Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Синдром бідності: що це таке та як розпізнати

Опубліковано

Не жили заможно, нічого і починати. Часто чули цю фразу? А може й самі, листаючи стрічку в соцмережах, де ваші знайомі відпочивають чи скуповуються в дорогих бутиках, думаєте звідки у них стільки грошей? Чому я тяжко працюю, але дозволити собі купити цю банку ікри не можу? 

Психологи називають це синдромом бідності, коли людина програмує себе на добровільні злидні. Більше того, для таких людей гроші – це щось страшне і недосяжне, а ті, хто живе у достатку – крадії та шахраї. 

Ми поспілкувались з двома психологами та розпитали, як проявляється такий синдом та як його позбутись. 

Марія Жиган

Психолог, бізнес-тренер, коуч креативності

 

Катерина Гольцберг

Дитячий і сімейний психолог, президент Професійної Асоціації дитячих аналітичних психологів

У чому сутність синдрому бідності

Психологи стверджують, що такий тип поведінки, як правило, дістався у спадок. Людина, яка виросла в сім’ї, де постійно економили і тряслись над тим, як дожити до зарплати схильна до того, що синдром бідності сформується і в неї. 

При чому, тут може бути два варіанти. Перший, коли це транслюється словами. “Гроші – це зло, а ми хороша сім’я і не крадемо”. І другий варіант, коли атмосфера каже сама за себе. Наприклад, батьки купують найдешевші продукти, йдуть зайві кілометри пішки, аби зекономити ті 10 гривень. Тут людина розуміє, що потрібно оберігати кожну копійку. 

Так, може скластись враження, що економити і копити на свою мрію – це добре. Але коли доходить справа до фанатизму в заощадженнях – це і є синдром бідності, який не дозволяє людині рухатись далі, а стопить її на місці. 

Такі люди недооцінюють себе, вважають себе не гідними тих грошей і оточують себе заборонами. Проте, ця бідність, насправді,  в голові, а не гаманці. Адже синдром бідності є у людей, які просто не вміють розпоряджатись своїми фінансами і зайвий час не напрягаються.

Інші ж, бояться показатись бідним, купують собі останні моделі айфонів в кредит, але ніколи не зізнаються, що рахують дні до зарплатні і щось їм не вистачає. Ви можете роками чекати виграшу в лотерею чи спадку від якоїсь самотньої родички, але по факту, обмежуєте себе у всьому. Ось це синдром бідності.

Може і в мене цей синдром? Як розпізнати?

Такі люди не виправдано вважають себе бідними та нещасними. Існує ряд причин, про які розповіли психологи, якими ж рисами володіє “хворий на бідність”. 

  • Фанатично економить. Такі люди постійно жаліють гроші, як на себе, так і на своїх близьких. Вони економлять на елементарних речах: їжі, одягу та, навіть, ліках. Накопичувати кошти і боятись витратити зайву копійку – це про них.
  • “Гроші – це зло”. У людини з синдромом бідності ця “хвороба” прослідковується і у її мові. Вона постійно говорить, що гроші просто так не дістаються, це погано. Людина в постійному напруженні  і весь час чекає якоїсь біди.
  • Шукає собі виправдання. Тема грошей для людини важка і вона вважає, що це щось особливе. Тому шукає виправдання, чому грошей немає. Наприклад, розказує, що головне розвиток духовний. Тут часто можна почути фразу “У мене немає грошей, але я хороша людина”. 
  • Постійно жаліється. Людина з синдромом бідності вважає себе жертвою та постійно ниє, що у нього немає грошей. А ще, вважає себе негідним грошей. На думку Марії, такі люди можуть відмовити собі навіть у зайвій порції смачної кави, вважаючи, що він не заслужив порадувати себе. 
  • Вважає, що гроші мають лише шахраї. Існує така думка, що “чесних” грошей не буває. Це також йде з дитинства, коли в сім’ї постійно транслюють, що у нашій країні гроші можна тільки вкрасти. Люди, які так вважають, сидять у своїй закритій коробці, не бачачи нічого навкруги. Сьогодні більшість заробляє реальні гроші завдяки своїм знанням, умінням та старанням, але синдром бідності заважає “хворим” бачити це.  
  • Боїться брати на себе відповідальність. “Краще буду працювати на “дядю”, ніж візьму на себе таку відповідальність”. Часто чуєте? Якщо у людини немає відповідальності, то будуть і проблеми з грошима. Тут такий попуск контролю, коли всі навколо відповідають за їх життя, крім них.
  • Заздрить іншим. Чому у нього є, а у мене немає. Вони можуть і не говорити прямо про свою заздрість, але ця жаба буде душити їх ночами. 
  • Висміює бідних. Ті, хто мають такий синдром, часто зневажають бідних і погано говорять про них. Це стосується тих, хто з бруду в люди. Вони бояться, щоб ніхто не подумав, що вони бідні і часто зневажливо відносяться до обслуговуючого персоналу.
  • Думає, що народився не в тій родині. “В моїх жилах не тече кров аристократа і мій батько не депутат, тому я буду бідувати все життя”. Так вважають ті, у кого зовсім немає бажання щось змінювати у своєму житті. Ну звісно, краще продовжувати жити в будинку з обдертими стінами і звинувачувати свій родовід. 

Як позбутись цього “недугу”?

З таким біднятським мисленням можна впоратись. Перше, що потрібно- це виявити, що з вами щось не так. Потрібно збагнути, що ви не такі бідні, яким здаєтесь. 

Перестаньте  трястись над кожною копійкою та не бійтесь витратити зайвого. Чашкою смачної кави, або смачною вечерею в ресторані можна себе побалувати. Не позбавляйтесь найменших задоволень.

