Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка і бізнес

Чому вам треба займатись бізнесом на коноплях? П’ять аргументів “за” і три “проти”

Опубліковано

На вирощуванні конопель в Україні можна заробити від 1,5 до 100 тисяч доларів на гектарі. “Ще б пак”, – саркастично всміхнуться наші читачі, маючи собі на думці наркодилерів і вирощену в обхід законодавства марихуану. 

Але технічні коноплі та марихуана – не одне і те ж. А бізнес на коноплях може мати до 1000% рентабельності.

Разом з експертом ми знайшли аж 5 причин, чому вам треба серйозно замислитись над бізнесом на коноплях. І три причини, які можуть стати перешкодою для отримання надзвичайних прибутків.

 Олександр Ігнатюк

Олександр Ігнатюк

Президент асоціації “Українські технічні коноплі”

Має п’ятнадцятирічний стаж роботи в Службі безпеки України, з яких сім – в підрозділі по боротьбі з міжнародним наркобізнесом. Метою діяльності його організації є захист інтересів виробників, які працюють у сфері промислового коноплярства.

Чим коноплі відрізняються від марихуани?

Відразу хочу наголосити на тому, що різниця є – і принципова. Зовнішньої різниці між коноплями та марихуаною практично немає – це рослини одного виду. Але технічні коноплі (їх ще називають ненаркотичні) містять наркотичних речовин нижче 0,08.

Вміст тетрагідроканабінолу – контрольованого в усьому світі психоактивного компонента канабісу – в таких коноплях настільки низький, що аби отримати ефект наркотичного сп’яніння, вам доведеться одноразово викурити сировини з 15-20 гектарів технічних конопель.

Коноплі, які ми використовуємо – це абсолютно безпечні рослини, виведені українськими селекціонерами.

Читайте також: 6 брендів, які взяли на озброєння гумор і виграли від цього

Плюси розведення конопель

 Абсолютно безвідходне виробництво 

В світі коноплі використовуються для виготовлення харчових продуктів, косметики, текстилю, у целюлозно-паперовій промисловості, біоенергетиці, фармакологічній та медичні промисловості – всього близько 50 тисяч різноманітних найменувань продукції.

У будь-яких напрямках рентабельність бізнесу буде абсолютно різною, але прибуток в жодній сфері промислового коноплярства ще не опускався нижче 70-100 відсотків. Ну, якщо звичайно, наші сільгоспвиробники не напартачили при посадці так, що сама рослина не виростала.

Читайте також: “П’яний посуд” із Харкова конкурує з ІКЕА та продається в Омані

У виробництві залучені: насіння, стебла, листя, квітки конопель – і навіть корінь. Але біологію рослини не обдуриш – якщо ви хочете отримати сировину найвищої якості, період збору буде різним. Так, якщо ви хочете отримати найкраще насіння, то листя суцвіть, і стебло конопель у період збору насіння будуть придатні лише для  виробництва грубої тканини або в біоенергетиці.

Невибагливість рослини

Технічні коноплі невибагливі у вирощуванні. Ніяких пестицидів для боротьби зі шкідниками їм не потрібно, і вони запросто можуть витримати спеку, посушливість і перепади температур, при яких гинуть інші рослини.

До того ж коноплі є відмінним зеленим добривом та одним із найкращих у світі фіторемедіантів – рослин, які відновлюють ґрунти. Рослина може вирощуватись на бідних ґрунтах і тому не наражає на продовольчу небезпеку інші сільськогосподарські культури.

Читайте також: Синдром бідності: що це таке та як розпізнати

Низька конкуренція

У Європі торік було посіяно понад 42 тис. га конопель, Китай взагалі планує протягом 5-7 років збільшити посіви конопель майже до 670 тис. гектарів.

В Україні ж на сьогодні налічується до 1,5 тисяч гектар конопель, і використовуються вони для різних сфер виробництва.

З одного гектара – до $100 тисяч прибутку

Є гарне прислів’я, що коноплі довгу гривню люблять. Тобто, вкладення в переробку дає в рази збільшену рентабельність виробництва.

Грубо кажучи, коли виробник використовує тільки насіння на продаж, з гектара заробляється 700-800 доларів, якщо ще й солому / тресту, це вже 2-2,5 тисячі доларів з гектара. Китай, приміром, використовує ще й корінь конопель – в медицині та виробництві косметики, а ми тільки до цього йдемо.

