Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

Шість ІТ-шників, які пішли в крафтовий бізнес і не пожалкували

Опубліковано

07.09.2019

Ти успішний айтішник, зарплата вимірюється тисячами доларів, можеш фрілансити для Майкрософт хоч у Рейк’явіку, хоч на Балі – що ще треба для щастя?

Очевидно, щось інше – адже шістьом розробникам, про яких ми вам розповімо, до душі припало виробництво шкарпеток, або вирощування устриць, або виробництво флейт. І хай хтось закочує очі і називає їх дауншифтерами, здається, вони дійсно кайфують від того, що проміняли свої open space з печенюшками і безлімітною кавою на власну справу.

Двоє айтішників і шкарпетки мрії

Марта Турецька, співвласниця Dodo Socks. Фото з сайту section.in.ua

Тільки уявіть собі, що компанія Dodo Socks почалась з вольового рішення двох айтішників Марти Турецької та Андрія Плясуна започаткувати власну справу.

Кажуть, для них робота в ІТ була можливістю заробити трохи грошей, щоб відкрити власний бізнес. От так, вибач ІТ, нічого особистого.

А почалось все не стільки з рішення піти з технологічної сфери, скільки з волонтерства: у 2015 році Марта та і Андрій купували шкарпетки для солдатів в АТО – тонни чорних похмурих шкарпеток. І одного разу вони подумали “Хей, треба просто додати сюди трохи барв”.

Сьогодні Dodo Socks –  один з найвідоміших брендів шкарпеток в Україні. Їхню продукцію купують і в Нідерландах,  і у США, замовлення приходять навіть з Середньої Азії.

Двоє з ІТ (не рахуючи равликів)

Програмерські равлики з ферми Ukrsnail

Так, кому тут програмерських равликів? Равликовому стартапу Ukrsnail з Рівненської області близько року. За цей час африканські та середземноморські равлики повністю заполонили відведені для них угіддя на три гектари. 

Роман Денькович разом з другом-напарником Дмитром – з IT-сфери.

Хлопці завзято взялись до роботи і планують розкручувати свою ферму не просто за рахунок равликового м’яса,а  й зеленого туризму, екскурсій, дегустацій.

Правильно мислять, адже ми з вами пам’ятаємо, що утримувати равликову ферму не так і легко – за словами героя нашої статті Темна сторона равлика. 

Сьогодні хлопці співпрацюють з місцевою владою і сплачують податки у казну Привільненської ОТГ. У планах господарства – розширитись до 10 працівників.

Український айтішник і американська шкіра 

Ігор Балабанов покинув IT-офіс, аби робити вироби з якісної американської шкіри. Наразі його бренд Balabanoff продає шкіряні гаманці, брелоки, браслети, ремені, чохли для різноманітних аксесуарів тощо. 

Всі вироби  – ручної роботи і виготовляються з допомогою двох голок. Ігор каже, що саме ручна робота дозволяє гарантувати якість його виробів. 

Його персональним ключем до успіху став ресурс Etsy. На  цьому сайті за три роки він продав 1000 виробів – американцям, європейцям і навіть сингапурцям.

Його стартовий капітал був невеликий – $1000. Зараз він продає 50 виробів щомісяця і вже всерйоз розробляє власну лінію взуття. 

Устричний барон

Якби Андрій Пігулевський послухав професорів з аграрного університету, першої в Україні устричної ферми сьогодні не було б

Щоби почати устричний бізнес, Андрій Пігулевський покинув власний бізнес в IT-індустрії.

До започаткування ферми “Устриці Скіфії” він 10 років імпортував обладнання для інтернет-провайдерів. Проте потім інтерес до IT-сфері почав зникати, а робота перетворилася на просте заробляння грошей.

Тому в 2014 році він зібрав усі свої статки і заснував перше в Україні устричне фермерство.

У процесі відкриття виявилось, що два століття тому Україна експортувала устриць за кордон, тепер же ніша цілком і повністю вільна.