Не заглядайте більше до сусіда, не порівнюйте себе з ним і не рахуйте його гроші. Краще докладіть зусиль і працюйте над собою: сходить на тренінг, запишіться на курси, або й зовсім змініть роботу.  Тоді точно будете знати і розуміти ціну грошам.

Важливо навчитись правильно зберігати свої гроші. Записуйте свій прибуток і витрати, тоді буде видно, куди що витрачається і куди рухається. Повірте – це дуже ефективно. 

Синдром бідності – це переконання, які обмежують людину і не дозволяють пускати гроші в життя. 

Важливо розібратись зі своїм оточенням. Потрібно працювати над своїми переконаннями, не боятись і в той же час не кланятись грошам. Найефективніший метод – звернення до психолога, бо він допоможе вам розібратись з вашою історією, звідки такий синдром оселився у вашій голові.

Головне знайте, що гроші – це не головне. А синдром бідності не у вашому гаманці,  а у вашій голові. 

Суспільство

На Тернопільщині волонтери прибрали Залозецький замок

Опубліковано

Активісти на Тернопільщині провели толоку і розчистили оборонний рів Залозецького замку, пише Суспільне.Тернопіль.

Зазначається, що на захід відгукнулося три десяти активістів.

До акції долучились працівники селищної ради, підприємці, місцеві жителі, волонтери Благодійного фонду “Пам’ять і любов”, працівники Залозецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату.

Читайте такожВолонтерський рух “ОЗОН”: як молодь та пенсіонери контролюють поліцію

 

Повідомляється, що толока довела на практиці згуртованість і силу співпраці органів місцевого самоврядування, волонтерів, підприємців, жителів селища навколо спільної мети. За один день плідної праці люди значно покращили вигляд пам’ятки Залозецького краю, яка в майбутньому стане туристичною перлиною.

Залозецький замок – фортифікаційна споруда, зведена у 1516 році Мартином Кам’янецьким. Розташований понад річкою Серет. У часи Першої світової війни Залізці неодноразово опинялись у зоні бойових дій. Частково збереглися північна частина, фрагменти західної стіни на висоту 1 ярусу та склепінчасті підвали.

Нагадаємо, в Україні запускають Національну Волонтерську Платформу.

Як ми повідомляли раніше, в Україні стартував проєкт «Волонтер безоплатної правової допомоги».

Усі фото: suspilne.media.

Читати далі

Суспільство

Закарпатський майстер виготовляє опудала тварин із штучних матеріалів (ФОТО)

Опубліковано

На Закарпатті майстер В’ячеслав Портнов виготовляє реалістичні опудала тварин і птахів повністю із штучних матеріалів.

Про це написав екскурсовод Макс Адеменко у фейсбуці.

Основою служить манекен з пінополіуретану. Очі, ікла, зуби, язик – все штучне.

Робота над опудалом може тривати і декілька тижнів.

 

Відзачимо, що створення опудал із штучних матеріалів називається таксидермією.

Опудала виготовляють фахівці з музейної справи. Виготовлення таких опудал – кропітка робота, що вимагає знань з морфології, анатомії та поведінки тварин.

Основу опудала у дрібних і середньорозмірних тварин складає дротяний скелет. Для великих тварин виготовляють потужний каркас з дерева або металевих трубок.

Читайте такожВід прокурорки до майстрині. Історія засновниці бренду La Chica, яка навчає українок вишивки прикрас

Нагадаємо, харків’янин 22 роки створював макет храму із сірників.

Усі фото: facebook.com/maks.adamenko.7.

Читати далі

Суспільство

Кількість жінок в українському IT зросла в три рази: дослідження

Опубліковано

За 9 років кількість жінок в українському ІТ зросла в три рази, згідно з дослідженнями GlobalLogic.

Про це пише Іtc.ua.

Якщо на початку 2012 року в цій сфері жінок було близько 7%, то у 2021 — понад 22%. Кількість спеціалісток в ІТ-індустрії країни в середньому зростає на 15% щороку.

Спеціалістки в Україні обіймають 40% усіх нетехнічних позицій. Це маркетологині, менеджерки, дизайнерки, бізнес-аналітикині, технічні перекладачки.

 

Серед усіх тестувальників в Україні жінки становлять 33%, а серед розробників індустрії — 8%. Такий же відсоток розробниць у світі. 47% жінок в українському ІT співпрацюють із сервісними компаніями.

Читайте також: Стрибає з парашутом і кидає гранати: як дівчина зі Слов’янська стала десантницею (ВІДЕО)

Кількість технічних спеціалісток за 3 роки зросла на 12% і становить 45%, тобто майже половину всіх жінок індустрії. За цифрами GlobalLogic, понад 70% спеціалісток компанії займаються тестуванням та розробкою програмного забезпечення.

«Сфера IT, як у світі, так і в нашій країні, стає більш гендерно збалансованою. Це пов’язано як із зростанням індустрії в цілому, так і з активним розвитком політик різноманітності. І ми слідуємо глобальним тенденціям — у нашій компанії 22,7% жінок. 26% з них — розробниці, майже 42% займаються тестуванням, а близько 10% — менеджерки і топменеджерки», — прокоментувала Катерина Губарєва, молодша віцепрезидентка, керівниця People-напрямку, GlobalLogic.

Читайте також: Як зацікавити дівчат енергетикою: студенток запрошують на онлайн-хакатон

Кількість жінок у технічній сфері зростає завдяки впровадженню практик різноманітності. Компанії дедалі більше приділяють увагу питанням екологічного, соціального і корпоративного розвитку. Для дослідження GlobalLogic використовувала відкриті дані з таких джерел, як DOU, StackOverFlow, а також внутрішню статистику.

Нагадаємо, у Вінниці відкрили центр допомоги для постраждалих від домашнього насильства.

Головне фото: itc.ua.

Читати далі