Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

ІТ-освіта для людей з інвалідністю: як працює проєкт BeQA

Опубліковано

Засновники проєкту Be QA today  переконані, що ІТ-освіта має бути доступною для всіх. Цей проєкт надає можливість людям з фізичною інвалідністю отримати безкоштовну освіту та базові знання за спеціалізацією “тестування програмного забезпечення” (Software Test Engineer) та допомагає з працевлаштуванням в ІТ-компаніях України або freelance, і отримувати гідну зарплату.

Співзасновницею проєкту є Юлія Ресенчук. Дівчина сама пересувається на візку і доводить, що людина з інвалідністю може бути успішною бізнес-леді, очолювати благодійний фонд та жити активним життям.

Юлія Ресенчук

Юлія Ресенчук

президентка благодійного фонду АІК,
співзасновниця проєкту Be QA today

Інвалідність — це не вирок

Я вже 13 років пересуваюсь на візку. 2006 рік перевернув моє життя, коли я потрапила в автокатастрофу. Тоді доводилось знову навчатись елементарних речей — одягатись, приймати душ, виходити надвір.

З самого початку, коли я сіла у візок, для мене важливою була самореалізація. Травму отримала на останньому курсі університету. Було багато мрій, сподівань, а тут в один момент молода 23-річна дівчина на візку. Коли я пройшла реабілітацію, то захотілось чимось займатись, шукати себе і людей, з якими я б могла робити щось корисне для суспільства. Інвалідний візок не став для мене перешкодою. Я займаюсь кінним спортом, подорожую, стрибаю з парашутом та живу активним життям.

Якщо людина не знайшла своє місце в житті, то ніяка благодійна допомога не зробить її щасливою. Тому, отримання освіти та можливість знайти роботу є пріоритетними у нашій організації. Ми вибрали ІТ-сферу, адже саме тут можна дистанційно навчатись та добре заробляти. 

Історія проєкту

Я очолюю благодійний фонд “АІК” (Асоціація інклюзивної країни) вже понад 10 років. А сам фонд існує вже майже 20 років, тільки раніше “АІК” розшифровувався як – Асоціація інвалідів-комп’ютерників”. З самого початку ми хотіли надати людям можливість самореалізуватися, використовуючи інформаційні технології.

Ще на початку 2000-х ми побачили, що інтернет та комп’ютер дає можливість дистанційно працювати та добре заробляти. Почали звертатись до різних асоціацій, IT-компаній, спонсорів. Декіька років тому до мене самі звернулись айтішники з ідеєю створити такий проєкт, аби люди з інвалідністю змогли освоїти професію тестувальника. 

Команда проєкту Be QA today

Ініціатива прийшла від Марини Шевченко та Олександра Майданюка. Це айтішники, які самі є тестувальниками. З них почався цей проєкт, я долучилась як людина досвідчена. І в такому тандемі ми почали створювати свою справу.

Унікальність проєкту в тому, що всі лектори та ментори є волонтерами, які входять у ТОП найкращих IT-спеціалістів. Їм не цікаво навчати на курсах за гроші. Для наших лекторів важливо зробити соціальний внесок.

Перший проєкт: з 60 людей залишились 17

Пілотний курс проєкту ми запустили у 2017 році. Оголосили реєстрацію, зібрали анкети людей, потім вони пройшли відбір та співбесіду. З 60 анкет охочих ми відібрали 17 учасників. Для нас важливо, щоб охочі мали хоча б мінімальний рівень англійської мови. Адже для роботи в IT-компаніях це є дуже важливим. 

У нас студенти вивчають різні рівні і види тестування, потім проходять курси по складанню резюме та проходженню співбесіди. Крім того ми трошки допомагаємо їм прокачати свою англійську. Намагаємось поглибити учасників в атмосферу роботи в IT-компаніях.

Навчання триває три місяці в Києві. Двічі на тиждень проходять заняття з менторами. Крім цього, у студентів багато самостійної роботи та домашніх завдань по тестуванню. Ті студенти, які успішно пройшли вирішальне тестування, отримують сертифікати по закінченню.

