Технології
Instagram не продає, як з цим боротись
Сторінка в Instagram є, але мало продає. Або підписники поводяться дивно. Що робити, аби налагодити контакт з аудиторією та збільшити продажі?
Зіпсувати репутацію може банальна річ – невдала візуалка чи релігійна картинка, а банальна “ціна в лс” доводить клієнта до сказу.
Бренд Gudzyk
Соціальне підприємство з Одеси, яке робить сумки (інтерв’ю засновників). Фішка виробництва – шиють бабусі.
Що не так? Зараз у моді “викриття шоу-румів”, коли блогери викривають продавців, які насправді не виготовляють продукцію, а купують у Китаї і чіпляють свої бирки. Тому цьому бренду ідеально вести рубрику, у якому частіше показувати фото з виробництва.
Читайте також: $200 за ремінець для годинника. Як це вдалось бізнесмену з Краматорська
Також варто акцентувати на тому, що на виробництві працюють бабусі, якщо фішка в цьому. Додавати більше фото з виробами, які вони зробили. Присутній фотоконтент з бабусями – варто доопрацювати, зробити якіснішим.
На сторінці низька залученість, бо вони фотографують лише товар. Потрібно подумати над темами, які будуть цікаві клієнтам і збиратимуть коментарі. Варто спробувати опитування.
Магазин не використовує додаткову рекламу, хоча вона б йому не завадила.
І їм не вистачає “родзинки” на сторінці в Instagram, зливаються з рештою брендів сумок.
Читайте також: Швидкі гроші: ТОП-10 ідей для “швидкого” бізнесу
Їхні переваги. По візуальному оформленню і безпосередньо фото товару – претензій немає.
Є ціни і відгуки, одразу стає зрозуміло, про що сторінка. Є колаборація з блогерами – це позитивно впливає на залучення нових підписників.
У них бувають розіграші призів – гарний хід магазину, аби триматися в топі.
Порада: якщо вони акцентують, що це соціальний проект – варто частіше повертатися до такого контенту.
Бренд Olandi
Підприємство із Краматорська, яке продає взуття власного виробництва. Їхня фішка – український продукт (інтерв’ю засновника).
Що не так? Проблема у якості фото. Взуття – специфічний товар, треба вміти його показати. Тут варто трохи докласти грошей, аби зробити якісний фотоконтент.
Читайте також: Як зробити бізнес на мікрозелені? Рецепт від шеф-кухаря з Одеси
Клієнт не матиме змоги потримати товар в руках, допоки не отримає його. Можна додати деталізуючих фото. Взуття, на вигляд, непогане, але фото не продають.
Для фото один фон, штучне світло, одні і ті ж ракурси. Модель, демонструючи взуття, без педикюру і піджимає пальці – це псує естетику кадру.
Продавець має визначитися: вони точка продажу у краматорському ТЦ чи Instagram-магазин. Якщо перший варіант – то на соціальну мережу можна “забити” і нічого не міняти. В іншому випадку, варто серйозніше підійти до оформлення сторінки.
Не пишуть ціну в постах одразу. Це може дратувати покупців чи вселяти недовіру.
Не вказують, чи є обмін та повернення товару, і як це можливо зробити.
Розважальний, мобілізуючий контент – адміністратор сторінки використав релігійну картинку, вітаючи всіх зі святом Пасхи. Це не спрацьовує. І сама картинка не дуже якісна.
Читайте також: “Чорні лебеді” у бізнесі: як не здатися, коли продаєш органічні продукти
Їхні переваги. Якісно оформлена шапка бренду, логотип. Хороше взуття. Є доволі інстаграмні моделі, але прикро, що неякісно оформлені.
Люди люблять усе, що від виробника. Це їхня велика перевага. І продавці молодці – акцентують на цьому увагу в постах і описах.
Висока взаємодія з клієнтами, усі коментарі оброблені, мають відповіді. Це значно підіймає активність сторінки.
Порада: взуття краще відправити професійному фотографу на зйомки.
