Суспільство
Як росіяни привласнили українського художника Казимира Малевича (ВІДЕО)
Казимир Малевич – геній українського авангарду, який став черговою жертвою російського колоніалізму. Митець, який у радянські часи потерпав від тортур та наклепів, після смерті отримав «російську прописку». РФ привласнила не лише художника, а й більшу частину його робіт.
ШоТам разом із Локальною історією розповідає, як росіяни намагалися зробити «своїм» українця Малевича.
Казимир Малевич народився у Києві. Його батько – поляк, директор цукрових заводів. Мати була українкою. Дитинство і юність Казимир провів на Поділлі, Харківщині та Чернігівщині. Саме українське село сформувало у Малевича художнє бачення світу. Та й першим вчителем художника також був українець – Микола Пимоненко.
Згодом, після переїзду до Росії, самоук започатковує новий напрям у мистецтві та шокує світ своїм «Чорним квадратом». Мистецтвознавці відзначають: геометричні фігури, які Малевич поєднував у своїх роботах, нагадують візерунки подільських хат, які художник бачив в Україні. Звідси й основні кольори на його полотнах: білий, червоний та чорний.
Радимо після перегляду відео: Вкрадений Малевич. Як український геній авангарду отримав «російську прописку»? (ТЕСТ)
Утім невдовзі радянська влада взялася за переслідування української інтелігенції. Дісталося тоді й Малевичу. Його на кілька місяців кинули до в’язниці за вигаданими звинуваченнями та намагались вибити потрібні слідству свідчення. Не вдалося. Малевич вийшов на свободу і зобразив на своїх полотнах один із найбільших злочинів радянського режиму.
Здавалося б, митець мав стати ворогом для всього тодішнього СРСР та майбутньої Росії. Та замість цього наші «сусіди» в найкращих традиціях колоніалізму перетворили його на… «свого». Нахабно вкрали і самого Малевича, і більшість його робіт. А найвідомішу з них – «Чорний квадрат» – викупили буквально за безцінь.
Чому російський колоніалізм не зміг приховати справжню ідентичність Казимира Малевича та як визначав себе сам геній авангарду – дивіться у нашому відео. А після перегляду пропонуємо пройти тест, аби закріпити знання та дізнатися ще більше про нашу боротьбу з колоніальною політикою росіян.
Суспільство
Суспільство
- Бахчисарай;
- Керч;
- Джанкой;
- Євпаторія;
- Макіївка;
- Сімферополь;
- Асканія Нова;
- Ялта;
- Залізний Порт;
- Нова Каховка.
Що таке облігації
- Ви купуєте облігації;
- Держава користується грошима;
- Повертає вам їх у визначений день із гарантованим прибутком.
Суспільство
Литовці планують побудувати нові школи-бомбосховища в 6 областях України — на Херсонщині, Одещині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Сумщині та Чернігівщині. Саме завдяки цій ініціативі відбудеться побудова нових шкіл-укриттів. За його словами, окрім 6 областей ще один такий об’єкт можуть спорудити на Харківщині.
Про це заявив голова литовської програми з відбудови України Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс в інтерв’ю «Укрінформу».
«У чому ідея? У деяких українських регіонах діти через повномасштабну війну не можуть ходити до шкіл. Це величезна проблема. А якщо пригадати ще й попередні ковідні обмеження, то виходить, що це вже четвертий шкільний рік, коли діти не ходять до шкіл», — каже Жарновскіс.
Читайте також: У столиці реставрують памʼятка архітектури «Літаюча тарілка»: вона збереже свою автентичність
За його словами, будівництво таких шкіл відбуватиметься «з нуля» — тобто в тих місцях, де раніше не було укриттів. У нових закладах передбачать і антирадіаційний захист.
«Вкотре повторюся: наша мета, аби діти могли повернутися до освітнього процесу з безпосереднім спілкуванням одне з одним і з учителями. А в інших умовах такі приміщення-бомбосховища можна буде використовувати по-різному: для спортивних, культурних занять, будь-якого дозвілля в позаурочний час», — запевняє литовський посадовець.
Жарновскіс також запевнив, що будівництво шкіл-бомбосховищ в Україні зможуть закінчити до кінця 2024 року.
Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як стати оператором БПЛА.
Фото: Укрінформ