Технології
Instagram не продає, як з цим боротись
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Сторінка в Instagram є, але мало продає. Або підписники поводяться дивно. Що робити, аби налагодити контакт з аудиторією та збільшити продажі?
Зіпсувати репутацію може банальна річ – невдала візуалка чи релігійна картинка, а банальна “ціна в лс” доводить клієнта до сказу.
Ольга Белікова
Head of SMM у “Kasta”
Провела краш-тест Instagram сторінок героїв матеріалів, про яких писали ШоТам. Зібрала усі проколи, які можуть псувати імідж бренду. Спойлер: найчастіше – це фото.
Бренд Gudzyk
Соціальне підприємство з Одеси, яке робить сумки (інтерв’ю засновників). Фішка виробництва – шиють бабусі.
Що не так? Зараз у моді “викриття шоу-румів”, коли блогери викривають продавців, які насправді не виготовляють продукцію, а купують у Китаї і чіпляють свої бирки. Тому цьому бренду ідеально вести рубрику, у якому частіше показувати фото з виробництва.
Читайте також: $200 за ремінець для годинника. Як це вдалось бізнесмену з Краматорська
Також варто акцентувати на тому, що на виробництві працюють бабусі, якщо фішка в цьому. Додавати більше фото з виробами, які вони зробили. Присутній фотоконтент з бабусями – варто доопрацювати, зробити якіснішим.
На сторінці низька залученість, бо вони фотографують лише товар. Потрібно подумати над темами, які будуть цікаві клієнтам і збиратимуть коментарі. Варто спробувати опитування.
Магазин не використовує додаткову рекламу, хоча вона б йому не завадила.
І їм не вистачає “родзинки” на сторінці в Instagram, зливаються з рештою брендів сумок.
Читайте також: Швидкі гроші: ТОП-10 ідей для “швидкого” бізнесу
Їхні переваги. По візуальному оформленню і безпосередньо фото товару – претензій немає.
Є ціни і відгуки, одразу стає зрозуміло, про що сторінка. Є колаборація з блогерами – це позитивно впливає на залучення нових підписників.
У них бувають розіграші призів – гарний хід магазину, аби триматися в топі.
Порада: якщо вони акцентують, що це соціальний проект – варто частіше повертатися до такого контенту.
Бренд Olandi
Підприємство із Краматорська, яке продає взуття власного виробництва. Їхня фішка – український продукт (інтерв’ю засновника).
Що не так? Проблема у якості фото. Взуття – специфічний товар, треба вміти його показати. Тут варто трохи докласти грошей, аби зробити якісний фотоконтент.
Читайте також: Як зробити бізнес на мікрозелені? Рецепт від шеф-кухаря з Одеси
Клієнт не матиме змоги потримати товар в руках, допоки не отримає його. Можна додати деталізуючих фото. Взуття, на вигляд, непогане, але фото не продають.
Для фото один фон, штучне світло, одні і ті ж ракурси. Модель, демонструючи взуття, без педикюру і піджимає пальці – це псує естетику кадру.
Продавець має визначитися: вони точка продажу у краматорському ТЦ чи Instagram-магазин. Якщо перший варіант – то на соціальну мережу можна “забити” і нічого не міняти. В іншому випадку, варто серйозніше підійти до оформлення сторінки.
Не пишуть ціну в постах одразу. Це може дратувати покупців чи вселяти недовіру.
Не вказують, чи є обмін та повернення товару, і як це можливо зробити.
Розважальний, мобілізуючий контент – адміністратор сторінки використав релігійну картинку, вітаючи всіх зі святом Пасхи. Це не спрацьовує. І сама картинка не дуже якісна.
Читайте також: “Чорні лебеді” у бізнесі: як не здатися, коли продаєш органічні продукти
Їхні переваги. Якісно оформлена шапка бренду, логотип. Хороше взуття. Є доволі інстаграмні моделі, але прикро, що неякісно оформлені.
Люди люблять усе, що від виробника. Це їхня велика перевага. І продавці молодці – акцентують на цьому увагу в постах і описах.
Висока взаємодія з клієнтами, усі коментарі оброблені, мають відповіді. Це значно підіймає активність сторінки.
Порада: взуття краще відправити професійному фотографу на зйомки.
Бренд “O_lawander”
Ферма органіки під Києвом, де пропонують локація для фотозйомки у лаванді і придбання органічної полуниці (інтерв’ю засновників).
Що не так? Невдалий фотоконтент. Такі світлини не продадуть локацію для фотозйомки. У їхніх конкурентів краще обрані ракурси і це приваблює потенційних відвідувачів.
Якщо крім лавандового поля, ще й намагаються просувають органічну полуницю – має бути пояснення, що вона продається лише на полі. І доставки немає. Якщо все працює інакше – розписати, як з доставкою і регулярністю. Сторінка у відвідувача лишає більше питань, ніж відповідей.
Інакше потрібно взаємодіяти з потенційними покупцями, вказувати, коли товар буде в наявності. Крім того, тут не вказана вартість входу і ягід.
Вцілому, контенту дуже мало. Локації складніше продавати, ніж товари, якщо немає професійних фото. Варто над цим попрацювати.
Я можу бути потенційним відвідувачем лавандового поля і покупцем полуниці, але за відчуттями, після перегляду фото – роботи там нічого. Більше схиляюся до думки, що така сторінка краще продала б саджанці лаванди. Принаймні, усі пости – про це. Але такі покупці не сидять в Instagram.