Нішевість бізнесу стала одразу і перевагою, і недоліком: Андрій витратив кілька років на наукові дослідження та пошуки вдалого місця  для вирощування устриць. Було таке, що думав закриватися – тоді професор університету намагався переконати його, що у Чорному морі надто висока температура води для того, аби устриця вижила в таких умовах.

Проте він вирішив ризикнути – і тут з’ясувалось, що ці молюски витриваліші, ніж здавалось херсонським професорам. 

Сьогодні ферма виробляє до 40 тонн устриць. Але попит шалено зростає і Андрій замислюється про виробництво вже 100 тонн через кілька років.

Айтішник з ароматом кави

Володимир Чередниченко, IT-шник з Донецька, який відкрив кав’ярню у Бахмуті. Фото з сайту bizshid.com

Володимир Чередниченко працював спеціалістом з IT-технологій у Донецьку, аж от, коли почалась війна, довелось переселитись у Бахмут. Там він відкрив пересувну кав’ярню та перший нічний караоке-клуб.

Власну справу довелось розпочинати із особистих заощаджень, адже у гранті йому відмовили. 

Тому Володимир на свої кревні купив фургончик на колесах і вирішив продавати каву на блокпості, але там також не склалось – блокпост закрили на місяць і, відповідно, бізнес застопорився. Нарешті, у міському парку він знайшов прибуткове місце.

Сферу IT, каже, не покинув і веде проекти паралельно з бізнесом. 

Флейта і технології

Флейти – це улюблене хобі IT-шника Олексія Толмачова, яке, до того ж, приносить і непоганий заробіток

Олексій Толмачов – IT-шник за освітою, але багато часу присвячує хобі –  уже дев’ятий рік виготовляє бамбукові етнофлейти

Ми уже писали про його справу і про те, що його вироби оцінили професійні музиканти. А клієнтами стають покупці із Франції, Німеччини і Таїланду.

Але разом з тим Олексій Толмачов зауважує, що флейти у якості основної діяльності вам багато доходу не принесуть. Через нішевість самого бізнесу і нестабільність замовлень це може бути неприбутково. 

“Неможливо передбачити попит: бували місяці, коли була купа замовлень, а було таке, що вони не надходили кілька місяців поспіль”.

Тому зараз чоловік займається фрілансом інтер’єрної фотозйомки та дизайнерськими проектами. А вільний час присвячує флейтам.  

Економіка

На Київщині відкрився торгівельний центр з найбільшим супермаркетом Фора

Опубліковано

У Боярці відкрили торгівельний центр з найбільшим у місті супермаркетом Фора. Незважаючи на діючі обмеження і введений карантин, оновлений ТЦ Боярка-Центр розпочав роботу 27 березня. Про це повідомляє Асоціація рітейлерів України.

Як виглядає ТЦ?

Загальна площа нового торгового центру, розташованого в Боярці на вулиці Хрещатик, 6, прямо біля залізничного вокзалу – 4500 кв. м, орендна – 3500 кв. м. ТЦ був закритий на реконструкцію в грудні 2018 року, та, як запевняють в UTG, відкрився точно в заплановані терміни.

В ході реконструкції об’єкта був надбудований ще один поверх, і тепер об’єкт налічує три рівня, а також споруджено підземний паркінг.

Читайте також: Мережа «Сільпо» виділила 100 мільйонів гривень на боротьбу з коронавірусом

Якірним орендарем ТЦ Боярка-Центр виступив продуктовий супермаркет Фора, який зайняв площу 1200 кв. м. Крім нього, на першому поверсі об’єкта також працюватимуть аптека, магазини косметики, парфумерії та побутової хімії. Другий поверх відведений під fashion-галерею для дорослих і дітей, а на третьому розмістяться ресторани та кафе з можливістю замовлення доставки готової їжі додому.

Читати далі

Економіка

Топ топів: 37 неймовірних українських виробників, які стали героями статей на ШоТам

Опубліковано

Ми багато пишемо про товари українського виробництва, але інколи на Фейсбуці ШоТам ще зустрічаємо питання наших підписників “Що такого цікавого можна купити в українських виробників?”.

