Звяжіться з нами

Економіка

Шість ІТ-шників, які пішли в крафтовий бізнес і не пожалкували

07.09.2019

Ти успішний айтішник, зарплата вимірюється тисячами доларів, можеш фрілансити для Майкрософт хоч у Рейк’явіку, хоч на Балі – що ще треба для щастя?

Очевидно, щось інше – адже шістьом розробникам, про яких ми вам розповімо, до душі припало виробництво шкарпеток, або вирощування устриць, або виробництво флейт. І хай хтось закочує очі і називає їх дауншифтерами, здається, вони дійсно кайфують від того, що проміняли свої open space з печенюшками і безлімітною кавою на власну справу.

Двоє айтішників і шкарпетки мрії

Марта Турецька, співвласниця Dodo Socks. Фото з сайту section.in.ua

Тільки уявіть собі, що компанія Dodo Socks почалась з вольового рішення двох айтішників Марти Турецької та Андрія Плясуна започаткувати власну справу.

Кажуть, для них робота в ІТ була можливістю заробити трохи грошей, щоб відкрити власний бізнес. От так, вибач ІТ, нічого особистого.

А почалось все не стільки з рішення піти з технологічної сфери, скільки з волонтерства: у 2015 році Марта та і Андрій купували шкарпетки для солдатів в АТО – тонни чорних похмурих шкарпеток. І одного разу вони подумали “Хей, треба просто додати сюди трохи барв”.

Сьогодні Dodo Socks –  один з найвідоміших брендів шкарпеток в Україні. Їхню продукцію купують і в Нідерландах,  і у США, замовлення приходять навіть з Середньої Азії.

Двоє з ІТ (не рахуючи равликів)

Програмерські равлики з ферми Ukrsnail

Так, кому тут програмерських равликів? Равликовому стартапу Ukrsnail з Рівненської області близько року. За цей час африканські та середземноморські равлики повністю заполонили відведені для них угіддя на три гектари. 

Роман Денькович разом з другом-напарником Дмитром – з IT-сфери.

Хлопці завзято взялись до роботи і планують розкручувати свою ферму не просто за рахунок равликового м’яса,а  й зеленого туризму, екскурсій, дегустацій.

Правильно мислять, адже ми з вами пам’ятаємо, що утримувати равликову ферму не так і легко – за словами героя нашої статті Темна сторона равлика. 

Сьогодні хлопці співпрацюють з місцевою владою і сплачують податки у казну Привільненської ОТГ. У планах господарства – розширитись до 10 працівників.

Український айтішник і американська шкіра 

Ігор Балабанов покинув IT-офіс, аби робити вироби з якісної американської шкіри. Наразі його бренд Balabanoff продає шкіряні гаманці, брелоки, браслети, ремені, чохли для різноманітних аксесуарів тощо. 

Всі вироби  – ручної роботи і виготовляються з допомогою двох голок. Ігор каже, що саме ручна робота дозволяє гарантувати якість його виробів. 

Його персональним ключем до успіху став ресурс Etsy. На  цьому сайті за три роки він продав 1000 виробів – американцям, європейцям і навіть сингапурцям.

Його стартовий капітал був невеликий – $1000. Зараз він продає 50 виробів щомісяця і вже всерйоз розробляє власну лінію взуття. 

Устричний барон

Якби Андрій Пігулевський послухав професорів з аграрного університету, першої в Україні устричної ферми сьогодні не було б

Щоби почати устричний бізнес, Андрій Пігулевський покинув власний бізнес в IT-індустрії.

До започаткування ферми “Устриці Скіфії” він 10 років імпортував обладнання для інтернет-провайдерів. Проте потім інтерес до IT-сфері почав зникати, а робота перетворилася на просте заробляння грошей.

Тому в 2014 році він зібрав усі свої статки і заснував перше в Україні устричне фермерство.

У процесі відкриття виявилось, що два століття тому Україна експортувала устриць за кордон, тепер же ніша цілком і повністю вільна.

Нішевість бізнесу стала одразу і перевагою, і недоліком: Андрій витратив кілька років на наукові дослідження та пошуки вдалого місця  для вирощування устриць. Було таке, що думав закриватися – тоді професор університету намагався переконати його, що у Чорному морі надто висока температура води для того, аби устриця вижила в таких умовах.

Проте він вирішив ризикнути – і тут з’ясувалось, що ці молюски витриваліші, ніж здавалось херсонським професорам. 

Сьогодні ферма виробляє до 40 тонн устриць. Але попит шалено зростає і Андрій замислюється про виробництво вже 100 тонн через кілька років.

Айтішник з ароматом кави

Володимир Чередниченко, IT-шник з Донецька, який відкрив кав’ярню у Бахмуті. Фото з сайту bizshid.com

Володимир Чередниченко працював спеціалістом з IT-технологій у Донецьку, аж от, коли почалась війна, довелось переселитись у Бахмут. Там він відкрив пересувну кав’ярню та перший нічний караоке-клуб.

Власну справу довелось розпочинати із особистих заощаджень, адже у гранті йому відмовили. 

