Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

Шість ІТ-шників, які пішли в крафтовий бізнес і не пожалкували

Опубліковано

Ти успішний айтішник, зарплата вимірюється тисячами доларів, можеш фрілансити для Майкрософт хоч у Рейк’явіку, хоч на Балі – що ще треба для щастя?

Очевидно, щось інше – адже шістьом розробникам, про яких ми вам розповімо, до душі припало виробництво шкарпеток, або вирощування устриць, або виробництво флейт. І хай хтось закочує очі і називає їх дауншифтерами, здається, вони дійсно кайфують від того, що проміняли свої open space з печенюшками і безлімітною кавою на власну справу.

Двоє айтішників і шкарпетки мрії

Марта Турецька, співвласниця Dodo Socks. Фото з сайту section.in.ua

Тільки уявіть собі, що компанія Dodo Socks почалась з вольового рішення двох айтішників Марти Турецької та Андрія Плясуна започаткувати власну справу.

Кажуть, для них робота в ІТ була можливістю заробити трохи грошей, щоб відкрити власний бізнес. От так, вибач ІТ, нічого особистого.

А почалось все не стільки з рішення піти з технологічної сфери, скільки з волонтерства: у 2015 році Марта та і Андрій купували шкарпетки для солдатів в АТО – тонни чорних похмурих шкарпеток. І одного разу вони подумали “Хей, треба просто додати сюди трохи барв”.

Сьогодні Dodo Socks –  один з найвідоміших брендів шкарпеток в Україні. Їхню продукцію купують і в Нідерландах,  і у США, замовлення приходять навіть з Середньої Азії.

Двоє з ІТ (не рахуючи равликів)

Програмерські равлики з ферми Ukrsnail

Так, кому тут програмерських равликів? Равликовому стартапу Ukrsnail з Рівненської області близько року. За цей час африканські та середземноморські равлики повністю заполонили відведені для них угіддя на три гектари. 

Роман Денькович разом з другом-напарником Дмитром – з IT-сфери.

Хлопці завзято взялись до роботи і планують розкручувати свою ферму не просто за рахунок равликового м’яса,а  й зеленого туризму, екскурсій, дегустацій.

Правильно мислять, адже ми з вами пам’ятаємо, що утримувати равликову ферму не так і легко – за словами героя нашої статті Темна сторона равлика. 

Сьогодні хлопці співпрацюють з місцевою владою і сплачують податки у казну Привільненської ОТГ. У планах господарства – розширитись до 10 працівників.

Український айтішник і американська шкіра 

Ігор Балабанов покинув IT-офіс, аби робити вироби з якісної американської шкіри. Наразі його бренд Balabanoff продає шкіряні гаманці, брелоки, браслети, ремені, чохли для різноманітних аксесуарів тощо. 

Всі вироби  – ручної роботи і виготовляються з допомогою двох голок. Ігор каже, що саме ручна робота дозволяє гарантувати якість його виробів. 

Його персональним ключем до успіху став ресурс Etsy. На  цьому сайті за три роки він продав 1000 виробів – американцям, європейцям і навіть сингапурцям.

Його стартовий капітал був невеликий – $1000. Зараз він продає 50 виробів щомісяця і вже всерйоз розробляє власну лінію взуття. 

Устричний барон

Якби Андрій Пігулевський послухав професорів з аграрного університету,
першої в Україні устричної ферми сьогодні не було б

Щоби почати устричний бізнес, Андрій Пігулевський покинув власний бізнес в IT-індустрії.

До започаткування ферми “Устриці Скіфії” він 10 років імпортував обладнання для інтернет-провайдерів. Проте потім інтерес до IT-сфері почав зникати, а робота перетворилася на просте заробляння грошей.

Тому в 2014 році він зібрав усі свої статки і заснував перше в Україні устричне фермерство.

У процесі відкриття виявилось, що два століття тому Україна експортувала устриць за кордон, тепер же ніша цілком і повністю вільна.

Нішевість бізнесу стала одразу і перевагою, і недоліком: Андрій витратив кілька років на наукові дослідження та пошуки вдалого місця  для вирощування устриць. Було таке, що думав закриватися – тоді професор університету намагався переконати його, що у Чорному морі надто висока температура води для того, аби устриця вижила в таких умовах.

Проте він вирішив ризикнути – і тут з’ясувалось, що ці молюски витриваліші, ніж здавалось херсонським професорам. 

Сьогодні ферма виробляє до 40 тонн устриць. Але попит шалено зростає і Андрій замислюється про виробництво вже 100 тонн через кілька років.

Айтішник з ароматом кави

Володимир Чередниченко, IT-шник з Донецька, який відкрив кав’ярню у Бахмуті. Фото з сайту bizshid.com

Володимир Чередниченко працював спеціалістом з IT-технологій у Донецьку, аж от, коли почалась війна, довелось переселитись у Бахмут. Там він відкрив пересувну кав’ярню та перший нічний караоке-клуб.