Багато чого! Від прекрасного посуду, який не зустрінете більше ніде, до дивовижного етноодягу, який в українських дизайнерів замовляють з-за кордону. Тому ми вирішили зробити для вас добірку… наших добірок про українських майстрів, які виробляють речі, не гірші від закордонних. 

Перша добірка добірок – про сукні з вишивкою, сумки від Малевича і дорогезні старі джинси. 37 крутих українських брендів чекають на вас за посиланнями. Хтось із них точно виявиться вашим.  

Топ брендів сумок: авоськи з масажних накидок та сумки від Малевича

Ці виробники відійшли від традиційних форм сумок, а натомість створюють щось не просто оригінальне,а  інколи й шокуюче. 

“А що, так можна було?” – спитаєте ви, почувши про сумки з веганського паперу. А чи чули, щоб можна було носити улюблену книгу замість сумки?

Усе це справа рук українських брендів. Сумки-конструктори за 1200 гривень, авоськи з масажних накидок на автомобільні сидіння – неймовірно стильні – за 600 гривень, або мінімалістичні й лаконічні з акцентами у вигляді чорних квадратів – за 12 тисяч гривень. Словом, кожна тут знайде собі вмістилище для улюблених речей до смаку  і по кишені. 

Підбірка брендів, від яких у захваті голлівудські зірки: піжама для героя і капелюхи по 30 тисяч гривень

Українська мода підкорює світ – та що там світ: зірки Голлівуду походжають у вишиванках, сукнях, капелюхах та піжамах від українських дизайнерів. Чи по кишені вам капелюх, який одягає Мадонна? Хотіли б собі піжаму, яку носить капітан Марвел?

Якщо для вас важливі бірки та бренди, подивіться на голлівудських зірок, які з задоволенням носять українське. Серед них Сандра Баллок, яка походжає у сукнях ELENAREVA від 20 тисяч гривень,, Дакота Джонсон у сяючому сріблястому платті за 700 євро від BEVZA, а ще короткий пуховик ienki_ienki, від якого у захваті топ-модель Белла Хадід та акторка Джуліана Мур. 

Хто з зірок світового масштабу у захваті від вишиванок, і що такого цікавенького створив спеціально для Мадонни український дизайнер, читайте у огляді від ШоТам.  

Найекологічніші українські тренди, або Сотні доларів за старі-нові джинси

Екологічність сьогодні не просто тренд, а необхідність.  Ви знали, що текстильна індустрія сьогодні – найбільший забруднювач чистої води? Стурбовані такими тенденціями українські бренди одягу почали впроваджувати екосвідомість серед покупців.

Одні концентруються на тому, щоб зробити виробничий процес більш екологічним, і виготовляють новий одяг з перероблених матеріалів. Інші – пропагують розумне споживання, працюючи з переробленими речами Такі бренди найчастіше називають себе “eco-friendly”. Раптом вам цікаво дізнатись про українські бренди, які підтримують культуру апсайклінгу та турбуються про навколишнє середовище?

У статті розповідаємо про сімейний дует українських дизайнерів Ксенії та Антона Шнайдерів, які переробляють близько 5 тонн деніму на рік. А закуповують його у секонд-хендах. Вони можуть перешивати у такий спосіб навіть власні колекції. Пара їхніх джинсів коштує $375.

А ще розповідаємо про бренд в’язаних светрів, що використовує не використану у виробництві пряжу, яку викуповує у відомих будинків моди. Ще розповімо про дизайнерку Rcr Khomenko, яка створила власний бренд одягу, поєднавши казки та секонд-хенд. 

Сакральне у буденному: найкрутіші бренди вишиванок, які бачив світ

Чи сприймаєте ви вишиванку як повсякденну одежу? Чи досі одягаєте її тільки на великі державні свята?

Якщо ви хочете чогось ультрасучасного, але щоб водночас і холодком давнини та незбагненності віяло, тоді ці сім етнобрендів ми підбирали спеціально для вас. 

