Суспільство
Історія Віри Холодної – української зірки німого кіно (ВІДЕО)
Віра Холодна – зірка німого кіно з Полтави, яка закохала в кінематограф мільйони людей. За чотири роки вона знялася в 50 фільмах, із них до нашого часу збереглося лише п’ять. Української королеви екрана не стало у 26 років, на піку слави, а версії її смерті нагадують сценарії детективів.
Історію Віри Холодної розповідає ШоТам.
Символічно, що Віра з дівочим прізвищем Левченко народилася в один рік зі створенням кінетоскопа – 1893-го. Коли їй було 2 роки, батьки переїхали в Москву до бабусі, яка після смерті чоловіка залишилась сама.
У родині маленьку Віру лагідно називали Полтавською Галушкою. З 10 років вона захоплювалася балетом та мріяла стати балериною. Але в родині вважали це заняття непристойним, тому Віру віддали до жіночої гімназії.
У свої 17 Віра на випускному познайомилася зі студентом-юристом Володимиром Холодним. Це було кохання з першого погляду, і того ж року вони одружилися. Через 2 роки Віра народила доньку Євгенію, а згодом подружжя вдочерило ще й дівчинку Нону.
Коли почалася Перша світова, Володимир пішов на фронт, а 21-річна Віра намагалася утримувати родину. Щоб заробити грошей, вирішила спробувати себе в кіно.
Знялася в кількох епізодичних ролях, а потім отримала головну роль у фільмі «Пісні торжествуючої любові». Стрічка мала шалений успіх, а Віра зачарувала глядачів.
Холодна була щирою, природною та не позувала в кадрі, як більшість акторок того часу. Її назвали королевою екрана, запрошення на зйомки посипалися одне за одним.
На фільм за її участю «Життя за життя» людей записували в чергу на придбання квитків. А в Харкові цю стрічку вперше у вітчизняному кінематографі показували 12 днів поспіль.
«Глядацька зала ридала. І жінки, і навіть чоловіки», – Вадим Скуратівський, кінокритик.
Віра стала суперзіркою. Жінки копіювали її зачіску, одяг та капелюшки. Її популярність дійшла до Голлівуда. Віру запрошували до Штатів та Берліна, але вона відмовлялася.
1918 року Віра приїхала до Одеси на зйомки фільму «Княжна Тараканова». На одному з благодійних концертів їй стало погано, у той же день вона злягла. І через 9 днів Віри не стало. Їй було лише 26 років. Офіційна версія – іспанський грип.
Але причину смерті одразу піддали сумнівам, адже ніхто з людей, які були поруч з Вірою, не заразився. А ще більше запитань виникло, коли на похованні люди побачили товстий шар гриму на її посинілому обличчі…
Дивіться відео: «Українська Барбі з шаблею»: найцікавіші факти із життя Ольги Харлан
«Грим не зміг приховати того, що королева екрану змінилася. І пішли чутки про те, що актрису викрали, а в труну поклали манекен. І куди більші чутки про те, що її отруїли», – розповідає Максим Канюка, один з ведучих проєкту «Віра Холодна – легенда вітчизняного кіно».
За однією з версій Віру отруїли більшовики після того, як вона виконала їхнє спецзавдання. Нібито за їхнім наказом вона причарувала французького генерала і вмовила покинути Одесу.
Казали, що Холодна погодилася на це, бо більшовики шантажували її дітьми. Ще пліткували, ніби Віру вбили французи чи білогвардійці, які тоді перебували в Одесі.
Спростувати чи підтвердити жодну з версій неможливо, бо могила акторки не збереглася. Цвинтар в Одесі, на якому її поховали, на початку 1930-х був перероблений на парк імені Ілліча.
Сьогодні на честь Віри Холодної названа площа в Одесі та провулок у Полтаві. На Одеській кіностудії є меморіальна дошка Холодної, а на одній з вулиць можна побачити мурал з її портретом.
Раніше ШоТам розповідав історію першої жінки у світі, чиї картини виставили в Луврі – української художниці Марії Башкирцевої.
Окрім того, в Україні запустили проєкт, що допоможе музикантам-військовим повернутися до творчості.
Українські полярники з антарктичної станції «Академік Вернадський» дали ім’я великому айсбергу, що нещодавно з’явився поблизу. Тепер він матиме назву Маґура.
Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.
Назву запропонувала користувачка Інна Фільтанович в інстаграмі. Вона пояснила, що Маґура — це і гора на Львівщині, і міфічна крилата донька бога Перуна, покровителька воїнів. Разом із цим назва українського морського безпілотника, який вже успішно атакував кілька російських кораблів, гелікоптерів та винищувачів.