Тому Володимир на свої кревні купив фургончик на колесах і вирішив продавати каву на блокпості, але там також не склалось – блокпост закрили на місяць і, відповідно, бізнес застопорився. Нарешті, у міському парку він знайшов прибуткове місце.

Сферу IT, каже, не покинув і веде проекти паралельно з бізнесом. 

Флейта і технології

Флейти – це улюблене хобі IT-шника Олексія Толмачова, яке, до того ж, приносить і непоганий заробіток

Олексій Толмачов – IT-шник за освітою, але багато часу присвячує хобі –  уже дев’ятий рік виготовляє бамбукові етнофлейти

Ми уже писали про його справу і про те, що його вироби оцінили професійні музиканти. А клієнтами стають покупці із Франції, Німеччини і Таїланду.

Але разом з тим Олексій Толмачов зауважує, що флейти у якості основної діяльності вам багато доходу не принесуть. Через нішевість самого бізнесу і нестабільність замовлень це може бути неприбутково. 

“Неможливо передбачити попит: бували місяці, коли була купа замовлень, а було таке, що вони не надходили кілька місяців поспіль”.

Тому зараз чоловік займається фрілансом інтер’єрної фотозйомки та дизайнерськими проектами. А вільний час присвячує флейтам.  

Економіка

В Україні створили Боргове агентство: чим воно займатиметься

В Україні створили Боргове агентство. Таке рішення передбачено ухваленням закону про зміни до Бюджетного кодексу. Про це пише hromadske.

Які функції агенства

Нове агентство перебере на себе функції управління державним боргом, наразі цю функцію виконує Міністерство фінансів.

В уряді зазначають, що така модель, яка діє нині, є неефективною, оскільки рішення у Мінфіні ухвалюються довго.

Читайте також: Сам собі MBA. Сім Телеграм-каналів, які підтягнуть вас у бізнесі та економіці

Окрім цього, Мінфін є політичним органом влади. Нове агентство має стати неполітичним, тобто здійснювати свою роботу не залежно від політичних чинників.

Чому це важливо

Як зауважили в Мінфіні, запровадження агентської моделі управління, як найбільш ефективної, сприятиме покращенню якості й розширенню можливих інструментів боргової політики.

Нагадаємо, в уряді прогнозують, що зарплата українців зростатиме щороку.

Читати далі

Економіка

На транспорт і дороги: на що саме витратять 83 мільярди в Києві

Київ планує виділити 83,4 мільярда гривень на розвиток транспортної інфраструктури протягом наступних п’яти років. Про це поінформували у Київміськраді.

Повідомляється, що більшу частину – 76,1 млрд – фінансуватиме місто, решту суми планують отримати з держбюджету, а також від інвесторів та кредиторів.

Головне

Програмою забезпечується розвиток інфраструктури для пішоходів, велосипедистів та громадського транспорту. Також пріоритет надаватимуть розвитку електротранспорту, у планах об’єднати лівобережну та правобережну трамвайні мережі. 

Пріоритети серед учасників дорожнього руху

Визначено такий порядок пріоритетності учасників дорожнього руху:

  • маломобільні групи населення;
  • пішоходи;
  • велосипедисти;
  • громадський транспорт;
  • вантажний транспорт;
  • індивідуальний транспорт, що рухається;
  • індивідуальний транспорт, що стоїть.

Читайте також: Які будівництва чекають на столицю у 2020 році

Місто для людей, а не машин

“У цій програмі ми не просто декларуємо, а по кроках деталізували новий принцип організації простору: не місто для машин, а місто для людей. І чим менш мобільний учасник руху, тим більше переваг він повинен мати. У такій системі координат  буде розвиватися громадський транспорт: оновлення рухомого складу, будівництво метро на Виноградар і на Троєщину, створення зручних пересадочних вузлів з міською електричкою”, – наголосили в Київраді.

Окрім того, цільова програма має на меті змінити модель управління транспортною інфраструктурою міста. Йдеться про впровадження систем безготівкової оплати проїзду в громадському транспорті та електронного квитка з широким набором тарифів. Також у програмі закладені витрати на будівництво нових станцій метрополітену.

Читайте також: Київ позбувається готівки у транспорті: як користуватися е-квитком (ВІДЕО)

Про дороги та громадський транспорт

Значну увагу, традиційно, буде приділено капітальному ремонту столичних автошляхів. Також встановлюватимуться квоти на паркомісця у центрі та підвищуватимемо комфорт громадського транспорту. Це мотивуватиме киян відмовлятися від власних автівок, зазначають у Київраді.

Також у рамках розвитку міського громадського транспорту місто має до 2023 року закупити понад чотири сотні одиниць трамваїв, тролейбусів та електробусів.

Читати далі

Економіка

У Дніпрі виділили кошти на добудову метро

У Держбюджеті-2020 передбачені кошти на добудову метро у Дніпрі. Про це пише Depo.Дніпро.

Відтак у 2020 році Дніпро отримає 812 млн гривень на добудову метрополітену.

Також, з Держбюджету Дніпро отримає 1,3 млрд гривень на освіту та 200 млн гривень – на медицину.

Віддати державі мешканці Дніпра мають  800 млн гривень.

