну кількість науково-популярних та освітніх відео з фізики, астрономії, біології, географії та математики. Просто, зрозуміло та страшенно цікаво.
Англійська по-простому – це знак, на який ви так довго чекали
Забудьте про стереотипні та традиційні підходи до вивчення англійської мови. Автор каналу Ростислав доносить англійську в максимально простий та легкий спосіб. Тут не буде конструкцій зі старих радянських підручників чи вашого університетського минулого. Лише сучасна та жива мова. Давно відкладали вивчення англійської на «потім»? Що ж, саме час починати!
ХабблТраббл – астроблог, який веде дитина
Так-так, ми не помилилися. Автором та ведучим цього каналу є хлопчик Богдан, який ну ду-у-у-уже цікавиться космосом та з нереальним захопленням розповість, як астронавти ходять до вбиральні, чи можливо виростити рослини в космосі та що не так із Сонячною системою. Канал чудово підійде як для дітей та підлітків, так і для дорослих, які прагнуть поповнити власні знання цікавими фактами.
Tokar.ua – про космос і не тільки
Ну а якщо ви прагнете вивчати космос, сучасні технології та винаходи на більш серйозному рівні, радимо завітати на канал адміністратора української Вікіпедії. Назар Токар легко й доступно говорить про складні технології, цифрову безпеку, сонячну систему та українську історію. Однозначно рекомендуємо!
Спорт
ТРЕНДЕЦЬ – все про український футбол
І нехай вас не лякає назва! На цьому каналі зібрано всю атмосферу та бекстейдж українського футболу. Автори вирушають на виїзди разом із командами, розповідають про молоді таланти та організовують різноманітні футбольні челенджи.
Шахи для всіх – найбільша українськомовна спільнота
Канал для всіх, хто цікавиться шахами, вивчає гру та прагне покращити власну майстерність. Тут оглядають партії найсильніших українських шахістів та шахісток сучасності, а також публікують різноманітні навчальні відео.
Суспільство
Цієї суботи урбаніст з Данії Мікаель Колвілл-Андерсен збирає толоку. Разом із киянами він планує розфарбувати простір на Контрактовій.
Це дозволить Мікаелю підготувати місце, де він обіцяє створити найбільший тактичний урбаністичний проєкт у світі.
Про це автор ідеї повідомив у своєму інстаграмі.
Оживляємо сірий асфальт
Мікаель Колвілл-Андерсен планує створити найбільший тактичний урбаністичний проєкт у світі. Він закликає киян приходити на толоку, аби долучитися до творчого процесу. : «Разом перетворимо простір на яскраве, живе місце з фарбами, атмосферою та людьми, яким не байдуже»
Читайте також: Гурт Ziferblat відсвяткував День вишиванки в Базелі разом з українською громадою (ФОТО)
У своєму відеозверненні данський урбаніст наголошує, що хоче оживити сірий асфальт, додавши фарб. Це підготовка простору до облаштування, де Мікаель планує розставити вуличні меблі.
Нагадуємо, що українці відкрили виставку свого народного вбрання у Сан-Антоні.
Фото обкладинки: Львівський мніципальнй мистецький центр
Суспільство
На ютуб-каналі «ПриватБанку» вийшов четвертий епізод «Збірного подкасту» — спільного з Mastercard відеопроєкту для тих, хто волонтерить і займається благодійністю.
Цього разу засновниця Bazilik School і волонтерка Марина Батуринець ділиться прикладними порадами щодо механіки зборів та ефективного залучення коштів.
Закриваємо збори: поради Марини
Порада 1 — не боятися просити знайомих про допомогу
Щоб запустити креативний збір, Марина звертається до всіх, хто може їй щось порадити, створюючи своєрідні фокус-групи:
«Коли я не впевнена, чи такий візуал зайде, я біжу, шукаю друзів-дизайнерів. Я йду до своїх друзів-креативних директорів і розпитую, показую. Я завжди йду і до самих військових, тому що я можу щось вигадати, але не врахувати якогось нюансу».
Порада 2 — працювати над сторітелінгом
Це можна втілити в кілька способів. Наприклад, ви можете розказати, ким вам доводиться військовий, для якого ви збираєте кошти: родичем, другом дитинства, колишнім колегою тощо.
Марина зазначає, що в неї була інша ситуація, — вона закривала збори для підрозділу розвідки, про який нічого не могла розповідати, тому на старті спрацьовував її соціальний капітал. Та влітку 2024 року це вже не діяло, тому волонтерка пішла іншим шляхом:
«Я сказала: “Друзі, хочете ви чи не хочете, а я починаю до вас їздити. Бо якщо я не можу розповідати ваші історії, то я хоча б буду розповідати історії того, де ви перебуваєте, що відбувається”».
Для Марини головне правило її сторітелінгу — не нашкодити військовим.