Ми не тільки навчаємо наших студентів, а і даємо їм можливість працевлаштуватись. У нас є домовленість з IT-компаніями, які готові брати людей з інвалідністю на позиції тестувальника. Але для них не роблять поблажок, вони проходять усі етапи співбесід на рівних умовах з усіма іншими кандидатами. 

Другий набір

Цього року ми організували другий набір учасників. Але було всього 9 студентів. Більшість з тих, хто надсилав анкети, були зовсім не підготовлені, без англійської мови та головне — без бажання змінити своє життя і розвиватись в IT-напрямку.

Проте, ми не зосереджені на кількості. Готові навчати навіть трьох людей, але тих, хто справді цього прагне.

Зараз оголосили реєстрацію на 2020 рік. Але вирішили додати ще й дистанційний курс з основ тестування, який мають пройти всі учасники, бо багато людей з інших міст хочуть брати участь у проєкті. Хочемо залучати людей з сіл та маленьких містечок. Головне, щоб людина прагнула змін.

Всім привіт! 🦄🐝😎Свята вже закінчились і Новий 2020 рік наступив!💪🥳А це означає, що вже скоро ми будемо розсилати…

Geplaatst door Be QA Today op Maandag 13 januari 2020

Перші роки ми брали людей тільки з фізичною інвалідністю. Зі студентами з сенсорною інвалідністю не працювали. Але цього року думаємо спробувати розглядати також і тих студентів, які частково не чують, або частково не бачать. Професія тестувальника потребує великої уваги та зір там також є важливим.

Лежачи в ліжку можна годувати сім’ю

Всі резюме, складені студентами, ми надсилаємо нашим партнерам з IT-компаній. Після закінчення першого набору курсу з 10 учасників сім працевлаштувались у найбільших компаніях і знову працюють. Після другого – з 9 учасників, 3 працевлаштовані, деякі ще в процесі пошуку. Нещодавно нам написав один з наших студентів Роман. Писав з Великої Британії, куди вперше поїхав у відрядження. Він працює в компанії “CIKLUM” і вже навіть отримав підвищення. Ми отримали багато слів подяки від нього. Завдяки цьому ми надихаємось і розуміємо, що наша робота не даремна.

У попередніх проєктах була жінка Людмила. Їй далеко за 40 і ми взяли її як виключення, адже була крута анкета та досвід роботи вчителькою інформатики. По закінченню навчання її взяли на роботу у хорошу компанію. Але дистанційно, адже Людмила є повністю лежачою. Вона й досі там працює, отримує гарну зарплату та лежачи в ліжку годує всю родину. 

Ще у нас був хлопець, який працевлаштувався тестувальником на робота.юа. Але він зовсім не знав англійської, проте мріяв працювати у Wargaming (компанія, яка тестує ігри). Він отримав досвід на робота.юа. підтягнув англійську. І яке було наше здивування, коли у Фейсбуці у нього з’явився пост — працюю в Wargaming.

У проєкті Be QA today десь 40% студентів працевлаштовані. Людям з інвалідністю не просто дати знання, а далі робіть що хочете. Важливе менторство. Необхідно забрати їх у цей простір, де вони відчуватимуть мотивацію. Коли людина живе у 4-х стінах, то важко її вмотивувати та довести, що вона може працювати на рівні з іншими.

Робимо компанії доступними для людей з інвалідністю

Проєкт Be QA today повністю фінансують IT-компанії, в яких потім працевлаштовуються студенти. Але не всі погоджуються брати участь у нашому проєкті. Хтось боїться, хтось просто немає доступності. Тому ми шукаємо компанії, де є доступні офіси та де можуть створити цю доступність. Ще ми навчаємо компанії особливостям роботи з людьми з інвалідністю, розповідаємо про умови для них. Обов’язково має бути доступний вхід, пандус, ліфти, робоче місце, вбиральня з поручнями. Також необхідно, щоб і інші працівники були підготовлені. Вони мають розуміти, що таке толерантність, правильна термінологія. Бо люди можуть образитись, якщо їх назвати “інвалідами”.

Головною складністю для нас є недоступність і транспортування. Раніше ми співпрацювали з соціальним транспортом Києва, але потім вони відмовились. Тому ми мріємо про власний транспорт, щоб люди з інвалідністю могли комфортно пересуватись по місту.

