Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
donate shotam

Суспільство

Створили одяг, щоб просувати рідний Кропивницький. Історія бренду Charwish

Опубліковано

Трохи ресурсів, натхненна команда та важлива місія — це все, що потрібно було для створення бренду одягу CHARWISH. Його засновниця дивувалася, як люди можуть не знати про Кропивницький — місто у центрі України. Просувати рідний край вона вирішила через одяг, навчаючи людей пишатися своїм родом. «Місцевими виробниками варто пишатися — і ми показуємо це власним прикладом», — каже Тетяна Лугинець.

Майже чотири роки CHARWISH у Кропивницькому шиє одяг із тканин, зокрема й з переробленого пластику. Всі матеріали вони ретельно підбирають і тестують на своїх працівниках. До 30-річчя Незалежності України готують колекцію футболок, на яких будуть зображені основні міста — з Кримом, Донеччиною та Луганщиною.

Кропивницький — це де?

З шиттям моє життя пов’язане ще з дитинства, голку вчила тримати бабуся. У шкільні радянські роки я відвідувала курси крою і шиття у «Будинку піонерів». Якось полюбила я це заняття, тож одразу знала, що пов’яжу з цим усе життя. Після закінчення університету відкрила своє ательє у Кіровограді — зараз місто перейменували у Кропивницький.

Наш населений пункт розташований прямісінько у центрі України, хоча багато хто про нього не чув. Коли я 20 років тому навчалася у Києві й казала одногрупникам, звідки я родом, вони всі питали: «А де це?». Я тоді дуже дивувалася: як це люди не знають, де Кіровоград — він же в центрі країни. Це ж єдине місто у світі, яке після перейменування назвали на честь театрального діяча — українського письменника і драматурга Марка Кропивницького.

На території нашого міста проходили славетні бої у давнину, тут створили перший театр корифеїв. У Кропивницькому розташований окремий полк спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго, бійці якого захищали Донецький аеропорт у 2014 році. Місту надали звання танцювальної столиці України. Ми маємо про це розповідати українцям та світові, але навіть не всі кропивничани про все це знають.

Знайомимо з містом через одяг

У цьому я бачила свою місію. Через одяг хотілося розповідати про місто, вчити людей пишатися своїм родом. Дуже важливо, щоб у країні були конкурентні продукти, аби українці купували своє, підіймаючи економіку. Чим якісніші речі пропонуватиме бізнес громадянам, тим, зокрема, менше вони замислюватимуться про переїзд у Європу.

Кропивницький бренд одягу CHARWISH

З цією громадянською позицією я почала шити у своєму ательє під замовлення, акцент робила на вишивці. Під час Революції Гідності ми випускали колекції вишиванок, які були дуже популярними в Кропивницькому. Згодом через сильну конкуренцію і те, що вишивка на одязі стала повсякденною, ми перейшли трішки в інший ракурс. Почали вишивати не хрестиком, а створювати свій дизайн вишивки, осучаснюючи одяг. Це, зокрема, худі, футболки, сукні, блузки, спідниці.

Кидаємо виклик імпорту

Коли набули поширення онлайн-продажі, в нас почали менше замовляти. Український ринок переважно пропонував речі європейських або китайських виробників. Річ у тім, що в Україні продавали або якісний одяг від дорогих брендів, або дешевий поганої якості. І я подумала: чому б не зробити альтернативу і переконати людей у тому, що наш виробник може виготовляти доступний, якісний і зручний одяг одночасно. Чому ми повинні платити за інші бренди та підіймати економіку інших країн, якщо можемо робити це тут? Ба більше, таке виробництво може бути навіть не у столиці, а у нашому рідному Кропивницькому. У нас для цього було все: трохи ресурсів, натхненна команда та важлива місія.

Власне, так у 2017 році з’явився бренд одягу CHARWISH. Рік тому, 15 лютого 2020-го, ми відкрили свій магазин, який пережив уже два локдауни на тлі пандемії. Ми одразу ж зосередилися не лише на одягу, а й на різних соціальних ідеях. Наприклад, провели мотиваційний бізнес-форум FORUM4WOMAN для жінок, які хочуть розвивати Кропивницький і шукати однодумців. Також влаштовували благодійний ярмарок підготовки до школи «ШУМFest» та стали партнерами першого міського реаліті-шоу «Хочу тут жити». Останній організували для того, щоб показати людям, що в нашому місті реально добре, і не потрібно шукати всюди мінуси.

