Технології
В українську гру S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl зіграли 6 мільйонів людей

У S.T.A.L.K.E.R.2: Heart of Chornobyl від української студії GSC Game World вже було 6 мільйонів гравців. Шутер вийшов 20 листопада 2024 року.
Про це повідомили розробники.
«Ніколи в Зоні не було так гучно! На привалах сталкери в унісон співають пісні під гітарні акорди, а дзвінкий сміх заповнив усю територію від бару в Заліссі до Терикона й надалі! На якийсь момент навіть Табір Тихого став пунктом перевалки зі справжніми чергами та заторами»‚ — прокоментували здобуток творці гри.
На сторінці S.T.A.L.K.E.R.2: Heart of Chornobyl геймерам подякували за цікавість до гри та побажали її вдалого проходження.
Читайте також: Український ШІ-стартап використали у двох фільмах, що здобули «Оскар»

Про гру
Події шутера розгортаються в Чорнобильській зоні відчуження. Гравцям потрібно понад 35 годин, щоб пройти основну сюжетну лінію. Гру локалізували українською мовою, натомість російська повністю відсутня, що стало принциповою позицією розробників.
«Вихід “S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля” — головна подія року у світі геймерів. Офіційно найочікуваніша гра у світі, найперша на платформі Steam за продажами ще до релізу. І все це — результат української команди розробників, резидентів “Дія.City” — GSC Game World. Наші програмісти створюють продукти, які стають світовою попкультурою, змушують фанатів роками очікувати на запуск і не втрачати інтересу. S.T.A.L.K.E.R. 2 — це топкейс того, як може працювати український технологічний бізнес»‚ — прокоментував вихід гри Михайло Федоров.
Перша частина серії побачила світ ще у 2007 році, а продовження анонсували у 2010-му. Однак реалізувати цей амбітний проєкт вдалося лише зараз.
Нагадаємо, що в Україні вперше провели премію для українськомовних стримерів.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка гри
Технології

Українська компанія TENETA представила одноразовий сіткомет MITLA 1 для протидії ворожим FPV-дронам. Цей компактний пристрій, розміром із банку енергетика, легко поміщається у підсумок або рюкзак і дозволяє швидко реагувати на небезпеку на полі бою.
Про це повідомили розробники.
Як працює пристрій
Сіткомет MITLA 1 призначений для знешкодження FPV-дронів — однієї з найнебезпечніших загроз сучасної війни. Пристрій не потребує складних налаштувань чи тривалої підготовки: достатньо витягнути запобіжник, прицілитися та натиснути кнопку активації.
Сітка розгортається за 0,2 секунди та миттєво захоплює ворожий дрон, позбавляючи його керування. Ефективна дистанція дії пристрою — до 25 метрів, а ефективна площа сітки становить 3,5×3,5 метра.
Читайте також: ЄС та Україна об’єднуються в альянс оборонних технологій BraveTech EU
На відміну від громіздких аналогів, MITLA 1 важить лише 365 грамів, має герметичний корпус (⌀ 40 мм, висота 200 мм) і не займає багато місця у спорядженні. Сіткомет успішно протестували у різних погодних умовах — дощ, сніг чи спека не впливають на його роботу, а вітер може як покращити, так і зменшити ефективну дальність залежно від напрямку.
Нагадаємо, що український виробник роботів залучив 3,74 мільйона доларів від американського фонду MITS.
Фото обкладинки: сайт TENETA
Технології

Для підтримки стійкого зв’язку при обстрілах та блекаутах Фінляндія інвестує 30 млн євро в українські телеком-мережі. Договір уклали з трьома українськими операторами.
Про це повідомили в Мінцифри.
Vodafone Ukraine, Nokia та фінське агентство Finnvera підписали меморандум про співпрацю під час Конференції з відновлення України в Римі. Фінська компанія інвестує кошти на розвиток телеком-інфраструктури, аби українці в будь-якій ситуації могли викликати екстрені служби чи написати рідним.
Основними напрямками партнерства назвали:
- розширення покриття 4G та GPON;
- підвищення стійкості мереж до обстрілів і знеструмлень;
- підготовка до впровадження нових телекомунікаційних технологій.
Читайте також: Україна першою в Європі запустить мобільний зв’язок та інтернет Starlink
Nokia та Vodafone Ukraine разом визначатимуть найважливіші пріоритети для модернізації мереж. Finnvera профінансує телеком-обладнання та послуги Nokia на суму до 30 мільйонів євро впродовж трьох років.
«Це ще один крок до цифрової стійкості України під час війни і до майбутньої інтеграції в європейський телеком-простір», — зазначили в Міністерстві цифрової трансформації
Нагадуємо, що ЄС та Україна об’єднуються в альянс оборонних технологій BraveTech EU.
Фото обкладинки: Freepik
Технології

Україна та Європейський Союз запускають спільний технологічний альянс BraveTech EU, щоб пришвидшити розвиток оборонних інновацій. Офіційний старт ініціативи анонсували на конференції з відновлення України URC.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
BraveTech EU — це перший великий альянс такого рівня між Україною та ЄС у сфері оборонних технологій. Сторони мобілізують 100 мільйонів євро для пошуку технологічних геймченджерів для війни, причому кожна виділить по 50 мільйонів євро.
Від України проєкт координуватиме кластер оборонних інновацій Brave1 — найбільший венчурний інвестор в український defense tech, який уже видав 550 грантів на суму понад 2,2 мільярда гривень. З боку ЄС програму куруватиме Європейський офіс оборонних інновацій (EUDIO), що працює в Києві. Фінансування забезпечать European Defence Fund (EDF) та EU Defence Innovation Scheme (EUDIS).
Читайте також: Український виробник роботів залучив 3,74 млн доларів від американського фонду MITS
BraveTech EU передбачає проведення хакатонів між українськими та європейськими компаніями, тестування розробок, грантову підтримку оборонних стартапів, інтеграцію українських рішень у європейський ринок і спільне створення технологій, які змінять хід війни.
Програму почнуть реалізовувати восени 2025 року. На першому етапі (Seed) проходитимуть хакатони, які фокусуватимуться на потребах фронту та налагодженні партнерств між стартапами, інвесторами й компаніями. На другому етапі (Scale up) у 2026 році альянс залучить додаткові ресурси для масштабування проривних рішень, які з’являться під час хакатонів.
Нагадаємо, що окупанти вперше здалися у полон завдяки наземним роботам українських бійців (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Михайла Федорова