Порада 3 — ділити збір на досяжні суми
Якщо вам потрібно назбирати велику суму, подумайте, стільки маленьких донатів вам може знадобитися, щоб його закрити. Волонтерка так розповіла про свій останній спільний збір:
«Ми просто брали 200 людей, які збирали по 100 доларів. Тоді я пояснювала: 100 доларів — це знайти 100 людей, які дадуть тобі по 40 гривень. Пройдусь по робочих чатиках, по чатиках однокласників, і воно якось назбирається».
Читайте також: «Це вже частина життя»: Олена Риж у «Збірному подкасті» про донати і дії, що під силу кожному
Порада 4 — звертатись до тих, хто вже закривав такі збори
Якось до Марини в дірект постукала дівчина, яка завжди збирала невеликі суми, але цього разу мала мету в мільйон гривень. Волонтерка запропонувала зустрітися в зумі, і вони півтори години розбирали, які в дівчини є можливості, щоб закрити цей збір.
«За місяць я заходжу в книгарню “Сенс” на Хрещатику, до мене підходить хлопець і каже: “Хочете зробити фото за донат?”. Тобто вона пішла, домовилася з книгарнею, щоб робити там фото. Я піднімаюсь на касу, а на касах усюди стоять QR-коди, тейбли з її фотографією та підписом, на що вона збирає».
Порада 5 — використовувати всі можливості, щоб залучити кошти
Марина вважає класною практикою, коли ти на донати щось обмінюєш. Зокрема, вона впевнена, що бізнеси та бренди теж хочуть бути залученими, тому волонтерка стояла за баром, домовлялася з брендом косметики про 5% від денних продажів на збір, проводила розмови з різними людьми зі своєї індустрії в межах проєкту «Поговоримо» від Bazilik School. З ідей, які втілювала сама, Марина розповідає про продаж борщу під час відключень світла, кавунів, які вона привозила з Херсону, а також розіграш книжок з офісної бібліотеки.
Більше корисних порад від Марини Батуринець ви знайдете у повному випуску «Збірного подкасту».
Як зручно закривати збори з «ПриватБанком»
А щоб зручно та ефективно збирати кошти, «ПриватБанк» має сервіс «Конверти» в застосунку «Приват24». Це простий інструмент для створення благодійних зборів, бо достатньо виконати кілька кроків:
- створити «Конверт»;
- додати короткий опис;
- додати зображення;
- поділитися посиланням у соцмережах.
Пожертви можна надсилати у зручний спосіб — через Apple Pay, Google Pay, за реквізитами, номером картки, QR-кодом або готівкою через термінали самообслуговування.
Фото: «ПриватБанк»
18 травня Україна відзначає важливу дату — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та День боротьби за права кримців.
Мустафа Джемілєв понад 50 років говорить про депортації, репресії, окупацію та боротьбу за право бути вдома. Його життя — це шлях вигнанця, дисидента, політичного в’язня, що став символом незламності для кримських татар. ШоТам розповідає історію Мустафи.
Перші роки вигнання та спротиву
Мустафа Джемілєв народився в листопаді 1943 року в Криму. Уже за шість місяців його родину разом з усім кримськотатарським народом депортували до Узбекистану.
Там минуло його дитинство — у вигнанні, під наглядом, без права повернутися на Батьківщину.
Юнаком він приєднався до організації «Союз кримськотатарської молоді», де очолив історичний відділ і виступав із доповідями про свій народ. Однак у 1962 році організацію розігнали, а за Джемілєвим почали стежити агенти КДБ.
У 20 він уже став відомим радянським дисидентом. Його виключили з інституту за поширення рукопису про історію кримських татар, а згодом завели на нього кримінальні справи та ув’язнили.
Увʼязнення та голодування
Після першого звільнення з вʼязниці в 1967 році Мустафа Джемілєв не пішов у тінь — він долучився до кола правозахисників і став одним з перших в СРСР, хто почав публічно говорити про утиски кримських татар. Разом з однодумцями вступив в Ініціативну групу з захисту прав людини. За це отримав новий арешт: у 1969-му радянська влада знову кинула Джемілєва за ґрати — цього разу за «поширення вигадок, що ганьблять радянський лад».
Загалом дисидент провів у радянських таборах і тюрмах 15 років, відбувши 7 термінів ув’язнення. Під час одного з них — у 1975 році — влаштував голодування, що тривало 303 дні. Це одне з найдовших задокументованих голодувань у світі.
«Я голодував 10 місяців. Тиждень нічого не їж, потім приходить лікар, обмацує. Наглядач тримає тебе за руки, санітари вводять роторозширювач, в нього — шланг, через лійку вливають живильну рідину. Я швидко зрозумів, що пручатися не треба, інакше розширником зуби виб’ють або окріп заллють, щоб стравохід спалити», — розповідав Джемілєв.
Перше повернення додому
«Мій перший візит у Крим стався після чергового терміну ув’язнення та півтора року під наглядом», — каже дисидент.
