Чому молодь все частіше обирає IT: історія підлітка, який заробляє одразу після школи

Юрій Іванчук, як і тисячі інших абітурієнтів, завершив навчання в школі досить несподівано — за кілька місяців до ЗНО через карантин опинився сам-на-сам з зошитами та ноутбуком вдома. Часу дарма не гаяв: вже через тиждень вступив на курси програмування, а  через три — переїхав в інше місто і вийшов на роботу. Сімнадцятирічний юнак розповів, як після школи отримав високооплачувану посаду і чому молодь зараз вважає сферу IT такою привабливою.

Робота роботою, а вступ до ВНЗ — за розкладом

У моєму рідному місті — Червонограді Львівської області —  з опцій навчання після школи є тільки технікум, більше після 11 класу немає куди піти. До карантину готувався до ЗНО і думав, що як і всі ровесники — чекатиму вересня, а потім поїду до Львова і буду вчитися чотири роки у політехніці. 

А вийшло ось як: замість підготовки до тестування — навчався з ранку до вечора, а замість літнього відпочинку — вже проходжу оплачуваний випробувальний термін в IT-компанії. Попри стрімкий початок кар’єри, іспити таки довелося скласти. По-перше, для мами та бабусі це дуже важливо. І по-друге, від вступу до ВНЗ я також відмовлятися не збираюсь.

Здобуття вищої освіти — це хоч і довгий, але потрібний для подальших можливостей в обраній спеціальності процес. Не хочу, щоб одного дня довелося шкодувати, що не маю диплома,  коли це буде необхідно для якоїсь топової пропозиції в глобальній українській компанії або за кордоном. 

Щодо поєднання full-time роботи і стаціонару — проблеми взагалі не бачу. Мені казали, що університет від школи відрізняється тим, що за твої “хвости” тобі ніхто нагадувати не буде, ти повинен закривати їх сам. Тому буду якось поєднувати.

Мріяв стати або айтішніком, або кухарем

Шлях до айті почався ще до карантину. Крім школи я завжди займався багато чим активним: тенісом, баскетболом, плаванням, у походи ходив. Але часу все одно вистачало ще і на додаткову освіту. Так я ще пару років тому проходив кілька платних IT-курсів, читав книжки, спілкувався з більш досвідченими друзями. Батьки підтримували у цьому завжди, особливо тато: він шукав знайомих, з якими можна було поговорити, платив за перші курси. 

А от 4 місяці навчання в Mate academy, куди я потрапив на карантині, були безкоштовними до працевлаштування. Рідні спочатку не дуже вірили в систему післяплати.

У Mate academy спочатку вчишся безкоштовно, потім тобі допомагають швидко знайти роботу, а після цього вже треба платити відсоток від зарплати.

А тато сказав, що варто спробувати, бо все одно немає чим зайнятись на карантині, а якщо не вийде — просто піду вчитись в університет і все, і нічого не втрачу, навіть якісь знання отримаю.

Про IT замислювався ще з класу другого чи третього, а після того побажання змінювалися: то думав кухарем стати, то бабуся мріяла, що я лікарем буду. Але інтерес до розробки взяв гору і мрія збулася навіть раніше, ніж очікувалось. 

Читайте також: ІТ-освіта для людей з інвалідністю: як працює проєкт BeQA

Я розмістився на багатьох ресурсах для пошуку роботи, виконував тестові, проходив співбесіди і отримав оффер від аутсорс компанії, що працює з німецькими замовниками. Зараз переїхав до Львова і працюю в офісі над проектом-агрегатором для машин. Це такий собі OLX з пошуком, категоріями, фільтрами, а я там допилюю всякі штучки. 

Чому підлітки все частіше обирають IT

Мої ровесники постійно цікавляться цією сферою. І статистика це підтверджує: ще два роки тому в Dell дослідили, що 80% представників покоління Z прагнуть працювати з технологіями, і 38% з них планують побудувати кар’єру IT-розробників. 

Мій особистий ТОП-10 причин, чому це так привабливо для юного покоління:

1. Низький поріг входу

Як показує мій досвід, за 3-7 місяців навчання реально знайти роботу, а попит на ринку неймовірний. Навіть зараз кількість вакансій на DOU досягла вже докризового рівня. До того ж на ІТ-шника дуже легко вивчитися онлайн, адже у вільному доступі є багато джерел, книжок та відео. Звісно, складно структурувати інформацію самостійно, але для цього є багато онлайн курсів, які на карантині не припиняли роботу.  У моїй Mate academy дистанційно було дуже круто навчатись —  учні були активно залучені до процесу, було багато дзвінків з менторами та інтерактивів.