Мотиваційний бізнес-форум FORUM4WOMAN для жінок

Надихаємо «повільною модою»

Своїх покупців ми надихаємо захистом навколишнього середовища. Для нас важливою є підтримка руху Slow fashion. Це концепція, що стає на противагу «швидкій моді». Щоб людина не купувала річ на один сезон, а потім випрала, глянула на її втрачений вигляд та викинула у смітник. Ми намагаємося створювати одяг, який можна носити дуже довго, й рідко купувати новий.

Читайте також: Безрукавки з історією: як прикарпатець шиє та реставрує автентичні гуцульські кептарі

Кожен клієнт отримує від нас листівку, в якій ми детально роз’яснюємо, як найкраще доглядати за одягом. У нас справді немає цілі продати якомога більше. Ми навпаки хочемо, щоб людина дивилася у свою шафу і знала, що цей светр у неї від CHARWISH купила вона повністю свідомо, знаючи, що він буде з ним надовго. Ми хочемо, щоб наші речі передавали сенси й були важливими для людей, щоб нашій цінності збігалися з цінностями покупців. Переважно так і відбувається.

Шиємо одяг з переробленого пластику

У нас невеличка команда, загалом до десяти людей. Хоча переважно я відповідаю за адміністрування бренду, однак знаходжу час самостійно створювати вишивку. Час від часу з цим допомагає помічниця. Кожна наша річ і вишивка на ній мають свою історію. Гордістю нашого бренду я вважаю флісовий светр, який ми створили перед реаліті-шоу «Хочу тут жити». На ньому вишита назва нашого міста, щоб покупці не боялися сказати: «Я з Кропивницького».

Флісовий светр від бренду CHARWISH

Переважно у нас купують екосвідомі та патріотичні люди — у більшості випадків це жінки віком від 25 до 40 років. Це ті, кому хочеться знати, що вони носять український продукт, зроблений з якісних матеріалів. Для нас важливим є питання екології. Ми знайшли турецького виробника флісу, який виготовляє його з переробного пластику. Незабаром запускаємо з цієї тканини весняну колекцію. Також знайшли фірму, яка робить тканину з переробленого джинсу. 

Складнощі у роботі виникають, у першу чергу, якраз через пошук тканин. Дуже хотілося б виготовляти весь одяг з українських матеріалів, але окрім однієї чернігівської фабрики дійсно якісну тканину знайти досить важко. Тому іноді доводиться звертатися до імпортних. Але усі тканини ми спершу тестуємо на собі. Тобто, купуємо декілька метрів, вишиваємо зразки та самостійно їх носимо. Я дивлюся на речі, як вони перуться, чи не кошлатяться, а потім вирішую, чи будемо використовувати надалі цю тканину.

З новою колекцією допоможе краєзнавець

Як бізнес, ми, звичайно, все підраховуємо і продумаємо. У нас є націнка, яка дозволяє нашому бренду розвиватися. Водночас стежимо за тим, щоб товари не були занадто дорогими. Покупці мають знати, за що вони віддають гроші. Наприклад, футболку можна десь купити й за 100 гривень, але вона через два дні зіпсується, тож доведеться купувати ще одну. Наша футболка коштує більш як 100 гривень, але вона служитиме своїм власникам значно довше.

Відкриття магазину CHARWISH 15 лютого 2020 року

До 30-річчя Незалежності України ми готуємо колекцію футболок, на яких будуть зображені наші основні міста — з Кримом, Донеччиною та Луганщиною. Також працюємо над створенням краєзнавчої колекції, яка буде демонструвати різні цікавинки нашої області. Хочемо взяти як мотив якісь унікальні рослини, котрі ростуть на території регіону, і вишити їх. Навіть консультуватимемося з краєзнавцем Юрієм Митрофаненком, який багато працює над популяризацією Кропивницького.

У нас дуже багато планів: хочемо відкрити магазини в інших містах, організувати низку просвітницьких подій. Цим будемо й надалі популяризувати наш продукт і головне — розповідати більше про місто. Слова Скрябіна: «Відповідь потрібно шукати в собі, а не в підручнику географії» — це про нас. А CHARWISH — це наш спосіб показати молоді, що тут, у Кропивницькому, варто жити. Адже нам є що показати й чим пишатися.

Суспільство

В Ужгороді відкрили нову мініскульптуру (ФОТО)

Опубліковано

В Ужгороді відкрили нову міні-скульптуру, присвячену Ласло Боді – місцевому музиканту і композитору.

Про це повідомив на своїй сторінці у фейсбук Сергій Денисенко.

Автором скульптури є Роман Мурник.