Власну справу довелось розпочинати із особистих заощаджень, адже у гранті йому відмовили. 

Тому Володимир на свої кревні купив фургончик на колесах і вирішив продавати каву на блокпості, але там також не склалось – блокпост закрили на місяць і, відповідно, бізнес застопорився. Нарешті, у міському парку він знайшов прибуткове місце.

Сферу IT, каже, не покинув і веде проекти паралельно з бізнесом. 

Флейта і технології

Флейти – це улюблене хобі IT-шника Олексія Толмачова, яке, до того ж, приносить і непоганий заробіток

Олексій Толмачов – IT-шник за освітою, але багато часу присвячує хобі –  уже дев’ятий рік виготовляє бамбукові етнофлейти

Ми уже писали про його справу і про те, що його вироби оцінили професійні музиканти. А клієнтами стають покупці із Франції, Німеччини і Таїланду.

Але разом з тим Олексій Толмачов зауважує, що флейти у якості основної діяльності вам багато доходу не принесуть. Через нішевість самого бізнесу і нестабільність замовлень це може бути неприбутково. 

“Неможливо передбачити попит: бували місяці, коли була купа замовлень, а було таке, що вони не надходили кілька місяців поспіль”.

Тому зараз чоловік займається фрілансом інтер’єрної фотозйомки та дизайнерськими проектами. А вільний час присвячує флейтам.  

Економіка

Український стартап залучив €900 тис. на платформу цифрової фізіотерапії

Опубліковано

Український стартап Raccoon.World, що розвиває технології телемедицини, привернув 900 000 євро на свою платформу цифрової фізіотерапії Raccoon.Recovery.

Про це пише Аin.

Що таке Raccoon.Recovery

Raccoon.Recovery – це цифрова реабілітаційна платформа, яка дозволяє будувати весь процес реабілітації віддалено. Без тижнів очікування вільних дат у фахівця і необхідності відвідування реабілітаційного центру кілька разів на тиждень.

Читайте також: Запускаєте стартап? Чотири простих запитання, відповіді на які допоможуть проєкту злетіти

Raccoon.World працює зі страховими і реабілітаційними установами і надає їм інструмент для проведення терапії зі своїми клієнтами в цифровій формі. На думку розробників, це особливо актуально в часи пандемії.

За допомогою Raccoon.Recovery фізіотерапевт може віддалено провести:

  • огляд пацієнта,
  • створення курсу терапії,
  • реабілітацію за допомогою гри в відеоігри,
  • моніторити прогрес.

Рішення можна використовувати для комбінованого методу відновлення, коли пацієнт час від часу приходить в реабілітаційний заклад і виконує контрольовані вправи вдома.

Як це працює

Терапевт підключається до пацієнта за допомогою вбудованого інструменту для відеодзвінків, щоб провести обстеження і скласти курс терапії. Курс включає вправи, необхідні для досягнення мети реабілітації пацієнта.

Пацієнт носить спеціально розроблені датчики під час виконання призначених вправ (повторюючи відеоуроки або граючи у відеоігри). Можна використовувати власні смартфони замість датчиків.
Терапевт віддалено контролює тренування без необхідності бути присутнім на кожному занятті. Всі дані зберігаються в його обліковому записі.

На що підуть інвестиції?

Залучені кошти спрямують на зміцнення позицій на існуючих ринках (Німеччина та Польща) та підготовку до масштабування в межах ЄС і Азії.

Читайте такожПро що треба пам’ятати підприємцю. Принципи роботи бізнесмена Василя Хмельницького

Також частина інвестицій піде на розробку нового функціоналу і проведення додаткових клінічних випробувань.

Нагадаємо, три українські стартапи здобули гранти по $50 тис.

Як ми повідомляли раніше, український стартап отримав 50 мільйонів доларів інвестицій.

Усі фото: ain.ua.

Читати далі

Економіка

Аеропорт у Дніпрі: почали зводити термінали й злітно-посадкову смугу

Опубліковано

У Дніпрі розпочали будівництво нового аеродромного комплексу, в рамках якого побудують злітно-посадкову смугу та термінали.

Про це пише Na Chasi.

Зазначається, що розпочали такі підготовчі роботи:

  • демонтаж трансформаторних підстанцій і системи дистанційного керування;
  • винесення кабелів зв’язку та електропостачання;
  • перемикання світлосигнального обладнання;
  • переміщення метеомайданчика тощо.

Тендер на проведення підготовчих робіт обсягом 12 млн грн виграла компанія Автомагістраль-Південь.

Читайте такожПро що треба пам’ятати підприємцю. Принципи роботи бізнесмена Василя Хмельницького

Що буде

Відомо, що нова злітно-посадкова смуга буде завдовжки 3,2 км. Вона буде оснащена сучасними системами навігації, метеорологічним і світлосигнальним обладнанням. Для реалізації проєкту потрібно 2 млрд грн з державного бюджету.