2. Можливість кар‘єрного росту

В IT швидко можна підвищувати свою кваліфікацію. Ти точно знаєш, чого ти хочеш досягти через певну кількість років в розробці, і практично немає зовнішніх чинників, які тебе можуть загальмувати. Все залежить від твоїх вмінь, бажання та наполегливості.

3. Можливість переїзду за кордон

Це цікаво, навіть коли ти не плануєш пов’язати своє життя з конкретною країною. Деякі розробники взагалі подорожують світом і працюють дистанційно, а потім згодом повертаються в Україну з новим досвідом та крутими ідеями. Власне, навіть засновник академії, де я навчався, поїхав працювати в Google у Нью-Йорку, а потім повернувся і заснував компанію в Україні.

Читайте також: П’ять українок, які примусили ІТ-технології працювати на суспільство

4. Особлива спільнота

Ком’юніті розробників — це щось особливе.  Я це відчув вже за кілька перших тижнів роботи в команді. Програмісти з усього світу — це велика родина енергійних спеціалістів,  в якій допомагають один одному. Локально, в офісі, завжди є до кого звернутися по допомогу. І в Інтернеті є багато ресурсів, де всі діляться досвідом та підказками.

5. Актуальність

Я можу впевнено стверджувати, що сфера інформаційних технологій стрімко розвивається і попит на спеціалістів росте. Ми це бачимо своїми очима: на додачу до закордонних компаній, що все більше співпрацюють з українськими розробниками, в Україні поширюють діджиталізацію на державному рівні. 

6. Постійний розвиток

Я дуже ціную можливість кожен день розвиватися та вивчати нові для себе сучасні технології, і на роботі я це відчуваю як ніколи. Зараз я виконую завдання по Angular 10, який на курсах я не вивчав, і мені дуже подобається процес роботи з ним. Впевнений, що тут не може бути періоду, коли буде нудно або все знайомо — нові виклики і невідомі проблеми будуть з’являтися завжди.

7. Можливість створювати щось своє

Я щасливий, коли будую проєкт з маленьких незалежних один від одного фрагментів і одразу ж бачу результат на екрані. Іноді трапляються ситуації, які не мають єдиного правильного рішення, тому що варіантів виконання може бути тисяча. У такому випадку ти обираєш щось більш ефективне.

8. Твоїм продуктом користуються люди.

Праця задля високої мети дуже надихає: ти не просто пишеш твір, який нікого, крім вчительки, не цікавить, а робиш те, чим будуть користуватися тисячі юзерів. Уявляєте різницю? Це класно усвідомлювати. Ти думаєш, якби можна було покращити досвід взаємодії клієнтів із сайтом або додатком. З часом з‘являється увага до дрібниць і думки, які фішки треба додати, щоб навіть люди з обмеженими можливостями могли повноцінно використовувати сервіс.

9. Комфортні умови праці

В багатьох компаніях можна вибрати як працювати тобі комфортніше — дистанційно або в офісі.  До працівників дуже добре ставляться та цінують їх, а в офісах є усілякі “плюшки”: обладнання, обіди, зони відпочинку. Це, звісно, не найголовніше, але дуже круто, коли немає зайвої офіційности, а від комфортної праці нічого не відволікає.

10. Заробітна плата

Про гроші хочу сказати окремо. Середні зарплати в ІТ дійсно великі — я орієнтуюся на статистику від DOU. В середньому, залежно від посади та міста, в Україні розробники заробляють від $700 до $5000, і багато кого приваблює лише це:

Хочете стати IT-шником? Ось вам три поради

По-перше, не сидіть зі своїм бажанням без діла. Пробуйте щось, шукайте можливості, робіть щодня хоча б невеликий крок вперед.

По-друге, спілкуйтесь із людьми в цій сфері і знаходьте менторів, бо самому вчитися дійсно дуже важко. Не завжди зрозуміло, в якому напрямку необхідно рухатися, коли можна пробувати свої сили на ринку праці і як оцінювати свої знання. На курсах мене ніби вели за руку і дуже допомогли з працевлаштуванням і навичками, з якими одразу можна було шукати роботу.

Читайте також: Шість ІТ-шників, які пішли в крафтовий бізнес і не пожалкували

По-третє, не зупиняйтеся і не здавайтеся. Я сам через це пройшов: закидав програмування декілька разів, коли ще паралельно зі школою займався самостійно. Навчання — це великий труд, але структурованість знань і практичні навички дають набагато більше впевненості у собі при пошуку роботи.