Суспільство

Показали, як виглядатиме реконструйований стадіон “Старт” (ФОТО)

Опубліковано

У столиці готуються реконструювати один із знакових об’єктів – стадіон “Старт”.

Про це пише Великий Київ.

«Старт» — футбольний стадіон у Шевченківському районі Києва розташований на вулиці Шолуденка, 26-28/4.

Стадіон був побудований наприкінці 1930-х років як стадіон оборонного заводу і, оскільки завод відносився до оптико-механічної галузі, стадіон отримав назву «Зеніт».

Читайте такожКупують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ

Після війни стадіон називався «Авангард», а в 1981 році його перейменували в «Старт» — на честь футбольної команди «Старт», яка 9 серпня 1942 року зіграла на цьому стадіоні проти німецької команди «Flakelf» в так званому «матчі смерті».

Читайте такожЯк уряд реформує спиртову галузь

Нагадаємо, у Запоріжжі на місці зруйнованого стадіону будуватимуть спортивний льодовий комплекс.

Як ми повідомляли раніше, у Києві реконструювали баскетбольний та футбольний майданчики.

Усі фото: bigkyiv.com.ua.

Читати далі

Суспільство

Вишивку «білим по білому» готують до включення у спадщину ЮНЕСКО

Опубліковано

В Україні готують до включення вишивки «білим по білому» до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомили у пресслужбі Полтавської ОДА.

Зазначається, що вишивка «білим по білому» має до 100 технік: гладь, мережка, рахункові техніки. Вишивка трудомістка.

Читайте такожКупують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ

Для популяризації вишивки в Полтаві проводитимуть зустрічі з майстрами, де городяни зможуть підвищити обізнаність серед мешканців Полтавської області.

Читайте такожЯк уряд реформує спиртову галузь

Нагадаємо, український борщ потрапить до переліку нематеріальної культурної спадщини.

Як ми повідомляли раніше, українську фортецю планують внести до списку ЮНЕСКО.

Усі фото: adm-pl.gov.ua

Читати далі

Суспільство

На Закарпатті презентували «Середнянський замок»

Опубліковано

У селищі Середньому на Закарпатті презентували арт-об’єкт «Середнянський замок», який дасть змогу познайомитися з історією пам’ятки та її первісним виглядом.

Про це повідомило Агентство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва “Закарпаття” у Фейсбуці. 

Проєкт реалізується в межах Програми підтримки ініціатив місцевих карпатських громад, яка втілюється Асоціацією Єврорегіон “Карпати – Україна”.

Фінансується за кошти обласних бюджетів Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей.

Читайте також: Купують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ

За інформацією ГО “Наше рідне Закарпаття”, раніше завдяки спеціальній інсталяції вдалося вперше показати первісний вигляд пам’ятки.

Інформацію для візуалізації унікального замку тамплієрів черпали з різних історичних джерел.

Читайте також: Як уряд реформує спиртову галузь

Нагадаємо, у Київській фортеці розпочалася реставрація.

Як ми повідомляли раніше, на Житомирщині відтворили у 3D-форматі Звягельський замок.

Усі фото: facebook.com.

Читати далі

Суспільство

Купують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ

Опубліковано

Ляльку-мотанку здавна вважали оберегом, відродженням жіночої сили та захистом від усього злого. Це ремесло з’явилось ще 7000 років тому! Сестри Тетяна та Наталія Катриченко вже понад 10 років разом творять ці прадавні обереги української родини. Кожна лялька-мотанка унікальна, адже жодна не повторюється між собою. Вироби сестер купують і як декор, і як оберіг. Українські ляльки-мотанки вже облетіли весь світ і дістались навіть до ПАР та Японії.

Наталія Катриченко

Наталія Катриченко

Родом з Києва. Навчалась у Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка. Працювала журналістом.

Містичний ритуал

Ще здавна вважали, що лялька-мотанка встановлює зв’язок з живим і ненародженим. Мотанка завжди мала місце у скрині кожної дівчини. Лялька втілювала жіночу силу та слугувала оберегом для родини. Зазвичай, такі ляльки не мали обличчя. Вважалось, що в ляльку з рисами обличчя може вселитися сила, як добра, так і погана. Тому ні рота, ні, особливо, очей не зображували

Створення ляльки — кропітка справа, яка потребує особливих ритуалів. Найголовніше — позитивні думки під час роботи. Я навіть не сідаю робити ляльку, якщо болить голова, захворіла чи просто не маю настрою.

