Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

Шість ІТ-шників, які пішли в крафтовий бізнес і не пожалкували

Опубліковано

07.09.2019

Ти успішний айтішник, зарплата вимірюється тисячами доларів, можеш фрілансити для Майкрософт хоч у Рейк’явіку, хоч на Балі – що ще треба для щастя?

Очевидно, щось інше – адже шістьом розробникам, про яких ми вам розповімо, до душі припало виробництво шкарпеток, або вирощування устриць, або виробництво флейт. І хай хтось закочує очі і називає їх дауншифтерами, здається, вони дійсно кайфують від того, що проміняли свої open space з печенюшками і безлімітною кавою на власну справу.

Двоє айтішників і шкарпетки мрії

Марта Турецька, співвласниця Dodo Socks. Фото з сайту section.in.ua

Тільки уявіть собі, що компанія Dodo Socks почалась з вольового рішення двох айтішників Марти Турецької та Андрія Плясуна започаткувати власну справу.

Кажуть, для них робота в ІТ була можливістю заробити трохи грошей, щоб відкрити власний бізнес. От так, вибач ІТ, нічого особистого.

А почалось все не стільки з рішення піти з технологічної сфери, скільки з волонтерства: у 2015 році Марта та і Андрій купували шкарпетки для солдатів в АТО – тонни чорних похмурих шкарпеток. І одного разу вони подумали “Хей, треба просто додати сюди трохи барв”.

Сьогодні Dodo Socks –  один з найвідоміших брендів шкарпеток в Україні. Їхню продукцію купують і в Нідерландах,  і у США, замовлення приходять навіть з Середньої Азії.

Двоє з ІТ (не рахуючи равликів)

Програмерські равлики з ферми Ukrsnail

Так, кому тут програмерських равликів? Равликовому стартапу Ukrsnail з Рівненської області близько року. За цей час африканські та середземноморські равлики повністю заполонили відведені для них угіддя на три гектари. 

Роман Денькович разом з другом-напарником Дмитром – з IT-сфери.

Хлопці завзято взялись до роботи і планують розкручувати свою ферму не просто за рахунок равликового м’яса,а  й зеленого туризму, екскурсій, дегустацій.

Правильно мислять, адже ми з вами пам’ятаємо, що утримувати равликову ферму не так і легко – за словами героя нашої статті Темна сторона равлика. 

Сьогодні хлопці співпрацюють з місцевою владою і сплачують податки у казну Привільненської ОТГ. У планах господарства – розширитись до 10 працівників.

Український айтішник і американська шкіра 

Ігор Балабанов покинув IT-офіс, аби робити вироби з якісної американської шкіри. Наразі його бренд Balabanoff продає шкіряні гаманці, брелоки, браслети, ремені, чохли для різноманітних аксесуарів тощо. 

Всі вироби  – ручної роботи і виготовляються з допомогою двох голок. Ігор каже, що саме ручна робота дозволяє гарантувати якість його виробів. 

Його персональним ключем до успіху став ресурс Etsy. На  цьому сайті за три роки він продав 1000 виробів – американцям, європейцям і навіть сингапурцям.

Його стартовий капітал був невеликий – $1000. Зараз він продає 50 виробів щомісяця і вже всерйоз розробляє власну лінію взуття. 

Устричний барон

Якби Андрій Пігулевський послухав професорів з аграрного університету,
першої в Україні устричної ферми сьогодні не було б

Щоби почати устричний бізнес, Андрій Пігулевський покинув власний бізнес в IT-індустрії.

До започаткування ферми “Устриці Скіфії” він 10 років імпортував обладнання для інтернет-провайдерів. Проте потім інтерес до IT-сфері почав зникати, а робота перетворилася на просте заробляння грошей.

Тому в 2014 році він зібрав усі свої статки і заснував перше в Україні устричне фермерство.

У процесі відкриття виявилось, що два століття тому Україна експортувала устриць за кордон, тепер же ніша цілком і повністю вільна.

Нішевість бізнесу стала одразу і перевагою, і недоліком: Андрій витратив кілька років на наукові дослідження та пошуки вдалого місця  для вирощування устриць. Було таке, що думав закриватися – тоді професор університету намагався переконати його, що у Чорному морі надто висока температура води для того, аби устриця вижила в таких умовах.

