Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Про що співають Івасюк та Христина Соловій? Перевірте, чи знаєте значення слів в українських піснях (Тест)

Опубліковано

Українські пісні зачаровують своєю енергією та колоритом і є невід’ємною складовою національної ідентичності. Також вони багаті на самобутні слова, які тепер рідко вживають, і розуміння яких дозволяє глибше усвідомити культурний контекст того часу.

1. Композиція «Водограй» Володимира Івасюка стала однією з найвідоміших українських пісень у світі. Важко втриматися й не проспівати приспів: «Ой водо-водограй, грай, для нас грай. Танок свiй жвавий ти не зупиняй». А чи знаєте ви значення слова «водограй»?

Фото: ivasyuk.org.ua
Правильно! Неправильно!

Водограй — це струмінь води, що б'є вгору чи витікає під тиском, або ж іншими словами — фонтан. Проте в цій пісні слово означає нестримне буяння молодості, тому обидва варіанти правильні. До речі, у виконанні Назарія Яремчука та Мирослави Єжеленко «Водограй» став найкращою піснею СРСР на конкурсі «Пісня-72», а в серпні 1974 року Софія Ротару з «Водограєм» перемогла на міжнародному пісенному конкурсі «Сопот-74» в Польщі.

2. Пісню «Стожари» написав у 1979 році композитор Павло Дворський на слова поета Володимира Кудрявцева. Першим її виконавцем став Назарій Яремчук, який прославив композицію за межами України. Як ви думаєте, що означає слово «стожари», про яке він співав?

ВІА «Смерічка». Фото: roduna.org
Правильно! Неправильно!

Стожари — це народна назва сузір’я Плеяд.

3. Народна пісня «Порізала пальчик» знову стала популярною завдяки оновленому виконанню Софії Лешишак. У пісні є такий рядок: «Ой, що то за хлопець, як ружа? Я б його хотіла за мужа». Ружа — це?

Фото з інстаграму Софії
Правильно! Неправильно!

Ружа — це народнопоетична на­зва троянди. Також ружа є символом дівочої краси та молодості.

4. Знову згадаємо легендарного Володимира Івасюка та його не менш відому пісню «Я піду в далекі гори». У пісні є такий рядок: «І попрошу вітру зворів, аби він не спав до днини». Що ж таке «звір» у цьому випадку?

Фото: ivasyuk.org.ua
Правильно! Неправильно!

Звір — міжгір'я, яр, ущелина, вузька долина між горами (переважно з потоком) в Карпатах.

5. Згадаймо ще один рядок рядок у цій пісні: «Щоб летів на вільних крилах на кичери і в діброви». Кичера — це?

Назарій Яремчук і Василь Зінкевич. Фото з архіву Левка Дутківського
Правильно! Неправильно!

Кичера — це гора, вкрита лісом скрізь, за винятком вершини.

6. «Народився Бог на санях» — колядка на слова вірша Богдана-Ігоря Антонича, яку переспівала Христина Соловій. Там є такі рядки: «Народився Бог на санях В лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях І принесли місяць круглий». Що означає слово «крисані»?

Фото з інстаграму Христини Соловій
Правильно! Неправильно!

Біблійну легенду про народження Ісуса Богдан-Ігор Антонич переніс на український контекст і показав через поєднання язичницьких і християнських мотивів. Син Божий народжується «в лемківськім містечку Дуклі», замість волхвів приходять лемки «у крисанях» — капелюхах з підігнутими краями — і приносять у дарунок «місяць круглий», тобто хліб, що досі є традиційним різдвяним обрядом.

7. Настав час коломийок: «Порадьте ми, люди добрі, що маю робити, Є у мене три ґрейцарі, хочу ся женити». Що таке «ґрейцар»?

Побутовий танець «Коломийка». Фото з сайту Миколаївського обласного центру народної творчості
Правильно! Неправильно!

Кре́йцер або ґре́йцар — австрійська срібна, пізніше мідна монета, яка зʼявилася в обігу в середині 15 століття.

Стожари, ґрейцар, крисані: як добре ви знаєте значення слів в українських піснях? (Тест)
Сподіваємося, ви дізналися сьогодні трошечки більше
Гарний результат! Читайте більше про українських митців на сайті ШоТам
Чудовий результат! Ви знаєте, про що співають в українських піснях

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

У Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО)

Опубліковано

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».

Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».

Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.

Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії

Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:

  • Eneris Recupyl в Польщі;
  • Accurec в Німеччині;
  • EraSteel у Франції тощо.

Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.

Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.

Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»

Читати далі

Суспільство

«Культурні сили» провели захід на тему підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні

Опубліковано

«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.

Про це повідомили в «Культурних силах».

Що обговорили на заході

Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.

На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:

«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».

Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».

Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.

«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.

Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:

«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим». 

Презентація кліпу «Місто наречених»

На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).

«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.

Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:

«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс». 

Відео: ютуб-канал «Культурних сил»

Довідка

«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:

  • «Культурний десант»;
  • «Книга на фронт»;
  • «Фронтова студія»;
  • «Оркестр 59» тощо.

«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.

Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.

Фото: «Культурні сили»

Читати далі

Суспільство

На Подолі в Києві відкривають креативний простір MLYN design hub (ФОТО)

Опубліковано

У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.

Про це повідомили у команді простору.

Що буде в MLYN design hub

Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.

Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.

«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.

Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб

Перша експозиція

Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.

«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.

MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.

Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.

Фото: MLYN design hub

Читати далі