Тетяна та Наталя Катриченко



Мотанку робили без вузлів, бо вважалось, що так можна зав’язати погану енергетику. На самій ляльці ми не шиємо і не вишиваємо. Кожна деталь має значення. В ляльці багато символізму. Наприклад, тканину для голови скручуємо спіралькою, як символ Всесвіту та нескінченності. Створюючи хрест на обличчі, нитки викладаємо за сонцем. Хрест на обличчі ляльки – це символ Сонця, горизонталь і вертикаль – поєднання чоловічого і жіночого, духовного і матеріального.

Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

Для створення ляльок використовуємо домоткане полотно XX століття, яке купуємо на ярмарках чи фестивалях. Ця тканина довго лежала у скринях і тепер її перепродають. Багато майстрів роблять ляльки з використанням старих рушників чи сорочок, але ми вважаємо, що це не правильно. Бо ти ніколи не знаєш, що це було за полотно і яка його історія, а відповідно і енергетика. Можливо, воно було залучено у поховальному ритуалі. Тому для ляльок я купую тканину, яка продається від 8-10 метрів, щоб точно розуміти, що такий матеріал не використовувався. 

25 сестер Незалежності

Чомусь вважають, що в Україні заведено вишивати лише хрестиком або гладдю. Але це зовсім не так. У нас є понад 200 технік, половину з яких ми також використовуємо при виготовленні ляльок. Для частини ляльок я відтворюю візерунки за старовинними фотографіями. При нагоді, ми їздимо в експедиції у міста та села України, де знаходимо натхнення.

Всі наші ляльки-мотанки відрізняються між собою, деякі мають певну приналежність до регіонів України. Все залежить від типу вишивки, візерунків. Але робимо і такі ляльки, які не притаманні українській вишивці. Наприклад, якось написала замовниця, яка хотіла мотанку у фіолетових тонах. У таких випадках я просто підбираю кольори і візерунок створюю інтуітивно.

Кілька років тому до 25-ї річниці Незалежності України ми створили 25 авторських робіт, які представляли 24 області України і Крим. Кожна лялька-мотанка мала елементи вишивки, які притаманні для певного регіону. Наприклад, для “кримської ляльки” ми використали стилізацію кримськотатарської вишивки, рослинні та геометричні орнаменти та ніжні кольори. А доповнили мотанку фесом — розшитий головний убір кримських татар. А от, наприклад, для ляльки, яка представляє Полтавщину ми використали колір індиго, який був притаманний для вишивки Гадяцького району, а для вінка створили помпони. Загалом для 25 ляльок використано понад п’ятдесят різноманітних технік вишивки та понад ста кольорів й відтінків.

На світлині лялі, які представляють різні регіони України – Черкащина, Франківщина, Чернігівщина, Житомирщина, Вінниччина!

Щоб зробити таку колекцію, ми довгий час збирали інформацію про особливості вишивки у кожній області. Але процес затягнувся, бо через війну на Сході ми не могли потрапити у тамтешні музеї, а інформації щодо вишивки цих регіонів в інтернеті практично не було. Раніше знайомі для нас спеціально ходили у музей в Донецьку, фотографували вироби і надсилали нам. Але зараз там все зруйновано. Пам’ятаю, що, наприклад, для ляльки, яка представляє Луганщину, візерунок ми знайшли в інтернет-архівах одного Канадського музею. Так по частинкам зібрали інформацію.

Ляльку і досі купують як оберіг

Ми позиціюємо свої роботи як інтер’єрну прикрасу, але часто мотанки купують як обереги. Ще здавна вважалось, що якщо дитина захворіла, варто покласти біля неї спеціально виготовлену ляльку. А коли одужувала, то це означало, що мотанка перебрала на себе всю хворобу і тоді її спалювали чи закопували. Лялька мала певне місце і в обряді весілля.  Часто мама чи хрещена мотали ляльку на весілля для своєї доньки та бажали так швидкого поповнення у родині.

