Суспільство
Митець, який зародив українське кіно: історія Олександра Довженка (ВІДЕО)
Український митець, який вражав світ своїми фільмами, коли Голлівуд лише зароджувався. Та, попри це, за відданість Україні Олександр Довженко поплатився кар’єрою і повагою в радянському суспільстві.
Про легендарного українського режисера розповідає ШоТам.
Олександр Довженко народився 10 вересня 1894 року на хуторі В’юнище на Чернігівщині в сім’ї з козацьким корінням. З дитинства хлопчик виховувався на розповідях про козацтво та Україну. А в студентські роки потайки від педагогів читав українську літературу.
Так у серці юнака зароджувалися перші націоналістичні думки. Люди навколо піддавалися пропаганді, зневірювалися та йшли на співпрацю з московською владою.
Довженко не став винятком. Він співпрацював із совєтами і знімав для них кіно. Та все це йшло не від душі. На відміну від кіноповісті, за яку Сталін особисто знищить його як митця.
З 1925 року Олександр малював плакати, перекладав українською титри іноземних кінострічок. А невдовзі написав і перший сценарій фільму «Вася-реформатор», який донині не зберігся.
У 1928 в Одесі він зняв фільм «Звенигора», що заклав фундамент українського кіно. Цю стрічку зустрічали оваціями в Нідерландах, Бельгії, Мексиці, Канаді, Британії та США.
Надихнувшись успіхом, митець планував більше знімати українською. Але всі його задуми перекреслила Друга світова: Київську кіностудію евакуюють до Туркменістану.
Туди ж подався й Олександр разом із дружиною Юлією Солнцевою. Але невдовзі попросився на Південний фронт як воєнний сценарист, аби занотовувати жахи війни.
Довженко на власні очі спостерігав трагедію свого народу: міста та села знищували, а людей убивали. Ці переживання лягли в основу однієї з найвідоміших кіноповістей Довженка «Україна в огні».
Він зачитав свої нариси під час зустрічі з Микитою Хрущовим, і тому надзвичайно сподобалося. Надихнувшись цим, митець готується до друку «України в огні», але її копія потрапила до Сталіна.
Той день Довженко називає днем своєї смерті. Публічно в кремлі Сталін вказує митцю на його «антилєнінські помилки». Бо в епізодах повісті бачить критику радянської влади та натяк на слабкість її армії, яка відступає.
«Довженко є людиною утопії, комуністичної утопії. Сталін у ході зустрічі з Довженком переконується, що талант його він цінував, безумовно. Інакше він би спустив його в історичне небуття. Але тут він переконався, що в нього ще й погляди “правильні”», – Сергій Тримбач, кінознавець.
Довженка від каторги і розстрілу врятувала прихильність до комунізму. Щоправда, він вірив у «світлий і добрий» комунізм, який в реальності виявився кривавим.
За іншою версією його врятувала дружина, яку нібито приставили до нього як агентку КДБ. Утім це був невідворотний кінець кар’єри режисера. Колеги вважали його буржуазним націоналістом.
Його звільнили з посади керівника Київської кіностудії, хоча «Україну в огні» все ж видали. Та в ній більше не було жодної згадки України, тільки «Отєчєство».
Читайте також: Заборонені «совєтами». Сім знакових фільмів-шедеврів українського поетичного кіно
Самому ж Довженкові дали «другий шанс» і запросили до Москви – режисером третьої категорії. Знімати пропагандистські фільми було приниженням, але понад усе митець прагнув знов творити.
У щоденниках він називає московську студію тюрмою, і під час однієї зі зйомок у нього стається інфаркт. Олександр Довженко помер у 1956 на початку зйомок фільму про будівництво Каховської ГЕС. Його могила в Москві, всупереч заповіту поховати в Україні. А колеги показово проігнорували похорон.
Через 11 років за сценарієм «України в огні» таки вийшов фільм: цензурований та російською. І з іншою назвою – «Нєзабиваємоє». Над стрічкою працювала дружина режисера Юлія Солнцева.
Сьогодні заснована Довженком Київська студія носить його ім’я. А в Довженко-центрі зберігається національний кіноархів, у якому понад 60 000 кіноматеріалів.
У 2022 Держкіно видало наказ про реорганізацію центру, що де-факто означає його ліквідацію. Утім, суспільний резонанс не дав цього зробити й досі. Український кіноархів має жити.
А «Україна в огні» є актуальною й сьогодні. Тільки цього разу ми покладемо край російській темряві.
Раніше ШоТам розповідав історію Віри Холодної – української зірки німого кіно.
Також ми розповідали, історію першої жінки у світі, чиї картини виставили в Луврі – української художниці Марії Башкирцевої.
Суспільство
Щоб щодня відчувати зв’язок з українською культурою, можна додати у свої образи навіть одну прикрасу. Коралі, керамічне намисто чи стрічковий ґердан — обирайте те, що подобається найбільше, або ж створюйте власні поєднання.
ШоТам зібрали для вас 10 брендів прикрас, що відтворюють давні зразки або ж творять сучасні, не забуваючи про наші традиції.
Коралівна
Де купити: інстаграм
Коралі на дві низки можна придбати за 2150 гривень, а намисто з гірського кришталю, селеніту та латунного хрестика — за 3000 гривень. Також можна купити баламути, вироби з венеційки, дукачі, зґарди.