Читайте також: Ветерани з ампутаціями у День Незалежності України перепливуть Босфор (ВІДЕО)
Це вже не перший об’єкт біля «Вернадського», названий на честь українських дронів або військових технологій. У 2024 році тюленятко Ведделла назвали SeaBaby, а у 2022 році один із дизель-генераторів отримав ім’я Марічка. Тож Маґура, як пишуть в НАНЦ, доповнює умовне «антарктичне тріо» сучасних українських символів спротиву.
Такі символічні назви, за словами полярників, підтримують зв’язок з Україною та відображають дух часу навіть у найвіддаленіших куточках планети.
Нагадаємо, що українські науковці в Антарктиді зафіксували рідкісне атмосферне гало (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка НАНЦ
Групу українських дітей повернули додому з тимчасово окупованих територій та росії. Операція з порятунку відбулася в межах державної ініціативи Bring Kids Back UA за участі команди Save Ukraine.
Про це повідомили в Bring Kids Back UA.
Серед врятованих — діти, які пережили тиск, примусову русифікацію та залякування. Аліна, 9 років, щодня була змушена ходити до російської школи, де співала гімн рф і малювала триколор. За українське «будь ласка» їй погрожували обліком у поліції.
Костю, 10 років, у школі били за українське походження. Його змушували виступати з портретами російських військових і співати пісні на 9 травня. Максим тричі пережив нічні обшуки від ФСБ через відмову родини отримувати російські паспорти. Його мама рятувала родину, ховаючи телефон з українськими матеріалами.
Читайте також: Юна волонтерка на концерті гурту «Жадан і Собаки» передала FPV-дрон для «Хартії» (ФОТО)
Олена побувала в так званому «таборі перевиховання». Там її вчили копати окопи, ставити розтяжки й погрожували за вподобання фото з українським прапором. Євген, 17 років, три роки жив під постійною загрозою обшуків. Не відвідував російську школу, ховався та навчався дистанційно в українській. Після повернення зміг обійняти старшого брата-військового, який раніше був у полоні.
Повернення стало можливим завдяки співпраці з WeAreAllUkrainians, БФ «Хуманіті», Reload Love та Обʼєднаним центром з координації звільнення незаконно утримуваних осіб.
Нагадаємо, що українці по всьому світу вийшли на акції заради дітей, яких викрала росія (ФОТО)
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Офісу омбудсмена України
Киян запрошують до громадської робочої групи, яка розробить проєкт відновлення Житнього ринку. В ініціативі «Житній буде жити» прагнуть об’єднати містян навколо ідеї відродження пам’ятки Подолу.
Про це редакції повідомили ораганізатори громадської ініціативи.
Громада вирішує, як виглядатиме ринок
Ідеологом ініціативи виступив архітектор Павло Пекер. Він запропонував використати принцип гіпердемократичної архітектури, у якому громада стає повноцінним замовником проєкту, а архітектор — експертом та фасилітатором процесу.
«У світі вже існує досить багато кейсів, коли громада, а не девелопери, мала вирішальний голос у питанні, та яким має бути той чи інший простір, фактично створюючи ТЗ для архітектурного проєкту. Такі приклади є у Копенгагені, Берліні, Едінбурзі та, навіть, у Івано-Франківську», — розповідає Павло Пекер.
Читайте також: Клопотенко взявся за відновлення Житнього ринку: створює гастрономічний центр Києва. Що з цього вийде? Інтерв’ю з ресторатором
До громадської робочої групи вже долучилися архітектори, урбаністи, історики, фудексперти та жителі Подолу. Також ідею Павла підтримав і Євген Клопотенко, який виступає за збереження Житнього ринку, а фірма цифрових продуктів Formworks на партнерських засадах розробила лендінг проєкту.
За словами Павла, глобальна мета громадської робочої групи — сформувати спільне бачення розвитку Житнього ринку у відкритому діалозі з громадою — на основі реальних потреб мешканців, цінностей простору та майбутнього району.
Зустрічі громадської робочої групи проводитимуть у Києві. У проєкті запланували 4 обговорення. Перша із зустрічей відбудеться 21 червня. Реєструйтеся на зустріч за посиланням.
Раніше ми писали, що в Києві презентували оновлений проєкт Житнього ринку з урахуванням думки містян (ФОТО).
Фото надали організатори ініціативи «Житній буде жити»
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...