Суспільство
Джонсонюк, шампанське з чорнобривців, хата з Pinterest та TikTok. Українські блогерки показують чим можна займатися переїхавши у село
Дизайнерський ремонт сторічної хатини, догляд за десятком кіз та овець, велика ферма й підкорення тіктоку своєю креативністю — ці жінки доводять, що в маленьких селах чи навіть на віддалених хуторах можна займатися улюбленою справою, зfробляти й об’єднувати навколо себе у власних блогах тисячі читачів.
ШоТам розповідає про чотирьох блогерок, які переїхали з міста в село, показують його естетику та руйнують стереотипи.
Юля з хутора та її кози й вівці
Юлія Малекс, яка відома в соцмережах як «Юля з хутора», переїхала з чоловіком зі Львова на віддалений хутір 6 років тому. Перші кілька років жінка щодня їздила на роботу до Львова, але під час пандемії вирішила, що більше повертатися працювати в місто не хоче. Тепер її робота — це сам хутір: баран Джонсонюк, овечки Фібі та Брі, понад десяток кіз та овець, а ще кури, що живуть у казковому курнику, кіт і 2 собаки. Часом також можна побачити дикого лиса, який може наблизитися до хутора Юлі.
А ще жінка готує для підписників масло гхі та сир і веде власний блог, який читають майже 35 000 людей. Поки її чоловік у складі ППО тримає українське небо, Юлія тримає хутір, а ще — ресурс своїх читачів, які надихаються працьовитістю та силою волі блогерки.
«Я вважаю, що якщо людина успішна, самодостатня, вміє заробляти, то все одно, де вона живе: в лісі, селі чи на хуторі. Організувати своє життя на своїй землі та жити, як хочеш — це те, що дорогого вартує», — каже Юлія Малекс.
Читайте більше: «Я Юля, пасу кози та вівці, і це – кайф!». Вона переїхала з міста на хутір, щоб руйнувати стереотипи про село
Фермерка Юля з Полтавщини та букети з сухоцвітів
Про життя в селі на Полтавщині та власне фермерське господарство Юлії Пархомець тепер знають понад 220 000 читачів, які слідкують за жінкою в Instagram. Колись копірайтерка Юлія та її чоловік дуже мріяли жити у власному будинку в селі. Їхню мрію про переїзд на природу здійснив син, який народився в подружжя 5 років тому.
Тепер маленький Льова є частим героєм історій у власному блозі Юлії. А ще — теплиця, поля з сухоцвітами та різні смаколики: в’ялені томати, варення чи шампанське з чорнобривців.
«Якщо є погані новини, то вони збивають з пантелику, але мені варто просто піти в поле вирвати бурʼян, і вже на душі легше. Життя в селі — це терапія для мене. Іноді ми піддаємося поглядам інших людей, які часто кажуть, що з села треба їхати, бо тут немає перспектив для молоді. Але я спробувала, не побоялась, і від того мені дуже радісно», — розповідає Юлія Пархомець.
Читайте більше: «Люди кажуть, що в селі немає перспектив. Але я спробувала»: як копірайтерка стала фермеркою та веде блог про сільське життя
Наталі з Харківщини та її дизайнерський ремонт в покинутій хаті на хуторі
Власний блог Наталі Ал Баз створила в перші дні повномасштабної війни, аби повідомляти про життя в окупації та виїзд з рідного дому на Харківщині. Зараз його читають понад 56 000 людей. Свій прихисток разом з чоловіком та маленькою донечкою Наталі знайшла за 100 кілометрів від рідного будинку — ним стала старенька сторічна хатина на покинутому хуторі.
Разом з чоловіком Наталі перетворила стару хату на картинки з Pinterest з дизайнерським ремонтом! Більшість речей — бюджетні: широке двоспальне ліжко зі старих дверей, дзеркало та декоративна стіна, яку облаштували лише за 100 гривень. Тепер блогерка облаштовує подвір’я, майструє тин біля хати, а також навчає охочих редизайну. Жінка веде телеграм-канал «Створюй своїми руками» та ютуб-канал «Естетика хутора».
«Я відчуваю у своїй діяльності місію надихати людей. Можна втратити дім, майно, але залишитися собою та знайти сили побудувати своє життя навіть на покинутому хуторі. Сміття можна прибрати, стіни побілити — створити затишок своїми руками», — ділиться Наталі.
Читайте більше: Перетворили закинутий хутір на картинку з Pinterest: історія подружжя, яке зробило «дизайнерський ремонт» у сторічній хатині
Софія Крупа та її «робота в тіктоках» на Тернопільщині
Креативні тіктоки Софії та її чоловіка Андрія заполонили соцмережі, адже подружжя співпрацює з відомими українськими брендами та робить для них оригінальну та якісну рекламу. А займаються вони цим у невеликому селі на Тернопільщині, куди переїхали з Києва кілька років тому.
Крім зйомок, Софія виховує двох дітей та чекає на третю, а ще розповідає про «сучасне життя в селі без городів і з роботою в тіктоках» для понад 65 000 своїх підписників у власному блозі.
«Мене надихають оті всі кадри: стара цегла, дрова, звуки — це все для мене дуже гарно і є для мене естетикою. Взагалі не місце визначає, яким ти маєш бути. Можна жити в селі та бути ким завгодно й робити що завгодно», — пише Софія у своїх соцмережах.
Усі фото в матеріалі з соцмереж героїнь.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб
Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.
Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub
Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»
Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...
Бар’єри лише в голові: це ветерани з ампутаціями, які знайшли себе в спорті
Троє українських захисників — Андрій, Олександр і Михайло — втратили на війні кінцівки, але не...
Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
«Держава — це не хтось інший, а і я теж», — з цим усвідомленням Катерина...
Хвостата терапія: як собаки допомагають реабілітувати військових на Прикарпатті
Ярослав Давиденко понад усе мріяв знову стати на ноги. Після того, як поруч розірвалася міна,...