Технології
Instagram не продає, як з цим боротись
Сторінка в Instagram є, але мало продає. Або підписники поводяться дивно. Що робити, аби налагодити контакт з аудиторією та збільшити продажі?
Зіпсувати репутацію може банальна річ – невдала візуалка чи релігійна картинка, а банальна “ціна в лс” доводить клієнта до сказу.
Ольга Белікова
Head of SMM у “Kasta”
Провела краш-тест Instagram сторінок героїв матеріалів, про яких писали ШоТам. Зібрала усі проколи, які можуть псувати імідж бренду. Спойлер: найчастіше – це фото.
Бренд Gudzyk
Соціальне підприємство з Одеси, яке робить сумки (інтерв’ю засновників). Фішка виробництва – шиють бабусі.
Що не так? Зараз у моді “викриття шоу-румів”, коли блогери викривають продавців, які насправді не виготовляють продукцію, а купують у Китаї і чіпляють свої бирки. Тому цьому бренду ідеально вести рубрику, у якому частіше показувати фото з виробництва.
Читайте також: $200 за ремінець для годинника. Як це вдалось бізнесмену з Краматорська
Також варто акцентувати на тому, що на виробництві працюють бабусі, якщо фішка в цьому. Додавати більше фото з виробами, які вони зробили. Присутній фотоконтент з бабусями – варто доопрацювати, зробити якіснішим.
На сторінці низька залученість, бо вони фотографують лише товар. Потрібно подумати над темами, які будуть цікаві клієнтам і збиратимуть коментарі. Варто спробувати опитування.
Магазин не використовує додаткову рекламу, хоча вона б йому не завадила.
І їм не вистачає “родзинки” на сторінці в Instagram, зливаються з рештою брендів сумок.
Читайте також: Швидкі гроші: ТОП-10 ідей для “швидкого” бізнесу
Їхні переваги. По візуальному оформленню і безпосередньо фото товару – претензій немає.
Є ціни і відгуки, одразу стає зрозуміло, про що сторінка. Є колаборація з блогерами – це позитивно впливає на залучення нових підписників.
У них бувають розіграші призів – гарний хід магазину, аби триматися в топі.
Порада: якщо вони акцентують, що це соціальний проект – варто частіше повертатися до такого контенту.
Бренд Olandi
Підприємство із Краматорська, яке продає взуття власного виробництва. Їхня фішка – український продукт (інтерв’ю засновника).
Що не так? Проблема у якості фото. Взуття – специфічний товар, треба вміти його показати. Тут варто трохи докласти грошей, аби зробити якісний фотоконтент.
Читайте також: Як зробити бізнес на мікрозелені? Рецепт від шеф-кухаря з Одеси
Клієнт не матиме змоги потримати товар в руках, допоки не отримає його. Можна додати деталізуючих фото. Взуття, на вигляд, непогане, але фото не продають.
Для фото один фон, штучне світло, одні і ті ж ракурси. Модель, демонструючи взуття, без педикюру і піджимає пальці – це псує естетику кадру.
Продавець має визначитися: вони точка продажу у краматорському ТЦ чи Instagram-магазин. Якщо перший варіант – то на соціальну мережу можна “забити” і нічого не міняти. В іншому випадку, варто серйозніше підійти до оформлення сторінки.
Не пишуть ціну в постах одразу. Це може дратувати покупців чи вселяти недовіру.
Не вказують, чи є обмін та повернення товару, і як це можливо зробити.
Розважальний, мобілізуючий контент – адміністратор сторінки використав релігійну картинку, вітаючи всіх зі святом Пасхи. Це не спрацьовує. І сама картинка не дуже якісна.
Читайте також: “Чорні лебеді” у бізнесі: як не здатися, коли продаєш органічні продукти
Їхні переваги. Якісно оформлена шапка бренду, логотип. Хороше взуття. Є доволі інстаграмні моделі, але прикро, що неякісно оформлені.
Люди люблять усе, що від виробника. Це їхня велика перевага. І продавці молодці – акцентують на цьому увагу в постах і описах.
Висока взаємодія з клієнтами, усі коментарі оброблені, мають відповіді. Це значно підіймає активність сторінки.
Порада: взуття краще відправити професійному фотографу на зйомки.
Бренд “O_lawander”
Ферма органіки під Києвом, де пропонують локація для фотозйомки у лаванді і придбання органічної полуниці (інтерв’ю засновників).
Що не так? Невдалий фотоконтент. Такі світлини не продадуть локацію для фотозйомки. У їхніх конкурентів краще обрані ракурси і це приваблює потенційних відвідувачів.
Якщо крім лавандового поля, ще й намагаються просувають органічну полуницю – має бути пояснення, що вона продається лише на полі. І доставки немає. Якщо все працює інакше – розписати, як з доставкою і регулярністю. Сторінка у відвідувача лишає більше питань, ніж відповідей.
Інакше потрібно взаємодіяти з потенційними покупцями, вказувати, коли товар буде в наявності. Крім того, тут не вказана вартість входу і ягід.
Вцілому, контенту дуже мало. Локації складніше продавати, ніж товари, якщо немає професійних фото. Варто над цим попрацювати.