Читайте такожЗапускаєте стартап? Чотири простих запитання, відповіді на які допоможуть проєкту злетіти

За кошти приватного інвестора паралельно розпочали будівництво нового пасажирського та VIP-терміналів, а також оголосили тендер на відбір генпідрядника спорудження нового аеродромного комплексу.

Аукціон з відбору генерального підрядника спорудження аеродрому заплановано на 21 грудня. Очікувана вартість робіт — 5,69 млрд грн.

Нагадаємо, з Києва запускають 5 нових міжнародних рейсів.

Як ми повідомляли раніше, український лоукостер запускає дешевий рейс до Стамбула: яка вартість.

Усі фото: nachasi.com.

Читати далі

Економіка

Завод 410 цивільної авіації модернізує два літаки Ан-26

Опубліковано

Уперше за майже два роки на Державне підприємство «Завод 410 цивільної авіації» прибув перший з двох літаків Ан-26 на модернізацію.

Про це повідомили у пресслужбі заводу.

Читайте такожПро що треба пам’ятати підприємцю. Принципи роботи бізнесмена Василя Хмельницького

Зазначається, що ремонт і модернізація відбудеться на замовлення Військово-морських сил Збройних сил України.

Другий літак проходить підготовку до перельоту на підприємство.

Довідка

ДП «Завод 410 цивільної авіації» – державне підприємство авіаційної промисловості України, розташоване в Києві. Підприємство здійснює діагностику, ремонт, технічне обслуговування, переобладнання та модернізацію літаків і вертольотів. Входить до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки України.

Нагадаємо, на Рівненщині відновлюють військовий аеродром.

Як ми повідомляли раніше, «Антонов» завершив складання планера Ан-178 для Перу.

Усі фото: arp410.kiev.ua.

Читати далі

Економіка

На Закарпатті добудовують міст-довгобуд із 16-річною історією (ВІДЕО)

Опубліковано

На Закарпатті триває будівництво «Буштинського моста». Як повідомили в Укравтодорі, на довгобуді влаштували 5 з 7 монолітних плит

Також зазначається, що з лівого та правого боків переправи забетоновані тротуари. Планують відкрити міст у листопаді 2020. 

☝«Буштинській міст»: на догобуді влаштували 5 з 7 монолітних плит

☝«Буштинській міст»: на довгобуді влаштували 5 з 7 монолітних плит🌉На «Буштинському мості», що на Закарпатті (автодорога Н-09), влаштували 5 з 7 монолітних плит, нині завершують шосту. З лівого та правого боків переправи забетоновані тротуари. Плануємо відкрити міст у листопаді 2020. 🦾📍Де: міст через р.Теребля у с.Буштино Тячівського району Закарпатської області.🌉Нова переправа відповідає нормам навантаження, які очікувано зростуть після ремонту дороги Н-09. В 2020 році у Закарпатській області буде відремонтовано 158,8 км дороги Н-09. Довжина мосту – 169,04 метри. Основний проїзд – 10,5 метрів, плюс два тротуари по 1,5 метра.📈Залишилося: ▪️відмонолитити захисну залізобетонну плиту; ▪️влаштувати гідроізоляцію та асфальтобетонне покриття; ▪️встановити перильне та бар’єрне огородження, освітлення. 👷‍♂️Підрядник: ТОВ «ШБУ-77».📜Довідка: «Буштинській міст» довгобуд має 16-річною історію. Проєкт розробили у 2004 році, роботи тривали з 2006 до 2013, аж поки не зупинилися через брак фінансування. Влітку цього року будівництво відновили у рамках Програми Президента «Велике будівництво». Новий міст добудовується поруч із аварійною 70-річною переправою, яка нині закрита для великовагового транспорту.

Geplaatst door Укравтодор op Woensdag 16 september 2020

Це міст через р.Теребля у с.Буштино Тячівського району Закарпатської області.

Нова переправа відповідає нормам навантаження, які зростуть після ремонту дороги Н-09. Довжина мосту – 169,04 метри. Основний проїзд – 10,5 метрів, плюс два тротуари по 1,5 метра.

Читайте також: У Києві реставруватимуть міст Патона: що змінять і коли

Що планують?

Залишилося такі роботи:

▪️відмонолитити захисну залізобетонну плиту;

▪️влаштувати гідроізоляцію та асфальтобетонне покриття;

▪️встановити перильне та бар’єрне огородження, освітлення.

Що варто знати про міст?

«Буштинській міст» довгобуд має 16-річною історію. Проєкт розробили у 2004 році, роботи тривали з 2006 до 2013, аж поки не зупинилися через брак фінансування.

Влітку цього року будівництво відновили у рамках Програми «Велике будівництво». Новий міст добудовується поруч із аварійною 70-річною переправою, яка нині закрита для великовагового транспорту.

Фото, відео: facebook.com/Ukravtodor.Gov.Ua

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.