Читайте також: “Тепер я не ходжу в аптеки”. Як український стартап економить час та гроші пацієнтів

У разі переробки технічних конопель терапевтичної спрямованості, препарати з яких рятуватимуть здоров’я людей, заробіток становить до $ 100 тисяч з гектара. 

“Космічна” рентабельність

Рентабельність – це співвідношення отриманого прибутку до витрачених ресурсів. Загалом, можна говорити, що у коноплярстві нижче 70-100% рентабельність не опускається. 

Залежно від специфіки виробництва рентабельність коноплярства може коливатись від 100% до 500, а то і 1000%

Нічого не вигадую, ми цю цифру в Академію наук подавали.

Настільки високий відсоток рентабельності дають технічні коноплі терапевтичної спрямованості.

Зараз у нас є близько 200 випадків задокументованого лікування нейродегенеративних і онкологічних захворювань, також захворювань опорно-рухового апарату – всього лише за допомогою листя та суцвіть технічних конопель терапевтичної спрямованості.

Тому природно, що коли сільгоспвиробник вирощує сировину, яка володіє майже божественним терапевтичним ефектом, рентабельність доходить і до декількох сотень відсотків.

Колеги зі Швейцарії, Канади, Ізраїлю та Нідерландів на гектарі конопель взагалі спокійно заробляють від мільйона євро – на терапевтичному напрямку діяльності. 

Мінуси бізнесу на коноплях

Увага з боку силовиків

Для фермерів я не бачу труднощів у культивуванні та переробці конопель. Тут складнощі створюють, головним чином, наші держслужбовці. В першу чергу, це стосується представників Міністерства внутрішніх справ, які займаються питанням коноплярства не щоб “батьківщину захищати”, а з розряду “грошей заробити”. 

Живий приклад нещодавно відбувся у Київській області: до легального поля конопель підходить якийсь хлопець, говорить, мовляв, давайте покуримо. 

Не встигають йому відмовити, як несподівано приїжджає поліцейська машина і починає розповідати, що поле незаконне, мовляв, є якісь заявницькі матеріали. Традиційно у кожного з силовиків є кишеньковий “заявник”. Далі все залежить від фантазії оперативників.

Можуть порушити кримінальне провадження щодо абсолютно легального поля, а потім ходити і говорити “дай грошей і ми справу закриємо”.

Не дивлячись на те, що все законно, сільгоспвиробнику не цікаво рік-півтора ходити по судових інстанціях, та й не юрист він. Таким чином окремі підприємства ставлять на лічильник і “дресують” на грошенята.

Європа диктує умови гри 

Якщо ви виробляєте сировину, ви надзвичайно сильно залежите від ринку. Кон’юнктура ринку змінилася. У нас була жива така ситуація.

У 2012 році Кабмін своєю постановою зняв охорону з полів технічних конопель. І до 2016 року практично все українське зерно конопель йшло за кордон.

Але коли Європа налагодила виробництво насіння у себе, українцям стало набагато складніше продавати свою сировину – Європа намагається диктувати умови. І ті коноплярі, що займались тільки насінням, а не пішли у виробництво якогось кінцевого продукту, відчули себе на ринку скрутно.

Нема потужностей для переробки в Україні 

Не краще почувають себе і виробники конопляного продукту – в Україні практично немає сучасних потужностей для переробки конопель. З часів Радянського союзу в країні залишилось всього три заводи з первинної переробки технічних конопель. Два з них знаходяться у Сумській області, ще один – у Полтавській.

Вперше з часів незалежності України у 2018 році за допомогою нашої Асоціації “запущено” надсучасний завод первинної переробки, який знаходиться на мобільній платформі. Його робота на території Західної України одразу ж суттєво підвищила рентабельність коноплярства в усьому регіоні.

Деякі коноплярі замислюються над підготовленими Асоціацією проєктами побудови на території України потужностей з глибокої переробки конопель.

Економіка і бізнес

McDonald’s повертає сніданки у Києві та області

Опубліковано

У ресторанах Києва та Київської області McDonald’s упродовж 25 та 26 березня запускає ранкове меню.

Про це повідомили у компанії.

Раніше ми писали, що з 13 березня ранкове меню додали у закладах Львова, Луцька, Тернополя, Івано-Франківська, Яремче та Ковеля.