Бренд “O_lawander”
Ферма органіки під Києвом, де пропонують локація для фотозйомки у лаванді і придбання органічної полуниці (інтерв’ю засновників).
Що не так? Невдалий фотоконтент. Такі світлини не продадуть локацію для фотозйомки. У їхніх конкурентів краще обрані ракурси і це приваблює потенційних відвідувачів.
Якщо крім лавандового поля, ще й намагаються просувають органічну полуницю – має бути пояснення, що вона продається лише на полі. І доставки немає. Якщо все працює інакше – розписати, як з доставкою і регулярністю. Сторінка у відвідувача лишає більше питань, ніж відповідей.
Інакше потрібно взаємодіяти з потенційними покупцями, вказувати, коли товар буде в наявності. Крім того, тут не вказана вартість входу і ягід.
Вцілому, контенту дуже мало. Локації складніше продавати, ніж товари, якщо немає професійних фото. Варто над цим попрацювати.
Я можу бути потенційним відвідувачем лавандового поля і покупцем полуниці, але за відчуттями, після перегляду фото – роботи там нічого. Більше схиляюся до думки, що така сторінка краще продала б саджанці лаванди. Принаймні, усі пости – про це. Але такі покупці не сидять в Instagram.
Їхні переваги. Непогані сторіз. І величезний плюс – є багато матеріалів і подробиць про сільське господарство, як все відбувається.
Порада: якщо полуницю і лавандове поле складно просувати – варто використовувати платну рекламу. Підійти до концепції, чіткіше прописати, що саме вони пропонують.
Технології
Учень Малої академії наук Назар Поночевний створив бота Harmix і став переможцем конкурсу від Ukrainian Startup Fund, здобувши приз $25 000.
Про це ШоТам повідомили у пресслужбі Малої академії наук.
За нагороду боролися 13 проєктів.
Про винахід
Harmix – це інтелектуальний сервіс, що вміє поєднувати музику та відео.
Щоб підібрати музику під відео, боту потрібно лише півтори хвилини. У своєму арсеналі Harmix має 5000 мелодій.
«Я розробляв бота як помічника для блогерів, інженерів монтажу, композиторів – усіх, хто працює з відео а музикою. Зазвичай, щоб підібрати влучну мелодію під відео або навпаки – відео під мелодію – людина може витратити до кількох годин. Harmix зекономить час і за лічені хвилини запропонує на вибір п’ять найбільш підходящих мелодій», – пояснив винахідник.
Особливості бота
Бот складається з 200 мільйонів штучних нейронів та має багато підсистем, кожна з яких відповідає за своє: шукає об’єкт, аналізує жанр тощо.
Сервіс створює продукт «під ключ»: достатньо відправити відео боту, він проаналізує динаміку, розмір об’єкта, колір, освітлення, дії у кадрі та інші параметри.
За кілька хвилин Harmix поверне готовий ролик.
Назар «вчив» свого бота на сотнях відео та фільмів. Той знайшов і зрозумів закономірності, як правильно поєднувати музику та відео. Боту можна задати усі необхідні параметри і критерії, які потрібно врахувати в роботі. Harmix Назар придумав ще три роки тому.
Читайте також: За партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності
Наразі є потужна комп’ютерна версія для професіоналів та мобільний додаток для простих користувачів.
«Штучний інтелект влаштований таким чином, що може працювати і окремо від людини. Але особисто я бачу майбутнє подібних систем саме у роботі в тандемі з людиною. Тож не треба боятися, що Harmix залишить без хліба композиторів чи блогерів. Навпаки: він забере на себе рутинну частину роботу і дасть їм більше часу та можливостей для творчості», – каже Назар.
Зі своїм творчим ботом Назар об’їздив чимало країн і отримав кілька відзнак на міжнародних конкурсах. Також використовує усі доступні можливості для популяризації розробки і в Україні.
Грошовий приз у 25 000 доларів Назар планує спрямувати на розвиток свого проєкту. Винахідник має команду із п’яти людей, разом з якими виводить Harmix у велике плавання.