Проте він вирішив ризикнути – і тут з’ясувалось, що ці молюски витриваліші, ніж здавалось херсонським професорам. 

Сьогодні ферма виробляє до 40 тонн устриць. Але попит шалено зростає і Андрій замислюється про виробництво вже 100 тонн через кілька років.

Айтішник з ароматом кави

Володимир Чередниченко, IT-шник з Донецька, який відкрив кав’ярню у Бахмуті. Фото з сайту bizshid.com

Володимир Чередниченко працював спеціалістом з IT-технологій у Донецьку, аж от, коли почалась війна, довелось переселитись у Бахмут. Там він відкрив пересувну кав’ярню та перший нічний караоке-клуб.

Власну справу довелось розпочинати із особистих заощаджень, адже у гранті йому відмовили. 

Тому Володимир на свої кревні купив фургончик на колесах і вирішив продавати каву на блокпості, але там також не склалось – блокпост закрили на місяць і, відповідно, бізнес застопорився. Нарешті, у міському парку він знайшов прибуткове місце.

Сферу IT, каже, не покинув і веде проекти паралельно з бізнесом. 

Флейта і технології

Флейти – це улюблене хобі IT-шника Олексія Толмачова, яке, до того ж, приносить і непоганий заробіток

Олексій Толмачов – IT-шник за освітою, але багато часу присвячує хобі –  уже дев’ятий рік виготовляє бамбукові етнофлейти

Ми уже писали про його справу і про те, що його вироби оцінили професійні музиканти. А клієнтами стають покупці із Франції, Німеччини і Таїланду.

Але разом з тим Олексій Толмачов зауважує, що флейти у якості основної діяльності вам багато доходу не принесуть. Через нішевість самого бізнесу і нестабільність замовлень це може бути неприбутково. 

“Неможливо передбачити попит: бували місяці, коли була купа замовлень, а було таке, що вони не надходили кілька місяців поспіль”.

Тому зараз чоловік займається фрілансом інтер’єрної фотозйомки та дизайнерськими проектами. А вільний час присвячує флейтам.  

Економіка

На Львівщині відкрили сучасний м’ясопереробний комплекс

Опубліковано

На Львівщині відкрили сучасний м’ясопереробний комплекс із забою птиці. Його звели у селі Підгайчики, що у Золочівському районі. Про це повідомили у Львівській ОДА, передає westnews.info.

Зазначається, що проєктована потужність нових виробничих потужностей – 2000 голів на годину. Йдеться про понад 120 робочих місць із середньомісячною заробітною платою понад 10,5 тисяч гривень.

На забійний цех надходить птиця вирощена на власних птахофабриках, а також передбачається співпраця із птахофабриками західного регіону України – для забезпечення безперебійного функціонування цеху.

Читайте також: На Івано-Франківщині відкрили першу ферму в Україні з розведення півнів-каплунів

У планах компанії Agrol на 2021-2022 роки є збільшення потужностей щодо вирощування птиці до 6 млн голів в рік за рахунок будівництва нових сучасних птахофабрик, інкубатора та птахофабрик з вирощування батьківського поголів’я.

Фото: ukrhealth.net

Читати далі

Економіка

FlixBus запустив внутрішні рейси в Україні: вже відомі маршрути

Опубліковано

Автобусний оператор FlixBus запустив внутрішні рейси в Україні.

Про це пише ЦТС з посиланням на інформацію компанії.

Відомо, що з 8 липня відкриваються напрямки:

  • Київ-Одеса-Затока,
  • Київ-Житомир-Рівне-Львів,
  • Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Рівне – Львів – Ужгород.

Нові лінії запущені в партнерстві з компанією Euroclub. Автобуси зберегли оригінальне брендування Euroclub і мають зелені наклейки In copperation with FlixBus, за якими їх можна буде ідентифікувати на зупинках.

Читайте також: Куди поїхати на вихідних? П’ять дивовижних каньйонів України

На маршрутах працюватимуть автобуси Mercedes, Man і Neoplan, їхній середній вік – 6 років, вони обладнані кондиціонерами, розетками, а в салонах є Wi-Fi.

“В умовах обмеженого в’їзду в Європу можливість їздити всередині країни стала ще більш важливою для українців. В Україні ми починаємо з популярних напрямків: Київ-Львів, Київ-Ужгород і Київ-Затока через Одесу. На внутрішніх лініях ми дотримуємося тих же стандартів дезінфекції та гігієни, як і на міжнародних, щоб пасажири відчували себе в безпеці, вирушаючи з нами в подорож цього літа”, – повідомив директор FlixBus в Україні та Польщі Міхал Леман.

