Суспільство
Геодані про дороги держзначення стали доступні онлайн
Геодані про дороги державного значення тепер доступні у відкритому доступі та у зручному форматі.
Про це повідомили у пресслужбі Укравтодору.
Запрацював геокалькулятор, який дозволяє здійснювати перерахунок лінійних кілометрових координат доріг державного значення (км+) в геопросторові координати (WGS84) і навпаки.
Для програмного доступу до цих даних розроблений відкритий прикладний програмний інтерфейс (API).
Чим допоможе геокалькулятор?
Наразі в Україні для обліку автомобільних доріг або положення об’єкту на дорогах використовується система лінійних прив’язок (так звані, км+).
Йдеться про стовпчики з дорожніми знаками — номерами кілометрів — встановлені на узбіччях або на розділювальних смугах автомобільних доріг.
Читайте також: ТОП-10 книг, які варто прочитати до 25 років
До появи геокалькулятора, визначити, де саме на дорозі знаходиться та чи інша дорожня споруда чи, наприклад, точка км 89+304 без спеціальних знань було доволі складно.
Тепер все відбувається автоматично — і ви можете відслідковувати розташування лінійних прив’язок через картографічні сервіси (на кшталт GoogleMaps), маючи геопросторові координати.
Для чого потрібні геодані?
- Моніторинг стану будівництва та ремонтів доріг. Відкриті геодані сприяють прозорості процесу та контролю з боку громадськості за ремонтами та будівництвом. Тепер легше перевірити, наскільки інформація в проєктній або виконавчій документації відповідає дійсності. Відслідковувати наведені в документації локації можна безпосередньо на місці виконання ремонтних або будівельних робіт.
- Швидші та комфортніші подорожі. Розробники GPS-навігаторів, поєднуючи геодані доріг з інформацією про ремонти, можуть повідомляти водіїв щодо достовірної локації ділянки ремонтних робіт на дорогах та рекомендувати оптимальний маршрут.
- Ефективне управління дорожнім господарством. Геодані можуть підвищити точність збирання, систематизації та аналізу даних про автомобільні дороги, об’єкти та споруди на них, транспортні потоки та події.
Отримати доступ до даних можна за адресою.
Читайте також: Можливості стукають в двері: топ-10 телеграм каналів з віддаленою роботою
Нагадаємо, Укравтодор бере на баланс дороги Чорнобильської зони.
Як ми повідомляли раніше, ЄБРР планує надати €450 млн на реконструкцію Львівської кільцевої та дороги Київ-Одеса.
Головне фото: ukravtodor.gov.ua.
У межах програми спеціальної підтримки України від ЄС у Сумській області відновили спортивну залу ліцею та встановили сонячні електростанції на школу й місцеву лікарню.
Про це повідомляють на сторінці GIZ Ukraine.
Організація GIZ Ukraine реалізує проєкт у межах ініціативи EU4ResilientRegions, який фінансує Європейський Союз. Так єдиний у громаді спортзал, що розташований у ліцеї, знову став безпечним простором для занять фізкультурою.
Читайте також: Після релокації з Каховки підприємиця покращила свій ткацький бізнес із використанням ШІ
Окрім цього, на даху школи та лікарні встановили 68 сонячних панелей і 10 модульних акумуляторів. Цього вистачить, аби в весняно-літній період повністю забезпечити заклади електроенергією, попри постійні ракетні обстріли.
Мета проєкту — зміцнити енергетичну стійкість соціальної інфраструктури в умовах війни. Підхід #BuildBackBetter дозволяє не просто відновлювати, а й модернізувати важливі об’єкти, щоб вони працювали навіть у кризових умовах.
Нагадуємо, що в Києві на місці сміттєзвалища відкриють новий простір «Поділ сад-город».
Фото: Pexels
Міністерство оборони України офіційно допустило до експлуатації у Збройних силах України нові моделі човнів, які пройшли державні випробування. Йдеться про вітчизняні розробки, які відповідатимуть актуальним вимогам ведення бойових дій у прифронтових водних зонах.
Про це повідомили в Міністерстві оборони України.
Човни призначені для широкого спектру завдань — від патрулювання та перевезення особового складу до оперативної евакуації та участі в десантних операціях. Так їх можуть оснащувати носовою туреллю, системами радіоелектронної боротьби, ехолотами, лафетами, мобільними м’якими паливними баками та іншим спеціалізованим спорядженням, адаптованим до умов сучасного бою. Човни також відзначаються високою маневреністю, можуть працювати в складних погодних умовах та мають сучасне навігаційне обладнання.
Нагадуємо, що видання The New York Times розповіло про єдину в Україні бойову пілотесу гелікоптера.
Рішення про допуск цих моделей ухвалене за результатами експертної оцінки та державних випробувань. Це означає, що нові човни вже найближчим часом поповнять флот ЗСУ, і їх будуть використовувати для посилення обороноздатності на південних та прибережних напрямках.
Читайте також: ЗСУ посилюють оборону роботами-вогнеметниками українського виробництва
Фото: виробник човнів
У п’ятницю, 23 травня, на вулиці Притисько-Микільській, 3 у Києві відкриють громадський простір — «Поділ сад-город». Це ініціатива з перетворення занедбаної ділянки на спільний зелений простір, де кияни зможуть вирощувати овочі, зелень і квіти, а також відпочивати та спілкуватися.
Про це повідомив організатор проєкту — данський урбаніст Мікаель Колвілл-Андерсен.
Ініціативу втілили за підтримки фармацевтичної компанії Novo Nordisk. Раніше на території простору було стихійне сміттєзвалище, яке волонтери розчищали понад пів року.
Для учасників проєкту передбачили 50 грядок розміром 140×60 см. Щоб отримати одну з них, необхідно сплатити річний внесок у розмірі 500 грн — ці кошти підуть на утримання простору. Кожен учасник матиме доступ до спільних інструментів та ресурсів.
Читайте також: Данський урбаніст оголосив конкурс на найкращий дизайн арту для Контрактової (ВІДЕО)
30% грядок зарезервовані для пріоритетних груп:
- 10% — для людей із діабетом;
- 20% — для родин військових і ветеранів.
Окрім цього, на території облаштували спільні зелені зони з деревами та кущами, компостер для органічних відходів, а також інфраструктуру для зустрічей і воркшопів.
Офіційне відкриття відбудеться 23 травня о 16:00.
Нагадуємо, що у Києві до Дня міста влаштовують квест по улюблених маршрутах відомих киян.
Фото: Unsplash
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...