Читайте також: VR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні
Творчим ботом вже користуються майже 5000 людей, які сумарно завантажили в чат більше 10 000 відео.
Нагадаємо, полтавський школяр винайшов пристрій, що вимірює забруднення повітря.
Як ми повідомляли раніше, 6 українських стартапів здобули гранти від GlobalLogic
Технології
Трамвай «Еталон» проходить ходові випробування у столиці на полігоні Чернігівського автозаводу.
Про це пише AUTO-Consulting.
За інформацією, трамвай «Еталон» уже пройшов тести на швидкість і гальмування. Після завершення заводських випробувань, він приїде до Києва. Його тестуватимуть у реальних умовах на міських маршрутах.
Повідомляється, що новий транспортний засіб побудували на базі капітально відремонтованого трамвая Tatra TR3100.
Були виконані капремонт ходових візків і повна заміна кузова. Тепер у трамвая довжина 15900 мм, ширина – 2500 мм, і 1524 мм колія.
Місткість – 144 людини, зокрема 31 сидяче місце, 3 відкидних і 1 місце для інвалідного візка.
Читайте також: Мікрозелень у руках «сонячних діток»: історія соціального проєкту у Харкові
А також – низька підлога, і 4 двері замість 3-х, для прискорення посадки і висадки пасажирів. Вага – 32 тонни.
Наголошується, що порівняно зі старою Tatra, енергоефективність нового трамвая зросла на 40%.
Читайте також: Як один забіг країнами Європи перетворився на спортивний проєкт для «діток дощу»
Такий капремонт, після якого клієнт отримує фактично новий трамвай, коштує втричі дешевше покупки нового трамвая. Про якість капремонту говорить те, що у відремонтованому Tatra TR3100 все зварні шви перевіряли за допомогою рентгеноскопії.
Нагадаємо, у центрі Києва встановили нові паркомати.
Як ми повідомляли раніше, показали, яким буде перший транспортний хаб у Львові.
Усі фото: autoconsulting.com.ua.
Технології
Міжнародний холдинг «Модерн-Експо», головний офіс якого розташований у Луцьку, створив концепт робота Mebius для ефективної доставки замовлень до споживача.
Про це пише newfood.media.
Зазначається, що Mebius – це нова розробка української компанії. Це робот-постачальник з автоматизованим керуванням, створений для забезпечення швидкої та зручної доставки товару клієнту.
Читайте також: Мікрозелень у руках «сонячних діток»: історія соціального проєкту у Харкові
Система представлена інноваційним електричним терміналом на автокеруванні з ємністю для товарів та двома дронами-помічниками.
Розробка дозволяє одержувачам вибирати зручний час і місце доставки, а також відстежувати відправлення у режимі реального часу.
Концепт складається із платформи з усіма необхідними датчиками, системи управління та змінного модуля для товарів (з батарейками).
«Попит на автоматизовану доставку товарів постійно зростає, а сама галузь розвивається надто стрімко. Очевидно, автономні роботизовані системи на автоуправлінні швидко витіснять фізичних кур’єрів», — зазначили у компанії.
Довідка
Міжнародний холдинг «Модерн-Експо» – провідний виробник і постачальник торговельного обладнання в Центральній та Східній Європі.
Головний офіс компанії розміщений у Луцьку. 2016 року налічував 2500 працівників у 7 країнах. Група компаній представлена офіційними дистриб’юторами в Латвії, Литві, Білорусі, Росії, Молдові, Казахстані, Румунії, Грузії, Азербайджані, Вірменії, Киргизії, Іспанії, Хорватії, Франції, Словенії, Австрії, на Балканах в інших регіонах.
Читайте також: «Виводимо Україну на нову орбіту». Як супутник від MySatUA популяризує космічну галузь в Україні
Нагадаємо, компанія Lozova Machinery і Сумський університет запустили цифровий освітній проект.
Як ми повідомляли раніше, українським полярникам ІТ-компанія MacPaw подарувала Інтернет-антену.
Головне фото: newfood.media.