Київ-Одеса-Затока

Автобуси за маршрутом Київ-Одеса-Затока відправляються три рази в тиждень: в п’ятницю, суботу та неділю з Києва о 22:50 з прибуттям о 6:00 до Одеси, і 7:50 за Затоку.

Читайте також: ТОП-7 найколоритніших сіл Гуцульщини, які варто відвідати кожному

Назад автобус вирушає в суботу, неділю і понеділок о 19:00 з Затоки, о 20:50 робить зупинку в Одесі, і о 4:10 прибуває до Києва.

Київ-Львів

Лінія Київ-Львів курсуватиме щоденно з відправленням о 7:50 з Києва і прибуттям о 15:00 до Львова.

Назад автобус виїжджає о 10:00 зі Львова і прибуває о 17:00 до Києва. Зупинки також будуть в Житомирі та Рівному.

Київ-Ужгород

Маршрут Київ-Ужгород буде працювати на запущеній раніше лінії Київ-Відень, яка їздить двічі на тиждень: у середу і суботу автобус відправляється з Києва о 7:50 і прибуває до Ужгорода о 21:25, з зупинками в Житомирі, Новоград-Волинському , Рівне та Львові.

Назад автобус виїжджає в понеділок і п’ятницю о 4 ранку з Ужгорода і прибуває о 15:55 до Києва.

Читайте також: Відпочинок 2020. Шість великих озер України, про які ви точно не знали

Нагадаємо, раніше, ми повідомляли, що європейський автобусний лоукостер запустить внутрішні рейси в Україні

Усі фото: flixbus.ua.

Читати далі

Економіка

У Херсоні відвантажили перше судно із зерном нового врожаю (ФОТО)

Опубліковано

У Херсоні термінал «Максігрейн» почав перевантажувати зерно нового врожаю, відправивши першу партію на експорт до Кіпру.

Про це повідомляють у пресслужбі термінала у Фейсбук.

Читайте такожПричина №20, чому варто підтримати #ШоТам: ми підтримуємо експортний бізнес

«Термінал «Максігрейн» відкрив аграрний сезон 2020/2021. Компанія одна з перших в Херсоні здійснила навантаження судна з зерном нового врожаю 2020 року. 6 липня відвантажено 4 тис. ячменю», – йдеться у повідомленні.

Також у пресслужбі уточнили, що зерно доправлять одержувачу на Кіпрі.

Нагадаємо, Україна стала найбільшим постачальником зернових у Таїланд.

Як ми повідомляли раніше, Україна посіла друге місце у світі за валютною виручкою від експорту зерна.

Усі фото: facebook.com/maxigrainua.

Читати далі

Економіка

До морського порту Одеси побудують нову дорогу

Опубліковано

В Одесі обговорили розвантаження мережі місцевих доріг та забезпечення транспортного сполучення до Одеського морського торгового порту.

Про це повідомили у пресслужбі Укравтодору.

Зазначається, що наявна мережа міських доріг Одеси не передбачає інтенсивного руху великовантажного транспорту, який сильно ускладнює, а в деяких випадках унеможливлює рух міського транспорту.

На нараді обговорювався концепт будівництва автомобільної дороги від V черги естакади Одеської філії ДП «АМПУ» до автомобільної дороги загального користування державного значення М-28 Одеса – Южний та накопичувального майданчика великовантажних автомобілей в Суворовському районі Одеси.

Читайте також: Причина №25, чому варто підтримати #ШоТам: ми розповідаємо вам про нову, чесну еліту

Голова Укравтодору олександр Кубраков наголосив про необхідність будівництва нової дороги до Одеського морського торгового порту.

Будівництво дороги потребує виділення близько 20 га землі міста. Протяжність дороги – 4,3 км. Попередній проєкт включає також сполучення існуючої естакади з автомобільною дорогою, накопичувальний майданчик для відстоювання транспорту, майданчик зважування-в-русі (WiM).

Читайте такожЯк українець запустив бізнес в кризу та став проривом року за версією Payoneer — кейс

Нагадаємо, порт “Південний” за п’ять місяців збільшив прибуток на 1304%.