Довідка

Ласло Боді народився 3 травня 1965 року в Ужгороді. Він став відомим угорським рок-співаком закарпатського походження.

Переїхав до Будапешта у віці 18 років, де відвідував курси підготовки до консерваторії.

Читайте також: Про мерів, комуналку та безхатченків. Як книга «У міста є я!» допоможе дітям стати відповідальними мешканцями

Коли Ласло Боді давав інтерв’ю пресі, майже завжди висловлював гордість тим, що має закарпатське коріння. У селі Малі Геївці досі живуть його родичі, зокрема — двоюрідна сестра.

Нагадаємо, у Києві встановили скульптуру волейболістки, яка грає Місяцем.

Як ми повідомляли раніше, на Миколаївщині колишній військовий робить діорами з історії сільського побуту.

Усі фото: facebook.com/sergej.denisenko.

Читати далі

Суспільство

Про мерів, комуналку та безхатченків. Як книга «У міста є я!» допоможе дітям стати відповідальними мешканцями

Опубліковано

В Україні бракує літератури, яка б розкривала для дітей світ функціонування міста в усіх його проявах. Що таке комунальні тарифи, навіщо потрібен міський голова, куди зникає викинуте в баки сміття. Щоб заповнити цю нішу, фахівчиня з питань населених пунктів Ірина Озимок написала книгу «У міста є я!». Це перше ілюстроване видання для дітей, яке вчить ставати відповідальним мешканцем. На сторінках книги — не лише корисні поради. Там знайдеться й інтерактив, і цікаві конкурси. Продаж видання стартує з 15 травня.

Як воно, бути відповідальним мешканцем

«Це більше ніж книжка, адже вона сприяє пізнанню та спілкуванню дітей з дорослими, дає змогу написати лист меру та виграти призи», — так характеризує свою книгу її авторка Ірина Озимок. «У міста є я!» — це перше ілюстроване видання для дітей, що відкриває секрети про всі процеси в місті та вчить, як стати його відповідальним мешканцем.

Книжка розказує всі секрети про те, як функціонує місто, закликає знайти в книжці порушення правил у населеному пункті й ніколи їх не повторювати, містить захопливі завдання і цікаві факти про міста. Також вона дає можливість взяти участь у конкурсах малюнків та есе і виграти подарунки. А ще заохочує дорослих читати її з дітьми.

Дитяча книга «У міста є я!»

Інструкція для маленьких містян

У 13 розділах Ірина Озимок розповідає про те, як мешканці керують своїм містом, що таке міський бюджет і як він наповнюється, чому тепло треба заощаджувати. Також звертає увагу на те, як не потонути у смітті та чому варто його сортувати, все про різновиди транспорту і коли та чому краще ходити пішки. Книжка є своєрідною інструкцією, як діти вже сьогодні можуть впливати на місто. Авторка розповідає, які дитячі організації та ініціативи працюють в Україні та світі, до яких можна долучитися чи якими можна надихнутись і зробити щось своє, щоб змінити життя в місті на краще.

Видання зібрало цікаві факти про різні куточки світу — де з’явилася перша пішохідна вулиця, в якому місті найстаріше метро, а де найвища будівля і хто подарував Статую Свободи Нью-Йорку. У книжці всі погані звички позначенні спеціальним значком — авторка закликає їх віднайти та ніколи не повторювати.

На книгу надихнуло народження сина

Як організаторка Міжнародного саміту мерів, у своїй роботі я спеціалізуюся на темі населених пунктів. Раніше я ніколи не писала книжок, але завжди про це мріяла. Давно хотіла написати про міста для дорослих, але в мене було уявлення, що для цього я маю бути досить дорослою та ще більш досвідченою. Хоча нічого не вело мене до дитячої літератури до того, як у мене не народилася дитина.

Читайте також: Книги для дітей з аутизмом: як «ДивоГра» рятує український ринок від браку інклюзивної літератури

Зараз моєму хлопчику — один рік і 9 місяців. Ми намагаємося давати йому більше книжок, ніж іграшок. Й одного дня я подумала: стоп, а чи є книжка про міста, про те, як вони функціонують, як дітям брати участь у житті міста. Мені було цікаво, чи розповідає їм хтось у цікавій формі про те, чому важливі деякі процеси. Чому потрібно сортувати сміття, куди воно дівається, звідки у крані з’являється вода, що таке безпека в місті, хто такий мер. Я таку книгу для сина не знайшла, так з’явилася ідея написати свою. Тобто, моя дитина і робота сукупно дали мені ось таке натхнення.