Я можу бути потенційним відвідувачем лавандового поля і покупцем полуниці, але за відчуттями, після перегляду фото – роботи там нічого. Більше схиляюся до думки, що така сторінка краще продала б саджанці лаванди. Принаймні, усі пости – про це. Але такі покупці не сидять в Instagram.
Їхні переваги. Непогані сторіз. І величезний плюс – є багато матеріалів і подробиць про сільське господарство, як все відбувається.
Порада: якщо полуницю і лавандове поле складно просувати – варто використовувати платну рекламу. Підійти до концепції, чіткіше прописати, що саме вони пропонують.
Українська компанія TENETA представила одноразовий сіткомет MITLA 1 для протидії ворожим FPV-дронам. Цей компактний пристрій, розміром із банку енергетика, легко поміщається у підсумок або рюкзак і дозволяє швидко реагувати на небезпеку на полі бою.
Про це повідомили розробники.
Як працює пристрій
Сіткомет MITLA 1 призначений для знешкодження FPV-дронів — однієї з найнебезпечніших загроз сучасної війни. Пристрій не потребує складних налаштувань чи тривалої підготовки: достатньо витягнути запобіжник, прицілитися та натиснути кнопку активації.
Сітка розгортається за 0,2 секунди та миттєво захоплює ворожий дрон, позбавляючи його керування. Ефективна дистанція дії пристрою — до 25 метрів, а ефективна площа сітки становить 3,5×3,5 метра.
Читайте також: ЄС та Україна об’єднуються в альянс оборонних технологій BraveTech EU
На відміну від громіздких аналогів, MITLA 1 важить лише 365 грамів, має герметичний корпус (⌀ 40 мм, висота 200 мм) і не займає багато місця у спорядженні. Сіткомет успішно протестували у різних погодних умовах — дощ, сніг чи спека не впливають на його роботу, а вітер може як покращити, так і зменшити ефективну дальність залежно від напрямку.
Нагадаємо, що український виробник роботів залучив 3,74 мільйона доларів від американського фонду MITS.
Фото обкладинки: сайт TENETA
Для підтримки стійкого зв’язку при обстрілах та блекаутах Фінляндія інвестує 30 млн євро в українські телеком-мережі. Договір уклали з трьома українськими операторами.
Про це повідомили в Мінцифри.
Vodafone Ukraine, Nokia та фінське агентство Finnvera підписали меморандум про співпрацю під час Конференції з відновлення України в Римі. Фінська компанія інвестує кошти на розвиток телеком-інфраструктури, аби українці в будь-якій ситуації могли викликати екстрені служби чи написати рідним.
Основними напрямками партнерства назвали:
- розширення покриття 4G та GPON;
- підвищення стійкості мереж до обстрілів і знеструмлень;
- підготовка до впровадження нових телекомунікаційних технологій.
Читайте також: Україна першою в Європі запустить мобільний зв’язок та інтернет Starlink
Nokia та Vodafone Ukraine разом визначатимуть найважливіші пріоритети для модернізації мереж. Finnvera профінансує телеком-обладнання та послуги Nokia на суму до 30 мільйонів євро впродовж трьох років.
«Це ще один крок до цифрової стійкості України під час війни і до майбутньої інтеграції в європейський телеком-простір», — зазначили в Міністерстві цифрової трансформації
Нагадуємо, що ЄС та Україна об’єднуються в альянс оборонних технологій BraveTech EU.
Фото обкладинки: Freepik
Україна та Європейський Союз запускають спільний технологічний альянс BraveTech EU, щоб пришвидшити розвиток оборонних інновацій. Офіційний старт ініціативи анонсували на конференції з відновлення України URC.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
BraveTech EU — це перший великий альянс такого рівня між Україною та ЄС у сфері оборонних технологій. Сторони мобілізують 100 мільйонів євро для пошуку технологічних геймченджерів для війни, причому кожна виділить по 50 мільйонів євро.
Від України проєкт координуватиме кластер оборонних інновацій Brave1 — найбільший венчурний інвестор в український defense tech, який уже видав 550 грантів на суму понад 2,2 мільярда гривень. З боку ЄС програму куруватиме Європейський офіс оборонних інновацій (EUDIO), що працює в Києві. Фінансування забезпечать European Defence Fund (EDF) та EU Defence Innovation Scheme (EUDIS).
Читайте також: Український виробник роботів залучив 3,74 млн доларів від американського фонду MITS
BraveTech EU передбачає проведення хакатонів між українськими та європейськими компаніями, тестування розробок, грантову підтримку оборонних стартапів, інтеграцію українських рішень у європейський ринок і спільне створення технологій, які змінять хід війни.
Програму почнуть реалізовувати восени 2025 року. На першому етапі (Seed) проходитимуть хакатони, які фокусуватимуться на потребах фронту та налагодженні партнерств між стартапами, інвесторами й компаніями. На другому етапі (Scale up) у 2026 році альянс залучить додаткові ресурси для масштабування проривних рішень, які з’являться під час хакатонів.
Нагадаємо, що окупанти вперше здалися у полон завдяки наземним роботам українських бійців (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Михайла Федорова