Читайте також: Кинула роботу в Лондоні та створила бізнес в Україні. Історія Марії Бондарєвої

Люди часто хочуть бачити у таких речах магічні знаки чи символи. І досі вірять, що якщо заміжня жінка буде бавитись з лялькою, то скоро у неї з’явиться дитина. Нещодавно на замовлення робили мотанку з двома дітьми на руках. А через деякий час нам написали, що у дівчини народилась двійня. На фестивалях зараз деякі майстрині виготовляють ляльок і кажуть, що одна лялька на здоров’я, інша – на шлюб… Але все це вигадки, це більше рекламна обгортка.

Я не можу сказати, що лялька-мотанка зовсім нічого не несе і то все вигадки наших предків. Будь-яка річ, яка зроблена руками, має енергетику автора. Якщо робиш щось з позитивними думками — так і буде.

Мотанки робимо вже 11 років

Мотанки ми почали створювати ще у 2009 році. Пам’ятаю, як напередодні Нового року зробили 5 ляльок і тоді їх одразу розкупили. Чому саме мотанки? Я довгий час вишивала рушники, але на це витрачала дуже багато часу, мінімум три-чотири місяця. І тоді подумала, чому б не спробувати робити ляльки? Це така річ, яка гарно вписується в інтер’єр, її можна подарувати на різні події. Зараз ляльку ставлять не тільки вдома, а й в офісах. І ми з Танею вирішили спробувати робити саме мотанки.

У 2009 році на одному з етнофестивалів я купила першу ляльку, але вона була дуже примітивно зроблена. Тоді Таня пішла на майстер-клас по створенню ляльки. І трохи згодом вже вдвох ми спробували зробити перші вироби. Але поставили перед собою умову — працюємо тільки з натуральними матеріалами і не використовуємо старі речі – рушники, сорочки, підзорники…

Нас дуже радує, що зараз дуже змінилось ставлення до традиційних ремесел. Десь 10 років тому люди підходили і питали що це таке, чи це лялька на пляшку, чи це якась матрьошка. Людей дуже хвилювало чому немає обличчя та очей, що та за хрести — про традиції ніхто не знав. Зараз українці більш свідомі, відвідують багато майстер-класів і зі створення ляльок, і з виготовлення керамічного посуду. І ми радіємо, коли люди підходять на фестивалях і кажуть “о, а у нас дитина такі ляльки у школі робила”.

Мотанки поїхали і в Америку, і в Японію, і в ПАР

Ми часто проводимо майстер-класи і намагаємось популяризувати цю традицію. Колись навіть на фестивалі в Туреччині показували дітям, як робити мотанки. Взагалі, за кордоном дуже полюбляють українських майстрів і у нас часто іноземці замовляють ляльки. Наші мотанки вже поїхали у Канаду, Америку, Японію, Корею, Китай, Португалію, Італію та навіть у ПАР. Пересилали виріб англійцю українського походження, у нього знайомі в Африці. Він замовляв ляльку в кольорах прапора ПАР. Ляльки є по всьому світу, крім Антарктиди.

Мотанки сестер Катриченко на міжнародній виставці

Пам’ятаю цікавий випадок, коли на фестивалі турок дуже захотів купити у нас ляльку. Але його збентежив хрест, мовляв, Туреччина – мусульманська країна, родичі чи гості не зрозуміють такої прикраси інтер’єру. Ми пішли на зустріч і при ньому намотали ще ниток, щоб хрест візуально закривав все обличчя ляльки, і виглядав більш декоративно.

Читайте також: Українська кераміка: як вироби київських гончарів підкорюють світ

Наші ляльки знаходять через соціальні мережі, а також за допомогою хештегів. А також ми виставляємо свої роботи на платформі Etsy, через яку, зазвичай, нас і знаходять іноземці. Ціни на вироби різні — є ляльки і за 70 гривень, і за $200. Жодна лялька не повторюється між собою, навіть якщо просять скопіювати вже готову, то я все одно або додаю у вишивку якісь інші елементи, або змінюю кольори. Хочу, щоб кожна лялька була індивідуальною. За 11 років і не порахувати скільки ляльок ми з сестрою зробили. Та і зупинятись не збираємось, адже українські ремесла потрібно відроджувати та популяризувати.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.