Нагадаємо, що у 2020 році розпочнеться реконструкція аеропорту Дніпро.

Читати далі

Економіка

Аеропорт Бориспіль закупить 11 автобусів для перевезення пасажирів

Міжнародний аеропорт “Бориспіль” домовився з київською компанією “Будшляхмаш” про придбання 11 автобусів виробництва “Мінського автомобільного заводу” за 103,185 млн гривень.

Про це пише Фокус, посилаючись на відповідні документи в системі публічних закупівель ProZorro.

Перонні автобуси

У документації йдеться, що аеропорт закупить шість перонних автобусів 2019 року випуску з автоматичною коробкою передач і загальною місткістю не менше ніж 100 пасажирів (сидячих місць – не менше ніж 12).

Пасажирські автобуси

Також до переліку закупівлі входить п’ять пасажирських автобусів 2019 року випуску з автоматичною коробкою передач і загальною місткістю не менше ніж 105 осіб (сидячих місць – не менше ніж 30).

Читайте також: Почали випробування нового поїзда для Kyiv Boryspil Express (ФОТО)

Коли надійдуть автобуси

Термін поставки перонних автобусів становить 240 календарних днів з дня отримання постачальником авансу, а пасажирських – 60 днів.

Нагадаємо, що в аеропорту Бориспіль відкрили першу зарядку для електромобілів.

Читати далі

Економіка

На Вінниччині запрацює найбільший у Європі завод із виробництва каоліну

На Вінниччині німецькі інвестори планують збудувати третю виробничу лінію заводу з виробництва каоліну. Таким чином підприємство зможе видобувати 380 тисяч тонн каоліну на рік, а відтак – стати найбільшим у Європі, інформує місцеве видання Veжа.

Про це розповів Андрій Гордієнко,  гендиректор ТОВ “Українське каолінове товариство”, що розташоване у селі Глухівці Козятинського району.

У сюжеті телеканалу “Віта” він зазначив, що підприємство з видобутку каоліну було засноване ще в 1902 році, але у 2007-му його викупила відома компанія Кварцверке Групп, яка спеціалізується на виробництві кварцового піску та каолінів.

Майже все на експорт

Так, завдяки німецьким інвестиціям у 20 мільйонів євро, на заводі побудували дві виробничі лінії і за рік видобувають 240 тисяч тонн каоліну.

Зі слів Андрія Гордієнка, майже весь він йде на експорт переважно в країни колишнього Радянського Союзу, а також в Індію, Єгипет, Фінляндію та країни Європи, де є виробництво санітарно-технічних виробів, а також паперова промисловість.

Платять 14,5 тис. гривень

Зараз на підприємстві працює більше 300 співробітників (переважна більшість – місцеві жителі). Та попри високі стандарти безпеки праці і середню зарплату майже 14,5 тисяч гривень, тут гостро відчувають нестачу кадрів. Втім, на підприємстві кажуть, що це проблема загальноукраїнська.

Для того, щоб це виправити, вони влаштовують профорієнтаційні зустрічі в школах Глуховецької ОТГ, а також готові організувати навчання своїх майбутніх працівників.

“Ми працюємо з Німецькою торговою палатою і уже ось в цьому місяці плануємо розпочати дуальне навчання на базі нашого підприємства, – розповіла Ольга Куленко, директорка з правових питань. – Ми ще не обрали навчальний заклад, але думаю, що можливо це також буде тема для можливої співпраці, оскільки тут важлива також підтримка з області”.

Що таке каолін?

Каолін — гірська порода, що складається переважно з каолініту, білого кольору. Від назви місцевості Каолін у Китаї. Використовується також назва «каоліни», розуміючи під цим глинисті породи світлого кольору, що складені головним чином з каолініту.

Діапазон використання каолінів надзвичайно широкий: паперова продукція, керамічна (порцеляна, фаянс), електротехнічна (ізолятори), вогнетривка, алюмінієве виробництво, текстильна, кабельна, гумова, хімічна, миловарна, парфумерна продукція, виробництво олівців і мінеральних фарб, наповнювач в фармації тощо. Має високу вогнетривкість та низьку пластичність (джерело – wikipedia.org).

Читати далі

Економіка

До Китаю вперше експортували українську яловичину

Україна вперше експортувала яловичину до Китаю. Країни  погодили міжнародний ветеринарний сертифікат на експорт замороженої яловичини, інформує видання НВ.

Перша партія української яловичини вже відправлена до Китаю, заявила т.в.о. голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко.

«Ми сподіваємося, що українська делегація, яка незабаром буде перебувати з візитом у КНР для участі в роботі спільного підкомітету в сфері системи фінансової звітності, зможе переконатися, що українська яловичина вже на прилавках китайських магазинів», — сказала вона.

Читайте також: Торгівля агропродукцією між Україною і ЄС сягнула рекордного показника

Зазначимо, за підсумками трьох кварталів 2019 року найбільшим експортером українського м’яса стала Саудівська Аравія.

Читати далі

Тренди

Підтримати
ШоТам

Ти можеш підтримати нас, якщо тобі подобається те, що ми робимо для тебе.