Суспільство
6 брендів, які взяли на озброєння гумор і виграли від цього
Буває так, що товар чи послуги класні, проте клієнтам “не заходить”. А все тому, що варто скинути кайдани серйозності і додати сміх у стратегію.
Це може бути дотепна історія, пов’язана з виникненням назви чи взагалі бізнесу і товари, які мають гумористичний підтекст. Тож ми зібрали топ-6 брендів, які “петросянять” і цим приваблюють клієнтів. Погодьтеся, весела атмосфера зближує продавця і покупця.
Смішне у товарах
Hugo BORSCH
Гумористична назва бренду + футболки зі смішними написами = вдала комбінація. Двоє одеситів Олексій Бенціановський та Станіслав Зубрицький заснували власний текстильний бренд.
“Бренд назвали “Беня і Зубрік”, такі прізвиська дали нам в одному з одеських двориків)”, – сміються власники.
Фішка бренду – кумедні написи на футболках, в стилі “Borsch, Hugo Borsch” (стьоб на відомий бренд “Hugo Boss”), чи “Группа градусы” соліст – Цельсій, бас – Фаренгейт, ударник – Кельвін (так підписаний віжуал з портретами трьох вчених). Переглянути сайт виробника тут.
Голий Путін на етикетках
Взятися за живіт від реготу можна, побачивши етикетки львівської броварні “Правда”. Крафтове пиво ніщо так чудово не продасть, як тролінг відомих політичних діячів, вагомі суспільні події, кінематограф та просто впізнавані образи.
Зображення голого “Пу”, з його відомим прізвиськом від фанатів “Ультрас” чи “Trump”, з описом одіозного 45-го президента США, з описом його біографічних особливостей. Переглянути сайт виробника тут. (Топ про крафтові броварні – тут).
Суржик на шкарпетках
“Виклик темній стороні шкарпеток” кинув бренд Dodo Socks, який це і увіковічує на своїх трикотажних виробах.
Посмішку викликають не лише малюнки тематичних колекцій, а й деякі написи. Якось бренд, у творчому тандемі із українським гуртом Latexfauna, випустили набір шкарпеток, з уривками пісень “Мене всьо устраює”, “Я усе січу”, “Дивовижний атлет”.
Переглянути сайт виробника тут. (Інтерв’ю про те, як примусити зірку просувати свій бренд – тут).
“П’яний посуд” – посміхнись, бо не продадуть 🙂
Вироби бренду “Drunk Glases”, якщо не розсмішать, то точно не залишать байдужим і викличуть усмішку. Концепцію “п’яних бокалів” втілюють харківські дизайнери Сергій та Ігор Фомічови. За їх словами, посуд незвичайної форми знаходить відгук “і серед інтелектуалів, і серед заводських трудяг”.
“Наш товар викликає посмішку у клієнтів. А співпрацювати намагаємось лише з тими, хто бачачи наші вироби каже “вау” і сміється. Не бачу сенсу пояснювати людям мистецтво”, – каже Сергій Фомічов.
Відвідати сайт виробника та повтішатися креативом – тут.
Кумедні історії появи бренду
Як в серіалі – “Дніпровський Букін”
Бізнесмен із Дніпра 26-річний Ігор Малецький заснував власний взуттєве виробництво. Має унікальні системи знижок для клієнтів, проте найбільше запам’ятовується незвичною назвою.
“Бренд назвали “Дніпровський Букін” після креативу з друзями. Я все життя грав у футбол. Коли думали над назвою, друзі пожартували, що я – підприємець, який продаватиме взуття, як нереалізований футболіст Геннадій Букін (комічний герой сіткому “Щасливі разом”). А тепер це запатентована назва”, – розповів Ігор Малецький. Переглянути сайт тут. (Інтерв’ю з підприємцем прочитати тут).
Натерта дупця та антистрінги від “Regata Club“
Понад чотири роки засновники бренду “Regata Club” Олександр Матяш та Євген Алєксєєв борються за те, аби емансипувати чоловіче начало від незручної білизни. Ідея для бізнесу прийшла з дуже неочікуваного боку…
“Почалося з того, що коли я служив у добровольчому батальйоні та їхав на службу в зоні АТО, купив собі все необхідне, крім білизни і шкарпетосів. У перший же день, коли стали на блокпост – було дуже спекотно. Мені білизна натерла дупцю, але зі зворотного боку, – сміється Олександр. – Попросив товариша, щоб купив мені якісне спіднє. Але йому це не вдалося: усе або за шалені гроші, або неякісне взагалі. Друг замовив, щоб мені пошили в ательє”.
Після повернення до мирного життя, Олександр Матяш вирішив шити зручну білизну для чоловіків. Переглянути сайт тут. (Інтерв’ю з підприємцем тут). Смішна відеореклама бренду тут.
Суспільство

Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.
На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.
Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)

У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.


Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
Суспільство

На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Символізм артоб’єкта
Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.
«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».
Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.


Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
Суспільство

21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.
Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».
Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.
«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.

Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)
Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.
За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.


Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).
Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»