Так, у Foberini ви отримаєте не просто вишиту сорочку: пишні рукави, кольорові контрасти. І сакральну символіку – засновники бренду стверджують, що мають на меті відродити стародавні символи в сучасному дизайні. Вбрання бренд має на всі випадки життя – навіть для вдумливих ранкових прогулянок морським узбережжям.

Не можна тут не згадати про бренд Ethodim. Тільки подившись на їх пальта з гуцульськими китицями, можна мимоволі пожалкувати, що холод відступає.  

У Ethodim кажуть: українська вишивка виглядатиме прекрасно на будь-якій сукні чи сорочці, у будь-якому кінці світу. Щоб це довести, запросили на фотосесію з вишиванкою темношкіру американську модель Роксі Монро. А наскільки вона прекрасна в українському етнічному вбранні – дивіться за посиланням. 

Скільки коштує природність? Добірка брендів, які шиють речі з льону

Купляти собі в гардероб речі з льону – це ніби повернення в стародавні часи, коли простота і натуральність були чимось буденним. Природність, кажуть, ніколи не виходить з моди, а тому ми в ШоТам зробили вічнозелену підбірку речей з льону. Це й бренд Chistotel з помірними цінами, де лляну сукню ви купите не дорожче за 1400 гривень, і блузи та спідниці від 400 гривень. Або от Yoko By Heart, які дотримуються східної філософії і на додачу до натуральних суконь від 1460 гривень пропонують лляні ж тюрбани. Усього брендів, які шиють свої вбрання із тканин, якими користувались ще наші прабабці, тут вісім. Переходіть за посиланням і обирайте для себе той, який прийдеться до смаку. 

Читати далі

Економіка

В Україні розпочали будівництво маршрутного елеватора

Опубліковано

Компанія «Кусто Агро» будує маршрутний елеватор в Жмеринці на Вінниччині, повідомила пресслужба агровиробника.

З його введенням в дію компанія матиме змогу відправляти 54 вагони в порт — це дозволить швидше розвантажувати елеватор, підвищити оборотність власних вагонів та швидше виконувати контракти.

«У компанії проблема — немаршрутні елеватори, тому кількість сировини, яку вивозили в середині і наприкінці осені була низькою. Перевагу отримали великі агрокомпанії, які мають маршрутні елеватори і можливість формувати маршрутні відправки», – зазначила перший заступник генерального директора «Кусто Трейдинг і Логістика» Олена Бескупська.

У пресслужбі зазначають, що оскільки земельний банк компанії виріс, кількість продукції збільшилася, стає тим більше важливим дотримуватись правильної оборотності, щоб чітко розділяти ризики.

Читайте також: В Україні розробили мобільний додаток для аграріїв

Історія компанії

“Кусто Агро” є частиною міжнародного холдингу Kusto Group, заснованого наприкінці 90-х років. Історія компанії почалася з гірничо-видобувної галузі і на сьогодні включає в себе проекти у нафтовій промисловості, енергетиці, девелоперській діяльності, виробництві будівельних матеріалів та сільському господарстві.

Kusto Group реалізує проєкти в Україні, Казахстані, Росії, В’єтнамі, Китаї, Туреччині та Грузії. “Кусто Агро” була заснована для побудови вертикально-інтегрованої компанії в аграрній галузі України.

Читати далі

Економіка

Яблука з Донеччини вперше експортували на Ближній Схід

Опубліковано

Підприємство “Сади Донбасу” вперше експортувало партію яблук на Ближній Схід. Про це повідомляється на сторінці у фейсбуці Проєкту USAID “Економічна підтримка Східної України”.

Як зазначається, представники підприємства у лютому взяли участь у двох міжнародних виставках, які у відбулися у Берліні та Дубаї. На цих виставках фахівці ТОВ “Сади Донбасу” знайшли потенційних партнерів, дізналися про нові види упаковки, вимоги міжнародного ринку до поставок товару. 