Тоді на півострові вже жили близько 2 тисяч кримських татар — усі без прописки та під загрозою депортації. Їх ловили міліціонери й силоміць вивозили з Криму.
До Сімферополя Джемілєв летів з Ташкента. В літаку поруч сиділа молода студентка, яка з тривогою згадувала про повернення кримських татар. А на запитання, що для нього Крим, він відповів просто: «Це мій Крим. Я звідси. І нікому нічого забирати не збираюся — збудуємо нове».
На півострові його зустрічали свої — возили по горах, розповідали, як виборюють прописку. Комусь вдавалось її отримати тільки після погроз самоспалення, інші справді себе підпалювали, а когось намагалися завербувати в КДБ.
Весь місяць за Джемілєвим стежили — «топтуни» чергували в машинах навіть уночі. Але він зберіг спокій: «Навіть якщо вони були поруч, розмови не розуміли — ми говорили кримськотатарською».
Став головою Меджлісу
У 1989 році Мустафа Джемілєв разом з родиною нарешті повернувся до Криму — вони оселилися в Бахчисараї. Саме тоді почалася нова хвиля боротьби за права кримських татар — уже на рідній землі. Але навіть після повернення прописку, як і тисячам інших, Мустафі не дали.
У 1991-му кримські татари зібрали Другий курултай (збори) — вперше після 1917 року. На ньому Мустафу Джемілєва обрали головою Меджлісу — представницького органу народу. Також ухвалили декларацію про національний суверенітет і звернулися до ООН, президента СРСР та жителів Криму.
Цей період символічний — повернення додому стало важливою віхою для цілого покоління. Для багатьох це памʼять, травма та надія. Ось як це згадує режисер Наріман Алієв, чия родина теж повернулась у Крим в 1990-х:
«Особисто мені, аби зрозуміти, хто я, довелося поїхати з Криму. Я почав краще розуміти, ким є, яким є моє минуле… Аж тут прийшли окупанти й забрали Крим».
Уже в незалежній Україні Джемілєв став народним депутатом, але не зупинився на політиці. Він став «голосом Криму» на міжнародній арені: зустрічався з президентами, виступав в ООН, ініціював подання подання до Європейського суду з прав людини справу «Меджліс кримськотатарського народу та інші проти Росії». Дисидент робив усе, щоб про депортацію, знищення культурної спадщини та зрештою про окупацію Криму дізнались у світі.
Окупація півострова
У квітні 2014 року, після анексії Криму, російська влада заборонила Мустафі Джемілєву в’їзд до Росії та Криму на п’ять років. Це рішення стало черговим кроком в тиску на кримськотатарський народ і його лідерів.
3 травня 2014-го близько 5 тисяч кримських татар зібралися на пункті пропуску «Турецький вал» в Армянську, щоб зустріти Джемілєва та допомогти йому потрапити на півострів. Люди несли кримськотатарські й українські прапори, скандували «Мустафа!», «Міллєт!» (народ), «Ватан!» (Батьківщина).
Однак після перетину українського КПВВ голову Меджлісу зустріли російські силовики, і він змушений був повернутися до Києва. Там Джемілєв продовжив боротьбу за деокупацію Криму та захист прав кримських татар.
Повномасштабна війна
«Я вже знав, що 24 лютого під ранок почнеться бомбардування», — згадує Джемілєв.
У ті дні дисидент говорив напряму з представниками міжнародної спільноти, переконував їх, пояснював. Джемілєв — не лише символ кримськотатарського спротиву, а й той, хто сьогодні продовжує тримати тему Криму у фокусі світу.
Саме він зустрічався з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, і завдяки цим перемовинам вдалося звільнити незаконно засуджених політичних в’язнів, серед яких був перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял.
Визнання
Мустафа Джемілєв — символ ненасильницького спротиву, який усе життя присвятив боротьбі за права кримськотатарського народу. Його внесок відзначений низкою престижних нагород і визнань:
Герой України (2023)
13 листопада 2023 року, у день свого 80-річчя, Мустафа Джемілєв отримав найвищу державну нагороду — звання Героя України. Президент Володимир Зеленський особисто вручив орден Держави, відзначивши «визначний особистий внесок у становлення та розбудову незалежної Української держави, мужність і самовідданість у відстоюванні прав кримськотатарського народу».
Кандидат на Нобелівську премію миру
Джемілєва неодноразово висували на здобуття Нобелівської премії миру — зокрема, у 2009, 2011, 2015 та 2022 роках. У 2011-му його кандидатуру підтримали 17 професорів з університетів України, Польщі, Угорщини, Румунії, Росії, Туреччини та США, а також троє парламентарів з України, Канади та Європейського парламенту.
Почесний доктор у Туреччині
У грудні 2023 року Мустафі Джемілєву присвоїли ступінь почесного доктора Університету продовольства та сільського господарства Коньї. Під час церемонії він зазначив, що ця нагорода є «великою моральною підтримкою для кримськотатарського народу».