Розповідаю про безхатченків та реклами на фасадах

Ця книжка — не про ідеальне місто, де все правильно і всі поводяться так, як має бути. У міста є я, тобто кожен його житель, і саме від нас залежить, яким воно буде: чистим, дружнім, безпечним, цікавим, зручним, інклюзивним, чи навпаки. Ми також можемо обирати, чи будемо пасивними спостерігачами, чи активними учасниками процесів у місті.

Дитяча книга «У міста є я!» (фото: «Книголав»)

Я розраховую, що цю книгу діти читатимуть із дорослими: з батьками, дідусями й бабусями та вчителями. У кожному розділі йдеться про поширені проблеми: запаркована машина на тротуарі, викинуте в парку сміття, байдужість людей, які проходять повз безхатченків, жахливі реклами на фасадах історичних будівель. Закликаю читача шукати такі моменти й запитувати у дорослих: «Мамо, а чому так? А ми так робимо? А може не будемо так робити?». Так діти ще змалечку почнуть звертати на це увагу.

Не книгою єдиною: інтерактиви й конкурси

Видання інтерактивне — до кожного з 13 розділів є особливе завдання. Там є, наприклад, пропозиція відстежити в будинку показники лічильника води. Це дасть змогу дітям усвідомити, скільки води сім’я споживає, це багато чи мало, як можна заощаджувати. Ще є завдання розробити пам’ятку для сусідів, як зробити будинок енергоефективним. Це стимулюватиме дітей до дій, тому що це не просто «прочитав — забув», а більше для того, щоб навчитися щось робити.

А ще кожен читач може взяти участь у конкурсах. Перший — найкращий малюнок. У книзі є практично пустий розворот, де дитина може намалювати своє місто через десять років. Ми підготували корисні призи-досліди, як от прогулянка з відомим урбаністом або можливість надрукувати на основі деяких малюнків листівку та поштову парку. Другий — це конкурс есе, де потрібно буде продовжити текст, який починається з речень: «Якщо колись я стану мером, то…», «А щоб так довго не чекати, вже сьогодні я можу…». Ми домовилися з порталом «Хмарочос», що вони надрукують найкращі роботи. У дітей буде час над цим попрацювати протягом літа.

Дитяча книга «У міста є я!» (фото: «Книголав»)

Старт продажів не за горами

Попри те, що ця книга — для дітей, я писала її доволі дорослою мовою. І вже потім ми з літредакторкою адаптовували цей текст. І хоча там є віковий показник від 6 до 12 років, але насправді вона цікава і для повнолітніх. Я ставлю себе на місце мами, яка читає з дитиною, і мені це буде цікаво. І я давала її читати дідусям і бабусям, їм також сподобалася. Дорослі казали, що вони також щось нове для себе пізнали.

Книгу проілюструвала одна з засновниць студії «Сері/граф» Анна Іваненко. У вільному продажі вона з’явиться з 15 травня. Замовити видання можна у книгарнях «Книголав» та Yakaboo за 225-250 гривень.

Читати далі

Суспільство

Як українець відновлює походами в гори ветеранів і людей з ампутацією (ВІДЕО)

Опубліковано

Вони водять в гори людей з ампутацією та безкоштовно реабілітують ветеранів у Карпатах.

Засновник проєкту – єдиний українець, який здолав Великий Гімалайський шлях!

Це ветеран зі Львова Віталий Дячук. Був поранений під час Революції Гідності.

У 2015 році пішов добровольцем на фронт.

«Ти повертаєшся і відчуваєш, що в тебе щось не то. Ти відчуваєш, що потрапив в болото», – Віталій Дячук.

Імпульсивно зібрав наплічник й пішов в гори. Там і народилась ідея допомогти іншим ветеранам.

Горотерапія є вже 5 років. За цей час реабілітували понад 700 ветеранів.

Читайте такожВолонтерський рух ОЗОН: як молодь та пенсіонери контролюють поліцію

Зазвичай походи влаштовують в українських Карпатах, проте водили й в Туреччину, Таджикистан, Грузію.

Фінансують це все добродії та небайдужі.

Нині команда збирає кошти на похід на Казбек.

Якщо хочете підтримати, то ось картка: 4731 1856 0242 2674 Дячук Віталій.

Нагадаємо, санаторій «Женева» у Трускавцях приймає на безкоштовну реабілітацію учасників бойових дій.

Як ми повідомляли раніше, вінничанин створив онлайн-сервіс для реабілітації за принципом «фізіологічного дзеркала».

Читати далі