Упродовж березня сніданки повертатимуть в усіх ресторанах, окрім тих, що розташовані у східних областях, в Полтаві, Дніпрі, Кременчуці, Кривому Розі, Кропивницькому та Олександрії. У компанії пояснюють, що це пов’язано з повітряними тривогами та операційними складнощами.

Нагадаємо, що UAnimals запустили найкоротшу рекламу із зірками задля допомоги тваринам (ВІДЕО).

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка McDonald’s

Читати далі

Економіка і бізнес

Енергетична компанія «Нової пошти» вийшла на відкритий ринок електроенергії

Опубліковано

Компанія «Нова Енерджі», яка входить до групи Nova, отримала ліцензію на постачання електрики та вийшла на відкритий ринок електроенергії.

Про це повідомили в «Новій пошті».

Дозвіл на постачання електрики оформлювали близько двох місяців. Рішення про це ухвалила Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Тепер енергетична компанія зможе самостійно забезпечувати потреби «Нової пошти» та інших клієнтів.

Читайте також: OKKO стала партнером програми «Плюси»: які переваги для військових

«Це ще один крок на шляху до енергетичної незалежності. Нова Пошта запускає власну альтернативну генерацію електроенергії та зможе покривати не тільки свої потреби, а й провадити продаж е/е на вільний ринок», — зазначив CEO «Нова Енерджі» Андрій Литвиненко.

Нагадаємо, що «Нова пошта» розробила сервіс для ефективнішої доставки посилок.

Раніше ми писали, що «Нова пошта» запустила другу сонячну електростанцію у терміналі в Києві.

Фото: Pixabay

Читати далі

Економіка і бізнес

Українська гра про Гуцульщину зібрала понад 45 000 доларів на Kickstarter

Опубліковано

Львівська студія boardova у 2024 році випустила настільну гру «Арідник» за мотивами однойменного українського мальопису видавництва UA Comix. У березні студія анонсувала англійську версію «Арідника» на краудфандинговій платформі Kickstarter. За кілька годин творцям вдалося зібрати необхідну суму.

Про це повідомили у студії boardova.

Сюжет гри

Під час створення сюжетної основи для гри головний дизайнер та український письменник Володимир Кузнєцов спирався на працю Володимира Шухевича «Гуцульщина».

У світі «Арідника» гравці стають вівчарями, що ведуть свої отари овець крізь гірські ріки, ліси та полонини. На цьому шляху вони зустрічатимуть духів Карпат: Арідника, Бога, Алея, Вовка та інших героїв.

У наборі є дерев’яні фігурки духів та вівчарів і понад 100 великих карт з ілюстраціями Людмили Самусь. У грі створили кілька режимів: змагальний, кооперативний та соло.

Читайте також: В українську гру S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl зіграли 6 мільйонів людей

Цінність гри для людей з-за кордону

«Створюючи “Арідника”, ми прагнули занурити гравців у настільні ігри з колоритом та магічним світом, який наші предки створювали століттями. Гуцульщина та її традиції, які вдалось зберегти попри всі заборони, стали чудовим натхненням для цієї цілі. Та коли про гру почали говорити “поза бульбашкою” настільного світу, ми зрозуміли, що ця гра може стати точкою дотику і знайомства з власним корінням для української діаспори»‚ — зазначив CEO студії boardova Жолудь Добровольський.

Наразі більшість людей, які підтримали вихід англійської версії «Арідника», розповіли, що вони мають українське коріння та гратимуть у гру зі своїми родинами чи друзями.

«Проте є й багато тих, хто не знає, чим відома українська культура, і сподіваються, що гра допоможе їм у цьому. У час, коли країна-терорист стирає нашу культуру, нам потрібно говорити про неї якомога голосніше. А особливо — говорити про справжню, а не переписану історію»‚ — додав Жолудь Добровольський.

Зміни у новому виданні

Видавці анонсували три окремі доповнення до настільної гри, а саме:

  • «Зима»;
  • «Місцини» (із пам’ятками України);
  • «Свята» (із календарно-обрядовими святами українців).

Кожне із цих доповнень додасть нові ігрові механіки та збільшує можливості для гравців.

Відвідати сторінку гри на Kickstarter можна за посиланням. Кампанія зі збору коштів на платформі триватиме до 11 квітня.

Нагадаємо, що український шутер про галичан у космосі відкрили для тестування (ВІДЕО).

Фото: студія boardova

Читати далі