Їхні переваги. Непогані сторіз. І величезний плюс – є багато матеріалів і подробиць про сільське господарство, як все відбувається.
Порада: якщо полуницю і лавандове поле складно просувати – варто використовувати платну рекламу. Підійти до концепції, чіткіше прописати, що саме вони пропонують.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Україна і США підписали заяву про наміри щодо спільного виробництва озброєння та обміну технічною інформацією.
Про це повідомили у пресслужбі Білого дому.
Зазначається, що метою цього є задоволення нагальних оперативних потреб Збройних сил України. Йдеться про сфери протиповітряної оборони, ремонтно-технічного забезпечення та виробництва критичних боєприпасів.
Заява посилює співпрацю між США та Україною та сприятиме швидшому проходженню інвестиційних угод.
Міністерство оборони США та партнери в галузі надали Україні технічні дані для початку місцевого виробництва деяких проєктів FrankenSAM. Це має модернізувати наявні в Україні системи протиповітряної оборони, зокрема й радянського виробництва, та забезпечити їхню інтеграцію з певними західними боєприпасами.
Проєкт FrankenSAM — це модернізація та адаптація радянських ЗРК під західні ракети. Загалом відомо про три такі проєкти:
- переобладнання AIM-9M,
- адаптація ракет RIM-7 Sea Sparrow до ЗРК «Бук»
- гібрид ракет Patriot з українською РЛС.
Тобто за проєктом FrankenSAM в Україні можуть вироблятися три ЗРК: гібрид «Бука» та ракет RIM-7, радянської РЛС та AIM-9, а також ще один, найпотужніший, з елементами Patriot.
Читайте також: Отримала грант на 250 тисяч гривень і пошила колекцію взуття: як дизайнерка з Бучі здійснила свою мрію під час війни
Нагадаємо, Україна почала серійне виробництво аналогів «шахедів».
Також ми повідомляли, що Україна почала виготовляти запчастини для військової техніки НАТО.
Фото: АР.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
На міжнародному конкурсі європейських інноваторів Jumpstarter 2023 два українські стартапи отримали найвищі призи — 10 тис. євро та підтримку у розвитку проєкту від Європейського інституту інновацій та технологій.
Про це ШоТам повідомили у Спільноті EIT.
Зазначається, що ерше місце отримав стартап GAPPO — інноваційне рішення, що допомагає зацифрувати оперативні процедури звітності в аграрній галузі.
Читайте також: «Я Юля, пасу кози та вівці, і це – кайф!». Вона переїхала з міста на хутір, щоб руйнувати стереотипи про село
У номінації Urban Mobility переміг український стартап MeGoElectric. Головна ідея проєкту — розробка доступних електричних вантажівок малої та середньої вантажності, які обслуговуватимуть компанії, що займаються транспортуванням вантажів. Проєкт отримав 10 тисяч євро та супровід провідних європейських спеціалістів для реалізації ідеї.
Про Спільноту EIT
Спільнота EIT — це спільна мережа, що включає довгострокові партнерства Європейського інституту інновацій і технологій (EIT), відомі як Спільноти знань та інновацій (KIC).
Ці інноваційні спільноти спрямовані на стимулювання системних змін у Європі та за її межами, зосереджуючись на таких ключових сферах, як зміна клімату, енергетика, здоров’я, харчові продукти, виробництво, сировина, цифровізація, міська мобільність, культура та творчість. Використовуючи колективний досвід KIC, ініціативи Спільноти EIT стимулюють інновації, підприємництво та креативність у Європі.
Нагадаємо, український ШІ-стартап AiSDR залучив $3 млн інвестицій.
Також ми розповідали, як українська компанія Mosqitter, яка спеціалізується на виробництві технологічних засобів для боротьби з комарами, залучила $200 000 інвестиції.
Фото: надане ШоТам.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Українське підприємство «Завод Кобзаренка» презентувало модернізований автомобільний самоскидний напівпричіп АСП-23 з надміцним кузовом зі шведської сталі HARDOX.
Про це повідомляє пресслужба компанії-виробника.
Так, оптимізований за розмірами причіп виготовляється з найкращих європейських компонентів і має такі характеристики:
- Вантажність 26 т
- Комплектується 3 осями SAF INTRADISC (опціонально ADR)
- Максимальний кут зсипу – 46
- Колеса 385/65 R22,5
- Об’єм кузова 25 м3.
Має адаптацію з тягачами усіх виробників. Унікальністю самоскида АСП-23, є те, що конструкція причепа дає змогу змінювати сталевий кузов на алюмінієвий для перевезення полегшених вантажів.
Читайте також: «В крані – іржава вода». Як на Донбасі екоактивісти взялися досліджувати стан водойм
Довідка
«Завод Кобзаренка» був заснований в 1993 році, як українсько-німецьке товариство «Флігель» (перейменовано в «Завод Кобзаренка» в 2008 році). На сьогодні «Завод Кобзаренка» — відомий виробник тракторних причепів в Україні.
Нагадаємо, «Завод Кобзаренка» презентував аграріям спецтехніку для гасіння пожеж.
Як ми повідомляли раніше, Київський «Завод Кобзаренка» розробив і протестував подрібнювач деревини.
Фото: facebook.com/zavodkobzarenka.