«Моя філософія проста. Я хочу, щоб ви носили коралі щодня. Без особливого приводу. Не чекаючи на свято. Так, вкраплюючи частинку української культури в буденність, з часом ми обов‘язково відродимо нашу ідентичність».
ВидимоНевидимо
Це майстерня українського традиційного золотарства, що виготовляє намиста, сережки й дукачі. Замість монет російської імперії в дукачах виготовили власний дизайн з деревом життя. Такий дукач обійдеться у 2000 гривень, а сережки-пташечки з латуні — 1300.
«Ми завжди прагнемо поєднати витворені віками ідеали прекрасного й особисті бажання кожного замовника. Як результат — маленькими кроками та великими зусиллями формується сучасне лице давнього й великого народу».
Творча майстерня Олени Мазурок
Де купити: інстаграм
Майстерня пропонує авторські намиста. Також там проводять різноманітні майстер-класи, де можна самому навчитися виготовляти прикраси. В асортименті є дукачі, керамічні намиста, сережки, латунні перстені та лускавки (намисто з дутого скла). Кожен виріб особливий: намисто з сучасної венеційки можна придбати за 8000 гривень, а перстені з латуні — від 550 гривень.
«Я тішуся своїм набутком, оглядаю його, горджуся та розумію всю цінність цих речей. Особливе місце займають ті речі, котрі мені передалися в спадок, і це далеко не намиста, не корал, лускавки чи дукачі. У моєї бабці не було намист з лускавок, зате вони є у мене й будуть у моєї доньки. Ми самі зараз формуємо цю скриню скарбів, щоб нести відповідальність та світлість цих традицій», — каже майстриня.
Майстер Василь Білоножко
Майстер з Черкащини виготовляє сережки, дукачі та різноманітні елементи для намист, які можна використовувати для створення власних прикрас — хрести, намистини тощо. Вироби майстерні відтворюють традиційні прикраси українців. Дукач-ягнусок (з медальйоном у формі серця) можна придбати за 3200 гривень, а комплект з дукача й сережок-пташечок — за 3600 гривень.
ККрамничка
Де купити: інстаграм
У крамничці співпрацюють з майстринями з бісероплетіння, гончарем і майстром-мосяжником, тож тут можна придбати силянки, стрічкові ґердани, керамічні намиста, зґарди тощо. Бойківська силянка обійдеться у 2000 гривень, а керамічні чорні коралі — у 750 гривень.
«Географічне розташування України та її природні багатства сприяли розвитку великої кількості ремесел. Усі наші майстри — з різних куточків України. Завдяки вам вони можуть творити, продовжувати свою справу, передавати знання та навички новому поколінню майстрів».
Майстерня Пацьорки
Де купити: інстаграм
Це проєкт майстрині з Житомира Марини Василенко. Вона виготовляє прикраси ручної роботи з кераміки, перламутру, скла тощо. Додає й металеві підвіси та намистини. Наприклад, намисто з авантюрину та кришталю з підвісом коштує 1850 гривень, а чокер з шунгіту (гірська порода чорного кольору) з тризубом — 600. Його можуть приміряти й чоловіки.
ROOTS
Бренд прикрас створила фольклористка Ярина Дронь, тож тут ви знайдете відтворені етнографічні зразки сережок, перстенів і намист. За 2500 гривень можна придбати перстень зі срібла з жадеїтом, який створили за зразком зі Східного Поділля, а за 3400 гривень — коралове намисто на три низки.
«Прикраси ROOTS — це поєднання історичної правдивості й актуального нині мінімалізму. Це вишуканість у лаконічному дизайні, що витриманий століттями. Це багатство, яке Ви захочете передати в спадок. Це твоя заново відкрита унікальність».
Oksana Boriychuk
В асортименті бренду можна знайти намиста з керамічних намистин, дармовиси, зґарди, браслети та сережки. Часто вони об’єднані в колекції — до Різдва, Великодня тощо. Наприклад, намисто «Дзвінка коляда» можна придбати за 3400 гривень, а сережки «Зелений гай» — за 980 гривень.
«Більшість виробів унікальні чи створені в лімітованій кількості. Проте ми також створюємо цілісні колекції, основними акцентами яких є виготовлені в нашій майстерні намистини з білої глини з авторським розписом. Також використовуємо натуральне каміння, венеційське скло, авторські зґарди та добірну фурнітуру».
Катерина
Де купити: інстаграм
Майстриня створює бісерні прикраси: силянки, ґердани, намиста за авторськими чи відтвореними схемами. Також вона вигадала квіткові браслети-манжети з бісеру — такі можна купити за 1000 гривень за штуку. Стрічковий ґердан з підвісами коштуватиме від 1700 гривень. Працює майстриня й під замовлення.
Prylavok
Де купити: інстаграм
У крамниці пропонують авторські прикраси з поєднанням традицій і сучасності. Тут можна придбати котильони-брошки за 1500 гривень, заколки з бісером — за 1200 гривень, а стрічкові ґердани, які можна носити і як прикрасу для волосся — від 1800-2000 гривень.
«Наші прикраси — це не просто аксесуари. Це розкіш, яка відображає вашу неповторну особистість».
Суспільство
Суспільство
- гнізда,
- гілки дерев,
- канати та гойдалки,
- присади,
- годівничка,
- напувалка.