Які особливості експорту?

Цими днями перший контейнер з яблуками успішно прибув до Катару.

“Покупці поставили нам вимоги – вони люблять червоні яблука, тож 70% мав складати червоний колір. Також були вимоги до пакування – по 18 кг в ящик з підложкою під кожне яблуко. З цим ми впоралися, але мали певні виклики. На Донеччині відсутні великі контейнери-холодильники, тому шукали в інших регіонах. Врешті авторефрижератором яблука відправили до Одеси, а звідти у контейнері морем до Катара. На цю доставку пішло 27 днів”, – розповів фінансовий директор ТОВ “Сади Донбасу” Сергій Остапець.

Попит на черешні

Також на цих виставках яблуками з Донеччини зацікавилися інші покупці з ОАЕ, Індії, Єгипту. Зараз підприємство розглядає умови подальшої співпраці з ними.

Читайте також: Україна потрапила до топ-трійки країн із постачання м’яса птиці до ЄС

Також великий інтерес у закордонних покупців викликала можливість поставки черешні. Зараз фахівці підприємства обговорюють можливість кооперації із запорізькими колегами, аби зробити цю доставку літаком. Сергій Остапець каже, від холодильника з їхнього складу до замовника в Дубаї черешню можуть доправити за добу.

“Черешня зберігається менше, ніж яблука. Але цей новий виклик – і нові можливості водночас. З саду ягоду потрібно швидко охолодити, так вона зберігатиметься довше. Щоб зробити поставку черешні, нам потрібна нова сортувальна лінія, у покупців до ягід високі вимоги. Зараз розглядаємо варіанти будівництва лінії. Ми почали обговорювати цей експорт із запорізькими колегами, які теж вирощують черешню. Ведемо переговори ще з одним підприємством Донецької області. Якщо будемо кооперуватися, партія товару буде більшою, так вигідніше і нам, і їм. Нами активно цікавляться в Азії і на Ближньому Сході”, – поділився планами Сергій Остапець.

Торік “Сади Донбасу” почали співпрацювати з Проєктом USAID. Серед головних напрямків співпраці – розвиток нових ринків, агрономія та сертифікація безпеки виробництва. Також працюватимуть над залученням інвестицій та модернізацією виробництва.

Цього сезону “Сади Донбасу” планують збільшувати партії експортного товару і кращі практики пакування впровадити для продажів у торговельних мережах України.

Читати далі

Економіка

Glovo запускає першу «хмарну кухню» в Україні: як це працюватиме

Опубліковано

В Україні запрацює перша “хмарна кухня” від компанії Glovo. Починають з Києва, передає The Village Україна.

Зазначається, що першими партнерами «хмарної кухні» у Києві стали заклади Kitaika, 3B Café, Torisho, Menya Musashi, мережі Berliner Döner та Foodz Ukraine.

Як працює “хмарна кухня”?

«Хмарна кухня» – формат роботи закладів, коли вони обслуговують замовлення клієнтів тільки онлайн або телефоном.

«Це вдала опція, що дасть змогу закладам переналаштувати процес роботи, забезпечити завантаженість кухні та розширити мережу доставок. У підсумку це дасть можливість зберегти бізнес, робочі місця та клієнтів в умовах кризи», – коментують у Glovo.

Також наголошується, що поява «хмарних кухонь» розширить локальні можливості користувачів сервісу: так ще більше мешканців зможуть замовляти їжу з ресторанів, які фізично розташовані в інших районах міста. Водночас доставку обіцяють здійснювати за 45 хвилин.

Читайте також: У Києві запрацювала доставка готових алкогольних коктейлів

«У нинішніх реаліях утримувати ресторан заради доставки часто не рентабельно, тому 70% наших проєктів законсервовані під час карантину. «Хмарна кухня» дає змогу нам швидко розгорнути проєкт без додаткових витрат: немає потреби у великих площах, інвестиціях у гарний інтер’єр, меблі, посуд. Власне, тому ми й увійшли до Cook Room одразу з трьома ресторанами», – каже Анна Проценко, керівниця мережі ресторанів 3bCafe, Menya Musashi й Torisho.