Як ми повідомляли раніше, в Україні планують звести найбільший глибоководний порт на Чорному морі.

Головне фото: vgorodok.com.

Читати далі

Економіка

Як на Закарпатті працює швейна фабрика за світовими стандартами (ФОТО)

Опубліковано

На Закарпатті у Великоберезнянському районі швейна фабрика «Березнянка» виготовляє і експортує одяг до Німеччини, Угорщини, Словаччини, Італії, Великої Британії, Бельгії та Франції.

Про це повідомили у пресслужбі обласної адміністрації.

Повідомляється, що одяг виготовляють для закордонних та українських замовників.

Підприємство обладнане сучасними машинами, просторими цехами.

Читайте також: Українка створює одяг та аксесуари зі старих мобілок (ВІДЕО)

Переважно тут шиють чоловічі штани. Продукцію виготовляють із давальницької сировини.

Розпочала свою роботу фабрика «Березнянка» у 2001 році. Тоді тут працювало 35 людей. Сьогодні – майже 400. Середня заробітна плата – 8,7 тис. на місяць.

Підприємство також долучилося до боротьби із поширенням коронавірусу. Тут почали шити захисні маски для обличчя.

Читайте такожУ Києві чоловік розвішує одяг на деревах. Навіщо він це робить? (ВІДЕО)

Нагадаємо, український бренд буде безкоштовно виробляти захисні костюми для медиків.

Також українська дизайнерка представила одяг з перероблених пляшок на Тижні моди у Нью-Йорку.

Усі фото: carpathia.gov.ua.

Читати далі

Економіка

Як виглядає флот «Нібулону» на зовнішньому рейді (ФОТО)

Опубліковано

У мережі з`явилися фото суден компанії «Нібулон» під час хмарних перевантажень на відкритому рейді Миколаївського морського торгівельного порту в районі банки Трутаєва.

Про це пише Миколаїв – місто корабелів.

Флот «Нібулону», що налічує наразі понад 70 суден сприяє оптимізації логістики експорту збіжжя, забезпечуючи його транспортування у буквальному сенсі з лану відразу в море.

Потужний буксирний склад та несамохідні судна з різними осадкою та водотоннажністю дають можливість приймати вантажі у розгалуженій мережі річкових терміналів компанії по Дніпру й Південному Бугу й доправляти їх відразу на відкриті морські рейди.

Такий підхід дозволяє суттєво зменшити навантаження на автомобільні шляхи, тому що транспортування автомобілями здійснюється лише на т. зв. «коротке плече» – з лану до найближчого річкового терміналу.

Читайте також: Нудистські пляжі України: де можна позасмагати голяка

Транспортний потік тепер оминає великі портові міста, що також зменшує навантаження на інфраструктуру міст, й позитивно впливає на екологію.

На світлинах судна компанії «Нібулон», побудовані за Миколаївськими кораблебудівниками:

  • Буксири NIBULON-2 та NIBULON-4, проєкту POSS-115, побудовані в 2011 році на суднобудівному заводі «Океан». Проект розроблено ПКБ POSS Torola.
  • Буксир «Козацький», проєкту 121, побудований в 2015 році на власній верфі «Нібулон». Проєкт 121 розроблено ПКБ «Суднокомпозит».
  • Плавкран «Нібулонівець», проєкту С14938, побудовано в 2015 році на власній верфі «Нібулон». Обладнаний перевантажувачем Terex Fuchs MHL 385 D з вантажопідйомністю в режимі гака 20 т та продуктивністю 350-400 т/годину.
  • Несамохідні судна NBL-013 та NBL-016, проєкту NBL-90, побудовані в 2010 році на суднобудівному заводі «Океан». Проект розроблено ПКБ POSS Torola.

Наголошується, що останні 6 років «Нібулон» демонструє зразковий підхід також й у розвитку власного суднобудівного заводу – сьогодні це одна з найсучасніших верфей Європи й приклад для інших українських підприємств.

Читайте також: Причина №25, чому варто підтримати #ШоТам: ми розповідаємо вам про нову, чесну еліту

Нагадаємо, «Нібулон» спустив на воду несамохідне судно.

Як ми повідомляли раніше, в Україні освоїли технологію зварювання корабельного алюмінію.

Усі фото: shipbuilding.mk.ua.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.