Відкриття перших Cook Room компанія Glovo розпочала з Барселони у 2018 році, а сьогодні вони функціонують у Мадриді, Буенос-Айресі, Лімі, Мілані та Сантьяго. 

Хто такі Glovo 

Glovo – міжнародний сервіс доставки, який розпочав роботу в Україні у жовтні 2018-го. Працює у Києві, частково у Київській області, ще у 15 містах країни.

Читати далі

Економіка

На Миколаївщині учасники бойових дій створили кооператив і будуватимуть теплиці

Опубліковано

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «ОБЕРІГ-Агро», який створили учасники бойових дій на Донбасі з Миколаївської області, отримає допомогу від Канади на будівництво теплиці та лінії для брикетування. Про це повідомляється на сайті uhbdp.org.

Об’єднались, щоб заробляти

Як зазначається, захисники України та члени родин загиблих воїнів з Доманівської та Мостівської ОТГ Миколаївської області об’єднались у кооператив, щоб заробляти на життя та мати можливість підтримувати родичів загиблих у війні на Донбасі. У створенні об’єднання їм допомогли консультанти Фонду «ЛАСКА», який у Миколаївській області є партнером Українського проєкту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP), що фінансується Міністерством міжнародних справ Канади, співфінансується та реалізується Менонітською Асоціацією Економічного Розвитку (MEDA).

А у березні 2020 року проєкт розвитку кооперативу «ОБЕРІГ-Агро» виграв грант та протягом цього року отримає грошові кошти від Манітобської ради з міжнародного співробітництва (MCIC), Канада. Грантовий проект також підтримує Менонітська Асоціація Економічного Розвитку (MEDA).

“Для нас будівництво теплиці та лінії для брикетування – це насамперед створення робочих місць, зайнятість мешканців району, впевненість у завтрашньому дні. Наш регіон достатньо кризисний, є великий дефіцит робочих місць, – каже керівник СОК «ОБЕРІГ-Агро» Володимир Федоренко. – Крім того, ми плануємо вирощувати томати, огірки та зелень, насищати місцевий ринок вітчизняною продукцією, бо зараз у нас на прилавках, не повірите, турецькі овочі”.

Читайте також: В Україні почнуть виготовляти консерви з равликів

Що відомо про кооператив

До кооперативу входять 18 учасників та учасниць, 12 з яких – чоловіки-учасники бойових дій, з яких двоє мають інвалідність, і 6 жінок.

Члени кооперативу планують виробляти брикети для всіх видів твердопаливних котлів та пічних груп з відходів сільськогосподарського виробництва, вже існують попередні домовленості щодо придбання сировини. Брикети готові придбавати школи, дитячі садочки, медичні амбулаторії. Частину готової продукції члени кооперативу планують передавати сім’ям загиблих добровольців та учасникам бойових дій.

“Проєкт спрямований на надання життєздатних варіантів бізнесу та нарощування економічного потенціалу учасників кооперативу та їх родин, поки вони не стануть на ноги”, – пояснює координатор Володимир Терновський.

Місцева влада, коли дізналась про очікувану підтримку з канадського боку, також вирішила підтримати СОК.

Грантовий проєкт в Україні супроводжуватимуть спеціалісти Фонду «ЛАСКА».

MEDA – міжнародна організація економічного розвитку, місією якої є створення бізнес-рішень для бідності. Заснована в 1953 р. групою підприємців-менонітів, співпрацює з людьми, які живуть у бідності, сприяє започаткуванню, розвитку та підтримці малого та середнього бізнесу в регіонах, що розвиваються та по всьому світу.

MCIC – міжнародна організація, що підтримує Цілі сталого розвитку. Заснована в 1974 році у Вінніпезі, Манітоба, вона являє собою коаліцію з більш ніж сорока організацій, які займаються фінансуванням та сприянням міжнародного розвитку.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.